Кожна родова община мала власну територію. Її члени спільно працювали, задовольняючи свої потреби. На жінок покладалися такі обов’язки: догляд за дітьми, житлом, вогнищем, збирання рослинної їжі та її приготування, виготовлення одягу тощо. 2. ПЕРВІСНІ КОЛЕКТИВИ ЛЮДЕЙ Які звичаї і традиції існували в родовій общині й племені? Роди мали свої звичаї і збиралися всі разом на загальні свята. Загальне майно общини належало всім її членам одночасно, тобто було спільним. Конкретній людині могли належати лише виготовлені нею гарпуни, списи, кам’яне знаряддя. Але й цими предметами, за згодою, могли користуватися інші родичі. Люди вважали себе родичами по жіночій лінії. Жінка-мати (Праматір) була у великій пошані, адже саме вона — основа роду і берегиня житла. Кілька родових общин, які жили на одній території, складали плем’я. Плем’я — об'єднання родових общин, які спілкувалися однією мовою і мали спільні звичаї та вірування. 3. ПЕРЕХІД ДО СУСІДСЬКОЇ ОБЩИНИ Чому став можливим перехід від родової общини до сусідської? Розвиток землеробства, скотарства та ремесла вплинув і на відносини між людьми. Використовуючи плуг, у який запрягали биків чи віслюків, обробити ділянку землі вже могла й одна сім’я. Відтепер кожна з них мала можливість жити і працювати самостійно. Хоча члени однієї общини продовжували допомагати одне одному, проте сімейні зв’язки поступово ставали міцнішими, ніж общинні....
|