§ 8. Практичне заняття. ДЕ І ЯК ЖИЛИ ПЕРВІСНІ ЛЮДИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Численні археологічні матеріали свідчать, що територія нашої країни — одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку серед усіх країн Європи.

СТОЯНКИ ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Об’єднавшись у групи, спільно проведіть дослідження однієї із стоянок (кожну з них може досліджувати кілька груп).

Стоянка — в археології тимчасове поселення людей кам’яного віку.

Знайдіть і покажіть її та інші стоянки цього періоду на карті. Користуючись орієнтовним планом відповіді, складіть розповідь про обрану стоянку. Розкажіть про ваше дослідження однокласникам.

1. До якого періоду первісності належить стоянка, згадана в описі? Які його хронологічні межі?

2. Хто з предків людини мешкав на цій стоянці?

3. Як ви вважаєте, у яких умовах жили мешканці стоянки?

4. Які знаряддя праці та як саме вони використовували?

Після завершення групової роботи обговоріть у загальному колі, що було важливим для вас на цьому уроці. Що виявилося найцікавішим?

Матеріали для І групи — КОРОЛЕВЕ

У період раннього палеоліту природні умови були сприятливими для людини: клімат — помірним, рослинний і тваринний світ — різноманітними. Окрім полювання, предки людей займалися переважно збиранням рослинної їжі (корінці, молоді пагони рослин, ягоди), вживали також слимаків, їстівних комах, пташині яйця, полювали на дрібних тварин. У пошуках їжі часто переходили з місця на місце. Унаслідок мандрівного способу життя вони не будували постійного житла, обмежувалися халабудами з гілля або взагалі ночівлею просто неба.

Найдавнішою пам’яткою раннього палеоліту в Україні є стоянка біля села Королеве на Закарпатті (близько 1 млн років до н.е.). Завдяки знайденим знаряддям праці вчені припускають, що тут мешкали пітекантропи. Серед знахідок — виготовлені з каменю прості ручні рубила, що виконували роль сокири, кайла або метального каменя під час полювання. Скребла й різці використовувалися для оброблення туш упольованих тварин. Археологи вважають, що пітекантропи використовували також як знаряддя праці уламки кісток, гострі палиці та своєрідні тарілки з кори дерев для збирання їжі.

1 — кам’яні знаряддя праці зі стоянки Королеве; 2 — зовнішній вигляд пітекантропа (сучасна історична реконструкція)

Матеріали для II групи — КИЇК-КОБА

За часів середнього палеоліту почалося похолодання. Це змусило неандертальців активніше боротися за існування. Вони почали використовувати вогонь. Урізноманітнили харчування смаженням м’яса, заселяли придатні до існування печери і гроти.

Одну із стоянок неандертальців, якій близько 100-40 тисяч років, знайдено у гроті Киїк-Коба, неподалік від Сімферополя в Криму. У печері збереглися сліди вогнищ із золою і вуглинками, безліч кісток тварин — мисливської здобичі неандертальців. Також у гроті було знайдено рештки близько 50 видів птахів.

Трапляються в печері розколоті камені. У великій кількості представлені двобічно оброблені гостроконечники, скребла, а також своєрідні ножі. Життєво необхідним для людей з Киїк-Коба було полювання на мамонта, зубра, сайгака, оленя, волохатого носорога, диких коней і кабанів тощо.

1 — діорама «Стоянка неандертальців у печері Киїк-Коба» (художник М. Островський); 2 — знаряддя праці людини середнього палеоліту

Діорама — зігнутий півколом живопис із макетом на першому плані. Часто використовується в музейних експозиціях.

Матеріали для III групи — МІЗИН

За часів пізнього палеоліту клімат України відзначався різким похолоданням. Суворі зими змушували кроманьйонців шукати захисту від холоду й негоди в печерах або споруджувати спеціальні житла. Колективне полювання на тварин забезпечувало людей м’ясом, шкірами для покрівлі помешкань і виготовлення одягу.

Яскравою пам’яткою того часу є Мізинська стоянка на Чернігівщині (XVIII тис. до н.е.) — поселення родової общини (про це свідчать рештки п’яти круглих помешкань), що полювала на мамонта, волохатого носорога, північного оленя, ведмедя, вовка, вівцебика, песця та інших тварин. Тут знайдено крем’яні різці і скребки, ножі, вістря, проколки, різноманітні вироби з кістки та рогу тощо.

Найбільшу цінність становить тогочасний унікальний набір прикрас і витворів мистецтва з кістки та бивня мамонта: підвіски, браслети, фігурки, прикрашені орнаментом. На стоянці археологи виявили п’ять великих розмальованих кісток мамонта. Деякі дослідники вважають їх давніми ударними музичними інструментами, що застосовувалися для супроводу ритуальних танців.

1 — Мізинська стоянка (картина Івана Іжакевича); 2 — браслет з орнаментом із поселення Мізин; 3 — музичні інструменти із бивня мамонта з поселення Мізин; 4 — каркас житла з кісток (сучасна історична реконструкція)

Матеріали для IV групи — ІГРЕНЬ

У добу мезоліту встановився клімат, подібний до сучасного. Зникли стада великих звірів, що вимагало від людей нових мисливських прийомів. Саме в цей час було винайдено лук зі стрілами. Тогочасні майстри виробляли гарпуни, наконечники для стріл, проколки з рогу та кістки. З’явилися також великі кам’яні знаряддя для обробки дерева — сокири і тесла. Поширювалося рибальство.

Невеликі рухливі громади мисливців, рибалок і збирачів улаштовували на берегах річок короткочасні стійбища. У пошуках їжі вони часто пересувалися в різних напрямках.

Відомою стоянкою однієї з таких громад мисливців є Ігрень на території сучасного Дніпропетровська. Археологами знайдено рештки 10 заглиблених на 0,7—1 м у пісок круглих напівземлянок діаметром 6-10 м. Вони були розташовані трьома групами, відстань між якими становила 100-120 м. Дві напівземлянки мали вогнища. Заглиблені в землю з метою утеплення помешкання, вони були покриті очеретяними дахами. У такому житлі, ймовірно, могли зимувати кілька сімей. Вони полювали у прирічкових заростях на турів, оленів, кабанів, диких коней, водоплавних птахів, ловили рибу.

1 — крем'яні наконечники стріл; 2 — полювання на тура (сучасна історична реконструкція за археологічними знахідками на стоянці Ігрень)

скачать dle 11.0фильмы бесплатно