Войти
Закрыть

Наслідки Хрестових походів. Практичне заняття

7 Клас

Пригадайте попередньо пройдений матеріал з теми «Хрестові походи». Висловіть власні роздуми щодо причин та перебігу подій цього унікального історичного явища. Ознайомившись з текстом параграфа, проведіть обговорення в класі теми наслідків Хрестових походів. Об'єднайтеся у дві групи, одна має перелічити їх позитивні результати, друга - негативні. У ході дискусії разом з вчителем підбийте підсумки вивченої теми. Про наслідки Хрестових походів важко судити однозначно. Безумовно, був негативний бік - християнам не вдалося втримати свої головні святині. Так само і мусульманському світові було завдано руйнувань та спустошень. Можна сміливо говорити про те, що завдяки Хрестовим походам Західна Європа вийшла з «темних віків». Адже, познайомившись із високою культурою Сходу, європейці почали відроджувати та підносити власну культурну спадщину. Ознайомлення із чужою ісламською цивілізацією сприяло розширенню кругозору безлічі людей. З образу хрестоносця - сміливого воїна, ревного християнина, ладного відправитися на інший бік світу задля порятунку святинь, - виник класичний образ середньовічного рицаря. Остаточно було підірвано сили...

Хрестові походи

7 Клас

Перший хрестовий похід. Наприкінці XI ст. племена турків-сельджуків, які сповідували іслам, захопили майже всю Малу Азію. Це ускладнило відвідування прочанами Палестини - Святої землі, де пройшло земне життя Ісуса, і Єрусалима - міста, де знаходилася головна християнська святиня - Гроб Господній. З проханням допомогти в боротьбі проти сельджуків до Заходу звернувся візантійський імператор Олексій І Комнін. Його звернення мало відгук у римській церкві. У 1095 р. у французькому місті Клермон Папа Урбан II закликав християн до війни з мусульманами. Учасникам походу він пообіцяв відпущення гріхів і запевнив їх: «Хто тут згорьований і бідний, там радітиме і багатітиме». У натовпі, що слухав Папу, були рицарі, селяни, городяни. Вони зустріли палку промову Урбана II вигуками: «Так хоче Бог!». Люди нашивали на одяг хрести (звідки пішла назва «хрестоносці») на знак того, що готові вирушити на відвоювання Святої землі. Почалася доба Хрестових походів. XI ст. З «Єрусалимської історії» монаха Роберта Рейнського. З промови Папи Урбана II на Клермонському соборі Земля ця, яку ви населяєте, стиснута вашою численністю і ледве годує тих, хто м обробляє. Звідси виникає те, що ви один одного кусаєте і пожираєте, ведете війни і наносите один одному безліч смертельних ран. Нехай же припиниться між вами ненависть, нехай змовкне ворожнеча. Ставайте на стезю Святого Гроба, вихопіть землю цю в нечестивого народу, підкоріть її собі....

Народи і країни Скандинавії

7 Клас

Умови життя на півночі Європи були нелегкими. Скандинавія відрізняється суворим кліматом, у її ландшафті переважають скелясті гори й ліси. Придатної для обробки землі тут мало, навіть в урожайні роки припасів на довгу зиму не вистачало. Скандинави рано почали використовувати щедрий дар природи - море, яке й годувало, і відкривало швидкий шлях до інших країн. Предки нинішніх датчан, шведів та норвежців успішно плавали як у відкритому морі, так і вздовж своїх берегів, порізаних звивистими затоками - фіордами. Скандинави були також вправними суднобудівниками. Вони створили найдосконаліший на той час корабель - довгий і вузький дракар, здатний уміщувати 50-60 осіб. Корму й ніс робили однаково загостреної форми. Це давало змогу не розвертати судно, а просто переставляти весла і пливти в зворотному напрямку. За тиждень дракар міг перетнути Північне море, а за місяць - досягти берегів Італії! Кораблям давали імена («Довгий змій», «Пожирач вітру») і ставилися до них, як до свого житла. Компаса скандинави не знали, але вміли тримати правильний курс за сонцем, місяцем, зірками, польотом птахів, рухом косяків риби....

Середньовічне місто

7 Клас

У Х-ХІ ст. відбулися важливі зміни. Сільські умільці, які у вільний час майстрували все необхідне - від плугів до одягу і посуду, поступово залишили селянську працю і зробили ремесло своїм головним заняттям. Невдоволені високим податком, вони втікали від своїх феодалів і засновували поселення на перехрестях доріг, на руїнах старих римських фортець, біля замків і монастирів, поблизу річкових переправ і зручних морських гаваней. Тут охоче селилися також купці, а з посиленням селянської залежності - селяни-утікачі. Назви багатьох сучасних міст свідчать про історію їхнього походження. Якщо вони починаються зі слів Санкт-, Сент-, Сен-(святий), це означає, що місто виникло поблизу монастиря (Санкт-Гален, Сен-Омер). Закінчення -брюк чи -бридж говорять, що місто було засноване біля мосту (Оснабрюк, Кембридж), а -фурт чи -форд - біля броду (Франкфурт, Оксфорд - бичачий брід). Та обставина, що місто піднялося на руїнах колишніх укріплень, відбилася в закінченні -бург (Аугсбург, Единбург). Так, у Х-ХІІІ ст. буквально на очах почали відроджуватися старі та зростати нові міста. Спочатку вони виникли в Італії і Франції, потім - у Англії, Нідерландах і Німеччині, згодом - у Скандинавських країнах, Угорщині, Ірландії тощо. Особливо багато міст було в Італії, Фландрії і на берегах великих судноплавних річок - Рейну і Дунаю. Проте і в інших країнах їх нараховувалося стільки, що зазвичай селянин міг дістатися найближчого міста впродовж дня....

Рицарські традиції. Замки. Життя селян. Практичне заняття

7 Клас

Кожен учень має прочитати текст параграфа у класі. Потім усі учні об’єднуються у дві команди з однаковою кількістю гравців і готуються до рицарського турніру. Обирають: розпорядника турніру, який стежить за правилами і по черзі надає слово кожній команді; суддю, який підраховує бали, і двох його помічниць - «прекрасних дам» від кожної з команд. Учасники обирають капітанів і придумують назву своєї команди і девіз, малюють герб. Перша частина турніру - відповіді на питання в кінці параграфа, які зачитує розпорядник, а команди відповідають по черзі. Можуть бути й доповнення, які теж враховує суддя. Друга частина турніру - питання та вправи по тексту параграфа, які вигадала для своїх суперників кожна команда. Озвучувати завдання можуть капітани. Учитель підбиває підсумки і оцінює відповіді учнів. 1. Як жили рицарі. З XI ст. усіх світських феодалів почали називати рицарями (з нім. - вершник). Це слово стало синонімом знатності й благородства. Рицарями не народжувалися, а ставали. Це нелегке заняття вимагало не лише фізичної сили та особистої хоробрості, а й тривалої військової підготовки. У 6-7 років хлопчиків зі знатних сімей віддавали служити пажами при дворах великих феодалів, де їх навчали володіти зброєю та їздити верхи. Вони засвоювали також правила вишуканої придворної поведінки, училися танцювати та співати. Значно менше уваги приділялося вмінню читати та писати....

Християнська церква в ранньому середнтовіччі

7 Клас

Християнська церква на світанку Середньовіччя. Упродовж майже двох останніх століть існування Римської імперії християнство було її державною релігією. Проте як світова релігія воно сформувалося в Середні віки, і тоді ж посилилась його організація - церква. У лиху годину безперервних варварських нашесть лише церква, одна з усієї античної спадщини, не тільки зберегла, а й укріпила своє становище. Підтримка з боку держави сприяла її економічному зміцненню. Церква перетворилася на великого землевласника, а духовенство отримало звільнення від військової служби, податків і мита. На початку Середньовіччя Західна Європа не знала міцної центральної влади, тому дуже зріс вплив римських єпископів. їх називали папами (від грец. - батько). Оскільки першим єпископом Рима став один з найближчих учнів Ісуса Христа апостол Петро, папи вважають себе його спадкоємцями. Це дало папам підставу наполягати на своєму верховенстві над світською владою - королями та імператорами. Велику роль у зміцненні такої думки відіграло вчення видатного християнського богослова, єпископа Аврелія Августина. Йому належать слова: «Поза церквою - немає спасіння». Саме Аврелій проголосив церкву єдиним посередником між Богом і людьми. На Заході християнську церкву очолив Папа Римський. На Сході головна роль належала патріарху Константинопольському, або, як його називали, Вселенському патріарху. Вони постійно суперничали між собою за вплив на християн, однак діяти їм доводилося в різних умовах. Східна церква була частиною міцної держави, спиралася на неї і підкорялася владі імператора. Західна - прагнула піднестися над світською владою і підпорядкувати її собі....

Середньовічне суспільство

7 Клас

Спілкування людини з природою та рух населення. Що віддаленіша від нас епоха, то міцніша залежність людини від природного середовища. У Середні віки воно визначало, чим займалися і де розселялися люди, які вони мали політичні інтереси, житло, транспорт, одяг, їжу тощо. На світанку Середньовіччя в Європі зберігався сухий і прохолодний клімат. У VІІІ-ХІІІ ст. потеплішало, причому так, що, наприклад, в Англії почали закладати виноградники. Потім різко похолодало, і зниження температури тривало до XVII ст., поки не встановився клімат, який здебільшого зберігається й сьогодні. Надзвичайно важливу роль у житті середньовічної людини відігравав ландшафт. Існування величезних лісів давало можливість спалювати їх і використовувати попіл для удобрювання ґрунту, отримувати деревину для будівництва, обігрівати житла та виготовляти знаряддя праці. У лісах збирали гриби, ягоди, мед диких бджіл, полювали, ховалися від ворогів. У ріках і морях ловили рибу, водні шляхи використовували для пересування і ведення торгівлі. Гори були природними кордонами й фортецями. Недарма вважалося, що моря людей з’єднують, а гори - роз’єднують....

Вплив перших середньовічних імперій на європейську історію. Практичне заняття

7 Клас

Утворіть з означених імен та термінів логічні пари: Карл Великий, Омар, Юстиніан, емір, василевс, Верденський договір. Завдання школярам Прочитайте текст параграфа. Пригадайте вивчений матеріал - становлення, історичний розвиток, особливості кожної окремої імперії. Перечитайте уважно документи, роздивіться ілюстрації, що є оригінальною спадщиною та безцінними джерелами з вивчення історії перших середньовічних імперій. Розділіться на три групи. Перша група працює над питанням про вплив імперії Карпа Великого, друга - Візантії, третя - Арабського Халіфату. Кожна група учнів обирає свого капітана, який на уроці доводить класові та вчителеві неперевершеність і виключну роль для світової історії імперії, яку досліджувала його команда. За підсумками дискусії всі учні на уроці мають скласти в зошитах порівняльну таблицю по трьох державах за пунктами: дата виникнення та припинення існування; територія; видатні історичні постаті; документальна база вивчення; головні події в історії. Перші середньовічні імперії мали значний вплив на подальшу історію Європи. У період раннього Середньовіччя більшість народів і племен Центральної та Західної Європи були об’єднані в одній країні - імперії Карла Великого. Незважаючи на етнічну, економічну, культурну відмінності, вони на певний час відчули свою приналежність до єдиної держави. Існувало єдине державне управління, діяли спільні закони, їх захищало одне військо, в обігу були гроші із зображенням їхнього імператора. Об’єднувала їх і християнська віра за католицьким обрядом. У той самий час розпад імперії Карла Великого на три частини заклав основи сучасних держав - Німеччини, Франції, Італії. Здобувши певний досвід державотворення в межах єдиної країни, ці народи в наступні століття пройшли свій шлях створення національних держав....

Арабський халіфат

7 Клас

Аравія та її населення. У той час, коли після загибелі Римської імперії Європа потерпала від глибоких потрясінь, не менш важливі зміни відбувалися і на Сході. Тут, у населеній арабами Аравії, за декілька десятиліть утворилася єдина міцна держава. У центрі Аравійського півострова розташована величезна пустеля. Люди жили переважно на її околицях, а також на узбережжі. На більшій частині «кам’янистої Аравії» у пошуках пасовищ кочували бедуїни (степовики) зі своїми стадами верблюдів, овець та коней. Найрозвиненішими були дві області - Ємен (щасливий) у південно-західній частині півострова і Хіджаз на заході. Через ці землі проходили важливі торгові шляхи з Індії до Візантії, що сприяло зростанню міст і піднесенню купецтва. Араби, як і євреї, ассирійці та фінікійці, належали до семітських народів. Вони довго залишалися язичниками. Перехід арабів до єдиної релігії - ісламу (покірність Богові) - пов’язаний з іменем Мухаммада....

Тисячоліття Візантії

7 Клас

Утворення Візантійської імперії. У 330 р. римський правитель Константин Великий - перший імператор-християнин - заснував на березі Босфору, на місці давньогрецької колонії Візантій, нову східну столицю своєї держави. Її назвали Новим Римом, а згодом - Константинополем (з грец. - місто Константина). Виключно вигідне розташування, на перехресті шляхів між Заходом і Сходом, швидко перетворило Константинополь на найбільше місто Європи. У 395 р. єдину Римську державу було поділено на дві частини - Західну та Східну. До складу Східної Римської імперії увійшли Балканський півострів, Мала Азія, Сирія, Палестина, Єгипет, частина Криму, Месопотамії і Закавказзя, а також ряд островів Середземного моря. Ці землі населяли різні народи - сирійці, грузини, вірмени, євреї, але провідну роль у житті імперії відігравали греки. Тому поступово грецька витіснила латину і стала державною мовою. Не випадково в Західній Європі жителів імперії вважали греками, хоча самі вони називали себе ромеями (грец. - римляни), а свою країну - Ромейською імперією. Назву «Візантія» почали використовувати вже після загибелі держави, історичний шлях якої складає понад тисячоліття: з IV ст. і до завоювання турками-османами в 1453 р. У перебігу Великого переселення народів Візантія, на відміну від Західної Римської імперії, змогла захистити свої володіння від нашестя варварів. Вона не лише вистояла, а й залишилася країною з розвиненою економікою і культурою. На всіх торгових шляхах від Західної Європи до Індії та Китаю можна було зустріти енергійних візантійських купців. Всюди цінувалася надійна й повновага візантійська монета....

Навігація