Войти
Закрыть

Християнська церква в V—XI ст.

7 Клас

Середньовічна людина і Бог. Релігія і церква в Середні віки відігравали величезну роль. Усе життя людини, її свідомість були сповнені вірою. Уявлення жителя Середньовічної Європи про Бога, світ і людину впродовж багатьох віків формувалися на основі християнства. Згідно з християнською традицією, людину створив Бог, наділивши її особливими якостями: душею, розумом, мовою, почуттями, красою, силою. Сама природа, живі істоти були створені Богом заради людини. Проте перші люди — Адам і Єва — ослухалися Бога, вчинивши гріх — перший, або первородний. За це вони були вигнані з раю. Людина стала смертною, слабкою, нещасною. Душа будь-якої людини страждає, бо ув’язнена в гріховному тілі. Добрі якості, почуття, вчинки людей називали чеснотами, погані — гріхами. Ворогами людини були сім її «смертних гріхів»: гординя, заздрість, гнів, лінощі, жадібність, марнотратство, обжерливість. Ці гріхи штовхали людину на брехню та злочини. Усі віруючі мали приходити до священика на сповідь. Ідеалом середньовічної людини був аскет. Так називали людей, які заради любові до Бога відмовлялися від рідних, усіх задоволень і багатств. Люди вірили, що після смерті душа може потрапити або в пекло, або в рай. Усі дуже боялися пекла. На Заході поступово склалося уявлення про чистилище — місце, де душа може очиститися від дрібних гріхів і потрапити в рай. Середньовічна людина вважала, що час створений Богом, і тому все життя проходило за дзвоном церкви. Сам відлік часу вівся від народження Христа....

Людина в Середньовіччі. Середньовічне європейське суспільство

7 Клас

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: як у Середні віки складалися відносини між людиною і природою; яким було населення Середньовічної Європи; що таке внутрішня колонізація; як народилося феодальне суспільство; які стани існували в Середні віки; чому селяни змушені були виконувати повинності; що таке селянська община. 1. Взаємодія людини і природи в Ранньому середньовіччі. Населення середньовічної Європи. У Ранньому Середньовіччі (V—Х ст.) більшу частину Європи вкривали ліси. Ліс у ті часи був основним джерелом існування і доходів. Там випасали худобу, відгодовували жолудями свиней. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м’ясної їжі. У лісі заготовляли дрова для опалення й виготовляли деревне вугілля — важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці та зброї. Ліс також забезпечував і будівельними матеріалами. У лісі збирали всілякі смолисті речовини для виготовлення смолоскипів. Тут також заготовляли кору дуба, без якої неможливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того, у лісі й на галявинах збирали лікарські рослини — єдині в той час лікувальні засоби. Ліс був також місцем полювання. Проте ліс для середньовічної людини являв собою й небезпеку. Він був кордоном між володіннями сеньйорів. Із лісу з’являлися голодні вовки, розбійники і завойовники. Недивно, що в казках і легендах тих часів ліс і його мешканці були обов’язковими персонажами....

Арабський халіфат

7 Клас

Аравійський півострів та його населення. Більша частина величезного Аравійського півострова — це пустелі й степи. Аравія поділяється на кілька різних за природними умовами областей. На південному заході півострова простягнувся Ємен — країна з родючими землями та багатою тропічною рослинністю. Населення півострова здавна займалося рільництвом і садівництвом. Середина півострова — Неджд — величезне посушливе плоскогір’я, де можливе лише кочове скотарство. Річок тут немає, тільки сухі русла, що інколи заповнюються дощовими потоками. Життєдайну воду людям дають виключно криниці. Довга смуга вздовж Червоного моря — Хіджаз — придатна хіба що для рільництва в окремих оазах. Безмежні простори, особливо на околицях плоскогір’я, залишаються незаселеними. У зв’язку з природними умовами Аравійського півострова більшість арабів були кочовиками — бедуїнами («жителями пустелі»). Вони розводили кіз, овець і верблюдів. Життя бедуїна неможливо уявити без верблюда. Ця тварина — постійний супутник і засіб існування кочових арабів. Бедуїни жили племенами, які поділялися на роди й сім’ї. У них існувала знать — шейхи і саїди, які мали великі стада худоби, рабів та отримували більшу частку здобичі під час війн. Усі члени одного племені вважали себе родичами. Більшість арабів поклонялися різним племінним богам: єдиної релігії в них не існувало. Найшанованішими були бог війни та родючості Астар, богиня місяця Сін, богиня-мати Лат....

Візантійська імперія

7 Клас

Народження Візантії. Візантійську імперію історики називають «золотим містком» між Стародавньою історією та Новим часом. У «темні віки» Раннього Середньовіччя візантійці зберегли досягнення античної культури та, поєднавши їх з ідеалами християнства, передали сусіднім народам. На місці давньої грецької колонії Візантій римський імператор Константин І Великий у 330 р. заснував нову столицю Римської імперії — місто Константинополь. У 395 р. імператор Феодосій Великий поділив імперію між своїми синами. Так постали Східна Римська імперія, або Візантія, та Західна Римська імперія. Проте остання невдовзі загинула під ударами варварських племен. У той час коли Західна Європа лежала в руїнах, Візантійська імперія міцніла й розквітала. Населення Візантії складали греки, сирійці, євреї, єгиптяни, вірмени, грузини та інші народи. Найбільшими містами були Константинополь, Александрія, Антіохія із населенням по 200—300 тис. жителів. Столиця імперії — Константинополь — була розташована на березі протоки Босфор, де перетиналися найважливіші торговельні шляхи: морський — із Чорного моря до Середземного та суходільний — із Європи до Азії. Візантія вела торгівлю з Китаєм, Іраном, Індією, країнами Західної та Східної Європи....

Народження Середньовічної Європи

7 Клас

Римський і варварський світи в середині І тисячоліття. Народженню Середньовічної Європи передували занепад Римської імперії (від ІІІ ст.), Велике переселення народів (ІV—VII ст.), розселення варварів на території Західної Римської імперії та утворення ними варварських королівств. Біля витоків Середньовічної Європи стояли два протилежні й несхожі світи: античний (греко-римський), що від початку нашої ери активно християнізувався, і варварський. Складний і важкий шлях поєднання цих світів тривав декілька століть (від У до ІХ ст.). На середину І тис. Римська імперія являла собою лише слабку тінь колишньої могутності. Через кризу і занепад, які розпочалися в ІІІ ст., держава була не здатна витримати навалу варварів. Припинення завойовницьких війн спричинило скорочення кількості рабів, що негативно позначилося на стані сільського господарства та ремесла. Щоб якось компенсувати нестачу робочих рук, слуг та вільних селян стали перетворювати на напівзалежних від землевласників людей — колонів. Велике переселення народів — переміщення в IV—VII ст. германських, слов'янських, сарматських та інших племен на території Римської імперії. Варвари — зневажлива назва всіх іноземців, які не мали грецького і римського виховання, не були причетними до їхньої культури, не знали їхньої мови....

Вступ 7 клас Гісем, Мартинюк

7 Клас

Що таке історія середніх віків? Історія людства налічує багато тисяч століть. Безліч народів з’являлися і зникали за час існування нашої планети. Зараз людство все більше цікавиться своїм минулим, намагається оцінити й зрозуміти, чому воно було саме таким. Літописці давнини — історики — збирають різноманітні свідчення про людську історію, систематизують, вивчають, аналізують і розкривають перед нами картини нашого минулого. Із V ст. до н. е., коли Геродот написав першу у світі «Історію», і до сьогодення ця наука розвивалася разом із людством. Сучасні історики потребують безлічі фактів і подій, щоб зрозуміти внутрішній світ людей та мотиви їхніх вчинків. Ми пропонуємо разом із нами заглибитися в історію Середньовіччя і спробувати зрозуміти її не просто як тисячолітню епоху в історії людства, а як життя «людей у часі». Загибель Західної Римської імперії стала трагічним фіналом історії Стародавнього світу і водночас початком нового етапу всесвітньої історії — історії Середніх віків. Першими термін «середні віки» стали використовувати в XV— XVI ст. італійські мислителі. Цією назвою вони характеризували великий історичний відрізок часу між двома «просвіченими» епохами — античністю і Відродженням. Добу V—XV ст. вони вважали часом дикунства і варварства до того періоду, поки не стали відомими втрачені й забуті досягнення античної культури. Згодом термін «середні віки» поширився та закріпився за періодом європейської історії від середини V до кінця XV ст., хоча й набув дещо іншого значення....

Словарь понятий и терминов 7 класс Гисем, Мартынюк

7 Клас

Аббат — настоятель мужского католического монастыря, в церковной иерархии занимал место после епископа. Алхимия — средневековая наука, целью которой был поиск «философского камня» для превращения различных металлов в золото. Аскетизм — форма поведения, предусматривающая подавление желаний, отказ от роскоши и большинства удобств, ограничение в пище и сне, причинение себе физических страданий с целью искупления грехов. Астрология — наука о связи между расположением небесных тел и событиями в жизни людей, народов, стран и т. д. Аутодафе — торжественное оглашение приговора инквизиции, а также само исполнение приговора (главным образом публичное сожжение на костре). Барщина — обязательные работы зависимых крестьян в хозяйстве феодала. Бенефиций — земельный надел, предоставляемый королем или другим крупным феодалом в пожизненное пользование вассалу на условиях несения военной или административной службы. «Божий суд» — ряд испытаний (огнем, водой, железом), после которых выносился приговор. Бояре — крупные землевладельцы на Руси, в Болгарии, Сербии, Московском государстве, которые передавали свои владения по наследству. Боярская дума — высший государственный орган в Московском княжестве с XIV в. Бюргеры — полноправные жители западноевропейского средневекового города, платившие налоги и участвующие в городском ополчении....

Обобщение по разделам V и VI «Страны Центральной и Восточной Европы в X—XV вв.», «Средневековый Восток»

7 Клас

Используя знания по географии, объясните, почему кочевые племена, вторгшиеся в Западную Европу (гунны, авары, угры), постоянно выбирали для поселения именно Паннонию (Венгерскую равнину). 2. Что общего в исторических судьбах Польши, Венгрии и Чехии в X—XII вв.? 3. Составьте рассказ об одной из крупных битв: Грюнвальдская, Куликовская, Невская, «Ледовое побоище» и т. д. 4. Подготовьте исторический портрет одного из исторических деятелей: Ян Гус, Болеслав Храбрый, Казимир III, Дмитрий Донской, Иван III, Мехмед II, Чингизхан, Батый, Иштван, Александр Невский. 5. Дайте определение понятий и терминов: «гуситские войны», «варны», «санскрит», «турки-османы», «янычары», «султан», «Новгородская боярская республика», «баскаки», «ярлык», «Боярская дума», «Судебник», «вече». 6. Выполните задания по исторической карте: 1) укажите направления походов монголов; назовите государства, которые были ими захвачены; 2) покажите государства, которые возникли в Восточной Европе в Средние века; 3) покажите: а) места крупных битв, которые остановили продвижение немецких крестоносцев на Восток; б) битвы, в которой потерпел поражение Тевтонский орден; в) битвы, способствовавшей ликвидации господства монголов над Московским государством; 4) обведите границы Владимиро-Суздальского княжества, Новгородской земли, Московского государства; 5) покажите границы империи Гуптов, Делийского султаната, китайских государств (империй Суй, Тан, Юань, Мин); 6) проследите этапы османских завоеваний. Какие территории занимала Османская империя в конце Средних веков?...

Навігація