Пам’ятаймо дати
- 21-03-2022, 02:52
- 310
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
... |
Охарактеризуйте: 1) політичну систему в Японії за Конституцією 1889 р.; 2) економічне становище Османської імперії у другій половині ХІХ ст. та визначте причини банкрутства держави у 1879 р.; 3) причинно-наслідкові зв’язки між запропонованими історичними явищами та подіями: а) утворення «Союзу трьох імператорів» — утворення Троїстого союзу — зближення Великої Британії, Франції та Росії; б) політика кастового розбрату — повстання сипаїв — установлення безпосереднього коронного управління Індією; 4) етапи економічної експансії в Китаї; 5) економічний розвиток Туреччини в останній третині ХІХ ст.; 6) ситуацію на Балканах у другій половині XIX ст. 36. Проаналізуйте документ та дайте відповідь на запитання: «Феррі заявив, що французи змушені «допомогти» туніському бею встановити порядок у його володіннях. Під виглядом такої «допомоги» французький експедиційний корпус окупував найважливіші центри Тунісу. Тепер дипломатії залишалося оформити наявний акт: бей повинен був сам дати згоду на загарбання своєї країни французами. Французький уряд хотів таким актом зв’язати бею руки, щоб перешкодити йому підбурювання своїх підданих до опору загарбникам» (Із книги В. М. Хвостова «Історія дипломатії»). Якими методами здійснювались колоніальні загарбання? 37. «У цей час Сполучені Штати практично являються сувереном на цьому континенті і їх воля — закон...» (Р. Олні). Що мав на увазі державний секретар Р. Олні? Охарактеризуйте геополітичне становище США у регіоні в другій половині XIX ст. 10 балів 38. Чому: а) Єгипет мав особливе значення для провідних європейських країн?; б) народи Африки не сприймали «культурницьку місію» європейців?; в) наприкінці ХІХ ст. Китай і Туреччина виявили свою повну неспроможність опиратися їх економічному та політичному закабаленню провідними державами світу?; г) на Берлінській конференції завоювання Бельгії були визнані перш за все Великою Британією, а найактивніше проти цього виступала Німеччина?; ґ) спротив колоніальному володарюванню британців в Індії проходив під прапором релігійного відродження?; д) Китаю було нав’язано невигідні договори?; е) Тяньцзінські договори 1858 р. вважаються нерівноправними щодо Китаю?; є) політика проведення реформ у період «Танзимату» не мала успіху?... |
50—70-ті рр. ХІХ ст.: зростання ролі Німеччини й Італії в європейській політиці; локальні воєнні конфлікти у Європі; послаблення позицій Франції, Австро-Угорщини та Росії; посилення могутності Великої Британії; 70—90-ті рр. ХІХ ст.: зростання реваншистських настроїв у країнах; конфлікт Росії та Австро-Угорщини на Балканах; загострення «східного питання», російсько-турецька війна (1877-1878); періодичне скликання міжнародних конгресів; початок експансіоністської політики Німеччини й Італії; завершення розподілу Африки, Південної та Південно-Східної Азії; Троїстий союз 1882 р. (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія); 90-ті рр. ХІХ ст.: постійні міжнародні кризи; закладення основ військово-політичного блоку для протистояння країнам Троїстого договору; активізація зовнішньополітичної діяльності США в Латинській Америці; військова та економічна експансія США та Японії на Далекому Сході; початок ХХ ст.: загострення міжнародних криз (Перша марокканська криза (1905), Боснійська криза (1908), Друга марокканська криза (1911), оформлення військово-політичного блоку Антанта; італо-турецька (1911-1912) та Балканські війни (1912-1913). Культура народів світу наприкінці XVIII — на початку XX ст. Основні тенденції: прорив у розвитку природничих і гуманітарних наук, нові відкриття сприяли новим технічним інноваціям, покращили умови і комфорт життя (медицина, транспорт і зв’язок та ін.);... |
Шановний учню, готуючись до уроку-практикуму, радимо, використовуючи Інтернет-ресурси, опрацювати матеріал із питань: «Масова культура», «Історія кіно», «Історія фотографії», «Історія преси». Інформація стане у нагоді при виконанні пропонованих завдань і допоможе виявити самостійність суджень та особистих поглядів на події та явища, що сприяли зародженню масової культури. «Соціально-економічні перетворення кінця ХІХ — початку ХХ ст. призвели до загальної кризи класичного мистецтва. Це, в свою чергу, обумовило становлення двох культурних феноменів: масової культури, як культури для широких верств населення, та модернізму, як напрямку в розвитку мистецтва, який протиставив себе загальнодоступності та демократичності. З початку свого виникнення масова культура розглядалась як негативне явище в суспільстві, яке не має ані художнього, ані естетичного змісту» (А. Данилюк).... |
Розвиток фізики відзначений успіхами француза С. Карно (основоположник термодинаміки), німців Р. Майєра (експериментально довів загальний закон збереження енергії) та Г. Гельмгольца (зробив математичний обрахунок закону збереження енергії). Подальшого розвитку набули дослідження електромагнітних явищ: американця Б. Франкліна (запропонував вважати електричний струм рідиною та ввів загальновідоме позначення електричних станів «+» та «-»); француза Ш. Кулона (розробив математичну формулу цієї рідини); данця Х. Ерстеда (установив факт відхилення магнітної стрілки під дією електрики); британців М. Фарадея та Дж. Максвелла (вивчали електромагнітне поле), німця Г. Герца (відкрив електромагнітну теорію світла). Наприкінці ХІХ ст. важливими здобутками фізиків стали введення Дж. Стоні поняття «електрон» для позначення «електричного атома»; відкриття В. Рентгеном Х-променів; розробка Г. Лоренцом теорії речовини; дослідження потоку заряджених частинок (електронів) в електричному розряді в газах Дж. Томсоном, відкриття подружжям П’єром та Марією Кюрі нових хімічних елементів полонію та радію з ефектом радіоактивності — розпад із випромінюванням певної енергії та заряду; Е. Резерфорд побудував планетарну модель атома, у якій навколо ядра обертаються електрони; Н. Бор вніс поправку: в його моделі електрони стрибкоподібно переходять з однієї орбіталі на іншу, випромінюючи при цьому порцію (квант) енергії. ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ Народилася у Варшаві в родині вчителя. У Сорбоннському університеті (Франція) отримала диплом фізика та математика. У Франції познайомилась зі своїм чоловіком П’єром Кюрі, який також займався фізикою. Разом вони працюють над невідомою до цього радіоактивною речовиною. Саме відкриття радію принесло Марії славу. Вона була першою жінкою, яка викладала в Сорбонні. Двічі лауреат Нобелівської премії.... |
В останній третині ХІХ ст. змінюється співвідношення сил у Європі та світі. Це було обумовлено: 1) завершенням промислової революції та швидкими темпами розвитку молодих капіталістичних країн (Німеччина, Італія, США); 2) наростаючими національно-визвольними рухами у 50-х — на початку 70-х років ХІХ ст. й утворенням національних держав (об’єднання Німеччини та Італії); 3) зміцненням позицій Німеччини та послабленням Франції в результаті франко-прусської війни (1870—1871 рр.); 4) втратою Великою Британією світового економічного лідерства й переходом до політики «блискучої ізоляції»; 5) зменшенням впливу Австро-Угорщини та Росії на європейську політику; 6) зростаючою роллю США як світового лідера. Остання третина ХІХ ст. характеризувалась подальшими колоніальними загарбаннями в Азії та Африці. Більшість країн цих континентів опинилися у стані напівколоній (Китай, Іран, Османська імперія) великих держав або перебували у тій чи іншій формі залежності від них (балканські, деякі латиноамериканські держави, Португалія). Загострюються німецько-британські, російсько-британські, франко-німецькі, австро-російські та італо-французькі протиріччя. У цей період реваншизм став важливим елементом внутрішньої політики країн, які вважали несправедливим існуючий розподіл сил у Європі та світі.... |
Народився у небагатій брахманській родині. Його батько був викладачем санскритської мови та математики в школі. Мати добре знала ведичну літературу. Батьки виховували свого сина в дусі маратхського патріотизму. Здобув освіту юриста. Політичну діяльність розпочав у 70-х рр. ХІХ ст. З 1881 р. видавав газету «Махратта» англійською мовою та «Кесарі» маратхською мовою. Тілак критикував політику британських імперіалістів в Індії, виступав за її самостійний економічний розвиток. Одним із перших в індійському національному русі висунув ідею про необхідність залучення народних мас до визвольної боротьби. Політична активність Тілака коштувала індійському лідерові свободи, його неодноразово ув’язнювали. «Оскільки розпочався перерозподіл карти Африки державами-суперниками, то кожна з них намагалась не дозволити, щоб інші захопили зайву порцію або найкращий шматок... Володіння колоніями перетворилося на символ величі, незалежно від реальної цінності захопленої території» (Е. Хобсбаум. «Століття імперій. 1875—1914»). 1. Які були основні причини перерозподілу карти Африки європейськими державами? 2. Які, на Вашу думку, це могло мати наслідки для антиколонізаторського руху на континенті? 9. Використовуючи схему «Спротив колонізаторам», спробуйте пояснити причинно-наслідкові зв’язки між: 1) етапами колоніальних завоювань наприкінці ХІХ ст.; 2) наростанням визвольного руху народів Африки; 3) результатами боротьби за незалежність.... |
На початку ХІХ ст. Османська імперія залишалась східною деспотичною монархією на чолі з султаном. Із початку ХVІІІ ст. імперія переживала політико-економічну кризу. Спроби наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. здійснити певні внутрішні реформи, які зазнали невдачі у зв’язку з нищівною поразкою у війні з Єгиптом, поставили Османську імперію на межу військового краху. Лише втручання Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії врятувало імперію від загибелі. У 1839 р. вони взяли Порту під колективний захист. У 1840 р. на Лондонській конференції вони ультимативно зажадали від султана Мухамеда Алі відмовитися від результатів своїх перемог. Це було прямим проявом неповноцінності суверенітету Османської імперії. За такої ситуації султан Абдул-Меджид вдався до проведення реформ, які увійшли під назвою епоха «Танзимату» («впорядкування»). Релігійне знання слугує спасінню на тому світі, але наука слугує удосконаленню людини у цьому світі. Обговорюючи проблеми розвитку сільського господарства, торгівлі, промисловості, Рада визнала, що без застосування досягнень сучасної науки будь-які зусилля залишаться марними, а освоїти ці досягнення можна, лише впроваджуючи їх у навчальний процес у школах нового типу. 1. Про яке значення наукових знань для суспільного розвитку йдеться в документі? 2. Про які зміни в умонастроях правлячої верхівки свідчить документ? Однак, не маючи широкої підтримки суспільства, результати реформ епохи «Танзимату» були вкрай низькими. Реалії життя імперії показали повну неспроможність та небажання місцевих чиновників їх запровадити. Так, через брак коштів не вдалося ліквідувати систему відкупів, урядова заборона християнам бути офіцерами в армії загальмувала військову реформу. Не приділялася також належна увага розвитку власної промисловості, що збільшувало залежність економіки від іноземних товарів, вело до зростання бюджетного дефіциту, постійно змушуючи уряд удаватися до зовнішніх позик.... |
У ХІХ ст. внутрішньо- та зовнішньополітичний розвиток Китаю був обумовлений багатовіковими історичними особливостями. Необмежені можливості китайського ринку постійно привертали до себе увагу передових країн світу (особливо Великої Британії), капітал яких потребував дедалі більше сировини та нових ринків збуту. І вже наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. до берегів Китаю почали періодично прибувати британські експедиції. Ці місії зазнавали краху. Виходом із ситуації для британців став нелегальний ввіз до Китаю опіуму — наркотику, що спеціально вирощувався у британській Індії. Продаж наркотиків приносив великі прибутки британським купцям (їх доходи зросли у 70 разів) і надзвичайно великі збитки для китайської економіки (5-6 млн срібних лянів на рік), поширював бандитизм і корупцію. Проте ні заборонні укази цінського уряду на ввезення наркотиків, ні спроби повністю закрити порти успіху не мали. У 1838 р. уряд спробував вжити рішучих дій у боротьбі з контрабандою опіуму. До Гуанчжоу (найбільший порт) прибув спеціальний уповноважений цінського двору Лінь Цзесюй. Він оголосив блокаду британській торговій факторії, конфіскував та привселюдно спалив 1200 тонн опіуму. Розцінивши спалення як нищення приватного майна, британський уряд оголосив Цінам війну, яка увійшла в історію під назвою «Першої опіумної» (1840—1842 рр.).... |