Войти
Закрыть

Паризька мирна конференція 1919 р.

10 Клас

Наміри держав-переможниць у війні на Паризькій конференції. «Українське питання». 18 січня 1919 — 21 січня 1920 р. (із перервами) у Парижі працювала міжнародна конференція. У її роботі брали участь делегати від 27 держав і британських домініонів. Переможені держави вперше в історії дипломатії не були присутні на переговорах. На конференцію не запросили також представників Росії, де точилася громадянська війна. Визначальну роль у виробленні рішень конференції відігравали «Рада чотирьох», у складі якої були голови урядів Великої Британії, Франції, США та Італії, і «Рада десяти» за участю голів урядів і міністрів закордонних справ Великої Британії, Франції, США, Італії та Японії. Однак фактично роботою конференції керувала так звана «велика трійка» — прем’єр-міністр Великої Британії Д. Ллойд Джордж, прем’єр-міністр Франції Ж. Клемансо і президент США В. Вільсон. Проекти мирних договорів із переможеними країнами формально розроблялися на основі «14 пунктів» В. Вільсона. їх обговорення виявило значні розбіжності в цілях учасників конференції. Для забезпечення миру Велика Британія та США вважали за необхідне здійснити скорочення озброєнь і створити міжнародну організацію — Лігу Націй. Народи, які до 1914 р. не мали власної державності, сподівалися на справедливе вирішення національного питання державами-учасницями Паризької конференції. У Париж прибула спільна від УНР та Західної області УНР (ЗО УНР) українська делегація. Вона наполягала на визнанні незалежності УНР, виведенні з українських земель іноземних військ (Польщі, Румунії та Антанти), наданні Україні допомоги державами-переможницями в боротьбі проти більшовицької Росії і Добровольчої армії генерала А. Денікіна. Долю Закарпаття й Буковини визначили договори з державами-союзницями Німеччини. Відповідно до Сен-Жерменського договору з Австрією і Тріанонського з Угорщиною, Чехословаччині передали Закарпатську Україну, а Буковину отримала Румунія....
0 Переглянути

Воєнні кампанії та події 1917—1918 рр.

10 Клас

Вступ у війну США. Тривалий час США утримувалися від прямої участі у війні, постачаючи зброю, боєприпаси та продовольство країнам Антанти й одночасно здійснюючи торгівлю з їхніми противниками через нейтральні країни. Однак США були зацікавлені в перемозі Антанти. У роки війни вони надали державам Антанти та її союзникам кредитів на суму понад 10 млрд доларів і бажали повернути ці кошти. Також правлячі кола США, прагнучи відігравати вагому роль у світі, усвідомлювали, що без участі у війні не зможуть претендувати на частку в розподілі «післявоєнного пирога». Приводом для вступу США у війну стало рішення Німеччини з 1 лютого розгорнути необмежену підводну війну, у якій вони вбачали єдиний шлях до перемоги. Німецький уряд дозволяв США відправляти до Великої Британії лише одне судно на тиждень за умови дотримання суворих вимог (визначений маршрут, спеціальний колір судна тощо). Це викликало обурення американського уряду. 3 лютого 1917 р. президент США В. Вільсон оголосив про розрив дипломатичних відносин із Німеччиною, а 6 лютого Конгрес заявив про вступ у війну на боці Антанти. 2. Російська революція 1917 р. На початку 1917 р. Росію охопила політична криза, викликана загостренням економічних і соціальних проблем, поразками на фронтах і недовірою до правлячих кіл країни у їхній здатності завершити війну. У лютому 1917 р. антивоєнні й соціальні виступи в Росії набули значних масштабів і переросли в революцію, у результаті якої було повалено монархію. Ці події назвали Лютневою революцією, яка є складовою Російської революції 1917 р....
0 Переглянути

Воєнні кампанії та події 1915—1916 рр.

10 Клас

Воєнні дії в 1915 р. У 1915 р. на Західному фронті встановилося відносне затишшя. Французьке й британське командування прагнуло в умовах позиційної війни виграти час для модернізації військового виробництва і накопичення ресурсів для здобуття перемоги. Німецьке командування вирішило перенести основний тягар військових зусиль на Східний фронт, щоб завдяки здобутим там перемогам схилити Росію до сепаратного миру, розколоти Антанту та вийти з війни на два фронти. 22 квітня 1915 р. під час атаки поблизу бельгійського міста Іпр (Західна Фландрія) німецька армія вперше в історії досягла своєї мети застосуванням хімічної зброї, використавши задушливий газ хлор (перша умовно невдала спроба була під Варшавою в лютому 1915 р.). Було отруєно 15 тис. британських і французьких солдатів, із яких третина померли. Цією подією були порушені норми Гаазької конвенції 1907 р. про заборону використання хімічної зброї та покладено початок «хімічній війні». Із 1915 р. для захисту від отруйних газів застосовували протигази. Усього за роки Першої світової війни від хімічної зброї загинуло близько 1 млн солдатів. У квітні 1915 р. завершилися переговори країн Антанти з Італією. За Лондонським договором, підписаним 26 квітня 1915 р., Італії гарантувалося право встановлення протекторату над Албанією, отримання Трентіно, Трієсту та інших австрійських областей з італійським населенням. Після цього Італія заявила про розрив угоди про Троїстий союз та оголосила війну Австро-Угорщині. Проти останньої утворився новий Італійський фронт, де австро-угорське командування тримало десять дивізій. Це ослаблювало позиції Німеччини на інших фронтах....
0 Переглянути

Початок Першої світової війни

10 Клас

Перша світова війна розпочалася між вісьмома європейськими державами з населенням 732 млн осіб (із колоніями), що становило 44,2% населення планети. До кінця війни кількість її учасників досягла 33 держав (із 59 незалежних держав світу на той час) із населенням 1,5 млрд осіб. Так, війна охопила 87% населення земної кулі. Військові витрати держав-учасниць дорівнювали 208 млрд доларів, що в 10 разів перевищувало вартість усіх війн, які відбувалися з 1793 до 1907 р. До Першої світової війни призвело загострення суперечностей між провідними державами світу на початку XX ст. Щороку зростали їхні видатки на озброєння, шовіністична пропаганда розпалювала національну ворожнечу й ксенофобію. Правлячі кола все більше схилялися до здійснення загарбницьких планів силою зброї, постійно виникали нові міжнародні конфлікти. Характерним явищем тогочасних міждержавних відносин стало формування системи «озброєного миру», коли держави накопичували величезну кількість озброєння, вважаючи його найкращою гарантією збереження миру. Між провідними державами світу загострювалися економічні суперечності, боротьба за ринки збуту продукції та джерела сировини, спричинені їхніми геополітичними інтересами. Поглиблювалося протистояння між двома угрупованнями європейських держав — Антантою та Центральними державами (або Четверним союзом, попередником якого був Троїстий союз). Особливої гостроти набув конфлікт інтересів Великої Британії та Німеччини. Ініціаторами розв’язання війни виступили правлячі кола Німеччини та Австро-Угорщини....
0 Переглянути

Вступ 10 клас Гісем, Мартинюк (рівень стандарту)

10 Клас

Тоталітаризм — форма правління, за якої державна влада деспотично контролює всі сфери життя суспільства (економіку, політику, культуру, приватне життя громадян тощо). У 1914—1918 рр. людство опинилося у вирі подій одного з найспустошливіших на планеті воєнних протистоянь. Воно вперше набуло глобального характеру і тому отримало назву Першої світової війни. Історія людства в міжвоєнний період була також насичена збройними сутичками та локальними конфліктами. Після завершення Першої світової війни представники різних соціально-політичних сил почали розмірковувати про подальший шлях розвитку суспільства. Зіткнення різних точок зору мало визначальний вплив на події у світі. У 1939—1945 рр. планету охопила Друга світова війна, що значно перевершила попередню за масштабами людських втрат і руйнувань. Країни вирішили об’єднати свої зусилля для пошуку шляхів мирного співіснування й уникнення глобальних конфліктів у майбутньому. Особливим явищем політичного життя XX ст. стала поява тоталітаризму. Він виник як один із гірких наслідків доби індустріалізації, коли значна частина людей повірила в можливість «планової», повністю регульованої перебудови суспільства. Непомітно для себе людина перетворилася на «коліщатко і гвинтик» виробничої і державної машини, втративши можливість самостійно приймати рішення. За своєю сутністю тоталітаризм був протилежністю демократизму та гуманізму. Національно-визвольний рух — боротьба поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного і колоніального гноблення, завоювання національної незалежності....
0 Переглянути

Узагальнення з розділу 8. Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період

10 Клас

Поява і розвиток масової культури нерозривно пов’язані із процесами суспільної демократизації, загального росту рівня освіченості та матеріальної забезпеченості одночасно з технологічним прогресом. Вищезгадані чинники сприяли тому, що індивід дедалі частіше обирав вишукані форми проведення дозвілля, розваг, мав більші споживацькі потреби. Відповіддю на це був розвиток засобів масової комунікації — спочатку багатотиражних накладів, потім радіо, телебачення, зараз Інтернету. Творці комунікації (наприклад власники телебачення) намагаються формувати установки (політичні, споживацькі) аудиторії, але водночас мусять дбати про те, аби утримати її довіру. Адже аудиторія може легко змінити телевізійний канал чи інтернет-сторінку. По-перше, це урбанізація: цирк, кабаре, оперета, кінематограф, шансон, барди на естраді, анекдот — жанри міської культури, які допомагали новоприбулим адаптуватися до умов міста. По-друге, це емансипація з її новим ставленням до навчання, завдяки якому мільйони колишніх безграмотних навчаються читати: вони потребують абсолютно нових форм культури. По-третє, це технічний прогрес, який сприяє розвитку нових форм культури — ілюстрованих часописів, коміксів, детективів. їхні наклади перевищують мільйони примірників, а інтенсивне споживання майже повністю знищує (фізично) та виснажує (інтелектуально) сам продукт масової культури....
0 Переглянути

Основні ідеї й течії у розвитку культури. Масова культура. Кіно. Олімпійський рух

10 Клас

У першій половині XX ст., попри існування «класичного» реалізму, — нові, модерні ідеї знайшли своє втілення у символізмі, абстракціонізмі, конструктивізмі, сюрреалізмі та інших напрямах мистецтва. Реалізм. Соціальні теми, критика й аналіз дійсності лишилися визначальними для цього напряму розвитку мистецтва, однак життя бачиться «новому реалізму» різноманітнішим, що підлягає не тільки критиці. У реалістичному руслі розвиваються й такі жанри, як портрет і пейзаж у живописі — портрети В. Серова, пейзажі І. Грабаря, К. Коровіна (Росія), А. Марке (Франція), Ф. Ходлера (Швейцарія). Символізм одухотворяв дійсність, додавав їй особливої глибини. Символісти продовжували прагнення романтиків до пошуків Вічної Краси, яку неможливо знайти в реальному «зримому» житті. Так, у творах російського композитора О. Скрябіна й у прелюдіях литовського художника і композитора М. Чюрленіса зустрічаються образи зірки, весни, нудьги і творчості. Вони стають символами світлої краси та гармонії людини і світобудови. Завданням абстракціонізму був «прорив» у нову духовну реальність, тому що все зриме і матеріальне, на думку його представників, — оманливе. У цьому переконували й відкриття у науці, які поставили під сумнів багато колишніх уявлень про світ. Твори абстракціоністів часто мають лише узагальнені назви, наприклад, знамениті «Імпровізації» і «Композиції» В. Кандінського — російського абстракціоніста, який працював у Німеччині....
0 Переглянути

Досягнення науки і техніки, їхній вплив на повсякденне життя

10 Клас

1920—1930-ті роки були етапними в розвитку багатьох наук і насамперед фізики. У 1897 р. англійський фізик Дж. Томсон відкрив першу елементарну частку, яка входить до складу атома — електрон. У 1901 р. німецький фізик М. Планк встановив, що енергія виділяється не суцільним потоком, а окремими пучками — квантами. За розробку квантової теорії відомого вченого у 1918 р. удостоїли Нобелівської премії. Величезний внесок у розвиток ядерної фізики зробив датський учений Н. Бор., який за заслуги у вивченні будови атома отримав у 1922 р. Нобелівську премію. У 1905 р. німецький фізик А. Ейнштейн заклав основи теорії відносності, яка змусила переглянути багато традиційних уявлень про простір, час і рух. Значний внесок у розвиток сучасної теоретичної й експериментальної фізики зробив видатний італійський фізик Е. Фермі. Розглянувши закони мікросвіту з позицій теорії відносності, відомий англійський учений П. Діраку 1926—1927 рр. розробив новий напрямок фізичного знання — релятивістську квантову механіку. Англійський фізик Дж. Чедвік відкрив ще одну елементарну частку — нейтрон, — що не мала електричного заряду. Завдяки цьому відкриттю фізична інтерпретація періодичної системи елементів була в цілому завершена....
0 Переглянути

Узагальнення з розділу 7. Друга світова війна

10 Клас

Голокост є, мабуть, найбільшою катастрофою у світовій історії. Відповідно, він є найкраще вивченим. Попри це, немає згоди щодо більшості пов’язаних з ним питань. Ці суперечки пов’язані з вивченням причин Голокосту. Існує одна група істориків — т.зв. інтенціоналісти — які вважають, що Голокост був задуманий Гітлером задовго до початку війни. Натомість інша група — т.зв. функціоналісти — твердять, що Голокост виник внаслідок переплетіння різних обставин, продиктованих логікою війни і специфікою нацистської влади. Яка би не була точка зору, важливо є одне: Східна Європа взагалі а Україна зокрема була однією з головних, якщо не найголовнішою територією, де відбувся Голокост. Тому дослідження історії Голокосту на наших землях — дослідження, які до недавно були заборонені або обмежені — можуть відіграти важливу роль у цій суперечці. Наслідки Голокосту дуже різні. Тут виділю лише один: пам’ять про Голокост і визнання відповідальності за причетність до нього стали одним з головних ідеологічних стрижнів об’єднаної Європи....
0 Переглянути

Завершальний період війни в Європі та Азії. Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси

10 Клас

8 лютого 1945 р. англо-американські війська під командуванням Д. Ейзенхауера і Б. Монтгомері форсували Рейн і оточили велике угруповання гітлерівських військ у районі Руру. У квітні союзники розгорнули наступ в Північній Італії. Після боїв за підтримки італійських партизанів вони зайняли Болонью і форсували ріку По. 2 травня німецька група армій «С» в Італії капітулювала. Партизани захопили в полон Муссоліні і стратили його. Така ж доля спіткала найближчих сподвижників дуче. Головною метою радянської армії було взяття столиці Німеччини. У ході Берлінської операції, що почалася 16 квітня 1945 р., війська 1-го Білоруського фронту (командувач — Г Жуков), 2-го Білоруського (К. Рокосовський), 1-го Українського (І. Конєв) зломили опір Вермахту. Особливо запеклі бої точилися за Зеєловські висоти. На 25 квітня столичне угруповання супротивника було оточене. У цей же день на річці Ельба, у районі м. Торгау, відбулася історична зустріч союзних армій — частин 5-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту і частин 1-ї американської армії, що наступали із заходу. Гітлерівські армії в Північній і Південній Німеччині опинилися відрізаними одна від одної. Бої в Берліні велися за кожен будинок. 30 квітня зневірений Гітлер покінчив життя самогубством у своєму бункері. 1 травня почалася масова капітуляція столичного гарнізону, а вдень 2 травня битва за Берлін закінчилася....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 276 277 278 279 280 281 282 283 284 ... 317
Назад

Навігація