§3. Воєнні кампанії та події 1915—1916 рр.

1. Якими були результати війни станом на кінець 1914 р.? 2. Покажіть на карті атласу основні театри воєнних дій першого року війни.

1. Воєнні дії в 1915 р. У 1915 р. на Західному фронті встановилося відносне затишшя. Французьке й британське командування прагнуло в умовах позиційної війни виграти час для модернізації військового виробництва і накопичення ресурсів для здобуття перемоги. Німецьке командування вирішило перенести основний тягар військових зусиль на Східний фронт, щоб завдяки здобутим там перемогам схилити Росію до сепаратного миру, розколоти Антанту та вийти з війни на два фронти.

22 квітня 1915 р. під час атаки поблизу бельгійського міста Іпр (Західна Фландрія) німецька армія вперше в історії досягла своєї мети застосуванням хімічної зброї, використавши задушливий газ хлор (перша умовно невдала спроба була під Варшавою в лютому 1915 р.). Було отруєно 15 тис. британських і французьких солдатів, із яких третина померли. Цією подією були порушені норми Гаазької конвенції 1907 р. про заборону використання хімічної зброї та покладено початок «хімічній війні». Із 1915 р. для захисту від отруйних газів застосовували протигази. Усього за роки Першої світової війни від хімічної зброї загинуло близько 1 млн солдатів.

У квітні 1915 р. завершилися переговори країн Антанти з Італією. За Лондонським договором, підписаним 26 квітня 1915 р., Італії гарантувалося право встановлення протекторату над Албанією, отримання Трентіно, Трієсту та інших австрійських областей з італійським населенням. Після цього Італія заявила про розрив угоди про Троїстий союз та оголосила війну Австро-Угорщині. Проти останньої утворився новий Італійський фронт, де австро-угорське командування тримало десять дивізій. Це ослаблювало позиції Німеччини на інших фронтах.

Медсестри-новобранці, залучені допомогати пораненим солдатам 1915 р.

Капітуляція — особливий вид нерівноправних договорів, що фіксують привілейований режим для іноземних осіб порівняно з громадянами держави перебування.

На Східному фронті, готуючись до воєнної кампанії 1915 р., із підрозділів, що прибули із Заходу й тилу, німецьке командування сформувало дві нові армії. Російські війська в цей час усе більше відчували нестачу зброї, боєприпасів, обмундирування, медикаментів тощо.

2—10 травня 1915 р. австро-угорські війська прорвали російський фронт між Горліце й Тарнувом і перейшли в наступ. Горліцький прорив створив сприятливі умови для подальшого спільного наступу німецьких та австро-угорських військ, що тривав до жовтня 1915 р. У липні німецькі війська розпочали великий наступ у Польщі та Литві. У серпні вони захопили Варшаву. Російські війська відступали, зазнаючи великих втрат. До кінця воєнної кампанії 1915 р. на Східному фронті німецькі та австро-угорські війська захопили Польщу, Литву, частину Латвії та Білорусі, Галичину, Буковину та частину Волині. Втрати російської армії досягли 850 тис. убитими й пораненими та 900 тис. полоненими. Однак розрахунки німецького командування примусити Росію до сепаратного миру не виправдалися. Російська армія змогла зупинити просування противника на Схід. Результатом воєнної кампанії став перехід до позиційної війни на всьому Східному фронті.

На початку вересня 1915 р. Болгарія офіційно приєдналася до блоку Центральних держав. У жовтні 1915 р. війська Німеччини, Австро-Угорщини й Болгарії загальною кількістю 500 тис. осіб виступили проти 250-тисячної сербської армії. Надати допомогу Сербії і сусідній Чорногорії Росія не могла, а французькі й британські війська прибули запізно. Тому створений ними Салонікський фронт не допоміг.

Усю територію Сербії було окуповано. На початку 1916 р. акт капітуляції підписав уряд Чорногорії. Поразка Сербії та Чорногорії дала змогу Німеччині й Австро-Угорщині встановити прямий зв’язок з Османською імперією.

2. Воєнні дії в 1916 р. У 1916 р. німецьке командування вирішило завдати головного удару на Заході. Місцем для операції обрали виступ фронту біля фортеці Верден. Німецьке командування сподівалося, що це примусить противника кинути туди значні сили, і тоді можна буде «перемолоти, як у млині, французькі дивізії».

Британський танк «Марк І», що брав участь у танковому бою під час битви на Соммі 15 вересня 1916 р.

Опишіть вигляд танка, що використовували в бойових діях.

21 лютого 1916 р. німецькі дивізії перейшли в атаку. Німецькі солдати під Верденом уперше використали нову зброю — вогнемети.

25 лютого було захоплено форт Дуомон, що панував над фортецею й усією місцевістю. Французьке командування перекинуло під Верден військові частини з інших ділянок фронту. Німецький план операції провалився. Верденська «м'ясорубка», або «млин» Мааського району, завершилася в грудні 1916 р.

Успіху французької армії під Верденом значною мірою сприяло те, що на Східному фронті, за наполяганням союзників, на початку червня 1916 р. перейшли в наступ російські війська, очолювані генералом Олексієм Брусиловим. Упродовж 4 червня — 29 вересня в результаті Брусиловського прориву російські війська знову зайняли частину Волині, Галичини, Буковину й досягли Карпатських перевалів.

Під впливом перемог Росії на Східному фронті Румунія вступила у війну на боці Антанти й оголосила війну Австро-Угорщині. За це держави Антанти пообіцяли віддати Румунії Трансильванію, частину Буковини й Банат. Проте румунські війська були розгромлені німецькими, австро-угорськими й болгарськими дивізіями, а країну було окуповано. Росії довелося рятувати нового союзника, перекинувши до Румунії значні сили. У 1916 р. тут утворився Румунський фронт.

1 липня 1916 р. британське й французьке командування розпочало наступ на річці Соммі.

15 вересня в битві на річці Соммі для підтримки атаки піхоти британська армія застосувала танки (18 машин). Вони повільно повзли, стріляючи з кулеметів у противника. Перелякані німецькі солдати залишали позиції і тікали. Завдяки танкам британські солдати на ділянці фронту в 10 км за п'ять годин просунулися вперед на 4—5 км і зайняли три села. Раніше досягнення таких результатів вимагало тисяч тонн снарядів і десятків тисяч людських життів.

Проте навіть застосування танків не допомогло подолати добре укріплену багатокілометрову смугу німецької оборони. У листопаді 1916 р. битва на річці Соммі завершилася. Британсько-французькі війська просунулися вперед на ділянці фронту завдовжки в 35 км і вглиб до 10 км. Битва ще раз продемонструвала неспроможність тактики планомірного фронтального наступу. Стратегічна ініціатива остаточно перейшла до Антанти.

3. Війна на морі. Підводна війна. Напередодні війни Німеччина та Австро-Угорщина приділяли значну увагу створенню свого військово-морського флоту, але не змогли випередити держави Антанти. Наприкінці 1914 р. після розгрому німецької ескадри в Південній Атлантиці біля Фолклендських островів Німеччина та її союзники опинилися в морській блокаді. У Північному морі панував флот Великої Британії, Середземне море контролювали британський і французький флоти. Росія володарювала на Чорному морі. Дії німецького флоту обмежувалися Балтійським морем, австро-угорського — Адріатичним.

Змінити ситуацію на морі німецьке та австро-угорське командування розраховувало за допомогою широкого застосування порівняно нової зброї — підводних човнів, розгорнувши підводну війну.

У перші дні війни підводні човни показали свою ефективність. Так, 22 вересня 1914 р. німецький підводний човен «U-9» поблизу узбережжя Нідерландів за одну атаку потопив три британські крейсери, залишившись неушкодженим.

У лютому 1915 р. Німеччина оголосила води, що омивають Велику Британію, зоною бойових дій. Це означало, що будь-який новий корабель, навіть нейтральної країни, німецькі підводні човни знищуватимуть без попередження. На початку травня 1915 р. об’єктом атаки став британський лайнер «Лузитанія» із 1960 пасажирами на борту, серед яких було 124 американці. Загинуло 1198 осіб. Уряд США виступив із рішучим протестом, вимагаючи обмежити підводну війну, оскільки, крім людських жертв, вона завдавала значних збитків торгівлі. Німеччина, не бажаючи йти на конфлікт зі США, віддала наказ не топити пасажирські судна без попередження. Однак командири підводних човнів не дотримувалися його.

31 травня — 1 червня 1916 р. у Північному морі, біля Ютландського півострова (Данія), відбулася єдина за всю війну велика морська битва між британським та німецьким флотами. У ній взяли участь основні сили флотів — понад 250 суден з обох сторін. Битва завершилася нічим.

Блокада — військова, політична чи економічна ізоляція або оточення держави (її частини), групи держав, їхніх збройних сил, насильницьке порушення їхніх зовнішніх зв'язків із метою примусити виконати вимоги організаторів блокади.

Загибель британського пасажирського лайнера «Лузитанія» біля берегів Ірландії після атаки німецького підводного човна. Травень 1915 р.

4. Виснаження воюючих сторін. Антивоєнні виступи. Кінець 1916 р. став поворотним моментом у Першій світовій війні. В усіх країнах-учасницях її затягування призвело до виснаження матеріальних ресурсів, погіршення забезпечення продовольством, наростання невдоволення населення. Солдати на фронтах втомилися від тривалої війни й окопного життя. Поширювалися відмови йти в атаку, солдатські бунти, убивства офіцерів, випадки дезертирств і братання із солдатами противника.

Сподіваючись на короткочасність війни, уже в 1915 р. держави зіткнулися з труднощами в забезпеченні своїх армій. Для збільшення військового виробництва в країнах-учасницях війни було запроваджено державне регулювання економіки. Для цього створювали спеціальні органи: Військово-промисловий комітет у Німеччині, міністерства військового забезпечення у Франції та Великій Британії, особливі наради (з оборони, транспорту, палива, продовольства) у Росії тощо.

У зв’язку з призовом чоловіків до армії виник дефіцит робочої сили. Для його подолання до промислового виробництва залучали жінок. Так, якщо напередодні війни в промисловості Франції працювало 487 тис. жінок, то наприкінці 1916 р. — 625 тис.

Через призов до армії у Франції з 5,6 млн працездатного населення в селах наприкінці 1916 р. залишилося 3 млн осіб. У всіх воюючих країнах, крім Великої Британії, виробництво продовольчих товарів скоротилося. Особливо складним було становище в Німеччині, яка традиційно ввозила продукти харчування. їхня нестача примусила уряд дозволити використання дешевих ерзац-продуктів (частину натуральних речовин у їхньому складі замінювали на штучні). Однак наповнення продуктових карток у Німеччині не задовольняло навіть фізіологічних потреб людини. Узимку 1916—1917 рр. країну охопив голод, від якого померло близько 500 тис. осіб. Недоїдання, хвороби, зниження народжуваності призвели до значних втрат мирного населення Німеччини, що становили близько 6 млн осіб.

На прифронтових територіях постійною небезпекою для цивільного населення стали обстріли з далекобійних гармат. Для бомбардування цивільних і воєнних об'єктів у тилу використовували авіацію. На територіях, що опинилися під окупацією, звичними стали реквізиції (вилучення майна в населення).

Загальне обурення у світі викликало вивезення 60 тис. бельгійських робітників на примусові роботи до Німеччини, де вони мали працювати на промислових підприємствах для потреб німецької армії.

Наприкінці 1916 р. становище Німеччини ускладнилося. Велика Британія та її союзники оволоділи всіма німецькими колоніями та проводили жорстку морську блокаду. На початку грудня 1914 р. Німеччина від імені Центральних держав запропонувала країнам Антанти розпочати переговори про мир. Однак уряди держав Антанти відхилили цю пропозицію.

Хвиля патріотизму, що охопила населення воюючих країн на початку війни, поступово вщухла. На початок 1916 р. дедалі більше людей прагнули її завершення.

Запитання і завдання

1. Де і коли німецькі війська вперше в історії умовно вдало застосували хімічну зброю? 2. Назвіть державу, яка приєдналася до блоку Центральних держав на початку вересня 1915 р. 3. Коли розпочалася Верденська битва? 4. Яким був результат Брусиловського прориву? 5. Що таке блокада?

6. Як відбувалися воєнні дії на фронтах Першої світової війни в 1915 р.? 7. Розкрийте взаємозв'язок між перебігом воєнних дій на різних фронтах у 1915—1916 рр. 8. Якими були підсумки воєнної кампанії 1916 р.? 9. Охарактеризуйте розгортання бойових дій на морі в роки війни. 10. Наведіть факти, що свідчать про виснаження воюючих сторін.

11. Продовжте складання таблиці «Основні події Першої світової війни». 12. Простежте за картою атласу, як розгорталися воєнні дії в 1915—1916 рр. 13. Об'єднайтеся в групи та обговоріть питання «Якими були підсумки війни на кінець 1916 р.».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно