§1. Вступ

1. Який період всесвітньої історії ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі. 2. Які події цього часу ви вважаєте найважливішими?

1. Поняття «XX століття» у світовій історії. Всесвітню історію, як ви вже знаєте, поділяють на кілька історичних періодів — етапів політичного, соціально-економічного й культурного розвитку. Вони охоплюють визначні події, явища, процеси тощо. Цього навчального року ви розпочнете вивчення історії Новітнього часу. Ви дізнаєтеся про події, які відбувалися у світі в 1914—1945 рр. Цей період насичений багатьма масштабними подіями та неоднозначними за характером явищами.

Історія Новітнього часу — період всесвітньої історії, що охоплює події, які відбувалися в 1914 р. — на початку XXI ст.

Періоди всесвітньої історії

Світова війна — організована збройна боротьба між державами, у якій брала участь більшість країн світу.

Глобальний — той, що стосується території всієї земної кулі, всесвітній, всеохоплюючий тощо.

Тоталітаризм — форма правління, за якої державна влада деспотично контролює всі сфери життя суспільства (економіку, політику, культуру, приватне життя громадян тощо).

У 1914—1918 рр. людство опинилося у вирі подій одного з найспустошливіших на планеті воєнних протистоянь. Воно вперше набуло глобального характеру і тому отримало назву Першої світової війни. Історія людства в міжвоєнний період була також насичена збройними сутичками та локальними конфліктами. Після завершення Першої світової війни представники різних соціально-політичних сил почали розмірковувати про подальший шлях розвитку суспільства. Зіткнення різних точок зору мало визначальний вплив на події у світі.

У 1939—1945 рр. планету охопила Друга світова війна, що значно перевершила попередню за масштабами людських втрат і руйнувань. Країни вирішили об’єднати свої зусилля для пошуку шляхів мирного співіснування й уникнення глобальних конфліктів у майбутньому.

Особливим явищем політичного життя XX ст. стала поява тоталітаризму. Він виник як один із гірких наслідків доби індустріалізації, коли значна частина людей повірила в можливість «планової», повністю регульованої перебудови суспільства. Непомітно для себе людина перетворилася на «коліщатко і гвинтик» виробничої і державної машини, втративши можливість самостійно приймати рішення. За своєю сутністю тоталітаризм був протилежністю демократизму та гуманізму.

Національно-визвольний рух — боротьба поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного і колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.

Індустріальна революція — процес докорінних якісних змін, пов'язаних із формуванням індустріального суспільства.

Науково-технічна революція — процес докорінних якісних змін у техніці й технології виробництва, перетворення науки на безпосередню виробничу силу.

Інформаційна революція — процес докорінних якісних змін, пов'язаних із формуванням інформаційного суспільства (того, де інформаційні технології та засоби масової комунікації відіграють провідну роль).

У XX ст. виникли тоталітарні режими — більшовицький, фашистський і нацистський. Масштабні й одночасно криваві експерименти над суспільством, здійснювані цими режимами, завершилися повним крахом. У країнах, що обрали демократичний шлях, у цей період відбувався подальший розвиток ринкової економіки й ліберальної демократії, а також зміцнення громадянського суспільства та правової держави.

Важливим явищем тогочасного політичного життя стало розгортання національно-визвольних рухів. Народи, що не мали власної державності, прагнули здобути суверенітет. Під гаслами націоналізму в цей період розпадалися імперії, утворювалися нові незалежні держави в Європі, активізувалися визвольні рухи в Азії та Африці.

Міжнародні відносини в цей період були досить напруженими.

Версальсько-Вашингтонська система, сформована країнами-переможницями в Першій світовій війні, не змогла справедливо розв’язати проблеми післявоєнного врегулювання відносин і запобігти виникненню нових міжнародних конфліктів. Період стабільності Версальсько-Вашингтонської системи змінився кризою, а згодом її розпадом.

XX століття увійшло в історію як доба великих наукових відкриттів, що повністю змінили вигляд тогочасного суспільства. На початку XX ст. у провідних країнах світу завершилася індустріальна, у середині століття розпочалася науково-технічна, а в останній чверті — інформаційна революція.

2. Основні тенденції світового соціально-економічного, політичного і культурного розвитку в 1914—1945 рр. Порівняно з попередніми періодами здавалося, що у XX ст. людство почало розвиватися швидше. За життя одного покоління докорінно змінювалося середовище існування. Так, у 1903 р. людство побачило політ першого літака, а в 1961 р. стало свідком польоту людини в космос.

У першій половині XX ст., як і в попередньому столітті, найбільші зрушення відбувалися в Західній Європі та США (спільна назва — Захід).

Тут завершилося формування індустріального суспільства. Переділивши світ, країни Заходу у своїх колоніальних володіннях і залежних країнах нищили традиційні системи господарювання. Народи Азії, Африки та Латинської Америки насильно втягувалися до системи світового господарства. Результатом економічної експансії Заходу стала взаємопов’язаність економік окремих країн. Це наочно продемонструвала світова економічна криза 1930-х рр., яка розпочалась у США.

Перша світова війна стала поштовхом до значних соціальних заворушень. В одних країнах відбулися революції, в інших правлячі кола провели глибокі реформи. Повоєнне загострення соціальної і політичної боротьби, криза інститутів влади спричинили виникнення нового політичного явища — фашизму.

У Росії після утвердження влади більшовиків було встановлено диктатуру пролетаріату й проголошено курс на будівництво соціалізму (комунізму).

Таким чином, після Першої світової війни у світі сформувалися три відмінні один від одного шляхи подальшого політичного розвитку: розвиток ліберальної демократії; фашистська модернізація; будівництво соціалізму (комунізму).

Фашизм (походить від італ. fascio — зв'язка, об'єднання) — соціально-політичні рухи, ідеологія та державні режими тоталітарного типу. Протиставляє інститутам демократії так званий «новий порядок» і гранично жорстокі засоби його встановлення. Основною ідеологією фашизму став крайній шовінізм, який переходив в ідею расової винятковості, мілітаризм і вождизм.

Диктатура — нічим не обмежена влада особи, групи, яка спирається на силу й певну державну структуру.

Модернізм — течія в мистецтві XX ст., якій властиві поєднання різних стилів і докорінні перетворення засобів виразності.

У мистецтві в суперечках між прибічниками реалізму й модернізму народжувалися нові напрямки й течії. Чимало тогочасних творів набули світового визнання.

Запитання і завдання

1. Назвіть хронологічні межі періоду всесвітньої історії, який ви вивчатимете.

2. Що таке світова війна? 3. Які три тоталітарні режими виникли в Європі в перший період історії Новітнього часу? 4. Що таке фашизм?

5. Чим XX ст. відрізняється від попереднього? б. Охарактеризуйте періодизацію всесвітньої історії.

7. Складіть таблицю «Основні тенденції соціально-економічного, політичного і культурного розвитку людства в 1914—1945 рр.».

8. Британський історик Ерік Гобсбаум свою працю, присвячену історії XX ст., назвав «Вік екстремізму». З'ясуйте значення поняття «екстремізм». Доберіть факти, що підтверджують чи спростовують думку вченого. Як би ви оцінили першу половину XX ст.?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно