Войти
Закрыть

Рухи за права людини та громадянські права

11 Клас

Наприкінці 1940-х років у США за президентства демократа Гаррі Трумена дедалі гучніше лунали вимоги афроамериканців покласти край расовій дискримінації. Фактів ставлення до них як до людей «другого сорту» у США було достатньо: відмова в наданні роботи, роздільне навчання дітей у школах, окремі місця в громадському транспорті. Траплялися випадки лінчування. Реакцією на расистські акції ку-клус-клану став екстремістський рух «Влада чорних». Особливо напруженим було становище в південних штатах країни. Долаючи опір впливових конгресменів з Півдня, президент-демократ Г. Трумен підписав указ про заборону всіх форм расової дискримінації. Президент Дуайт Ейзенхауер продовжив курс на викорінення расової дискримінації. Зокрема, він наполіг на спільному навчанні дітей у школах. У 1957 р. до південного містечка Літл-Рок в Арканзасі за наказом президента були навіть уведені федеральні війська, аби дев'ять школярів-афроамериканців могли зайти до школи. Того ж року конгрес ухвалив закон про захист виборчих прав афроамериканців. Драматичним був процес подолання расової дискримінації в громадському транспорті. • Розгляньте фотографію. Який висновок про атмосферу щодо спільного навчання дітей з різним кольором шкіри Ви можете зробити?...

Процеси демократизації в повоєнному світі

11 Клас

Після закінчення Другої світової війни важливу роль у поглибленні й розширенні демократії в Західній Європі відіграло те, що за роки війни в окупованих нацистами країнах на базі руху Опору сформувалися соціально активні групи громадян. Вони й після війни впливали на суспільно-політичне життя. Активним «демократизатором» були також Сполучені Штати Америки. З одного боку, американці заохочували європейську інтеграцію, що мало сприяти стабілізації демократичних країн; з іншого боку — НАТО демократизувалися країни з недемократичним минулим (Італія, Західна Німеччина) і диктаторськими режимами при владі (Португалія, Іспанія). Після закінчення війни права людини почали відігравати дуже важливу роль. Це було зумовлено декількома причинами. По-перше, у 1920-1930-х роках більше уваги приділялося захисту прав меншості, а не всіх людей загалом. По-друге, історично поняття «права людини» пов'язане з лівими поглядами. По-третє, права людини не пропагувала жодна впливова політична партія. По-четверте, проблема прав людини вважалася «західною» темою, яку не порушували в СРСР, країнах Азії та Африки. До того ж обидві наддержави та європейські колоніальні держави, зважаючи на власні інтереси, намагалися не наголошувати на цій проблемі. Шлях, пройдений від Атлантичної хартії та Статуту ООН до Загальної Декларації прав людини (1948), міжнародних пактів про права людини (1966), був складним. У Європі, розділеній «залізною завісою», права людини системно порушували не тільки в країнах під владою комуністів, а й в Іспанії, Португалії та Греції....

Узагальнення до розділу І. Облаштування повоєнного світу

11 Клас

Закінчення Другої світової війни не означало повернення до довоєнного світового порядку. Навпаки, з настанням миру почали визрівати нові конфлікти. Провідні європейські держави (Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія) були виснажені війною, а тому поступилися лідерством двом світовим наддержавам — США та СРСР. Довкола цих країн сформувалися два блоки держав — НАТО й ОВД; усі інші країни мусили вибирати між двома таборами. Певний час союзники взаємодіяли в рамках Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин, незважаючи на ідеологічні відмінності: відбувся поділ Німеччини на чотири зони окупації, в обмін на територіальні поступки Сталін «погодився» на «вільні вибори» у Польщі, більшість країн стала членами ООН. Однак ця система не була запобіжником проти поділу світу на сфери впливу двох наддержав — США та СРСР. Створення в Радянському Союзі атомної бомби влітку 1949 р. позбавило США монополії на ядерну зброю, урівноважило обопільний страх населення США та СРСР перед ядерним знищенням....

Оформлення біполярного світу

11 Клас

Війна ослабила традиційно сильні європейські держави, які впродовж століть визначали політичний клімат у світі, — Велику Британію, Німеччину та Францію. Виникли дві наддержави — США та СРСР. Світ набув ознак біполярності (двополюсності). На одному полюсі опинилися США й країни західної демократії, на іншому — СРСР і країни, у яких постали комуністичні режими. «Холодна війна» була зумовлена засадничими розбіжностями між політичними, економічними та соціальними системами — капіталізмом і комунізмом. Сполучені Штати Америки відхилили комунізм і підтримували лібералізм і демократію. • Чи були, на Вашу думку, серед взаємних претензій СРСР і США такі, які неможливо було відхилити безболісно для кожної з двох країн? Наведіть аргументи на підтвердження Вашої точки зору. США критикували тоталітарну сутність радянського режиму, порушення комуністами громадянських і релігійних прав і свобод. Радянські керівники так само завзято критикували вади капіталізму, зокрема майнове розшарування в країнах Західної Європи, а надто в Сполучених Штатах Америки. Дві обставини забезпечили США місце наддержави: по-перше, військова могутність; по-друге, потужна, особливо на тлі спустошеного СРСР і зруйнованої війною Європи, економіка. Бомбардування американцями японських міст Хіросіми й Нагасакі поклало початок новій епосі — атомній. США прагнули скористатися атомною бомбою як засобом тиску на СРСР. Однак у 1949 р. СРСР успішно випробував власну атомну бомбу й цим поклав край ядерній монополії США....

Початок «холодної війни»

11 Клас

Радянський Союз закінчив війну з територіальними надбаннями й статусом однієї з основних країн-переможниць у війні з нацистською Німеччиною та її союзниками. Зважаючи на це, СРСР намагався нав'язати радянську ідеологічну, економічну та соціальну модель країнам Європи, територіями яких пройшла радянська армія. До того ж радянське військо не було демобілізоване й могло будь-коли знову розпочати бойові дії. США також були країною-переможницею. Хоч американська армія була майже повністю демобілізована через декілька місяців після закінчення бойових дій проти Японії, США залишалися найпотужнішою військовою силою світу. До 1949 р. США монопольно володіли ядерною зброєю, яку американський президент Г. Трумен вважав «добрим кийком для росіян». Також США були провідною країною світу за обсягами торгівлі, промислового й сільськогосподарського виробництва, країна володіла понад двома третинами світових запасів золота, долар став основною міжнародною валютою. Свідчення • Ознайомтеся з оцінкою післявоєнних зовнішньополітичних викликів, які, на думку американського дослідника, постали перед СРСР і США. Як Ви вважаєте, чи можна було уникнути ворожнечі між обома країнами після війни? Аргументуйте Вашу точку зору. «Післявоєнними цілями Сталіна було гарантування в Росії (тобто в СРСР. — Авт.) його власної безпеки, панування режиму та ідеології. ...На думку Сталіна, ...достатньо дочекатися, коли капіталісти почнуть сперечатись і європейці самі оберуть комунізм як альтернативу. Отже, мета Сталіна полягала не у відновленні рівноваги сил у Європі, а в домінуванні над континентом, як це намагався зробити Гітлер....

Реалізація ялтинсько-потсдамських домовленостей лідерів провідних держав антигітлерівської коаліції: здобутки та невдачі

11 Клас

На конференціях у Тегерані, Ялті та Потсдамі були погоджені післявоєнні територіальні зміни в Європі. Усі територіальні загарбання Німеччини, Італії та їхніх союзників були анульовані. Територію Німеччини поділили на чотири зони окупації: радянську, британську, французьку й американську. Берлін також був поділений на чотири сектори окупації (див. форзац 1). Кордон між Німеччиною та Польщею було проведено по лінії річок Одер і Нейсе (польські назви, відповідно, Одра й Ниса). Східний кордон Польщі мав проходити вздовж «лінії Керзона». Німецьке м. Кенігсберг і прилеглі до нього райони передали СРСР. Радянський Союз отримав частину території Фінляндії — область Петсамо, а також орендував територію Порккала-Удд на північному узбережжі Фінської затоки для радянської військово-морської бази. Територіальні зміни в Італії, Румунії, Угорщині, Болгарії та Фінляндії відбулися на підставі договорів з ними держав-переможниць. Італія визнала незалежність Албанії, а також повернула Греції Додеканезькі острови; найсхідніший регіон Італії, окрім м. Трієста, передали Югославії. Трієст з прилеглим до нього невеликим районом проголосили «вільною територією» (у 1954 р. західну частину разом з Трієстом приєднали до Італії, а східну до Югославії). Мирні договори з Румунією та Угорщиною закріпили повернення Румунії частини Трансільванії. 2. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин Система міжнародних відносин, утворена внаслідок рішень Ялтинської та Потсдамської конференцій, на десятиліття визначила долю Європи та відносини між Заходом і Радянським Союзом. Після закінчення Другої світової війни зникла потреба воювати зі спільним ворогом. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин стала інструментом розколу між учорашніми союзниками й поділила світ на «сфери життєвих інтересів» двох наддержав — США та СРСР....

Узагальнення 11 клас Щупак (рівень стандарту)

11 Клас

Цінності — це узагальнення соціокультурних орієнтацій, що визначають усі сфери життя людини, становлять основу її світогляду та мотивацію способу життя. До загальнолюдських цінностей належать: цінність людського життя; сенс життя, добро, справедливість, культура, краса тощо; цінність природи, збереження навколишнього середовища; відвернення загрози війн; забезпечення свободи, демократії і дотримання людських прав й ін. 1) Які цінності, окрім зазначених, є важливими для Вас? 2) Проілюструйте, як відданість різним цінностям визначала в історії долю держав і людських спільнот. 3) Які цінності виборювали українці під час Революції Ґідності, як вони співвідносяться із загальнолюдськими цінностями? 2. ПРАКТИЧНА РОБОТА Автор однієї з популярних книжок з політології «Кінець історії і остання людина», американський учений, футуролог Френсіс Фукуяма зазначав: «На людську історію потрібно дивитися не лише як на спадковість різних цивілізацій і рівней матеріальних досягнень, але, що важливіше, як на спадковість різних форм свідомості»....

Основні тенденції розвитку світу у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

11 Клас

Перший етап — після закінчення Другої світової війни, з 1945 і до середини 1970-х років. 1. Поразка нацизму і фашизму стала стратегічною перемогою демократії над тоталітаризмом, прав людини над жорстокістю й свавіллям. 2. Створення ООН, укладення міжнародних політичних та економічних угод були важливими кроками у глобалізації та формуванні нової системи міжнародних відносин. Терміни і поняття Глобалізація (від фр. global — загальний, лат. globus — куля) — всесвітній, загальний, що охоплює всю земну кулю. Глобалізація означає величезне розширення й ускладнення взаємозв'язків і взаємозалежностей як людей, так і держав світу. 3. У цей період була фактично ліквідована колоніальна система. Другий етап — 1970-1990-ті роки. Найважливішими подіями цього етапу були розпад Радянського Союзу та крах комуністичних режимів у Центральній і Східній Європі. Завершилася «холодна війна». 24 серпня 1991 р. на карті світу з'явилася нова незалежна держава — Україна. Проте комуністична система у світі не була ліквідована повністю: вона збереглася в Китаї, В'єтнамі. З розпадом СРСР Сполучені Штати Америки залишилися єдиною наддержавою, їхня глобальна роль ще більше зросла. Біполярність світу припинила своє існування....

Розвиток літератури і мистецтва: домінуючі тенденції. Спорт у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

11 Клас

У творчості багатьох письменників перших післявоєнних років превалювала антивоєнна, антифашистська тематика. Темі Опору присвятили свої твори французькі письменники Р. Вайян, Р. Мерль, німецькі — А. Зегерс, Г. Бьолль та ін. У 1947—1967 рр. великий вплив на літературу мала «Група 47» (німецькі письменники Г. Ріхтер, Г. Грасс, М. Вальзер; австрійські поети І. Бахман, П. Целан та ін.). Будівництво нової післявоєнної культури, на думку членів «Групи 47», слід було починати «з нуля», та створити нову німецьку мову — на зміну старій, зруйнованій нацистською риторикою та пропагандистською брехнею. Виразником невдоволення молоді дійсністю була в 1950-ті роки група англійських письменників, котра у літературній критиці дістала назву «розсерджені молоді люди»: Дж. Вейн (роман «Поспішай униз»), К. Еміс (роман «Щасливчик Джим»), Дж. Осборн (п'єса «Обернися в гніві»). Теоретики «соціалістичного реалізму» в СРСР вимагали від письменників «поліпшувати» історію, зробити привабливою «вітрину» життя в соціалістичних країнах. Прикладами таких творів є «Піднята цілина» М. Шолохова, «Хліб» О. Толстого та ін. «Магічний реалізм» — стиль, у якому магічні елементи вплетені в реалістичну картину світу. Представники цього стилю — Х. Борхес, М. Булгаков, Х. Кортасар, Г. Маркес, М. Павич, Х. Мурокамі та ін. 1.2. Література модерністського напряму Терміни і поняття Модернізм — загальна назва творчих напрямів і шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, антиреалістична спрямованість. Модерністи на перше місце ставили творчу інтуїцію, сутність буття. Модерністи свідомо роблять свою творчість елітарною. Напрями модернізму — імпресіонізм, неоромантизм, символізм, імажинізм, футуризм, експресіонізм, сюрреалізм, дадаїзм та ін. Екзистенціалізм дає змогу вирватися за межі суворої реальності і передавати життєве й емоційне світовідчуття. Найяскравіші представники цього напряму — французькі письменники Ж.-П. Сартр (кумир молоді 1970-х років), А. Камю, С. де Бовуар, британські A. Мердок і К. Вілсон, американський Н. Мейлер (США)....

Навігація