Войти
Закрыть

Початок «холодної війни»

11 Клас , Всесвітня історія 11 клас Полянський (рівень стандарту)

 

§ 2. Початок «холодної війни»

1. Передумови й причини «холодної війни»

Радянський Союз закінчив війну з територіальними надбаннями й статусом однієї з основних країн-переможниць у війні з нацистською Німеччиною та її союзниками. Зважаючи на це, СРСР намагався нав'язати радянську ідеологічну, економічну та соціальну модель країнам Європи, територіями яких пройшла радянська армія. До того ж радянське військо не було демобілізоване й могло будь-коли знову розпочати бойові дії.

США також були країною-переможницею. Хоч американська армія була майже повністю демобілізована через декілька місяців після закінчення бойових дій проти Японії, США залишалися найпотужнішою військовою силою світу. До 1949 р. США монопольно володіли ядерною зброєю, яку американський президент Г. Трумен вважав «добрим кийком для росіян». Також США були провідною країною світу за обсягами торгівлі, промислового й сільськогосподарського виробництва, країна володіла понад двома третинами світових запасів золота, долар став основною міжнародною валютою.

Свідчення

• Ознайомтеся з оцінкою післявоєнних зовнішньополітичних викликів, які, на думку американського дослідника, постали перед СРСР і США. Як Ви вважаєте, чи можна було уникнути ворожнечі між обома країнами після війни? Аргументуйте Вашу точку зору.

«Післявоєнними цілями Сталіна було гарантування в Росії (тобто в СРСР. — Авт.) його власної безпеки, панування режиму та ідеології. ...На думку Сталіна, ...достатньо дочекатися, коли капіталісти почнуть сперечатись і європейці самі оберуть комунізм як альтернативу. Отже, мета Сталіна полягала не у відновленні рівноваги сил у Європі, а в домінуванні над континентом, як це намагався зробити Гітлер.

...Чого прагнули після війни американці? Безперечно, безпеки, проте на відміну від Сталіна, вони не були певні, що зможуть цього досягнути. Причина полягала в тому, що після Другої світової війни США постали перед дилемою: вони не могли й надалі слугувати моделлю для інших країн, залишаючись відокремленими від решти світу».

Джон Геддіс, американський історик і політолог (The Cold War: A New History. — The Penguin Press : London, 2005.

Сталін не довіряв Заходу й бажав краху демократичних суспільств. Він прагнув убезпечити кордони СРСР, створивши довкола Радянського Союзу «санітарну зону» з підконтрольних країн. Щоб підкорити країни Центрально-Східної Європи, СРСР запроваджував там комуністичні режими. Зокрема, усупереч рішенням Кримської (Ялтинської) конференції щодо проведення в Польщі вільних і демократичних виборів, Радянський Союз намагався призначити в Польщі залежний від Кремля комуністичний уряд. Також Радянський Союз підтримав партизанську війну грецьких комуністів, допоміг чеським комуністам здійснити державний переворот. Сталін публічно заявив, що капіталістичний світ і мир — речі несумісні.

Дії СРСР викликали спротив США. Захід насторожувало те, що всі території, крім Австрії, якими пройшла радянська армія, після війни опинилися в радянській зоні впливу. Унаслідок зміни кордонів у Центрально-Східній Європі відбулося переселення великих груп населення, зокрема, майже 15 млн німців виїхали зі Східної Пруссії, Судетської області, Сілезії та інших територій, а 4 млн поляків було виселено із земель, які СРСР анексував у Польщі. Натомість українців примусово переселяли з Польщі до СРСР у ході операції «Вісла»1.

1 Питання розглядатиметься в § 9, а також у курсі «Історія України».

Складні відносини між двома наддержавами — Радянським Союзом і США — стали сприятливим середовищем для «холодної війни».

• Проаналізуйте причини «холодної війни». Чи були серед них такі, які, на Вашу думку, були нездоланними?

Основні причини «холодної війни»

Ідеологічні

  • США та СРСР представляли дві протилежні політичні системи — демократичну й тоталітарну.
  • Вороже ставлення СРСР до капіталізму й, відповідно, США — до комунізму.
  • У СРСР вважали, що західний вплив може похитнути міцність комуністичного тоталітарного режиму.
  • Намагання Радянського Союзу поширювати у світі комунізм як противагу демократії.

Економічні

  • США, які значно зміцніли за роки війни, були зацікавлені в поширенні у світовому масштабі вільної торгівлі.
  • СРСР не бажав поширення на своїй території принципів вільної торгівлі, оскільки зруйнована війною та економічно слабша за США країна була неспроможна захистити внутрішній ринок від засилля іноземних товарів.

Словник

 «Холодна війна» (1947-1991) — глобальна геополітична, економічна й ідеологічна конфронтація між державами Східного блоку (СРСР та його союзники в Організації Варшавського договору) і державами Західного блоку (США та їхні союзники в НАТО), що виникла наприкінці Другої світової війни й досягла найвищої точки вже після її завершення.

Геополітичні

  • І СРСР, і США прагнули домінувати в післявоєнному світі.
  • Імовірність нападу СРСР на європейських партнерів США.
  • Імовірність застосування американцями атомної бомби.
  • Брутальні дії СРСР у радянській зоні окупації Німеччини.
  • Відмова США поділитися ядерними секретами із СРСР.
  • Розширення впливу СРСР на країни Європи; порушення Сталіним обіцянки не перешкоджати вільним виборам у Європі.
  • Мілітаризація Радянським Союзом західного кордону.

2. Промова В. Черчілля у Фултоні

Політиком, який зважився публічно назвати речі своїми іменами, став Вінстон Черчілль, який у той час не обіймав офіційних посад. У березні 1946 р., виступаючи в присутності президента Г. Трумена у Вестмінстерському коледжі в м. Фултоні (США), він виголосив промову, яку назвав «Засади миру». Ця промова стала символом «холодної війни» між СРСР і США, Сходом і Заходом, яка тривала багато десятиліть.

Свідчення

• Ознайомтеся з уривками з промови В. Черчілля. Що, на Вашу думку, він мав на увазі під «залізною завісою»? Якою постає в його промові зовнішня політика Радянського Союзу? Чи дає британський політик відповідь на запитання, як Захід мав реагувати на дії СРСР? Якщо Ваша відповідь ствердна, поясніть, який саме механізм він запропонував.

«Ніхто не знає, що радянська Росія та її міжнародна комуністична організація мають намір робити в найближчому майбутньому й чи існують якісь межі їхньої експансії. ...Від Штеттина1 на Балтиці до Трієста на Адріатиці, через увесь континент було опущено "залізну завісу”. За цією лінією розташовані всі столиці давніх держав Центральної та Східної Європи: Варшава, Берлін, Прага, Відень, Будапешт, Белград, Бухарест і Софія, усі ці знамениті міста... є об'єктами не тільки радянського впливу, а й дуже високого, а подеколи й підвищеного контролю Москви. ...У багатьох країнах... створені комуністичні "п'яті колони”, які... виконують директиви, що надійшли з комуністичного центру.

...Безпека у світі неможлива без нового союзу в Європі, з якого не може бути виключена жодна нація. ...Радянська Росія хоче ...необмеженого розширення своєї влади й поширення ідеології... Вона нічим не захоплюється більше, ніж силою, і нічого не поважає менше, ніж слабкість, особливо військову слабкість».

Вінстон Черчілль, 5 березня 1946 р., м. Фултон (https://www.cia.gov/library/readingroom/docs/1946-03-05.pdf)

1 Штеттин — німецька назва польського міста Щецина.

Відеозапис фултонської промови В. Черчілля (англ.): https://youtu.be/X2FM3_h33Tg

3. «Меморандум Кеннана»

Ще одним документом, який передає атмосферу «холодної війни», що розпочалася між Сходом і Заходом, був «меморандум Кеннана». Американський дипломат Дж. Ф. Кеннан у 1946 р. надіслав з американського посольства в Москві до Вашингтона телеграму з восьми тисяч слів — «довгу телеграму» (або «меморандум Кеннана»): «Радянське керівництво, — писав дипломат, — сприймає Захід як головного ворога й усіляко намагається посіяти недовіру між західними країнами та дестабілізувати ситуацію всередині цих країн. Інтерес СРСР до країн, які звільнилися (або звільняються) від колоніальної залежності, також є проявом не турботи про них, а радянського експансіонізму. США мають виступати з позиції сили, оскільки радянське керівництво схиляється тільки перед сильнішим опонентом. Причому стримувати об'єктивно слабший СРСР потрібно без зброї, однак демонструючи рішучість до застосування сили». Дж. Кеннан закликав американський уряд вирішити проблеми західного світу, щоб позбавити Радянський Союз шансів дестабілізувати ситуацію в США та Західній Європі.

Свідчення

• Ознайомтеся з уривком з «довгої телеграми». Що, на Вашу думку, мав на увазі Дж. Ф. Кеннан, коли назвав комунізм «хвороботворним паразитом»? Чому він застерігав, що найбільша небезпека, яка загрожує Заходу в протистоянні з комунізмом, — «це уподібнення тим, з ким ми маємо справу»?

«Світовий комунізм подібний до хвороботворного паразита, який харчується ураженими тканинами. ...Ми повинні запропонувати... на розгляд інших держав... яким ми уявляємо світ у майбутньому. Недостатньо просто змусити народи наслідувати наш приклад... Ми маємо... запропонувати їм... кращу допомогу, ніж росіяни. ...Ми повинні мати достатньо сміливості й упевненості, аби залишатися вірними нашим політичним методам і поглядам на людське суспільство. Зрештою, найбільша небезпека, яка загрожує нам у вирішенні проблеми радянського комунізму, — це уподібнення тим, з ким ми маємо справу».

З «меморандуму Кеннана» (https://nsarchive2.gwu.edu//coldwar/documents/episode-1/kennan.htm)

4. «Доктрина Трумена»

За часів президентства Г. Трумена США перейшли до політики «стримування» комунізму, засади якої були викладені навесні 1947 р. в посланні до конгресу. «Доктрина Трумена» була спрямована на обмеження комуністичних режимів, які посилилися після Другої світової війни, безперервний тиск на СРСР та інші країни соціалістичного табору, підтримання антикомуністичних сил і режимів. Доктрина передбачала надання Сполученими Штатами Америки політичної, військової та економічної допомоги всім демократичним державам, яким загрожували зовнішні або внутрішні авторитарні сили.

Згідно з «доктриною Трумена», Америка планувала брати участь навіть у віддалених конфліктах, якщо вони зачіпали інтереси США. Першими претендентами на допомогу США стали Греція й Туреччина. Безпосередньою причиною виступу Г. Трумена була заява уряду Великої Британії про те, що він більше не надаватиме військову й економічну допомогу грецькому уряду в громадянській війні проти місцевих комуністів, яких підтримував СРСР. Г. Трумен зажадав, щоб конгрес надав грецькому й турецькому урядам допомогу на 400 млн дол., а також підтримав відправлення американського цивільного та військового персоналу й озброєння в цей регіон.

Словник

• Доктрина — заява про керівний принцип державної політики, зокрема зовнішньої політики.

Президент порушив питання про надання допомоги Туреччині, яка також утратила підтримку знесиленої війною Великої Британії. На це вплинула також відмова Й. Сталіна вивести радянські війська з Північного Ірану, незважаючи на рішення Тегеранської конференції 1943 р., тиск на уряд Туреччини з вимогою надати особливі права для СРСР у Босфорі. Сталін не тільки не підтримав грецьких комуністів, а й змусив до такого ж кроку лідера Югославії Й. Броз Тіто.

Свідчення

• Як Ви вважаєте, наполягаючи на протидії Східному блоку, Г. Трумен прагнув тільки виправдати сподівання «вільних людей світу»? Які ще інтереси міг захищати американський президент?

«Тоталітарні режими підживлюються злиднями й стражданнями. Їхні зерна зазвичай проростають на безплідному ґрунті бідності й заворушень. Вони достигають, коли в людей умирає надія на краще життя. Ми мусимо зберегти цю надію. Вільні люди світу сподіваються на нашу підтримку для збереження їхніх свобод. Якщо ми зазнаємо невдачі... виникне загроза миру в усьому світі. Це також загрожуватиме добробуту нашої держави».

Гаррі Трумен, президент США (https://liberalarts.utexas.edu/coretexts/_files/resources/texts/1947%20Truman%20Doctrine.pdf)

Пригадайте

  • Яких людських жертв та економічних збитків зазнала Європа внаслідок Другої світової війни?

5. «План Маршалла»

Європейські країни потребували допомоги, оскільки за роки війни матеріальна база їхньої економіки була зруйнована, розірвалися господарські зв'язки, обвалився фінансовий ринок. Вільних коштів на подолання розрухи, запровадження соціальних програм у європейських урядів не було. Навіть у Великій Британії та Франції процес відбудови проходив важко й повільно. Наприклад, у портових бункерах Лондона було обмаль вугілля, а в бельгійському Льєжі коні тягнули автобуси. Європейські уряди й США були занепокоєні тим, що Сталін може використати ситуацію, аби підштовхнути європейських комуністів до захоплення влади.

Улітку 1947 р. державний секретар США Джордж Маршалл заявив, що Америка ініціює Програму відбудови Європи. Офіційно програма почала працювати у квітні 1948 р. й тривала до закінчення 1951 р. Вона ввійшла в історію під назвою «план Маршалла».

Особистості

Джордж Маршалл (1880-1959) — американський політичний та військовий діяч. Ветеран двох світових воєн. У 1947-1949 рр. обіймав посаду державного секретаря (міністра закордонних справ) США. Автор програми відбудови зруйнованої війною Європи. Один з ініціаторів створення Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Лауреат Нобелівської премії миру (1953).

Свідчення

• Ознайомтеся з аргументацією Дж. Маршалла. Який висновок щодо цілей американської програми відбудови Європи Ви можете зробити, використовуючи уривок його промови?

«На найближчі три або чотири роки потреба країн Європи в імпортному продовольстві й інших необхідних товарах — переважно з Америки — настільки перевищуватиме їхню платоспроможність, що їм потрібна буде значна допомога, аби уникнути загострення ситуації в економічній, соціальній та політичній сферах. ...Жоден уряд, який маневрує, щоб заблокувати відновлення інших країн, не може розраховувати на нашу допомогу. Більше того, уряди, політичні партії або групи, які намагаються увічнити людську вбогість з метою одержання політичних або інших дивідендів, наштовхнуться на протидію Сполучених Штатів».

З промови Дж. Маршалла в Гарвардському університеті (Safeguarding the Republic. Essays and Documents in American Foreign Relations, 1890-1991. — McGraw-Hill Inc., 1992. — P. 161)

Відеозапис виступу Дж. Маршалла з обґрунтуванням його плану відбудови Європи (англ.): https://youtu.be/x6h2-In_e7I

• Використовуючи висловлювання Дж. Маршалла та наведену в таблиці інформацію, зробіть висновок про причини появи й мету «плану Маршалла».

Чинники, які спонукали США до надання економічної допомоги Західній Європі

Навесні 1948 р. до «плану Маршалла» приєдналися понад півтора десятка європейських країн. За період його дії вони отримали майже 13 млрд дол. США. Радянський Союз відмовився від американської допомоги та змусив відмовитися від неї східноєвропейські країни. Це ще більше поглибило розкол у Європі й створило додаткові передумови для формування двополюсного світу.

• Проаналізуйте діаграму. Висловте припущення, за якими критеріями США визначали суму допомоги тій чи тій країні.

Розподіл американської допомоги за «планом Маршалла» в 1948-1951 рр. (млн дол. США)

• Проаналізуйте схему. Чи збігаються результати втілення в життя «плану Маршалла» з поставленими цілями? Аргументуйте Вашу оцінку.

• Розгляньте карикатури. Як художники оцінюють «план Маршалла»? Чи вважаєте Ви, що кожен з малюнків є достовірним історичним джерелом? Наведіть аргументи на підтвердження Вашої точки зору.

Американська карикатура. 1948 р.

Югославська карикатура. 1948 р.

Основні події

1946 р. — фултонська промова В. Черчілля; «меморандум Кеннана».

1947 р. — проголошення «доктрини Трумена».

1948-1951 рр. — «план Маршалла».

Запитання та завдання

  • 1. Поясніть історичні поняття «холодна війна», «доктрина».
  • 2. Як Ви розумієте вислови «залізна завіса», «фултонська промова», «меморандум Кеннана», «доктрина Трумена»?
  • 3. Визначте основні ідеї «меморандуму Кеннана» і «доктрини Трумена». Які обставини спричинили появу цих документів?
  • 4. Покажіть на карті (див. форзац 1) країни, які отримали найбільшу частку американської допомоги за «планом Маршалла». Оцініть ефективність американської допомоги. Як вона вплинула на відбудову Європи й на формування двополюсного світу?
  • 5. Назвіть причини й передумови «холодної війни». Чи є, на Вашу думку, підстави вважати, що без фултонської промови В. Черчілля «холодна війна» не розпочалася б? Аргументуйте Вашу позицію.
  • 6. Розгляньте карикатури. Що Ви знаєте про події, які зобразили художники? Чи вважаєте Ви, що кожна з карикатур є неупередженим джерелом інформації з погляду «історичної правди»? Аргументуйте Вашу точку зору.

Англійська карикатура. 1950-і роки

Радянська карикатура. 1950-і роки

  • 7. Як Ви вважаєте, чи існувала загроза переростання «холодної» війни в «гарячу»? Спрогнозуйте можливі наслідки збройного конфлікту між тогочасними противниками.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду