Войти
Закрыть

Якою була Римська республіка в V–ІІІ ст. до н.е.

6 Клас

Поміркуйте, чи можна сказати, що результатом боротьби патриціїв і плебеїв стала їхня рівність у правах. Свою думку обґрунтуйте. Позбавивши влади останнього царя, римляни проголосили республіку, тобто виборне правління. Ця подія, як вважали римські історики, відбулася приблизно в 509 р. до н.е. Республіка (від латинського — «суспільна справа») — держава, якою управляють обрані на певний період люди. Період в історії Стародавнього Риму з кінця VI ст. до н.е. — до І ст. до н.е. називається республіканським. Республіканський устрій відрізнявся від царського передусім тим, що при ньому державні посади стали тимчасовими і виборними на загальних зборах громадян. Установлення республіки зміцнило становище патриціїв. Тільки вони могли обиратися на всі державні посади. Незадоволені таким положенням плебеї почали боротьбу за свої громадянські права. Розгляньте схему і, спираючись на неї, поясніть причини загострення стосунків між патриціями і плебеями....
0 Переглянути

Як виник Рим

6 Клас

На основі тексту і карти (див. с. 195) проведіть аналіз географічного положення і природних умов Апеннінського півострова за відомими вам правилами. На захід від Балкан лежить схожий на чобіток Апеннінський півострів, назва якого походить від невисоких Апеннінських гір, що простяглися уздовж півострова. Саме на ньому розташована Італія. Від північних вітрів цю територію захищають високі засніжені гори — Альпи. Тому клімат тут переважно м’який і теплий — середземноморський. Заморозки й сніг бувають рідко. Дощів випадає більше, ніж у Греції. На узбережжях і в гірських долинах ґрунти дуже родючі. У давнину Апеннінський півострів був укритий лісами, у яких водилися вовки, ведмеді, зайці, білки, а в горах — дикі кози, газелі, барани та ін. З давніх-давен населення Апеннінського півострова вирощувало виноград, маслини, каштани, абрикосові, фігові та персикові дерева, кипариси і сосни. Із зернових культур сіяли пшеницю, просо, ячмінь та овес. Численні стада великої рогатої худоби, коней, овець, свиней, кіз увесь рік випасалися на природних вигонах. Власне, слово «Італія» означає «країна телят». Природні умови півострова сприяли ранньому заселенню берегової смуги, тож тут здавна виникали селища і міста. Уже наприкінці І тис. до н.е. значну частину Апеннінського півострова населяли племена італіків....
0 Переглянути

Практичне заняття. Яким було господарське, суспільне та духовне життя в античних полісах Північного Причорномор'я

6 Клас

Прочитайте наведені фрагменти джерел, розгляньте зображення і складіть у зошиті план розповіді про господарське життя в античних полісах Північного Причорномор’я. Із книги «Географія» давньогрецького географа й історика Страбона ...місто Феодосія — з родючою рівниною і гаванню, придатною навіть для сотні суден... Далі до Пантікапея йде родюча країна, уся ця земля багата на хліб... На схід від Пантікапея розміщено гавань і доки приблизно для 30 кораблів... Щодо Херсонеса, то за винятком гірської частини, вся його інша частина на морському березі до Феодосії становить рівнину з добрим ґрунтом і надзвичайно багату на хліб... І в давнішні часи звідси возили хліб до еллінів, подібно до того, як солону рибу з Меотіди... Док — споруда, призначена для спорудження та ремонту кораблів. У V ст. до н.е. у Причорномор’ї розвивається сільське господарство, ремесла, внутрішня і зовнішня торгівля. Головними культурами були пшениця, ячмінь, просо, бобові, городина (цибуля, часник та ін.), садові культури. Розвивалося також тваринництво. Розміщення поселень уздовж берегів, багатих на рибу, сприяло рибальству. Із праці сучасного українського історика Наталії Яковенко Географічно торговельні зв’язки підприємливих греків простягалися далеко вглиб довколишніх територій: грецькі колоністи могли там придбати збіжжя, худобу, мед, віск, рибу, шкіри. З іншого боку, на замовлення знатних скіфів грецькі майстри виготовляли коштовні ювелірні прикраси, розписні амфори, посуд із зображенням сцен зі скіфського життя....
0 Переглянути

Як за елліністичної доби розвивалася культура

6 Клас

Через взаємодію грецької та давньосхідних культур утворилася своєрідна нова елліністична культура, що відрізнялася і від давньогрецької, і від давньосхідної. Головними центрами елліністичної культури стали міста Александрія (Єгипет), Антіохія (Сирія), Пергам (Мала Азія) та ін. У всьому елліністичному світі процвітали архітектура, скульптура і живопис. Нові міста будувалися за певними правилами. Місцевість для забудови вибирали зі сприятливим кліматом, на перехрестях торгових шляхів. Особлива увага приділялася чистоті вулиць, площ і благоустрою міста: обов'язково будувалися водогін і каналізація. А ремісничі майстерні, особливо зі шкідливим виробництвом (наприклад, керамічним і шкіряним), виносилися на окраїни чи навіть за межі міста. За доби еллінізму грецькі архітектори створили видатні споруди. Проте їх характер змінився. Тепер храми, палаци, скульптури відзначались масштабністю, будівлі прикрашали мозаїкою, фресками, художніми творами, схожими на великі еллінські зразки. Талановиті художники, поєднуючи досягнення грецької культури з місцевими традиціями, створювали справжні шедеври. Деякі з них вважалися дивами світу....
0 Переглянути

У чому сутність еллінізму й особливості елліністичних держав

6 Клас

Унаслідок греко-македонських завоювань утворилася величезна держава, яка простягалась від Балканського півострова до річки Інд, — імперія Александра Македонського. Столицею її стало місто Вавилон. На завойованих землях Александр свідомо прагнув поширити грецьку культуру і мову. Він запрошував греків переселятися в нові, збудовані для них міста — такі, як Александрія Єгипетська. Александр заснував 20 міст і кожне назвав своїм ім’ям. Скрізь життя було організоване за грецьким зразком. На основі своєї рідної культури Александр мріяв створити нову світову державу, в якій панували б рівність усіх громадян, свобода, добробут. Майже в усіх областях держави Александра управителями були його віддані полководці. Проте він залучав до свого оточення і знатних персів, призначаючи їх на високі посади. За наказом царя перських хлопчиків зі знатних родин навчали грецькій мові та македонській військовій справі. Заохочувалися також шлюби греків і македонців із місцевими жінками. Покажіть кордони імперії Александра на карті (див. с. 181), назвіть країни і території, що входили до її складу. Поясніть, чому її вважають місцем зустрічі грецької і східної цивілізацій і культур. Після смерті Александра Македонського розпочалася тривала і запекла боротьба між полководцями та родичами царя за владу і землі величезної держави. У цій боротьбі загинули мати, дружина, маленький син Александра, чимало його сподвижників. Зрештою імперія розпалася на кілька самостійних держав....
0 Переглянути

Практичне заняття. Що можна дізнатися про особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами

6 Клас

Александр Македонський (356—323 рр. до н.е.) — одна з найпопулярніших постатей давнини. Він був одним із найвидатніших полководців і державних діячів Стародавнього світу. Недаремно з античних часів і до сьогодні його називають Александром Великим. Читаючи один за одним наведені фрагменти з творів давніх авторів, визначайте, які риси характеру Александра ви помітили, і записуйте на дошці його характеристику. З «Порівняльних життєписів» Плутарха Одного разу привели Філіппу коня Букефала..., але кінь виявився неприборканим і непридатним для їзди. Розгніваний Філіпп звелів забрати Букефала як коня дикого й необ’їждженого. Тоді Александр сказав: «Якого чудового коня втрачають люди, котрі через своє боягузтво не можуть його приборкати!» Александр миттю підбіг до коня, схопив його за вуздечку. Деякий час Александр біг поряд із конем і гладив його рукою, а коли побачив, що той перестав боятися, скочив на коня і впевнено сів. Помітивши, що кінь заспокоївся, Александр попустив віжки й помчав уперед. Ще хлопчиком Александр виявляв велику стриманість: хоч і мав він запальну й непогамовну вдачу... Не ганявся він за будь-якою славою й не шукав її абиде......
0 Переглянути

Практичне заняття. У чому значення давньогрецького мистецтва

6 Клас

У V ст. до н.е. в Греції високого рівня розвитку набула архітектура. Особливо греки дбали про красу і велич храмів і громадських споруд, де проводили більшість часу. Зазвичай у храмах знаходилася статуя головного божества міста (наприклад, Зевса, Посейдона, Афіни та ін.) та приміщення, де зберігалися священне начиння, храмові і навіть міські скарби. Найвизначніші пам’ятки давньогрецької архітектури споруджені на невеликій території (300 х 130 м) — Афінському акрополі — священному для давніх афінян місці. Більшість визначних споруд Акрополя були побудовані під час правління Перикла. Планування та побудова виконувалися під керівництвом відомого митця Стародавньої Греції — Фідія. Він запросив взяти участь у будівництві найкращих майстрів. Усі храми зводилися з мармуру. Потрапити на Акрополь можна було однією вузькою стежкою лише з одного боку. Далі мармурові сходи вели до парадного входу — Пропілеїв, де містилася бібліотека та картинна галерея. Стелі Пропілей були розписані золотими зірками на тлі синього неба. Праворуч від Пропілей знаходився невеликий, але вишуканий храм богині перемоги — Ніки. Він мав особливість — статуя богині в цьому храмі була не крилатою, як звичайно, а безкрилою — щоб богиня ніколи не покидала Афіни....
0 Переглянути

У чому полягала причина піднесення Македонії

6 Клас

У IV ст. до н.е., після Пелопоннеської війни, у Греції настала доба занепаду та розбрату. Безперервні війни послаблювали грецькі поліси. Їхнє господарство зазнавало великих збитків: були знищені сади та виноградники, витоптані поля, зруйновані міста та села, тисячі еллінів загинули або стали рабами. Громадяни часто не могли, та й не хотіли воювати. Тому багато громад використовували для охорони й війни платних найманців. Система цінностей полісів зникала разом із їхньою єдністю. Занепад традиційних лідерів — Афін і Спарти — збігся в часі з посиленням Македонії. Ця країна розташована на півночі Балкан, де багато урвистих гір, порослих віковими лісами. Голі й похмурі скелі мають неприступний вигляд, узимку річки покриваються кригою. Сувора природа привчила македонян до витривалості. Основними заняттями населення були землеробство і скотарство. Державою керував цар. Македоняни вважали себе родичами греків, говорили мовою, схожою на грецьку, і навіть твердили, що ведуть своє походження від грецьких богів і героїв. У IV ст. до н.е. царем Македонії став Філіпп II (правив 359-336 рр. до н.е.), який заклав основи могутності своєї держави. Він провів у Македонії низку важливих реформ, збільшив військо й удосконалив його, побудував флот. Була винайдена знаменита македонська фаланга....
0 Переглянути

Яку роль відігравали наука, освіта і спорт в Афінському полісі

6 Клас

Особливого розвитку в Греції набула наука Велику увагу приділяли елліни філософії (у перекладі з грецької — «любов до мудрості»). Ця наука намагається пояснити, що таке світ у цілому і як він виник. Грецький філософ Демокрит стверджував, що світ складається з найдрібніших (невидимих для людського ока) частинок — атомів. Це геніальне передбачення було доведене вченими лише на початку XX ст. У V ст. до н.е. жив афінський мудрець Сократ. Правилом його життя був напис на Дельфійському храмі: «Пізнай самого себе». Учень Сократа Платон започаткував славнозвісну Академію. Найвідомішим грецьким філософом був Аристотель. Йому належить ідея розділити всі наукові знання на окремі галузі та об’єднати в самостійні науки. Деяким наукам Аристотель дав такі назви: ботаніка (від давньогрецького слова «рослина»), фізика (від слова «природа»), політика (від слова «держава»). Теорема давньогрецького математика Піфагора загальновідома і в наш час. «Батьком медицини» називають Гіппократа. У V ст. до н.е. покладено початок історичній науці. Як ви вже знаєте, Геродот написав твір «Історія» в дев’яти книгах, що є важливим історичним джерелом з історії не лише Греції, а й народів Передньої Азії, Єгипту та Північного Причорномор’я....
0 Переглянути

У чому особливості господарювання і повсякденного життя у Стародавній Греції V ст. до н.е.

6 Клас

Пагористі землі з кам’янистим ґрунтом були складними для оранки й обробітку. Тому хліборобство в грецьких полісах особливо не розвивалося. Із зернових в основному вирощували ячмінь. Свого зерна не вистачало, тому його завозили з колоній. Утім, достатня кількість сонячних днів сприяла вирощуванню винограду, оливок, плодових дерев, овочів. Великих пасовищ у Греції було обмаль, тому й тваринництво не набуло поширення. Розводили в основному овець для отримання вовни, кіз, робочу та тяглову худобу: биків, віслюків, мулів. Серед основних видів ремесла — металообробка, гончарство і ткацтво. Особливо шанувалися в грецькому суспільстві ковалі. В усьому Середземномор’ї славилися вироби грецьких гончарів: амфори для перевезення і зберігання вина, олії, зерна, повсякденний і святковий столовий посуд, теракотові статуетки, облицювальна плитка, світильники і навіть водопровідні та каналізаційні труби. Як подані зображення (фрагменти вазопису та сучасне фото археологічних розкопок) підтверджують відомості про розвиток ремесла у Стародавній Греції, викладені в тексті?...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 95 96 97 98 99 100 101 102 103 ... 317
Назад

Навігація