§ 52. ПЕРІОДИ ПОСТЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

Пригадайте типи післязародкового розвитку тварин. Що таке ріст і розвиток, абстрактне мислення? Що таке пасивний та активний імунітет? Що таке теломери? Які їхні функції?

Постембріональний розвиток тварин і людини — це період життя, який починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, набуває здатності до розмноження, старіє та вмирає.

Протягом післязародкового розвитку тварини і людина ростуть. Пригадаємо: ріст організмів — це поступове збільшення їхньої маси і розмірів за рахунок переважання процесів пластичного обміну над енергетичним. У тварин і людини ріст регулюють насамперед гормони та нейрогормони.

Періоди постембріонального розвитку людини. Упродовж життя в організмі людини безперервно відбуваються процеси росту й розвитку. У різні періоди життя інтенсивність цих процесів не однакова, що зумовлює специфічні анатомічні, фізіологічні та психічні особливості, які називають віковими. Відповідно до вікових особливостей розвитку організму весь життєвий цикл людини поділяють на певні періоди.

Періодизація постембріонального розвитку людини враховує її біологічні та соціальні особливості (мал. 52.1). Так, перші десять днів життя дитини — це період новонародженості. З 11-го дня життя і до одного року триває грудний період. У цей час організм дитини активно росте, її розміри збільшуються у 1,5—2 рази, одночасно збільшується і маса її тіла. Дитина в цей час отримує основну масу поживних речовин з материнським молоком. У грудному молоці, окрім поживних речовин, містяться деякі антитіла, які забезпечують пасивний імунітет дитини.

Мал. 52.1. Періоди постембріонального розвитку людини (1 — чоловіків, 2 — жінок). Завдання: визначте, якому з періодів постембріонального розвитку відповідає той чи інший малюнок. Які зміни в зовнішньому вигляді та внутрішній будові відбуваються у відповідний період розвитку?

У віці шести місяців у дитини починають прорізуватися молочні зуби (цей процес може тривати до 33 місяців). Значні зміни відбуваються в скелеті дитини. Так, у віці 2—3 місяці, коли дитина починає тримати голову, у неї формується шийний вигин (лордоз), а в 6—7 місяців — грудний (кіфоз). У віці два роки хребет дитини набуває форми, як у дорослої людини.

Перший-третій роки життя — це період раннього дитинства. У цей період діти інтенсивно розвиваються, особливо — мова та мислення, у них виникає прагнення ходити, гратися. Період першого дитинства триває від чотирьох до семи років. У віці 5—6 років з’являються перші постійні зуби. Дитина активно розвивається, сприймає багато інформації про навколишній світ. Період другого дитинства, або молодий шкільний період, триває від восьми до 12 років. Розумові здібності дитини активно розвиваються.

Підлітковий період дівчат триває від 12-го до 15-го року життя, хлопців — від 13-го до 16-го. Він збігається з періодом статевого дозрівання. Під впливом статевих гормонів формуються вторинні статеві ознаки (пригадайте їх з курсу біології 8 класу).

Від 16-го до 20-го року (дівчата) або від 17-го до 21-го (юнаки) триває юнацький період. У цьому віці ріст і розвиток організму переважно завершуються, усі системи органів майже досягають своєї зрілості. У цей час підсилюються процеси психологічного й культурного дозрівання. Репродуктивна функція зазвичай дозріває у віці 18—20 років.

Зрілий вік настає у віці 21 рік. Перший період зрілого віку триває до 35 років, другий — до 55 років у жінок і до 60 — у чоловіків. Похилий вік триває від 56 років (жінки) та 61 року (чоловіки) до 74-го року життя. Багато людей зберігають у цей період високу професійну працездатність і активну громадянську позицію. У віці 75 років починається старечий вік. У цьому віці багато людей ще мають ясний розум і здатні до творчої праці. Довгожителі — люди віком від 90—100 років. Їх на Землі відносно небагато. Запам’ятаємо: середня тривалість життя є показником здоров’я нації.

Розглядаючи періоди постембріонального розвитку людини, ми мали на увазі її хронологічний вік, який вираховують від дня народження і до певного моменту у днях, місяцях, роках. Біологічний вік — ступінь анатомічного й фізіологічного розвитку організму. Біологічний вік людини краще відображає стан здоров’я та працездатності людини, її адаптивні властивості. Якщо біологічний вік значно випереджає хронологічний, це свідчить про передчасне старіння людини.

Старіння — процес поступового порушення і втрати важливих функцій організму, зокрема здатності до розмноження та регенерації.

Які є гіпотези старіння людини? Учені встановили, що старіння починається зі змін у мітохондріях і поступово поширюється на весь організм. Зокрема, зменшуються ступінь пристосованості до умов життя, здатність протистояти хворобам, частіше виникають травми. Старіння може бути фізіологічним (природним) і патологічним (передчасним).

Процеси клітинного метаболізму з віком необоротно змінюються. Зокрема, стають активними так звані гени старіння, які несуть інформацію про пригнічення біосинтезу білків, утворення рибосом тощо. Натомість порушується функціонування генів, які відповідають за репарацію молекул ДНК. З віком дедалі більше порушуються механізми поділу клітин, унаслідок чого зменшується здатність до регенерації.

Ще одна гіпотеза пов’язує старіння людини з укороченням теломер хромосом. Учені виявили ген, який відповідає за довжину теломер. У людей з певним алелем цього гена теломери вкорочені. Тому одні люди старіють швидше за інших. Отже, передчасне старіння здебільшого запрограмоване спадково. Зменшення довжини теломер упродовж життя зумовлюють наркотичні речовини, алкоголь, тютюнопаління, малорухомий спосіб життя тощо. До чинників, які подовжують життя, належать регулярні заняття спортом, раціональне харчування, тривале перебування на свіжому повітрі, уникання нервових стресів, відмова від шкідливих звичок тощо.

Старіння — загальнобіологічна закономірність, властива всім організмам. Процес старіння стосується всіх рівнів організації: від молекулярних структур до цілісного організму. Науку, яка вивчає причини та процеси старіння людини, з’ясовує основні його закономірності — від молекулярного до організмового, називають геронтологією. Уперше термін «геронтологія» запропонував український учений Ілля Ілліч Мечников (1845—1916) у 1903 р.

Ключові терміни та поняття

старіння, геронтологія.

Перевірте здобуті знання

1. Назвіть періоди постембріонального розвитку людини. Охарактеризуйте їх. 2. Що таке хронологічний і біологічний вік людини? 3. Що таке старіння і які його основні причини?

Поміркуйте

Яке практичне значення мало встановлення критичних періодів у розвитку організму людини?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3

Тема: Вивчення будови статевих клітин людини

Мета: Ознайомитись і порівняти особливості будови яйцеклітин і сперматозоїдів людини, встановлення зв'язку між їх будовою та функціями.

Обладнання і матеріали: фотографії яйцеклітин і сперматозоїдів людини, зроблені за допомогою світлової та електронної мікроскопії, дидактичні картки зі схемами будови статевих клітин людини, таблиці, підручники.

1. Уважно ознайомитися на фотографіях і малюнках з будовою яйцеклітин людини.

2. Уважно ознайомитися на фотографіях і малюнках з будовою сперматозоїдів людини.

3. Побудуйте таблицю, у якій порівняйте особливості будови яйцеклітин і сперматозоїдів людини за такими ознаками: розміри, форма клітини, здатність до руху, наявність зовнішніх оболонок, запас поживних речовин, розміри ядра, об’єм цитоплазми, хромосомний набір, наявність акросоми

4. Обґрунтуйте, як будова яйцеклітин і сперматозоїдів людини пов’язана з їхніми функціями.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4

Тема: Вивчення етапів ембріогенезу

Мета: ознайомитися з основними етапами ембріонального розвитку людини (на прикладі ембріонального розвитку хордових тварин).

Обладнання та матеріали: світлові мікроскопи, постійні мікропрепарати різних стадій ембріонального розвитку хордових тварин, мікрофотографії, муляжі або малюнки різних етапів розвитку хордових тварин та людини; дидактичні картки зі схемами будови різних стадій ембріонального розвитку людини, таблиці, підручники.

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Використовуючи постійні препарати, муляжі, малюнки, простежте етапи дроблення зиготи, утворення бластули й гаструли (у людини — морули та бластоцисти).

3. Розгляньте постійні препарати яйцеклітини жаби під час дроблення. Зверніть увагу на утворення бластомерів. Замалюйте побачене і поясніть його.

4. Знайдіть на мікропрепараті гаструли різні зародкові листки тварин і замалюйте їх.

5. Схарактеризуйте особливості будови різних стадій ембріонального розвитку людини. Висновки оформіть як таблицю.

Головне в темі «Репродукція та розвиток»

Ми є свідками стрімкого наукового прогресу в галузі біології та медицини. З метою отримання швидкого результату в деяких дослідників може виникнути бажання знехтувати певними моральними засадами, яких людське суспільство дотримувалося впродовж віків, такими як права людини та повага до життя інших мешканців нашої планети. Запобігти цьому має дотримання принципів біоетики, що визначають, які дії щодо живого допустимі з моральної точки зору, а які — ні.

Теоретичною основою біоетики є моральна оцінка діяльності людини та її наслідків у галузі біології та медицини.

У галузі медицини основні принципи біоетики такі:

• принцип автономії: людина має право сама розпоряджатися своїм здоров’ям; медичні працівники зобов’язані інформувати пацієнтів про стан їхнього здоров’я та необхідність здійснення тих чи інших дій;

• медичні працівники мають дотримуватися принципу «не зашкодь!», мінімізувати потенційну шкоду під час медичного втручання;

• принцип робити добро: дії медичних працівників мають бути спрямовані на поліпшення стану пацієнта;

• принцип людської гідності гарантує гідне ставлення до пацієнта в разі його недієздатності (фізичної та психічної), а також до малолітніх дітей;

• принцип справедливості: медичні працівники мають однаково ставитися до всіх пацієнтів, незалежно від їхнього соціального становища та статків.

Основні принципи державної політики України в галузі біоетики:

• об’єктом державної політики в галузі біоетики є громадяни та їхні права;

• здоров’я людини — найважливіший пріоритет держави;

• впровадження і використання результатів наукової та промислової діяльності не повинні негативно впливати на стан здоров’я людини та складові навколишнього природного середовища.

Держава створює нормативні законодавчі акти, які гарантують громадянам дотримання біоетичних принципів і норм у процесі наукової та практичної діяльності, зокрема в галузі біології та медицини. Ці законодавчі акти повинні гарантувати громадянам України особисті права та свободи, повагу до людської гідності, збереження стану навколишнього природного середовища.

Сучасна система еукаріотичних організмів

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД

У таблиці наведено (не для запам’ятовування) назви амінокислот, закодовані триплетами мРНК: аланіну (АЛА), аргініну (АРГ), аспарагіну (АСН), аспарагінової кислоти (АСП), валіну (ВАЛ), гістидину (ГІС), гліцину (ГЛІ), глутаміну (ГЛН), глутамінової кислоти (ГЛУ), ізолейцину (ІЛЕ), лейцину (ЛЕЙ), лізину (ЛІЗ), метіоніну (МЕТ), проліну (ПРО), серину (СЕР), тирозину (ТИР), треоніну (ТРЕ), триптофану (ТРИ), фенілаланіну (ФЕН) та цистеїну (ЦИС), МЕТ — стартовий триплет.

Порівняльна характеристика мітотичного та мейотичного поділів диплоїдної клітини

Порівняльна характеристика процесів сперматогенезу та оогенезу

скачать dle 11.0фильмы бесплатно