§ 46. Вікова динаміка адаптаційних можливостей

Поміркуйте

• Хто, на вашу думку, більш здатний до адаптацій — підліток аба доросла людина?

Згадайте

• Вікові періоди в житті людини
• Функції прогестерону, естрогену

Особливості адаптацій у ранньому віці

Організм дитини в процесі дорослішання постійно навчається, зокрема, функціональні системи вчаться взаємодіяти між собою й підпорядковуватися єдиній нейрогуморальній регуляції. На ранніх етапах розвитку практично будь-який новий вплив на організм викликає дуже бурхливу реакцію, до якої залучаються майже всі органи й системи. Це генералізовані реакції. Їх виникнення пов'язане з тим, що нервові центри ще не вміють диференціювати стимули. Така неспецифічна, генералізована реакція вкрай неекономічна, вона змушує активуватися велику кількість органів і тканин, не здатних допомогти в розв'язанні адаптивного завдання, що постає перед організмом. У цьому й полягає причина того, що дитячий організм не здатний до тривалого утримання стійкого стану під час будь-якої діяльності.

Мал. 46.1. У ранньому віці навчатися легше

Із часом, у міру дозрівання нервових структур, вони диференціюються й стають більш вибірковими стосовно стимулів. Адаптаційна відповідь перестає бути генералізованою, стає більш локальною і специфічною, спрямованою на розв'язання вузького адаптаційного завдання.

Найбільш значимі зміни в стратегії адаптації вегетативних систем відбуваються у віці 5-7 років. Лише із цього віку організм здатний здійснювати специфічні, добре диференційовані реакції в ході свого пристосування. У період статевого дозрівання адаптаційні процеси тимчасово втрачають свою ефективність і знову стають менш специфічними. Уже після 15-16 років юнаки й дівчата мають рівень адаптаційних можливостей, майже як у дорослих.

Фізіологічними й психологічними дослідженнями показано, що чутливість до зовнішніх впливів носить вибірковий характер на різних етапах онтогенезу (мал. 46.1). Це лягло в основу уявлення про критичні періоди як періоди найбільшої чутливості до впливу факторів середовища.

Особливості адаптацій у зрілому й літньому віці

Після 20-25 років організм закінчує формуватися, й починаються процеси інволюції, які торкаються всіх клітин, тканин, органів, систем організму та їхньої регуляції. Найбільш істотні вікові зміни виникають у людей у 50-60 років; у цей період частіше розвиваються й різні захворювання. З віком змінюється здатність організму пристосовуватися до звичайних факторів середовища, що зрештою в людей похилого віку призводить до розвитку реакцій хронічного стресу.

Усі вікові зміни зводяться до трьох типів: показники й параметри, що знижуються з віком; малозмінні показники й показники, що поступово зростають.

До першої групи вікових змін відносять скорочувальну здатність міокарда й скелетних м'язів, гостроту зору, слуху й працездатність нервових центрів, функції травних залоз і внутрішньої секреції, активність ферментів і гормонів.

Другу групу показників становлять рівень цукру в крові, кислотно-лужний баланс, мембранний потенціал, морфологічний склад крові тощо.

До третьої групи належить синтез гормонів у гіпофізі (АКТГ, вазопресин), чутливість клітин до хімічних і гуморальних речовин, рівень холестерину, лецитинів і ліпопротеїдів у крові, артеріальний кров'яний тиск.

Якщо найважливішою фізіологічною характеристикою осіб молодого віку є гомеостазис (відносна сталість внутрішнього середовища організму), то для зрілих і людей похилого віку — гомеорезис (вікові зміни основних параметрів організму).

Адаптація материнського організму до вагітності

Для забезпечення розвитку плода в організмі матері відбуваються істотні зміни, які стосуються практично всіх систем організму.

В організмі матері збільшується інтенсивність і ефективність усіх метаболічних процесів.

Потреба в кисні збільшується на 20 %, об'єм повітря при диханні — на 40 %. Об'єм циркулюючої крові збільшується на 40-50 %. На 30-40 % збільшується частота серцебиття. Збільшується й об'єм плазми крові. У крові підвищується концентрація лейкоцитів і факторів зсідання крові.

Істотні зміни відбуваються в ендокринній регуляції. Плацента починає продукувати гормони, які впливають на перебіг вагітності.

У плаценті утворюється велика кількість естрогенів. Вони впливають на всі біохімічні процеси в матці, збільшують приплив крові, підсилюють поглинання кисню тканинами, активують енергетичний обмін.

Мал. 46.2. З першим криком немовля починає дихати самостійно

Також плацента продукує велику кількість прогестерону. Прогестерон є одним з основних гормонів, який інгібує реакцію відторгнення плода. Тканини дитини являють собою мішень для імунної системи матері, і висока концентрація прогестерону блокує клітинну відповідь Т-лімфоцитів на чужорідні антигени.

Адаптації немовлят

У момент народження різко змінюється середовище існування дитини. В утробі матері вона одержувала харчування від материнського організму через плаценту й пуповину. У неї не було легеневого дихання, не функціонували травні органи, сечовидільна система. З перших митей самостійного існування організм дитини різко перебудовується.

Перший крик немовляти сигналізує про перший вдих. З першим вдихом починає функціонувати дихальна система (мал. 46.2). Після перетискання пуповини зв'язок кровоносних систем матері й дитини розривається, припиняється зв'язок дитини з матір'ю, тому вмикаються системи життєвого самозабезпечення організму дитину. Вона вступає в період новонародженості, який обмежується першими 28 днями життя.

У цей час організм дитини пристосовується до умов зовнішнього середовища: установлюються легеневе дихання, позаутробний кровообіг, починають функціонувати травні органи, з'являється самостійна терморегуляція, підвищується обмін речовин.

Ключова ідея

Адаптаційні можливості й напрямки адаптацій різні на різних стадіях індивідуального розвитку.

Запитання та завдання

1. На яких етапах життя людина зазнає найсильніших адаптаційних навантажень? 2. Чому лікарі перші чотири тижні життя найбільш пильно спостерігають за станом дитини?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія і екологія 11 клас Задорожний, Утєвська, Леонтьєв (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)