Персоналізована медицина - це відповідна модель організації медичної допомоги, яка базується на виборі діагностичних, лікувальних і профілактичних засобів, оптимальних для пацієнта, що враховує його індивідуальні особливості.

Відомо, що реакція на лікарські препарати значною мірою індивідуальна. При призначенні та дозуванні ліків потрібно враховувати вік пацієнта, його фізіологічний стан (наявність хронічних захворювань, вагітності, грудне вигодовування немовлят тощо) та взаємодію з іншими лікарськими препаратами. Так, у разі вживання одних і тих самих ліків у кожній групі пацієнтів можуть спостерігати різний ефект (мал. 61.1).

Фармакогенетика - розділ медичної генетики, що вивчає генетичні особливості пацієнтів, які впливають на ефективність терапії за допомогою лікарських препаратів. Основна мета фармакогенетики - розроблення індивідуальних підходів до лікування пацієнтів, ураховуючи їхні генетичні особливості. Небажані реакції на ліки, причиною яких є особливості генотипу людини з хворобою, називають фармакогенетичними дефектами. Вони зумовлені порушеннями функцій генів, які кодують ферменти, що забезпечують метаболізм лікарських препаратів, транспортні білки або білки-мішені (наприклад рецептори), з якими зв’язується лікарський засіб (мал. 61.2).

Фармакогенетичні дефекти є спадковими синдромами, але проявляються лише як відповідь на дію відповідного лікарського препарату. Частоти відповідних алелів і генотипів у людській популяції можуть бути дуже високими. Це зумовлює надзвичайну важливість фармакогенетичного тестування для прогнозування фармакологічної відповіді пацієнта на лікарський препарат і персоналізованого підходу до вибору препарату та режиму його дозування.

Фармакогенетичне тестування базується на визначенні фенотипових маркерів порушення дії препаратів (фенотипування пацієнтів) або на прямому генотипуванні пацієнтів за допомогою молекулярно-біологічних методів для визначення поліморфних варіантів генів, що визначають фармакологічну відповідь. Пригадаємо: поліморфні гени представлені в популяції кількома алелями, що зумовлює різноманітність станів ознак усередині виду.

Мал. 61.1 Відповідь групи пацієнтів на один і той самий протокол медикаментозного лікування: 1 - пацієнти з однаковим діагнозом; 2 - позитивний терапевтичний ефект; 3 - недостатній ефект або його відсутність; 4 - небажані лікарські реакції

Фармакогенетичний тест має відповідати таким умовам:

• наявність чіткої асоціації між поліморфним варіантом того чи іншого гена та несприятливою фармакологічною відповіддю (розвиток побічних ефектів або недостатня ефективність);
• алель, який визначають, спостерігають у популяції з високою частотою (не менше 1 %);
• добре розроблений алгоритм застосування лікарського препарату залежно від результатів фармакогенетичного тестування;
• доведені переваги використання лікарського засобу при застосуванні результатів фармакогенетичного тестування порівняно з традиційним підходом (підвищення ефективності та безпеки фармакотерапії, економічна рентабельність);
• має бути регламентованим у відповідних стандартах.

Мал. 61.2. Генетичні причини, що впливають на фармакологічну відповідь

Ключові терміни та поняття

персоналізована медицина, фармакогенетика, фармакогенетичне тестування.

Перевірте здобуті знання

1. У чому полягає основна проблема сучасної лікарської терапії? 2. Сформулюйте основну мету фармакогенетики. 3. Дайте визначення терміну «фармакогенетичний дефект». 4. На чому базується фармакологічне тестування? Яким умовам воно має відповідати?

Поміркуйте

Які біоетичні проблеми можуть виникнути в разі введення в широку практику засобів персоналізованої медицини?