Центри різноманітності та походження культурних рослин за М. Вавиловим. Райони одомашнення тварин. Учені давно з'ясували, що і рослини, і тварини походять з різних регіонів планети. У результаті досліджень у праці «Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна» 1939 року М. Вавилов визначив сім основних центрів різноманітності та походження культурних рослин (рис. 207).

Ці центри пов'язані з осередками давніх цивілізацій. У Південноазійському тропічному центрі виникли близько 33 % культурних рослин, наприклад рис, лимон, огірок, манго. На Східноазійський центр припадає 20 % культурних рослин: просо, гречка, соя, редька, яблуня, груша тощо. Із Південно-західноазійського центру походять морква, абрикос, бавовник, виноград тощо. Цукровий буряк, капуста, селера, кріп, гірчиця й олива виникли в Середземноморському центрі. З Абісінського центру походять тверда пшениця, кавун, кавове дерево та зернове сорго. З Центральноамериканського центру походять гарбуз, какао, соняшник, квасоля та кукурудза. Картопля, томати, ананас, арахіс та хінне дерево - з Південноамериканського центру.

Учення про центри різноманітності та походження культурних рослин дало змогу встановити, що для різних видів культурних рослин є свої центри різноманітності, де виявлено найбільшу кількість їхніх сортів і форм. Ці центри є водночас і районами їхнього походження. Виявлення центрів підказало вченим, де можна шукати різноманітний вихідний матеріал для селекційної роботи.

Райони одомашнення та походження порід свійських тварин пов'язані з давніми центрами землеробства, однак установити центри походження свійських тварин значно складніше, ніж культурних рослин. Це пояснюється значними переміщеннями їхніх диких предків у межах первісних ареалів.

Рис. 207. Центри різноманітності та походження культурних рослин за М. Вавиловим

Підготуйте повідомлення про центр різноманітності та походження культурних рослин (на власний вибір), використовуючи додаткові джерела й інтернет-ресурси.