Войти
Закрыть

Основні положення теми «Біологічні основи здорового способу життя»

11 Клас

Здоров'я — це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. Якщо цей стан порушиться, то людина захворіє. Хвороба — це процес, який проявляється в порушенні будови, обміну речовин та функціонуванні організму або його частин. Здоровий спосіб життя Це спосіб життя на основі розумного використання свого життєвого потенціалу і дотримання науково обґрунтованих рекомендацій із різних сфер життєдіяльності. Статева культура — це культура як власне сексуальних відносин, так і взаємовідносин людей різної чи однієї статі в повсякденному життя. Статева культура населення суттєво впливає на соціальні процеси в суспільствах та індивідуальне життя кожної людини. Правила безпечної статевої поведінки • правильне і регулярне використання презервативів • правильне застосування місцевих бактерицидних засобів • періодичне обстеження в спеціалізованих лабораторіях • спеціальне лікування в разі діагностування захворювання • статева стриманість • обов'язкове інформування статевих партнерів, якщо є проблема • вакцинація проти збудників, для яких створено вакцини (гепатит В, папіломовірус)...

Профілактика інфекцій та інвазій

11 Клас

Крім неінфекційних, у людини бувають інфекційні захворювання і паразитарні інвазії. Інфекційними захворюваннями називають хвороби, які спричиняють паразитичні організми. Частіше цей термін застосовують у більш вузькому розумінні, називаючи інфекціями захворювання, збудниками яких є віруси або бактерії (мал. 23.1). Захворювання, збудниками яких є еукаріотичні організми, частіше називають інвазіями, або паразитарними інвазіями. Збудниками інвазій є одноклітинні еукаріоти, гриби або багатоклітинні тварини (мал. 23.2). Інфекції та інвазії займають друге місце серед причин смерті сучасної людини і можуть бути причиною від 20 до 30 % смертей. Як і неінфекційні хвороби, ця група захворювань завдає економіці різних країн суттєвих збитків. І ці збитки також не вичерпуються витратами на лікування тих, хто захворів. Для профілактики таких захворювань потрібні значні витрати (щеплення, дезінфекція, розробка вакцин і ліків тощо). Під час лікування людина не може працювати, а після видужування може потребувати часу на реабілітацію або взагалі частково чи повністю втратити працездатність. А це теж витрати. І зовсім немалі. Ще одна проблема — карантини й обмеження переміщення людей і вантажів в умовах розвитку епідемій. Класифікація збудників інфекційних захворювань Існує кілька різних класифікацій збудників інфекційних захворювань. За середовищем проживання збудника виокремлюють сапронози, зоонози і антропонози. Збудники сапронозних інфекцій (правця, легіонельозу) живуть у природних неживих (абіотичних) місцях проживання (ґрунт, водойма тощо). Збудники зоонозних інфекцій (чума, ящур) у природному середовищі живуть в організмах певних видів тварин (гризунів, копитних, кліщів тощо). Збудники антропонозних інфекцій (кір, вітряна віспа) живуть тільки в організмі людини і поза ним через певний час гинуть....

Профілактика неінфекційних захворювань

11 Клас

Раніше основною причиною смерті людей були захворювання, причиною яких ставали різноманітні інфекції. Але зараз ситуація змінилася, і значно більшою проблемою для людства стали неінфекційні захворювання. Неінфекційними називають незаразні захворювання, розвиток яких не пов'язаний із будь-яким інфекційним агентом (мал. 22.1). Причини розвитку цих захворювань можуть бути різними. Частково вони мають спадкову природу. Значна частина виникає під впливом факторів навколишнього середовища, а деякі є наслідком порушення здорового способу життя і шкідливих звичок (куріння, алкоголізм тощо). Та найчастіше розвиток неінфекційних захворювань є результатом дії комплексу генетичних, фізіологічних, екологічних та поведінкових факторів. За даними ВООЗ (2018 рік), щорічно у світі від неінфекційних захворювань помирає 41 млн людей, що становить понад 70 % усіх смертей у світі. Найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями є захворювання серцево-судинної системи, ракові захворювання, респіраторні захворювання (наприклад, астма) та діабет (див. с. 78-83). Їм належить 81 % від кількості всіх неінфекційних захворювань. Неінфекційні захворювання значно впливають на економіку країни, бо їх лікування коштує великих грошей. Окрім цього, вони стають причиною непрямих втрат, бо люди, які страждають від таких захворювань, дуже часто повністю чи частково втрачають працездатність. Заходи профілактики неінфекційних захворювань Заходи профілактики неінфекційних захворювань спрямовані на зниження факторів ризику. До таких факторів належать куріння, ожиріння, вживання алкоголю, недостатня фізична активність. Найкращим профілактичним заходом для таких захворювань є здоровий спосіб життя. Не менш важливою для профілактики неінфекційних захворювань є рання їх діагностика. У багатьох випадках виявлення захворювання на ранній стадії дозволяє вчасно вилікувати його. А от пізніші стадії можуть погано піддаватися лікуванню або взагалі бути невиліковними. Для виконання ранньої діагностики велике значення має обстеження груп ризику. Її успіх також залежить від кваліфікації лікарів та наявності відповідної діагностичної апаратури й інших діагностичних засобів....

Імунна система. Робота імунної системи

11 Клас

Органи імунної системи людини поділяють на центральні та периферичні. Центральними органами є тимус і кістковий мозок (мал. 21.1). Усі інші органи (селезінка, мигдалики, лімфатичні вузли, апендикс, пеєрові бляшки) є периферичними. Особливістю центральних органів імунної системи є те, що вони розташовані в тих зонах організму, які надійно захищені від зовнішніх впливів (тимус — у грудній порожнині, а кістковий мозок — усередині кісток). Таке розміщення зумовлене певною необхідністю, бо ці органи — місце диференціювання лімфоцитів, і будь-який зовнішній вплив на цей процес має бути мінімізованим. Периферичні органи імунної системи розташовуються на шляхах можливого поширення патогенів, які можуть проникнути в організм людини. Основою органів імунної системи є лімфоїдна тканина. В організмі її досить багато (приблизно 1 % маси тіла). До її складу входять ретикулярні волокна, лімфоцити, макрофаги. У цій тканині відбувається утворення лімфоцитів, концентруються антигени і відбувається їх контакт із клітинами. Тимус — це залоза, яка дуже активно працює у людей молодого віку, а потім знижує свою активність. У ньому відбувається дозрівання і «навчання» Т-лімфоцитів, які після цього набувають здатності розпізнавати певні антигени. Найбільший орган імунної системи — селезінка. Вона активно виробляє лейкоцити й бере участь у знешкодженні мікроорганізмів та небезпечних речовин у крові, яка проходить через неї. Ще одним джерелом утворення лейкоцитів є кістковий мозок. Мигдалики — це скупчення лімфатичних вузликів у слизовій оболонці на межі ротової порожнини і глотки. Вони розпізнають мікроорганізми, що потрапляють в організм людини через рот і ніс, та розпочинають боротьбу з ними. Але найбільш масовою структурою імунної системи є лімфатичні вузли. Вони формуються в місцях злиття кількох лімфатичних судин і є бар'єрами для поширення інфекцій в організмі....

Стресові фактори середовища та здоров'я

11 Клас

Ви вже знаєте, що стрес — це неспецифічна нейрогуморальна відповідь організму людини на вплив несприятливих факторів, які порушують його гомеостаз. Стресом також називають стан організму в цілому і його нервової системи зокрема в період такої нейрогуморальної відповіді. Фактори, дія яких може стати причиною такої відповіді організму, називають стресовими. Стресові фактори бувають різної природи. Вони є частиною навколишнього середовища і дуже різноманітні за своїм походженням. Їх джерелами можуть бути живі організми або явища неживої природи. Дуже часто стресові фактори виникають у результаті діяльності людини. Залежно від того, що є причиною стресу, розрізняють фізіологічний і психоемоційний стрес. Причини фізіологічного стресу зовнішні. Це землетрус, аварія, сильний дощ тощо. Психоемоційний стрес виникає під дією факторів, які є важливими для конкретної людини і можуть не впливати або не суттєво впливати на інших людей. Причиною такого стресу можуть бути погана оцінка в школі, образа на вчинок друга, програш улюбленої команди тощо. Реакція організму на стрес Розрізняють три стадії стресу: тривоги, опору, виснаження. У відповіді організму на дію стресового фактора беруть участь багато органів (мал. 20.1). Передовсім, це мозок і ендокринна система. Також активно задіяні серцево-судинна і дихальна системи....

Небезпека алкоголю, куріння та наркотиків

11 Клас

Тютюнопаління стає шкідливою звичкою через звикання людини до нікотину, який міститься в тютюні. Нікотин насамперед діє на клітини нервової системи, але й органи дихання й травлення також страждають. Продукти куріння потрапляють в організм через органи дихальної системи, тому вони потерпають найбільше. Самі продукти куріння є дуже різноманітними, але в усіх випадках їх потрапляння в організм стає причиною порушень роботи багатьох систем органів (мал. 19.1). Ще одним недоліком куріння є те, що людина може постраждати від нього, навіть якщо сама не палить. Так званими пасивними паліями є ті, хто тривалий час перебуває поряд із людьми, які палять (активними курцями). У пасивних паліїв продукти куріння потрапляють в організм із повітрям, яке вони вдихають. Великою проблемою тютюнопаління є звикання людини до нього. За своїм механізмом воно відповідає процесам формування наркотичної залежності. Основною речовиною, яка спричиняє звикання до куріння, є нікотин. У випадку потрапляння в організм нікотин стимулює вироблення речовин, які викликають ейфорію та покращують настрій. Цей стан і призводить до формування спочатку психічної, а згодом і фізичної залежності. На рівні психічної залежності відмова від куріння цілком можлива. А от у випадку формування фізичної залежності відмовитися від куріння набагато важче. Бо тоді відсутність можливості палити стає причиною фізичних страждань, і людина почуває себе погано. Вплив на здоров'я алкоголю Ви вже знаєте, що споживання алкоголю негативно позначається на організмі людини (мал. 19.2). Найбільші проблеми в разі надмірного вживання алкоголю виникають у роботі нервової, серцево-судинної і травної систем. Часто страждає також видільна система....

Статева культура і безпека для здоров'я

11 Клас

Статева культура є однією з найважливіших складових здорового способу життя. Йдеться як про культуру взаємовідносин людей різної чи однієї статі в повсякденному житті, так і про культуру власне сексуальних стосунків. Важливість статевої культури полягає в тому, що вона зумовлює репродуктивний успіх не тільки окремої людини, але й різних людських популяцій та всього виду в цілому. На статеву культуру суттєво впливають, зокрема, національні традиції різних народів, особливості певних соціальних груп та ін. Статева культура населення істотно впливає на соціальні процеси в суспільствах та індивідуальне життя кожної людини. Захворювання, що передаються статевим шляхом Дуже небезпечними для здоров'я людини є захворювання, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Організм людини не виробляє імунітету до цих захворювань, тому навіть після одужання людина може знову на них захворіти. Збудники цих захворювань проникають в організм через статеві шляхи і, крім статевих, можуть також порушувати функціонування інших органів. Перелік відомих захворювань, що передаються статевим шляхом, не дуже великий, але насправді цей шлях поширення використовують багато збудників інфекцій. Причин є кілька. Це і схожість симптомів різних захворювань із цієї групи, і часта відсутність зовнішніх проявів (наприклад, у випадку хламідіозу), і переважання інших способів зараження (у випадку туберкульозу). Захворювання, що передаються статевим шляхом, поділяють на окремі групи за систематичною приналежністю. Збудниками найбільш відомих інфекцій із цієї групи є віруси й бактерії (мал. 18.1, 18.2)....

Складові здорового способу життя

11 Клас

Гігієна є розділом медицини, який вивчає вплив особливостей життя людини на її здоров'я і розробляє комплекси правил, дотримання яких дозволяє запобігати захворюванням людини. Особливо актуальними ці правила є сьогодні через високу щільність людських поселень. Така ситуація призводить до поширення хвороботворних організмів і погано впливає на стан імунної системи людини. У гігієні виокремлюють кілька розділів. Так, особиста гігієна вивчає проблеми догляду за тілом (шкірою, волоссям, нігтями, зубами тощо) та процесів життєдіяльності людини. Основною метою особистої гігієни людини є збереження її здоров'я та покращення якості життя. Побутова гігієна розглядає питання, пов'язані з оточенням людини — предметами, меблями, житлом, населеними пунктами тощо. А гігієна харчування займається питаннями безпеки та якості продуктів харчування і готової їжі. Дотримання правил, розроблених різними розділами гігієни, знижує ризик розвитку захворювань та сприяє покращенню якості й тривалості життя людини. Раціональне харчування Не менш важливою складовою ЗСЖ є раціональне харчування. Як ви вже знаєте, організм людини повинен отримувати потрібні йому речовини в певних пропорціях. А до складу їжі входять не тільки білки, ліпіди та вуглеводи, а ще й вітаміни та мікроелементи. Вони потрібні в незначній кількості, але без них людина не може бути здоровою. Раціональне харчування є комплексом правил, які дозволяють людині отримувати в процесі харчування всі потрібні їй компоненти в оптимальній кількості. Крім того, раціональне харчування враховує енергетичну цінність продуктів, бо з їжею до організму людини повинна надходити певна кількість енергії....

Науки про здоров'я. Здоровий спосіб життя

11 Клас

Здоров'я є однією з головних цінностей життя людини і займає дуже високе місце в ієрархії її потреб. Наявність здоров'я завжди розглядалося як обов'язковий компонент щасливого життя. Крім того, здоров'я населення — важлива умова успішного соціального та економічного розвитку суспільства. Здоров'я є комплексним поняттям. Це не лише відсутність захворювань та фізичних вад організму, це ще й повне психічне та соціальне благополуччя. Здоров'я кожної людини залежить від її генетичних особливостей, які вона отримує у спадок від батьків. Але реальний стан здоров'я формується протягом існування кожного з нас і суттєво залежить від того способу життя, звичок, поведінки і соціальних умов, у яких ми перебуваємо. Стан, у якому опиняється організм, коли порушено його будову, обмін речовин чи власне функціонування в цілому або його частин, називають хворобою. Причини такого процесу можуть бути різні. Інколи вони пов'язані зі спадковими особливостями організму, але в більшості випадків хвороби виникають як реакції на певний спосіб життя людини, її необачну поведінку, фактори зовнішнього середовища тощо....

Основні положення теми «Адаптації»

11 Клас

Адаптація — це процес пристосування живих організмів до дії факторів навколишнього середовища шляхом вироблення певних пристосувань Типи адаптацій Морфологічні адаптації відбуваються шляхом зміни особливостей будови тіла. Фізіолого-біохімічні адаптації відбуваються за рахунок змін внутрішніх процесів організму. Поведінкові адаптації утворюються за участі центральної нервової системи Преадаптації Ознаки організму (його структури, біохімічні або фізіологічні особливості тощо), які потенційно можуть стати основою пристосувань у змінених умовах існування Постадаптації Еволюційні зміни, які вдосконалюють уже існуючі адаптації організмів Правило Бергмана Розмір тіла тварин одного виду (або кількох близьких видів одного роду) є більшим у більш холодних частинах ареалу і меншим у більш теплих його частинах. Правило Алена Найменші розміри виступаючих частин тіла мають тварини, які живуть у найбільш холодних регіонах, а найбільші — жителі найбільш теплих країв....

Навігація

 

Template not found: /templates/Red/reklamaundersite.tpl