Пагін — це складний надземний орган із верхівковим ростом, який складається із осьового органа — стебла, та розташованих на ньому бічних органів — листків. Пагін забезпечує ріст надземної частини рослини та утворення нових пагонів, а також транспорт речовин.

На верхівці пагона розташовується конус наростання, утворений верхівковою твірною тканиною (мал. 87). В основі конуса наростання виникають горбочки — зачатки майбутніх листків. Молоді листки збільшуються у розмірах і загинаються над конусом наростання. Вони захищають ніжну верхівкову твірну тканину пагона від ушкоджень, створюють довкола неї темну і вологу камеру, формуючи бруньку.

Мал. 87. Конус наростали пагона елодеї

Брунька — це зачатковий пагін із нерозтягнутим стеблом, листки якого щільно оточують його верхівкову твірну тканину. На кінці будь-якого пагона розташована верхівкова брунька (мал. 88). Коли пагін росте, в бруньці утворюються нові молоді листки. При цьому найнижчі листки розгортаються і виходять із складу бруньки. Стебло між місцями прикріпляння листків розтягується.

Мал. 88. Верхівкова та пазушні бруньки

Стебло пагона складається з вузлів — ділянок стебла, на яких прикріплений один або кілька листків, і міжвузлів — ділянок стебла між вузлами. Гострий кут між листком і пагоном називається листковою пазухою (мал. 89). В таких пазухах розташовуються зачаткові бічні пагони — пазушні бруньки (мал. 88). Пробудження пазушних бруньок призводить до розвитку бічних пагонів — тобто до галуження пагона.

Мал. 89. Основні частини пагона

У рослин помірного клімату наприкінці періоду росту на верхівці пагона і в пазухах листків формуються особливі зимуючі бруньки (мал. 90), які знаходяться у стані спокою весь холодний, несприятливий для росту рослини період року. Зимуючі бруньки додатково захищені бруньковими лусками — видозміненими лускоподібними листками, які вкриті потужним шаром воскоподібної речовини, а часто — волосками і плівкою смолистих виділень (згадайте, які клейкі на дотик бруньки тополі). Під пазушними бруньками після опадання листків залишаються листкові рубці (мал. 91). У холодну пору року рослина не може поглинути воду з ґрунту, вода в надземних частинах рослини замерзає. Але й лід продовжує випаровуватись (згадайте, як висихає білизна на морозі). Тому усі засоби захисту зимуючих бруньок спрямовані на захист насамперед від висихання, а не від низьких температур.

Мал. 90. Зимуючі бруньки деревних рослин: а — загальний вигляд бруньок клена; б — поздовжній розріз бруньки винограду

Мал. 91. Зимуючі пагони дерева з бруньками і рубцями від опалих листків

Зимуючі бруньки дуже різноманітні за будовою. У деяких є лише одна велика брунькова луска (верба), у інших брунькових лусок багато (дуб). Вегетативні бруньки містять зачатковий звичайний (вегетативний) пагін з листками. Інші бруньки містять зачатки квітки або декількох квіток (мал. 92). Вони більші, ширші та більш заокруглені на верхівці. Навесні зимуючі бруньки пробуджуються: брунькові луски розходяться, а згодом відпадають, видовжується стебло і розгортаються листки молодого пагона (мал. 93). Однак частина бруньок може не пробуджуватись кілька років — це так звані сплячі бруньки. Такі бруньки пробуджуються лише після сильного ушкодження пагонів.

Мал. 92. Вегетативні (а) і квіткові (б) бруньки

Мал. 93. Розгортання зимуючої бруньки

У різних рослин пагони різного типу (мал. 94). Прямостоячі пагони ростуть вертикально вверх (наприклад, стовбур ялини), горизонтальні — у горизонтальній площині (наприклад, бічні пагони ялини). Пагони деяких рослин займають вертикальне положення ляше завдяки опорі. Так, виткі пагони закручуються довкола опори своїм стеблом (квасоля), а чіпкі нагони чіпляються за опору додатковими коренями (плющ), вусиками (горох) тощо. Сланкі пагони лежать на ґрунті, а повзучі — ще й вкорінюються додатковими коренями.

Мал. 94. Типи пагонів: а — прямостоячий; б — висхідний; в — виткий; г — чіпкий; д — повзучий; е — сланкий

ВИСНОВКИ

• 1. Пагін є складним органом, який складається з осьового органа — стебла та бічних органів — листків. Стебло забезпечує ріст надземної частини рослини, утворення нових пагонів, а також транспорт речовин. Фотосинтез, газообмін та випаровування води в основному відбувається у листках.
• 2. Бруньки є зачатковими пагонами. У рослин сезонного клімату вони пристосовані до переживання несприятливих для росту рослини періодів року.
• 3. За розміщенням на стеблі розрізняють верхівкові та павутині бруньки. За внутрішньою будовою бруньки поділяють на вегетативні і квіткові.
• 4. Пагін, як і корінь, є осьовим органом, який наростає за допомогою верхівкової твірної тканини. Від кореня він відрізняється наявністю верхівкової бруньки, листків, а також тим, що точки росту бічних пагонів виникають на його поверхні.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНІ ЗАСВОЇТИ

Пагін, конус наростання, брунька, вузол, міжвузля, листкова пазуха.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• 1. Як поділ пагона на стебло і листки пов'язаний із виконанням ним своїх функцій?
• 2. Що таке брунька, яке її призначення?
• 3. Які типи бруньок ви знаєте?
• 4. Які бувають пагони за положенням в просторі й напрямком росту?

ЗАВДАННЯ

1. Які подібності й відмінності у будові пагона і кореня? Для відповіді на запитання розподіліть названі ознаки на дві групи: 1) ті, що характерні для кореня; 2) ті, що характерні для пагона:

а) поділяється на вузли і міжвузля; б) галузиться із зовнішніх тканин центрального циліндра (на його межі з корою); в) здійснює мінеральне живлення; г) здійснює повітряне живлення (фотосинтез); д) розвивається переважно у повітряному середовищі; е) розвивається переважно у ґрунті; є) верхівка покрита чохликом; ж) на верхівці є верхівкова брунька, що містить конус наростання; з) галузиться завдяки бічним брунькам; і) напрям росту — переважно до світла; к) напрям росту — переважно від світла до центру Землі.

2. Виправте помилки у твердженнях:

а) конус наростати пагона складений покривною тканиною; б) галуження пагона відбувається завдяки бічним твірним тканинам; в) зимуючі бруньки мають щільні покриви, передусім для захисту від морозів; г) листковий рубець утворюється на листку, ушкодженому шкідниками; д) бічні корені, як і бічні стебла, розвиваються з пазушних бруньок; є) усі пагони ростуть вертикально вгору.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Сплячі бруньки не бездіяльні. Насправді вони щороку наростають на товщину річного приросту пагона, на якому вони розміщені, але не розгортаються. Тому вони завжди залишаються на поверхні (мал. 95). Вони навіть можуть галузитись із пазух своїх брунькових лусок. Такі групи сплячих бруньок ви мажете побачити на стовбурах липи, білої акації та інших дерев як великі напівсферичні нарости. Але часом такі нарости із сплячих бруньок, як у берези, досягають дуже великих розмірів і можуть важити більше тонни. Їх називають капами (мал. 96). Для деревини капів характерний надзвичайно гарний візерунок на зрізі, саме тому вона дуже ціниться майстрами по дереву.

Мал. 95. Наростання сплячої бруньки

Мал. 96. Кап берези