Листок — це бічний орган пагона, головними функціями якого є повітряне живлення, фотосинтез і випаровування води.

Частини листка. Типовий листок складається із чотирьох частин: основи листка, прилистків, черешка та листкової пластинки (мал 105). Такі листки називаються черешковими.

Мал. 105. Основні частини листка: а — схема будови листка; б — листок пеларгонії

Основа листка — частина листка, якою він з'єднується із стеблом і до якої прикріплюються інші частини листка. У деяких рослин вона має вигляд лише невеликого горбочка у місці прикріплення листка. Однак часто (у злаків, кропу тощо) основа листка розростається і охоплює стебло як трубка, захищаючи пазуху листка із пазушною брунькою (мал. 106). Таку основу називають піхвою.

Мал. 106. Листки злаків (а) і зонтичних (б) з основами, перетвореними у піхви

Прилистки — це пара листоподібних придатків на основі листка по боках від черешка (мал. 107). Вони захищають пластинку листка, що розвивається. Тому часто прилистки перетворюються у брунькові луски (ліщина, бук). Прилистки нерідко рано відмирають і не помітні у розгорнутих листках (береза, дуб, ліщина, кропива). Трапляються також листки без прилистків.

Мал. 107. Черешкові листки з прилистками: а — глоду; б — ліщини; в — шипшини

Черешок — це звужена, інколи майже циліндрична, пружна частина листка, яка орієнтує листкову пластинку відносно сонячних променів. Листок називають сидячим, якщо черешок у нього відсутній (мал. 108).

Мал. 108. Сидячий листок медунки

Листкова пластинка — плоска частина листка, яка в основному відповідає за фотосинтез і випаровування води. Її зовнішній вигляд — загальні обриси, форма краю, верхівки і основи — є дуже відмінною у різних видів рослин (мал. 109). У простих листків одна листкова пластинка, вона може бути більше або менше розчленована заглибинами по краю. Складні листки мають кілька листочків, кожний зі своєю пластинкою і черешком, які кріпляться до спільного черешка листка і при відмиранні опадають окремо (мал. 110).

Мал. 109. Різноманітність форми листкових пластинок

Мал. 110. Приклади складних листків

На листкових пластинках добре розрізняються жилки. Жилка — це потовщення листкової пластинки, у якому проходить один або декілька провідних пучків. По жилках із стебла надходять вода і мінеральні речовини, а продукти фотосинтезу транспортуються із листка в стебло. Жилки також є опорним каркасом листкової пластинки. Спосіб розташування жилок в листковій пластинці називають жилкуванням (мал. 111).

Maл. 111. Жилкування листків: а — паралельне; б — дугове; в — пальчасте; г — пірчасте; д — вильчасте

Листкорозміщення. У рівних рослин листки на стеблі пагона розташовуються в певному порядку. Цей порядок називають листкорозміщенням. У рослин дуже часто трапляється почергове листкорозміщення, за якого у кожному вузлі прикріплений один листок, а листки послідовних вузлів розташовані за спіраллю (злаки, осока, шипшина). При супротивному листкорозміщенні у вузлі прикріплені два листки один навпроти одного, а пари листків розташовані в одній площині (вербозілля лучне). Однак більш звичне навхрест-супротивне листкорозміщення, за якого пари листків сусідніх вузлів перехрещуються під прямим кутом (м'ята, шавлія). При кільчастому листкорозміщенні у вузлі прикріплено три або більше листків (вербозілля звичайне, елодея) (мал. 112).

Мал. 112. Листкорозміщення: а — почергове; б — супротивне; в — навхрест-супротивне; г — кільчасте

Листопад. Тривалість життя листків від їх розгортання до відмирання в різних видів дуже різниться. Відомі пустельні рослини, у яких листки без заміни існують сторіччями (вельвічія дивовижна) (мал. 185, в; с. 190). Проте найчастіше листок живе від кількох місяців до кількох років. У країнах із помірним кліматом (зокрема, в Україні) листки багатьох рослин розгортаються навесні, а восени відмирають і опадають. Таке явище називають листопадом. Щорічний природний листопад зменшує на зиму поверхню випаровування рослини. Також під час листопаду рослина разом із листками позбавляється шкідливих продуктів життєдіяльності, які протягом періоду росту накопичувались у вакуолях її клітин. Опаданню листків зазвичай передує руйнування хлорофілу, який в живих листках зазвичай маскує різноманітні додаткові речовини жовтого та червоного кольору. Тому позбавлені хлорофілу осінні листки набувають яскравого золотистого та червоного забарвлення.

На деяких рослинах взимку зберігаються живі зелені листки. У цих рослин тривалість життя листка становить кілька років. Оскільки у таких рослин щорічно відмирає і опадає лише частина листків, то у них сезонний листопад не помітний. Рослини, у яких листки живуть менше року і на зиму опадають (наприклад, береза, яблуня), називають листопадними. Рослини, у яких листки живуть кілька років і взимку залишаються живими (ялина, лавровишня), називають вічнозеленими.

ВИСНОВКИ

• 1. Листок як бічний орган пагона не має верхівкової твірної тканини. Типовий листок складається з основи листка, двох прилистків, черешка та листкової пластинки.
• 2. Жилки утворюють каркас листкової пластинки і забезпечують транспорт речовин.
• 3. Листки різних видів мають різну тривалість життя. Листопад є пристосуванням рослин до сезонної нестачі вологи, зокрема взимку.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Листок, основа листка, прилистки, черешок листка, листкова пластинка, жилкування, листкорозміщення, листопад.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• 1. Які функції виконує кожна з основних частин листка?
• 2. Чим прості листки відрізняються від складних?
• 3. Що таке жилка листка та які її функції?
• 4. Які способи листкорозміщення ви знаєте?
• 5. Яке значення відіграє листопад в житті рослин?

ЗАВДАННЯ

Пригадайте листки поширених в Україні рослин. Розгляньте малюнки, наведені в параграфі. Чи можете ви впізнати листки поширених в Україні рослин? Визначте ознаки зображених листків та заповніть таблицю у зошиті.