У тварин є такі основні системи органів: опорно-рухова, травна, кровоносна, дихальна, видільна, нервова, органи чуття, статева, ендокринна та імунна. Злагоджена робота органів різних систем забезпечує в організмі тварин обмін речовин, рухи та взаємодію з навколишнім середовищем.

Будова систем органів може значно відрізнятися залежно від виду тварини та способу її життя, але виконувані ними функції загалом однакові.

Які функції основних систем органів тварин?

• Опорно-рухову систему складають скелет і мускулатура. Скелет виконує захисну функцію, підтримує в певному положенні внутрішні органи (мал. 8, 1). До скелета приєднуються м’язи, які забезпечують різноманітні рухи тварин (мал. 8, 2).

Мал. 8. Опорно-рухова система ссавців (на прикладі коня): 1 - скелет; 2 - м’язи

• Травна система складається з органів, що забезпечують надходження, оброблення, перетравлювання їжі та всмоктування поживних речовин (мал. 9). Травної системи не мають деякі паразитичні тварини (як-от стьожкові черви). Поживні речовини з організму хазяїна вони отримують через покриви.

• Видільна система призначена для виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, надлишків води, солей та отруйних сполук (мал. 10).

Мал. 9. Травна система ссавця (коня): 1 - ротова порожнина; 2 - стравохід; 3 - шлунок; 4 - кишківник

Мал. 10. Видільна система ссавця: 1 - нирки; 2 - сечоводи; 3 - сечовий міхур

Мал. 11. Органи дихання: 1 - зябра (у риби); 2 - легені (у ссавця); 3 - трахеї (у комахи)

• Дихальну систему утворюють органи, які забезпечують газообмін. Будова органів дихання залежить від середовища існування тварини. Багато мешканців водойм дихають киснем, розчиненим у воді. Для цього вони мають зябра (багато видів молюсків, ракоподібні, риби) (мал. 11, 1). У мешканців суходолу органи дихання - легені (у хребетних тварин) і трахеї (у комах) - дають змогу ефективно використовувати кисень атмосферного повітря (мал. 11,2, 3). Деякі тварини здатні здійснювати газообмін через тонкі покриви тіла (дощовий черв’як тощо).

• Кровоносна система призначена для транспортування різних речовин, зокрема газів і поживних речовин, а також захисту організму від збудників хвороб і шкідливих речовин. У більшості тварин є спеціальний м’язовий пульсуючий орган - серце, що забезпечує рух крові по судинах - кровообіг (мал. 12).

• У тварин є системи для регуляції злагодженого функціонування всіх частин організму й для реагування на зовнішні подразники. Так, нервова система (мал. 13) забезпечує швидкі реакції у відповідь на дію подразників, аналізує інформацію, що надходить від органів чуття. Вона також зберігає отриману інформацію, що дає можливість тварині використовувати накопичений досвід. У багатьох тварин нервова система має складну будову й поділена на центральну та периферичну. До складу центральної нервової системи хребетних тварин входить головний і спинний мозок (мал. 13). Головний мозок координує діяльність усіх органів та забезпечує складні форми поведінки.

Мал. 12. Кровоносна система ссавця: 1 - серце; 2 - судини

Мал. 13. Нервова система ссавця: 1 - головний мозок; 2 - спинний мозок; 3 - нерви

• Органи чуття тварин здатні сприймати певні подразники. Ступінь освітлення, а часто - кольори й форму предметів сприймають органи зору, звуки - органи слуху, хімічні речовини - органи нюху тощо.

• З нервовою системою тісно взаємопов’язана ендокринна система. Вона складається із залоз, що виділяють гормони та інші спеціальні біологічно активні речовини. Ці речовини разом з нервовою системою координують процеси, що перебігають в організмі.

• Імунна система слугує для захисту організму від чужорідних впливів, зокрема від різноманітних збудників захворювань.

• Статева система призначена для розмноження - відтворення собі подібних. До неї входять статеві залози, які утворюють статеві клітини.

Біологічний словничок: системи органів: опорно-рухова, травна, видільна, дихальна, кровоносна, нервова, ендокринна, імунна, статева.