Войти
Закрыть

Членистоногі, їхні особливості й різноманітність

7 Клас , Біологія 7 клас Соболь

 

§ 12. ЧЛЕНИСТОНОГІ, ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ Й РІЗНОМАНІТНІСТЬ

Основні поняття й ключові терміни: ЧЛЕНИСТОНОГІ. Членисті кінцівки. Хітиновий екзоскелет. Змішана порожнина тіла.

Пригадайте! Що таке сегментація, порожнина тіла?

Поміркуйте

1 - найбільший представник членистоногих на Землі - кокосовий краб; 2 - найбільший у світі жук - вусач-титан велетенський; 3 - найбільший на планеті метелик - птахокрилка королеви Олександри; 4 - найдовша у світі комаха - паличник фобетікус Чана; 5 - найбільший на Землі павук - павук-птахоїд. Що спільного між вказаними видами членистоногих тварин?

ЗМІСТ

Які особливості будови членистоногих?

ЧЛЕНИСТОНОГІ - найчисленніша та найрізноманітніша група тварин, що населяє нашу планету. Кожному відомі раки, павуки, скорпіони, мухи, бджоли, метелики, жуки, комарі та інші представники. Які ж ознаки є спільними для цих усіх членистоногих тварин?

Іл. 45. Різні види кінцівок у комах: 1 - ходильна; 2 - стрибальна; 3 - копальна; 4 - плавальна; 5 - хапальна; 6 - збиральна

Найхарактернішою особливістю членистоногих, від якої й походить назва, є членисті кінцівки. Вони складаються з окремих члеників, рухомо з’єднаних між собою. Такі органи здатні до складних і точних рухів. Часто кінцівки членистоногих спеціалізуються на виконанні різних функцій, що позначається на їхній будові. Наприклад, на голові знаходяться видозмінені кінцівки, що виконують функцію органів чуття чи ротових органів (наприклад, вусики та щелепи в мурах), грудні кінцівки можуть виконувати функції плавання, повзання, ходіння, бігання, стрибання тощо.

Іл. 46. Видозмінені кінцівки голови в мурахи

Тіло членистоногих, як і кільчастих червів, сегментоване, але сегменти різні за розмірами, формою та виконують різні функції. У членистоногих тіло складається з 3 відділів: голови, грудей і черевця. Голова може зливатися з грудьми, утворюючи головогруди, як, наприклад, у раків. Відділи тіла вкриті щільним хітиновим покривом, який є їх зовнішнім скелетом. Такий покрив не розтягується, тому ріст членистоногих супроводжується линянням. Окрім того, покриви можуть утворювати різні придатки, найфункціональнішими з яких є крила в комах, зябра в раків, волоски в павуків.

Іл. 47. Представники членистоногих: 1 - рак річковий; 2 - павук хрестовик; 3 - хрущ травневий

Усередині тіло членистоногих має змішану порожнину, яка виникає внаслідок злиття первинної та вторинної порожнин. У порожнині є рідина (гемолімфа), що циркулює судинами й у проміжках між органами у безхребетних тварин з незамкненою кровоносною системою. Між внутрішніми органами знаходиться жирове тіло, яке виконує ряд важливих функцій. Наприклад, накопичує поживні речовини, поглинає продукти обміну, є джерелом води та органом кровотворення.

Отже, ЧЛЕНИСТОНОГІ - це двобічносиметричні тришарові сегментовані тварини, у яких: 1) членисті кінцівки; 2) хітиновий екзоскелет; 3) поділ тіла на голову, груди і черевце; 4) порожнина тіла змішана.

Які особливості життєдіяльності членистоногих?

Походження членистоногих пов’язують з давніми морськими багатощетинковими червами, з якими вони мають чимало спільних ознак у будові й життєдіяльності. Але у членистоногих вищий рівень організації. Чим відрізняються життєві функції членистоногих від процесів життєдіяльності кільчастих червів?

Опора здійснюється розвиненим зовнішнім скелетом, що суттєво відрізняється від тонкої кутикули кільчаків наявністю багатьох складних речовин. Найважливішою речовиною є легкий і міцний, еластичний і стійкий хітин. У раків покриви зміцнюються солями кальцію, а в наземних тварин поверх хітинової оболонки є воскоподібна плівка, яка захищає від втрат води. Рух у членистоногих м’язовий, забезпечується пучками розвинених поперечно-посмугованих м’язів, що прикріплюються до хітинового скелету. Це новий тип руху - з опорою на зовнішній скелет, а не на шкірно-м’язовий мішок, як у червів. Скорочення й розслаблення м’язів здійснює швидкі рухи кінцівок, крил, щелеп, вусиків.

Травлення стає досконалішим завдяки появі й спеціалізації шлунку, травних залоз, найбільшою серед яких є печінка. Характерною рисою членистоногих є перетворення кінцівок передніх сегментів тіла на ротові органи, призначені для утримання й механічної переробки їжі. Транспорт речовин здійснюється за допомогою незамкненої кровоносної системи, яка має серце. Дихання вже відбувається за допомогою спеціальних органів. У водяних членистоногих (раки) органами дихання є зябра, у наземних - легеневі мішки (павуки) та трахеї (комахи). Виділення забезпечується органами виділення, якими є зелені залози й видільні трубки. Регуляція процесів відбувається за участю вузлової нервової системи ланцюжкового типу. Але нервові вузли зливаються й стають більшими, особливо в головному відділі, де утворюється головний мозок. Для членистоногих вже властива ендокринна регуляція за участю залоз внутрішньої секреції, які виділяють гормони. Ці речовини регулюють ріст, розвиток, розмноження, линяння та ін. У більшості членистоногих добре розвинений зір, слух, смак, дотик, нюх. Розвиток нервової системи та органів чуттів зумовлює ускладнення поведінки, яка в членистоногих має найрізноманітніші прояви (соціальна поведінка, турбота про нащадків, побудова житла тощо). Членистоногі переважно роздільностатеві з розвиненою статевою системою, що забезпечує велику плодючість. Індивідуальний розвиток може бути прямим або непрямим.

Отже, членистоногі мають вищий рівень організації життєдіяльності, пов'язаний з появою, спеціалізацією та ускладненням органів.

Які причини вражаючої різноманітності й поширення членистоногих?

Членистоногими є близько 70 % усіх тварин нашої Землі. Кількість видів цих тварин набагато перевищує загальну кількість видів усіх інших тварин і рослин, разом узятих. За різними даними, ця група нараховує від 1,5 до 4 млн видів.

Членистоногі живуть у всіх морях та океанах - і в товщі води, і на дні, і в ґрунті на різних глибинах. Є вони й у прісних водоймах - не тільки в ріках й озерах, але й у маленьких калюжах, у підземних водах, у скупченнях води в дуплах дерев. Деякі види пристосувалися до життя в дуже солоних водоймах, інші - у гарячих джерелах, снігових чи піщаних пустелях. Освоїли членистоногі й повітряний океан. Велика кількість членистоногих пристосувалася до життя на поверхні і в середині інших організмів. Серед членистоногих є хижаки й рослиноїдні, паразити й кровососи, мертвоїди та всеїдні.

Така різноманітність і поширення членистоногих пов’язані з прогресивними рисами організації їх будови й життєдіяльності, основними з яких є: почленовані кінцівки й посмуговані м’язи, хітиновий покрив тіла, поява серця, печінки, органів дихання, розвинена статева система, удосконалені нервова система й органи чуття.

Отже, членистоногі - це найрізноманітніші й найпоширеніші тварини нашої планети, що зумовлено низкою важливих особливостей будови й життєдіяльності.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Самостійна робота з ілюстраціями

1. На прикладі запропонованих на ілюстрації 48 представників визначте загальні ознаки трьох груп членистоногих. Результати занесіть у таблицю.

2. Визначте належність тварин, запропонованих на ілюстрації, до однієї з груп членистоногих.

Іл. 48. 1 - шершень звичайний; 2 - тарантул; 3 - краб трав'яний

3. Заповніть таблицю.

Таблиця 5. ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ БУДОВИ ОСНОВНИХ ГРУП ЧЛЕНИСТОНОГИХ

Біологія + Географія

Жук-жираф - це членистонога тварина ряду Твердокрилі, яка проживає лише на о. Мадагаскар. До якого класу - Ракоподібні, Павукоподібні чи Комахи - належить цей вид? Де ж розташований цей острів і для чого цій істоті така довга шия?

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Соболь", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду