Черви як представники тришарових тварин
- 9-12-2021, 21:04
- 394
7 Клас , Біологія 7 клас Остапченко Шабанов, Кравченко
§ 8. Черви як представники тришарових тварин
• 1. Тришарові тварини. Ви вже знаєте, що тіло кишковопорожнинних складається з двох шарів клітин. Еволюційно більш просунутими є тришарові тварини, у яких між зовнішнім і внутрішнім шаром клітин з’являється проміжний шар. Із нього розвивається більшість внутрішніх органів тришарових тварин. Таким чином, ці тварини мають набагато складнішу будову, ніж двошарові.
Рис. 8.1. Молочно-біла планарія — хижак, завдовжки не більше 2,5 см
Рис. 8.2. Ценорабдітіс — один із кращих об’єктів для дослідження спадковості
Як ви розумієте твердження про те, що людина належить до тришарових тварин? Це означає, що під час зародкового розвитку органи людини розвиваються з трьох шарів клітин.
Першими тришаровими тваринами були представники численної групи червів, що поділяється на кілька типів і багато класів. Ми розглянемо представників трьох типів червів: Плоскі черви, Круглі черви та Кільчасті черви.
• 2. Молочно-біла планарія. Щоб знайти планарію, треба відігнути листя очерету або іншої рослини прісних водойм. Планарія — невелика водна тварина, що належить до типу Плоскі черви (рис. 8.1). Тварина має сплощене тіло, поверхня якого вкрита численними війками. Завдяки війкам планарія повзає, ковзаючи шаром слизу, який вона виділяє. Спереду в неї — голова, на якій, якщо придивитися, можна побачити дві темні плями — очі. Планарія плаває, вигинаючи тіло. Для цього вона використовує м’язи, шари яких тягнуться в різних напрямках під покривами. М’язи спираються на пухку тканину, що заповнює тіло планарії. Пухка тканина та м’язи утворюються із проміжного шару клітин.
Ковзаючи водними рослинами, планарія розшукує свою здобич — дрібних тварин. Рот планарії міститься на нижній, черевній поверхні її тіла. Якщо вона знайде здобич, то з’їсть її за допомогою мускулястої глотки, що вивертається з рота назовні. Розгалужений кишковик розподілить поживні речовини по тілу хижака. Неперетравлені рештки їжі будуть викинуті назовні через рот. Планарії розмножуються статевим способом; кожна особина виробляє і сперматозоїди, і яйцеклітини.
• 3. Ценорабдітіс. Якщо ретельно дослідити вміст компостної купи або ями для гнилих фруктів, можна побачити невеликого, близько 1 мм, черва (рис. 8.2). Це — ценорабдітіс, він є представником типу Круглі черви. Ценорабдітіс живиться бактеріями, які розкладають рослинні залишки.
Тіло цієї тварини вкрите міцною та гнучкою оболонкою. Усередині її — заповнена рідиною порожнина з внутрішніми органами. Їжа потрапляє в травну систему ценорабдітіса через рот, що розташований у передній частині його тіла. Неперетравлені залишки виводяться через анальний отвір, що міститься в задній частині тіла. Ценорабдітіса дуже легко утримувати в штучних умовах, тому він є однією з поширених лабораторних тварин. Це — перший вид тварин, у яких повністю розшифрували всю сукупність спадкової інформації.
• 4. Нереїс. На мулистих мілководдях Чорного й Азовського морів можна побачити нереїса (рис. 8.3). Тіло цього черв’яка складається із сегментів — подібних одна до одної повторюваних ділянок. Це характерна ознака представників типу Кільчасті черви.
Майже все життя нереїс риється в мулі, розгрібаючи його боковими виростами зі щетинками, що є на кожному сегменті. У певний час самці й самки спливають на поверхню для розмноження, а потім гинуть. Нереїси — цінний корм для риб. У середині минулого століття нереїсів з Азовського моря штучно вселили до Каспійського, щоб збільшити кількість корму для осетрів. Нереїси на Каспії прижилися, однак осетрів, через вилов браконьєрами, не побільшало.
• 5. Дощовий черв’як. Найчастіше ми спостерігаємо цих черв’яків після дощу, коли вода заливає їхні підземні ходи. За таких умов у воді, яка просочує ґрунт, відчувається нестача кисню, і черви виходять на поверхню, щоб не задихнутися. Це також представники типу Кільчасті черви (рис. 8.4).
Іноді вночі черви виходять на поверхню, щоб затягнути під землю опале листя. Там, де створюються умови для збереження червів, земля стає більш родючою. На жаль, на полях черви потерпають від безлічі небезпек: це й отрутохімікати, й потрапляння на поверхню ґрунту внаслідок оранки. Ви бачили, як численні птахи супроводжують трактор, що оре поле? Їх приваблюють беззахисні дощові черви.
• 6. Медична п’явка. Медична п’явка (рис. 8.5) чатує на земноводних, ссавців та інших тварин у стоячих прісних водоймах. Міцними щелепами вона прокушує покриви, уводить у ранку слину, що запобігає зсіданню крові та знеболює укус, і ссе кров. Слина цієї п’явки є корисною при лікуванні багатьох захворювань людини. Медичних п’явок розводять на спеціальних фермах і використовують із лікувальною метою в медичних закладах (рис. 8.6). Зі слини цих червів виготовляють ліки й косметичні засоби.
Рис. 8.3. Нереїс — морський кільчастий черв, що живиться водоростями
Рис. 8.4. Дощовий черв’як, їжею якого є залишки рослин
Рис. 8.5. Медична п’явка ссе кров у більших за розмірами тварин.
Рис. 8.6. Сеанс гірудотерапії (лікування п’явками)
П’явки також належать до типу Кільчасті черви.
У тришарових тварин між зовнішнім і внутрішнім шарами клітин розвивається проміжний шар. До червів належать кілька типів, до складу яких відносять різноманітних за будовою та способом життя тварин. Тіло представників типу Кільчасті черви складається із сегментів — подібних одна до одної повторюваних ділянок.
Сегмент.
- 1. Чому червів називають тришаровими?
- 2. Як переміщуються відомі вам черви?
- 3. Чи можуть черви бути корисними для людини? Які? Чим?
- 4*. Як будова червів, з особливостями яких ви ознайомилися, пов’язана з їхнім способом життя?
• 7. Чи можуть черви бути гарними? Не дивуйтеся такому запитанню. Прикладом може бути морський черв, якого називають «різдвяною ялинкою» (рис. 8.7). Більша частина його тіла схована в колонії рифоутворювальних коралів, а у воді міститься передня частина зі щупальцями, що фільтрують воду. Безумовно, ці черви мають привабливий вигляд. Але насправді багатьом із вас черви не здаються симпатичними. Чому? Таке ставлення до червів є вродженим, і, насправді, корисним. Деякі червоподібні тварини можуть становити загрозу нашому здоров’ю. Але, сподіваємось, коли ви більше дізнаєтеся про червів, ви перестанете ставитися до них неприязно.
Рис. 8.7. Родичі нереїса — морські кільчасті черви з родини Серпуліди
Коментарі (0)