§ 53. Поведінка в просторі й часі

• 1. Різноманітне життя ґави. Ми обговорювали різні форми поведінки окремо, але в більшості тварин вони чергуються.

У вашому населеному пункті живуть гави (сірі ворони)? Цей вид є звичайним по всій Україні та часто живе поруч із людиною. Побачите ґаву — придивіться, що вона робить. Значну частину часу ґави шукають їжу. Ці всеїдні птахи живляться й харчовими відходами, що викидає людина, і дрібними тваринами та падаллю; досить часто ґави живляться біля водойм. Це — прояви харчової поведінки. У здобуванні їжі ґави використовують прийоми, багатьом із яких вони вчаться від родичів.

Пара ґав, як правило, має свою гніздову територію. Самка насиджує яйця, самець носить їй їжу. Це, як ви знаєте, репродуктивна поведінка. Коли з яєць вилуплюються пташенята, їх годують обидва батьки. Це — батьківська поведінка (турбота про потомство), яка є частиною репродуктивної поведінки. Зазвичай пара ґав охороняє свою гніздову ділянку від інших птахів свого виду. Це — територіальна поведінка.

Пташенята, які підросли, живуть на батьківській ділянці до кінця теплого сезону. Птахи разом живляться й попереджають одна одну про небезпеку. До речі, якщо ви візьмете в руки пташеня ґави, що випало або вилетіло з гнізда, на вас можуть напасти його батьки! Це — приклади захисної поведінки. А взаємини між батьками, їх дітьми й птахами-сусідами можна розглядати як прояви соціальної поведінки.

А що роблять ґави, коли не живляться та не турбуються про пташенят? Підтримують чистоту свого оперення (рис. 53.1). Це — гігієнічна поведінка. Оглядають свою територію. Якщо ґава побачить якийсь новий предмет (рис. 53.2), вона намагатиметься роздивитися його краще. Це — дослідницька поведінка, характерна лише для найрозвиненіших тварин. Ґави здатні й до гри, що пов’язана з дослідницькою поведінкою. Так, вони можуть дражнити котів і собак (рис. 53.2). Роблячи це, вони пізнають можливості хижаків, тренуються і, вірогідно, просто отримують задоволення.

Рис. 53.1. Гігієнічна поведінка ґав

Рис. 53 2. Дослідницька та ігрова поведінка ґав

• 2. Територіальність. Ґави мають свої ділянки, але дотримуються їх меж не дуже суворо. Представники інших видів можуть поводитися інакше. Чи доводилося вам спостерігати за поведінкою свійського собаки, особливо самця? А можливо, ви маєте досвід прогулянки містом із собакою на повідку? У такому разі чи вас не дратувало, що ви маєте зупинятися біля кожного дерева чи стовпа, щоб собака міг, балансуючи на трьох лапах, мітити його своєю сечею (рис. 53.3)?

Чому він це робить? Собака — одомашнений потомок вовка, який зберіг чимало вовчих інстинктів. Група вовків охороняє від інших представників свого виду певну територію. Вовки позначають її, застосовуючи запахові мітки.

Річ у тім, що нюх — головне чуття в більшості ссавців. Це людина, чиї предки жили в кронах дерев, має чудовий зір, не характерний для інших ссавців. Коли вона опиняється в незнайомому місці, то озирається на всі боки. Собаки, як і більшість ссавців, принюхуються, перебуваючи у світі різноманітних запахів. Собака відрізняє запах кожної особини, який дуже добре передається із сечею.

Коли вовк обходить групову територію, він відчуває свій запах і запах відомих йому особин. На межі ділянки з’являються мітки чужаків із сусідньої групи. Вовк старанно перекриває їх своїми мітками. А тепер уявіть, що відчуває собака в місті! Ось і доводиться мітити чи не кожне дерево.

А як мітять свої ділянки птахи? Як і люди, вони орієнтуються передусім завдяки зору. Водночас вони мають гарний слух. Спів птахів — це спосіб мітити свою територію (рис. 53.4).

Яке значення має індивідуальна або групова ділянка? Це — територія, на якій достатньо ресурсів для життя її хазяїв. У багатьох видів розмножуються лише ті особини, які мають свою ділянку. Це є запорукою того, що потомство буде чим вигодувати.

Рис. 53.3. Вулична скульптура у Брюсселі (Бельгія), що зображує собаку, який мітить територію

Рис. 53.4. Спів солов’я — і поклик до самки, і сигнал, що гніздова ділянка зайнята

Рис. 53.5. Життя полярного крячка співрозмірне земній кулі!

• 3. Міграції. Ґави є осілими птахами. У різні пори року вони можуть переміщуватися територією (наприклад, збиратися в містах узимку, щоб живитися на звалищах), але далеко не перелітають. У багатьох видів життєвий цикл потребує значних територіальних переміщень — міграцій. Найхарактернішими міграції є для птахів.

Як і ґави, інші осілі птахи (горобці, синиці та ін.) на зиму не відлітають, бо здатні знаходити собі корм і в цю пору року. Часто вони прилітають узимку до населених пунктів, де тепліше й легше знайти їжу. Кочові птахи з настанням холодів відлітають за кількасот кілометрів на південь. В Україні це омелюхи та снігурі. Перелітні птахи мандрують на тисячі кілометрів, як-от білий лелека (табл.27.1 ,с. 108-109). Рекордсменом із дальності перельотів є полярний крячок (рис. 53.5).

Для вивчення перельотів птахів кільцюють, чіпляючи їм на ногу металеве кільце. Якщо такого птаха спіймають удруге, можна буде визначати відстань, яку він подолав за час, що минув. Завдяки міченню встановлено, що більшість видів тварин, котрі вирушають у міграції, з часом повертаються туди, де народилися. Ця здатність повертатися до місць появи на світ має назву хомінг (від англ. home — дім).

У поведінці тварин у природі поєднуються її різні форми, зокрема харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна (пошук партнерів і батьківська поведінка), територіальна, соціальна, дослідницька тощо. Територіальні тварини притримуються індивідуальних або групових ділянок території, на яких є все, необхідне для їхнього життя й розмноження. Частиною річного циклу багатьох видів є міграції.

Територіальність; міграції; осілі, кочові й перелітні птахи; хомінг.

• 1. Навіщо деякі тварини захищають певні ділянки території?
• 2. Які потреби задовольняють ґави в прикладах, наведених у параграфі?
• 3. Чому під час прогулянки стовбури дерев нюхають собаки обох статей, а мітять їх лише самці?
• 4*. Навіщо мігрують тварини? Що є причиною міграцій, а що — поштовхом вирушати в путь?

• 4. Фотоперіодизм. Вам відомо, що найкоротшим є день 22 грудня, а найдовшим — 22 червня. На певній географічній широті кожному дню календаря відповідає своя тривалість світлої частини доби (фотоперіоду). Регуляція річного циклу за довжиною світлої частини доби дістала назву фотоперіодизм. Він відповідає за більшість річних змін тварин і рослин. Наприклад, у білих куріпок час линяння (рис. 53.6) залежить від довжини світлового дня. Інший важливий чинник, що визначає зміни в поведінці й життєдіяльності тварин протягом року, — температура.

У керуванні річним і життєвим циклами поведінки важливу роль відіграє ендокринна система (рис. 2.8, с. 10). Рівень гормонів впливає на нервову систему й активує потребу (рис. 50.3), що має задовольнятися саме в цю пору року.

• 5. Орієнтація під час міграцій. Як тварини, які мігрують, потрапляють за місцем призначення? Перелітні птахи орієнтуються за помітними особливостями земної поверхні (рис. 53.7), зорями, Сонцем і магнітним полем Землі. Деякі птахи (як-то зозулі, лелеки) мають уроджену програму, завдяки якій вони знаходять шлях до місця зимування. Інші (наприклад, журавлі) вивчають шлях під час перельоту з досвідченими птахами. До того ж перелітні птахи хоча б бачать земну поверхню. Набагато дивнішою є здатність до орієнтування в морських тварин, зокрема в черепах (рис. 23.10, 24.1, с.94).

Морські черепахи народжуються з яєць, що їх відклала самка на якомусь теплому піщаному пляжі. Протягом свого життя, що може тривати 70-80 років, вони переміщуються всіма океанами, раз за разом повертаючись до рідного пляжу. Міграції черепах вивчають за допомогою передавачів, які прикріплюють їм на панцир (рис. 53.8). Зареєстровано випадок, коли шкіряста черепаха перепливла Тихий океан між Індонезією та США (понад 20 000 км) за 647 діб. Як орієнтуються черепахи, досі невідомо. Припускають, що за час своїх мандрівок вони складають певну «мапу» особливостей магнітного поля Землі в усьому Світовому океані.

Рис. 53.6. Біла куріпка в літньому (а) та зимовому (б) оперенні

Рис. 53.7. Головні пролітні шляхи птахів в Україні

Рис. 53.8. Черепашеня з передавачем, що дозволяє відслідковувати переміщення тварини в океані

• 6. Що робити, якщо ви знайшли птаха з кільцем? Якщо ви знайшли пташине кільце (рис. 53.9), надішліть його за адресою: Український центр кільцювання птахів, вул. Богдана Хмельницького, 15, Київ-30 МСП, 01601. Укажіть, де, колита за яких обставин ви його знайшли. З живих птахів кільце знімати не можна. Якщо живий і здоровий окільцьований птах потрапив вам до рук, запишіть напис на кільці й відішліть за вказаною адресою, а птаха випустіть.

Рис. 53.9. Кільце на пташиній нозі

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Остапченко Шабанов, Кравченко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)