ЯКІ ТВАРИНИ НАЛЕЖАТЬ ДО КІЛЬЧАСТИХ ЧЕРВІВ? Кільчасті черви, або Кільчаки, поширені у прісних водоймах, морях, у ґрунті. Є серед них паразити та кровосисні види.

Мал. 31. Схема будови сегментів кільчастого черва: 1 - покриви; 2 - порожнина тіла; 3 - кровоносні судини; 4 - кишечник; 5 - нервова система; 6 - перегородка між сегментами

Тіло кільчастих червів поділене на окремі сегменти-кільця, від чого й походить їхня назва (мал. 31). Сегменти - це частини тіла деяких тварини (кільчастих червів, членистоногих), розташовані вздовж тіла один за одним. Завдяки поділу на сегменти тіло набуває значної гнучкості. Переконатися в цьому можна, поспостерігавши за рухами дощового черв’яка. Зовнішню будову й характер руху кільчастих червів вивчимо під час виконання лабораторного дослідження.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Зовнішня будова і характер руху кільчастих червів

(на прикладі дощового черв’яка або трубочника)

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі дощові черв’яки або трубочник (за вибором учителя), фіксований матеріал, макропрепарати, чашки Петрі, фільтрувальний папір, пінцети, лупи.

Хід роботи

1. За допомогою лупи розгляньте особливості зовнішньої будови дощового черв’яка або трубочника.

2. Покладіть живого дощового черв'яка на аркуш паперу. Простежте за його рухом. Прислухайтеся до шурхоту, який чути під час рухів дощового черв’яка.

3. Доторкніться пінцетом до живого дощового черв’яка або трубочника. Як тварина відреагувала на дотик?

Покриви тіла кільчастих червів - шкірно-м’язовий мішок. Так називають сукупність покривного епітелію та розташованих під ним двох шарів м’язів - кільцевих і поздовжніх (мал. 32). Клітини епітелію виділяють назовні тоненький шар щільної неклітинної речовини — кутикулу. У покривах багато слизових залоз. Слиз виконує захисну функцію та, зволожуючи покриви, забезпечує крізь них газообмін.

Порожнина тіла кільчастих червів відмежована від внутрішніх органів і тканин шаром епітеліальних клітин. Такі самі шари відокремлюють порожнину кожного сегмента від сусідніх (мал. 31). Рідина, що заповнює порожнину тіла, сприяє підтриманню його форми, забезпечує транспорт поживних речовин і кінцевих продуктів обміну тощо. Завдяки тому, що порожнина одного сегмента відокремлена від порожнини іншого, за незначних ушкоджень покривів порожнинна рідина витікає не з усього тіла, а тільки з декількох ушкоджених сегментів.

Це запобігає загибелі тварини. Подібний принцип використовують і в суднобудуванні: трюми кораблів ділять перегородками на відсіки. Якщо корабель зазнає пробоїни, вода заповнює не весь трюм, а лише один чи кілька відсіків.

Мал. 32. Будова шкірно-м'язового мішка кільчастого черва: 1 - кутикула; 2 - покривний епітелій; 3 - кільцеві м’язи; 4 - поздовжні м’язи

На відміну від кишковопорожнинних, кільчасті черви мають справжню травну, видільну, кровоносну, нервову та статеву системи (мал. 31) (про їхню будову та функції ви дізнаєтеся згодом). Багато мешканців водойм мають й органи дихання - зябра. Органи чуття найкраще розвинені в мешканців водойм, які ведуть рухливий спосіб життя. У них є органи дотику (вусики, щупальця), нюху, зору (очі), рівноваги. У мешканців ґрунтів, наприклад дощових черв’яків, спеціалізовані органи чуттів розвинені слабо або взагалі відсутні. Їхні функції виконують нервові закінчення в покривах (пригадайте реакцію дощового черв’яка на подразнення). У більшості кільчастих червів добре розвинена здатність до регенерації - відновлення пошкоджених частин тіла.

ЯКА РОЛЬ КІЛЬЧАСТИХ ЧЕРВІВ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ? Переважна більшість видів кільчастих червів належить до багатощетинкових червів, малощетинкових червів і п’явок.

• У багатощетинкових червів передні сегменти тіла можуть зростатись, утворюючи головний відділ. На ньому розташовані органи чуття і ротовий отвір. З боків сегментів тулуба часто розташовані мускульні лопаті — своєрідні органи руху (знайдіть їх на малюнку 33). Вони слугують для повзання чи плавання. На них розміщені численні довгі щетинки (що й дало назву класу), а іноді - й органи дихання - зябра.

Багатощетинкові черви поширені переважно в морях, населяючи різні глибини. Серед них є хижі, рослиноїдні чи всеїдні тварини та види, які живляться дрібними організмами, відціджуючи їх з води. Такі види називають фільтраторами. Деякі з придонних форм будують власні схованки.

У Чорному та Азовському морях мешкають переїси (мал. 33, 1), якими живляться цінні промислові риби, зокрема осетрові. Деяких з багатощетинкових червів, наприклад тихоокеанського палоло (мал. 33, 2), споживає в їжу людина. Піскожилів (мал. 33, 3) використовують як живців для рибалки.

• Малощетинкові черви поширені переважно в ґрунті та прісних водоймах. Пересуваються вони за рахунок почергових скорочень різних шарів м’язів шкірно-м’язового мішка. На певних сегментах тіла статевозрілих особин є розширення - поясок (мал. 34, 1, а). Його залози виділяють слиз, з якого формується оболонка кокона. У коконі під час розмноження розташовані яйця, а також містяться поживні речовини, потрібні для розвитку зародка.

Дощові черв’яки (мал. 34, 1) та інші ґрунтові малощетинкові черви відіграють надзвичайно важливу роль у процесах ґрунтоутворення. Прокладаючи довгі ходи, вони забезпечують перемішування та розпушення ґрунту. Це поліпшує проникнення повітря та води до кореневої системи рослин. Дощові черв’яки живляться відмерлими рештками рослин, затягуючи їх у свої ходи, і тим збагачують ґрунт органічними речовинами.

Мал. 33. Багатощетинкові черви: 1 - нереїс; 2 - палоло; 3 - піскожил

Мал. 34. Малощетинкові черви: 1 - дощовий черв'як (а - поясок); 2 - ейзенія пахуча; 3 - трубочник

У процесі перетравлення рослинних решток в їхньому кишечнику формуються органічні речовини, з яких утворюється родючий гумусовий шар ґрунту. Свою назву дощові черв’яки дістали тому, що після дощів, коли вода заливає їхні ходи, багато цих тварин виповзають на поверхню через нестачу кисню у вологому ґрунті.

Один з видів дощових черв’яків - ейзенія пахуча (мал. 34, 2) часто трапляється в купах гною чи компосту (органічне добриво - суміш гною та опалого листя). Ейзенія переробляє органіку на високоефективне добриво (біогумус). Учені штучно створили високопродуктивну породу ейзенії - каліфорнійський червоний черв.

Дощові черв’яки потребують охорони. Їхня чисельність скорочується внаслідок надмірного використання мінеральних добрив та отрутохімікатів. Ейзенія Гордєєва, вид, що поширений на території Дніпропетровської та Запорізької областей, занесений до Червоної книги України.

У прісних водоймах України поширені невеликі черви завдовжки 2-5 см - трубочники (мал. 34, 3). Їх так назвали тому, що навколо задньої частини тіла, яка висувається над ґрунтом, вони утворюють гнучку захисну трубку з мулових часток, склеєних слизом. Трубочників часто використовують як корм для акваріумних риб. Пропускаючи крізь свій кишечник донний мул, трубочники розкладають органічні сполуки. Тому вчені рекомендують використовувати цих тварин для очищення стічних вод, забруднених органікою.

• П’явки поширені переважно у прісних водоймах і морях, але трапляються й на суходолі. Серед них є хижаки, які живляться дрібними тваринами (молюсками, червами тощо), кровосисні види та паразити.

На передньому та задньому кінцях тіла в п’явок розташовані два присоски: ротовий та задній (мал. 35, 1, 2). За допомогою присосків п’явки пересуваються. Мешканці водойм також плавають, хвилеподібно вигинаючи тіло. У водоймах України трапляється медична п’явка (мал. 35). Вона належить до кровосисних видів. У ротовому присоску є три щелепи, вкриті дрібними зубчиками. Ними п’явка прорізає шкіру тварин чи людини й через ранки висмоктує кров. До складу слини медичної п’явки входить особлива речовина - гірудин, що запобігає зсіданню крові. Тому п’явка може висмоктувати з ранки значну кількість крові. Ця кров наче в законсервованому стані зберігається в її кишечнику кілька місяців. Медичну п’явку з давніх часів використовують у медицині, зокрема при захворюваннях кровоносних судин, які супроводжуються утворенням кров’яних згустків - тромбів, а також для зниження кров’яного тиску.

Мал. 35. Медична п’явка: 1 - ротовий присосок; 2 - задній присосок

Унаслідок забруднення водойм та інтенсивного вилову чисельність медичної п’явки в Україні дуже скоротилася. Тому цей вид занесено до Червоної книги України.

Біологічний словничок: сегментація тіла, кутикула, шкірно-м’язовий мішок.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Кільчастим червам притаманна сегментація тіла, що забезпечує його гнучкість. Пересуваються кільчасті черви за допомогою скорочення м'язів шкірно-м’язового мішка; дихають за допомогою зябер, а також усією поверхнею тіла; мають високу здатність до регенерації; поширені переважно у водоймах і ґрунті.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Що таке сегментація тіла? Яке значення цього явища? 2. Чим представлені покриви кільчастих червів? 3. Як дихають кільчасті черви? 4. Яка роль дощових черв’яків у ґрунтоутворенні? Чому їх потрібно охороняти? 5. З якою метою медичну п’явку застосовують у медицині?

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ

Порівняйте особливості будови та життєдіяльності кишковопорожнинних і кільчастих червів. Які ускладнення в організації кільчаків ви помітили?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

За якими особливостями будови багатощетинкових червів можна встановити спосіб їхнього життя?

Цікаво!

• Спинний бік тіла багатощетинкових червів афродитид щільно вкритий густим покривом з найтонших щетинок, що переливається всіма кольорами райдуги. Один з видів цих червів дістав назву морська миша, бо зовні дещо нагадує цю тварину (мал. 36).