Мал. 264. Приклади взаємовигідних зв’язків між тваринами: 1 - рак-самітник з актинією на мушлі; 2 - риби-чистильники за роботою

Серед тварин можна навести багато видів, здатних вступати в мутуалістичні відносини з іншими організмами. Так, рак-самітник поселяє на своїй мушлі актиній, які живляться рештками його їжі. Сам рак-самітник слугує засобом пересування для актинії, а щупальця актиній із жалкими клітинами надійно захищають його від ворогів (мал. 264, 1).

Біля великих риб (ставрид, мурен та інших) можна помітити дуже красивих риб-чистильників (їхня довжина тіла не перевищує 10 см). Вони живляться паразитами, що мешкають на поверхні тіла і в порожнині рота риб-партнерів. Великі риби, помітивши чистильників, розкривають рот і зяброві кришки, відводять убік плавці, намагаючись максимально полегшити їм пошук паразитів на своєму тілі (мал. 264, 2). Вони не заподіюють «санітарові» жодної шкоди, навіть тоді, коли він залазить до них у ротову порожнину. Чистильники отримують у такий спосіб від великих риб їжу.

Багато тварин населяють одне місце існування, живляться схожою їжею, займають однакові ділянки, будуючи нори чи гнізда. Тому вони змушені змагатися за ресурси середовища існування. Між ними виникають зв’язки, що мають назву конкуренція. Найгостріша конкуренція між особинами одного (внутрішньовидова) або близьких (міжвидова) видів, оскільки їм притаманні досить подібні екологічні потреби. Тому два види тварин з однаковими екологічними потребами не можуть тривалий час існувати в одній екосистемі. Так, сріблястий карась витискає золотого, довгопалий річковий рак - широкопалого і т. д.

Пригадайте такі зв’язки між тваринами, як хижацтво і паразитизм. Хижацтво проявляється, коли один вид тварин живиться особинами інших видів, яких він вловлює і вбиває (наприклад, вовки і зайці, жуки сонечка і попелиці). Хижаки виконують у природі важливу роль, обмежуючи надмірне розмноження своєї здобичі: рослиноїдних тварин, дрібніших хижаків.

Ви вже знаєте, що взаємозв’язки тварин, коли одні тварини тривалий час живуть за рахунок інших, використовуючи їх як середовище існування та джерело живлення, називають паразитизмом, (пригадаємо, один з головних критеріїв паразитизму є те, що паразит завдає шкоди організму хазяїна). До паразитів належать воші, гельмінти тощо.

Є ще такий тип взаємозв’язків між організмами різних видів, за яких один з них використовує організм іншого, його житло, залишки їжі чи продукти життєдіяльності. Він має назву коменсалізм. На відміну від мутуалізму, за коменсалізму лише один організм (коменсал) отримує користь від співіснування з іншим (хазяїном). Але коменсал ані приносить своєму хазяїну користі, ані завдає шкоди. Прикладом коменсалізму є оселення невеликого краба - пінікси в мантійній порожнині двостулкового молюска гребінця, де він живиться залишками їжі хазяїна (мал. 265, 1). Рептилія гатерія (мал. 265, 2), що мешкає на островах Нової Зеландії, оселяється у гніздах буревісників. Удень, коли птах залишає гніздо, його займає гатерія. Уночі гатерія залишає гніздо птаха й виходить на полювання: живиться гатерія переважно комахами та іншими безхребетними тваринами.

Мал. 265. Приклади коменсалізму: 1 - краб пінікса в мантійній порожнині двостулкового молюска; 2 - гатерія біля входу в нору птаха

Вплив діяльності людини на угруповання організмів. Ви вже знаєте, що діяльність людини розглядають як окрему групу екологічних чинників - антропогенних. Поява на Землі людини позначилася її впливом на природні угруповання організмів. Цей вплив стає відчутнішим зі зростанням населення Землі та з розвитком промисловості й сільського господарства. У процесі господарської діяльності людина осушує водойми, розорює під ріллю цілинні ділянки степів, забруднює навколишнє середовище хімічними речовинами (мал. 266) тощо.

Мал. 266. Приклади негативного впливу діяльності людини на природу: 1 - вирубування лісів, що призводить до зменшення видового різноманіття; 2 - забруднення водойм сміттям; 3 - лісові пожежі; 4 - викиди промислових підприємств. Завдання: доповніть цей перелік власними прикладами

Нині людина нарешті зрозуміла, що збереження і поліпшення природного стану нашої планети неможливе без збереження біорізноманіття, тобто біологічного різноманіття всіх організмів, які її населяють. Із цією метою багато країн світу (серед яких і Україна) приєдналися до Всесвітньої стратегії охорони природи. Її теоретичною базою є розуміння того, що стійкість окремих екосистем, а також усієї їх сукупності визначається їхнім видовим різноманіттям. Отже, що більше видів входить до складу певної екосистеми, то вона стійкіша.

Однією зі складових Всесвітньої стратегії охорони природи є раціональне природокористування. Під цим розуміють використання природних ресурсів у таких обсягах та такими способами, які, з одного боку, якомога повніше забезпечують потреби людського суспільства, а з другого - не погіршують стан навколишнього природного середовища й не суперечать гармонійним взаємовідносинам людини та природи. Наприклад, людина має використовувати популяції промислових видів тварин, лікарських рослин тощо з огляду на те, аби вони мали змогу відтворювати свою чисельність.

Кожен вид організмів є важливим компонентом єдиної глобальної екосистеми нашої планети - біосфери. У природі немає «шкідливих» чи «корисних» видів. Ці поняття визначають роль певного виду тільки стосовно людини та її господарства. У природних угрупованнях усі види - потрібні компоненти, і вилучення будь-якого виду з екосистеми призводить до порушення взаємозв’язків між видами, а отже, і до порушення рівноваги в екосистемі та можливого її руйнування.

Біологічний словничок: мутуалізм, коменсалізм, біорізноманіття.