Популяції

Як ви знаєте, будь-яка жива істота має властивість розмножуватися, тому на певній території завжди існує деяка кількість тварин одного виду. Навіть якщо ці тварини ведуть поодинокий спосіб життя, вони все одно взаємодіють між собою: треба поділити ділянки для харчування та проживання; шукати партнера для розмноження; турбуватися про потомство тощо.

Таку сукупність особин одного виду, які відтворюють подібних до себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, називають популяцією. Але чи завжди особини одного виду на певній ділянці території — це популяція?

Уявімо, що ми зібрали групу сайгаків на острові, де є всі умови для їхнього життя (мал. 50.1). Однак вони ще не будуть популяцією. Вони будуть просто групою тварин одного виду. А от коли вони проживуть на цьому острові певний час, то можуть стати популяцією. Бо популяція — це кілька поколінь організмів, які живуть на певній території.

Популяція — це дуже важлива складова живої природи. Окремі особини виду можуть існувати лише певний час. А от час існування популяції може бути дуже значним. Деякі з них можуть існувати мільйони років! Як, наприклад, популяції гатерії на островах Нової Зеландії.

Різні види можуть мати різну кількість популяцій. Якщо вид маленький і живе лише в певній місцевості, то популяція в нього тільки одна. Прикладом такого виду є каліфорнійський кондор. А якщо вид численний і займає велику територію, то він може мати багато популяцій. Як, наприклад, велика синиця, яка мешкає на територіях від Іспанії до Китаю (мал. 50.2).

Мал. 50.1. Сайгак

Мал. 50.2. Велика синиця

Як уже було сказано, кожна популяція виду має свою територію, де вона живе.

Взаємодії між популяціями зазвичай чимось ускладнені. Приміром, існує дві популяції кримського гекона. Одна живе в Криму, а інша — на узбережжі Болгарії. І гекони з однієї популяції до іншої можуть потрапити лише випадково, наприклад на морських суднах.

Екосистеми

Популяції окремих видів не існують самі по собі — вони взаємодіють з популяціями інших видів. Когось їдять вони — хтось їсть їх. З кимось поряд вони живуть. З кимось конкурують за їжу або житло. Окрім того, популяції взаємодіють із середовищем існування. Отже, популяції багатьох видів, які живуть на одній території, та сама ця територія утворюють складну систему. Цю систему вчені назвали екосистемою. Наприклад, риби, раки, комахи, жаби, водорості мешкають в одному ставку. Разом із водою і ґрунтом на дні вони утворюють екосистему цього ставка.

В екосистемах існують складні цикли живих і неживих компонентів. У цих циклах на будь-які речовини обов’язково знаходиться той, хто їх використовує і створює з них інші речовини. Наприклад, рослини синтезують органічні речовини з вуглекислого газу й води. Тварини їх споживають і використовують для свого росту та розвитку. Після загибелі тварин і рослин мікроорганізми перетворюють їхні органічні речовини на вуглекислий газ і воду. І їх знову можуть використовувати вже інші рослини. Цикл замикається.

Зверніть увагу, що екосистеми можуть бути різними за розміром. Найбільша екосистема — це вся наша планета Земля. До її складу входять менші екосистеми. Це екосистеми океанів і річок, лісів і степів, пустель і печер і т. ін. А вони, у свою чергу, складаються з іще менших екосистем. Екосистемами є старі пні, мертві дерева, мурашники, калюжі тощо.

Життя в цих екосистемах не є застиглим. Воно весь час вирує і змінюється, бо це життя може зазнавати різних впливів. І те, що впливає на нього, називають чинниками середовища.

Чинники середовища

Чинниками середовища називають будь-які його компоненти, що впливають на живі організми. Наприклад, вміст кисню в середовищі суттєво впливає на життя тварин. Одні з них віддають перевагу високому вмісту кисню (як-от форель), а інші можуть існувати в середовищах, де кисню мало (аскариди). Отже, кисень є чинником середовища. А от вміст азоту, який у великій кількості наявний в атмосфері, на тварин не впливає, оскільки він дуже важко вступає в хімічні реакції. Саме тому азот не є чинником середовища для тварин.

Чинників, які можуть упливати на живих істот, існує багато. Тому, щоб розібратися, як вони діють, їх поділяють на три великі групи: абіотичні, біотичні та антропогенні. Спробуймо з’ясувати, чим вони між собою відрізняються.

Абіотичні чинники — це чинники, які є проявом дії неживої природи (мал. 50.3). Клімат, властивості ґрунтів, рельєф місцевості, наявність річок та озер, солоність води й насиченість її киснем — усе це абіотичні чинники. Ми дуже добре можемо спостерігати їхню дію. Якщо зайти в ліс, то можна побачити, що рослини ростуть нерівномірно: одні віддають перевагу тінистим місцинам, інші краще почуваються на сонці. Тому й ростуть вони групами — у тих місцях, де умови середовища для них найліпші. Так само й тварини. Скажімо, морські риби рідко запливають у річки: через малу солоність води це середовище для них некомфортне.

Біотичні чинники — це чинники, які є проявом дії живої природи. Хижаки й паразити, джерела їжі й конкуренти — усі вони є біотичними чинниками (мал. 50.4). Скажімо, чому колорадський жук невпинно поширюється в нас і досить непомітний на своїй батьківщині — в Америці? Усе дуже просто: там чисельність цього шкідника контролює хижий клоп, який на нього полює. А от у нас цей клоп прижитися не може саме через абіотичні чинники середовища. Тому в нас і існує проблема боротьби з колорадським жуком, оскільки не вистачає регуляторів його чисельності.

Антропогенні чинники — це чинники, що виникають унаслідок діяльності людини. Міста й села, звалища й кар’єри, засіяні лани, штучні речовини, що синтезує сучасна промисловість, і навіть утоптані стежки, обламані гілки, осушені болота — це і є антропогенні чинники.

Мал. 50.3. Холодний клімат — найважливіший абіотичний чинник Антарктиди

Мал. 50.4. Хижаки — важливий біотичний чинник

Кожен з нас може назвати багато прикладів негативного впливу людини на природу. Та не всі живі істоти потерпають через людину. Багато з них використовують дію антропогенних чинників собі на користь. Наша звичайна міська ластівка виявила, що будинки є чудовим аналогом скель, на яких вона звикла ліпити свої гнізда. Тому кількість ластівок зростає разом із містами. Горобці теж непогано пристосувалися до життя поряд з людиною. Тропічні рибки гамбузії добре почуваються в теплих зливних водах українських електростанцій, бо навіть у січні вони плавають при комфортній температурі тропічної водойми.

Запам'ятайте найважливіше

Популяція — це сукупність особин одного виду, які відтворюють подібних до себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію.