§ 30. Різноманітність ссавців

• 1. Від крихітних — до величезних. Можна вважати, що великі й дрібні тварини живуть нібито в різних світах (рис. 30.1). Карликова землерийка за добу з’їдає вдвічі більше їжі, ніж важить сама; кити можуть обходитися без їжі кілька місяців. Порівняйте пропорції різних за розмірами скелетів.

Дрібні тварини майже не відчувають свою вагу, великі — з натугою переносять своє тіло (рис. 30.2). Саме тому скелет дрібних ссавців складається з тонких кісток і невеликих м’язів, а великі тварини мають товстезні кістки й величезну мускулатуру.

Рис. 30. 1. Скелети дрібного ссавця — землерийки (а), досить великого — людини (б) та величезного — слона (в)

Рис. 30.2. Для білки вага її тіла набагато легша, ніж для слона — його власна вага

Рис. 30.3. Вухань полює на комах у повітрі

Рис. 30.4. Кріт — підземний хижак із ряду Комахоїдні

Рис. 30.5. Білий ведмідь — найбільший представник ряду Хижі — полює на тюленів (які також належать до ряду Хижі)

• 2.У воді, під землею й у повітрі. Ссавці дивовижно різноманітні також за способом життя. Ви вже знаєте, що кашалот пірнає за гігантськими кальмарами (рис. 16.6, с. 65) на глибину. Він може спускатися в безодню на 2 км, а можливо, і глибше!

Кілька груп ссавців піднялися в повітря. Здатні до планерування тварини є навіть серед сумчастих і гризунів, а представники ряду Рукокрилі досконало освоїли махальний політ (рис. 30.3) Ще кілька груп пристосувалися до підземного життя (рис. 29.8, 30.4).

• 3. Від рослиноїдності — до хижацтва. Різні види їжі значно відрізняються за своєю поживністю. Найвищу цінність мають квітковий нектар, м’ясо, риба. Відносно нижчу — комахи, плоди, насіння. Найбіднішою є зелена маса рослин — трава й листя. Груп, що пристосувалися до живлення травою та листям, серед чотириногих украй мало. Таких амфібій немає, серед рептилій — майже лише одні наземні черепахи (рис. 24.1, с. 94), серед птахів — страуси, що колись відмовилися від польоту. А ось серед ссавців тих, хто живиться травою й листям, чимало. З рядів, що наведені в таблиці 30.1 (с. 120), до них належать хоботні, парнопалі та непарнопалі.

До ссавців належать і найстрашніші хижаки планети! Найбільший із них — кашалот. Однак і на суходолі майже немає місць, де серед хижаків найважливішу роль не відігравали б представники ряду Хижі. Це і собачі, зокрема відома вам лисиця, і різноманітні котячі, ведмежі (рис. 30.5), куницеві тощо.

Таблиця 30.1

Представники плацентарних ссавців

• 4. Найцікавіший для людей вид. Ряд, до якого Карл Лінней уключив людину, він назвав «примати», що означає «перші». Унаслідок пристосування до життя на деревах примати розвинули гострий зір і досконалу нервову систему. До родини Гомініди (буквальний переклад — люди, або подібні до людей) цього ряду належать чотири роди: рід Орангутан, рід Горила, рід Шимпанзе та рід Людина (рис. 30.6).

До роду Людина в минулому належало декілька видів, але нині залишився тільки один — Людина розумна. Він посідає скромне місце в зоологічній систематиці, проте є дуже незвичним за способом свого пристосування до середовища. У ході еволюції ссавців їхня поведінка крок за кроком ускладнювалася. Настав час, коли з’явився вид, що пристосовується до середовища насамперед за допомогою навчання, передавання культури від покоління до покоління. Це — наш вид.

Ссавці — найрізноманітніший сучасний клас хребетних як за розмірами, так і за способами життя. Для ряду Примати є характерним високий розвиток нервової системи. Усі сучасні люди належать до виду Людина розумна, який належить до ряду Примати.

Рис. 30.6. Еволюція родини Гомініди. Показані сучасні види й час розходження їхніх предків: 1 — Орангутан (Pongo pygmaeus); 2 — Горила (Gorilla gorilla); 3 — Людина розумна (Homo sapiens); 4 — Бонобо, або карликовий шимпанзе (Pan paniscus); 5 — Звичайний шимпанзе (Pan troglodytes)

• 1. Завдяки чому кріт переміщується під землею?
• 2. Розгляньте малюнок. Поясніть, як побудоване крило кажана (рис. 30.3, с. 119).
• 3. Які ряди ссавців є найчисленнішими (табл. 30.1, с. 120-121)?
• 4*. У скільки разів синій кит довший за карликову землерийку (табл. 30.1, с. 120)? А у скільки разів важчий? Чим пояснюється відмінність співвідношень, яку ви отримали?

• 5. Навіщо кажанам великі вуха? Більшість рукокрилих активні в сутінках і вночі, іноді — у суцільній темряві. У XX ст. було доведено здатність кажанів до ехолокації. Кажан під час польоту видає звуки високої частоти, які не сприймає вухо людини (ультразвуки). Людина чує звуки частотою від 20 до 20 000 коливань на секунду, а кажан видає до 150 000 коливань. Він чує відлуння свого голосу від найдрібніших перешкод, а також від здобичі (рис. 30.7). За цим відлунням кажан відчуває розташування навколишніх об’єктів. Більшість кажанів має на голові вирости для спрямовування звуків, а також великі вуха, щоб їх уловлювати.

Рис. 30. 7. Ехолокація кажана

• 6. Як пірнає кашалот? Незвичайна форма тіла кашалота (рис. 30.8) пов’язана з тим, що у його голові, яка сягає третини загальної довжини тіла, розташована порожнина, заповнена воскоподібною речовиною — спермацетом (у давнину вважали, що це сперма). Завдяки спермацету кашалот здатен регулювати свою плавучість. Збираючись пірнати, він посилює кровообіг навколо цієї порожнини, спермацет плавиться, його густина збільшується (як лід легший від води, так і застиглий спермацет легший від рідкого). Кит стає важчим за воду й легко пірнає полювати на гігантських кальмарів. Коли кашалот хоче зринути на поверхню, він набирає в носові проходи воду, охолоджує спермацет, зменшуючи його густину, стає легшим за воду і спливає!

• 7. Собака та кішка. У давнину люди й собача зграя могли полювати разом. Тому собака — найдавніша свійська тварина (рис. 30.9). Як і тисячі років тому, кожен собака бачить у людині ватажка, ладен їй служити. Інша річ — кішка, яку людина «запросила» охороняти свою домівку від щурів та мишей. Кішка вважає, що помешкання — її територія, де вона поблажливо зносить присутність хазяїв.

Рис. 30.8. Кашалот

Рис. 30.9. Багато століть собака віддано допомагає людині на полюванні (Пітер Брейгель Старший. Мисливці на снігу, 1565 р.)

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Остапченко Шабанов, Кравченко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)