Колопряди — ті, що плетуть тенета колами

Самиця павука-хрестовика

Понад два тисячоліття тому римський поет Овідій оспівав трагічну історію Арахни — майстрині, яка досконало володіла технікою ткацтва. Арахна вміла гаптувати серпанкові одежі неймовірної легкості й краси, а слава її розповсюдилася далеко за межі Греції. Сама ж дівчина пишалася своїм талантом, що аж якось викликала на змаги саму богиню мудрості й ремесл Атену. Арахна виткала неймовірний гобелен, присвячений божественному коханню, чим посоромила Атену. Розгнівана богиня розірвала той гобелен і перетворила Арахну на павука, аби той щоночі пряв павутиння, а щодня його рвало вітром. Так давньоримський митець Овідій описав нам мітологічну історію про з’яву павуків. Хай там як, але павуки дійсно славляться своїм умінням ткати павутиння — найтонші та найлегші нитки. Нумо досліджувати за ними та їхніми уміннями.

Усі наші спостереження будуть проходити на природі. Для цього нам знадобиться налобний ліхтарик, теплий светр, польовий щоденник і камера. Усе побачене слід записувати до щоденника, а також знімати відео для розміщення в інтернеті.

Цього разу ми спостерігатимемо за павуком-хрестовиком — найбільш розповсюдженим видом колопрядів в Україні. Віднайди на найближчій вулиці ліхтар, освітлене дерево чи стіну будинку, де ввечері з’являється павук-хрестовик і поспостерігай за ним. Для того щоб краще було видно, увімкни ліхтарика. Як саме тварина плете свою павутину: як прокладає основні нитки каркасу і як розвішує клейкі тонкі ловильні нитки? Скільки часу необхідно павуку-хрестовику для повного завершення роботи? Які кінцівки павука задіяні під час пересування по павутинні, а які в побудові його тенет? Що робить павук по завершенні плетіння? Що стається, коли до пастки потрапляє комаха? Усі свої спостереження зафільмуй і розмісти в інтернеті, а також запиши до польового щоденника.

Павуки-хрестовики, звично, нічні створіння. Увесь день вони ховаються в різних потаємних місцях, на кшталт, тріщин кори дерев чи шпарок у будівлях. Їх з легкістю можна надибати в надвечір’я, коли вони розпочинають свою кропітку працю зі спорудження ловецьких тенет. Тенета плетуть самиці, вони вирізняються своїми значними розмірами, тоді як самці — дрібні і малопомітні, живуть дуже недовго, гинучи після спаровування, а іноді стають вечерею для своєї коханої чи інших павуків. У самиці на кінці черевця знаходиться три пари павутинних бородавок, які використовуються для утворення різних типів ниток. Арахнологи, які вивчають павуків, виокремлюють сім-вісім різних типів павутиння: жорсткі товсті нитки каркасу ловецьких тенет; тонкі нитки-спіралі ловецьких тенет; еластичні нитки-спіралі ловецьких тенет; клейкі кріпильні нитки; власне клей, що наноситься на тонкі нитки спіралі; тонкі м’які нитки для замотування здобичі й вистилання кокону з яйцями; жорсткі нитки зовнішнього покриву кокона.

Виплітаючи ловецькі тенета, самиця павука-хрестовика спершу закріплює товсті нитки каркасу у формі трикутника, а тоді від центру протягує радіальні нитки. Коли основа готова, вона від центру до краю прокладає спіральну нитку. Цікаво, що в павуків спіралі тенет можуть бути як право- так і лівозакрученими — з-поміж них, як і в людей, також є шульги. Останньою самиця прокладає клейку нитку, до якої прилипатимуть комахи. Завершивши плетіння своїх пасток, самиця протягує товсту сигнальну нитку і повертається до свого сховку. Як тільки комаха-жертва втрапляє до павутиння, вібрація передається сигнальною ниткою, самиця виходить і накидає на жертву додаткові нитки. Відтак вводить до її тіла травні ферменти, що перетравлюють внутрішні тканини й органи здобичі. Пізніше самиця висмоктує перетравлену «кашу», а порожні хітинові оболонки викидає з павутиння. Часто так трапляється, що в одному місці проживає декілька самиць павука-хрестовика, то сильніші й більші з них плетуть тенета, а слабші й менші намагаються вкрасти здобич. Через це дуже часто між самицями виникають конфлікти.

Павучі колові тенета

Схема плетіння павутини (одноденний цикл)

Наприкінці серпня чи початку вересня на сухих високотравних степових луках, по балках і байраках між чагарників, дуже часто можна натрапити на павука-осу або арґіопу. На прогулянці до найближчої сухої луки відшукай у траві величезні тенета павука-оси. Їх легко упізнати за витканим Х-подібним хрестом у центрі. Поспостерігай за поведінкою павука на тенетах. Яке положення займає тварина? Як розташовуються її кінцівки? Що стається, коли в тенета втрапляє комаха? Спробуй наблизити руку до павука — якою була його реакція? Спробуй доторкнутись до тварини соломинкою — як вона реагує? Усі свої спостереження зафільмуй, а також запиши до польового щоденника.

Арґіопа Брюніха

У фавні України розповсюджені два види арґіоп: на заході — арґіопа Брюніха, а на сході — арґіопа долькова. Однак зміни клімату спричинили швидке розповсюдження арґіопи Брюніха на схід, і тепер вона трапляється практично всюди. Це великі павуки з яскравим забарвленням, що здалеку нагадує осу — звідси й походить назва павук-оса. Така імітація убезпечує павуків від інших хижаків, наприклад, птахів чи комах, на кшталт, шершнів. Ще однією особливістю павуків-ос є надзвичайна міцність їхнього павутиння. Часом так буває, що розірвати каркасову павутину дуже важко. Це пристосування для ловлення великої та сильної жертви — саранових комах (коників такобилок). А от у південноамериканського тропічного виду аґріопи підмаронської ловецькі тенета настільки міцні, що в них часто заплутуються невеликі кажани й дрібні птахи, якими павук зовсім не гребує. Виплетений в центрі Х-подібний хрест арґіопи Брюніха виконує функцію приваблення комах, адже зразу впадає у вічі з-поміж посохлого різнотрав’я. Як тільки комаха опиняється в тенетах, самиця обплітає її тонким павутинням і вводить в її тіло отруту. Основним компонентом її отрути є арґіопін, що паралізує жертву. Окрім нього, тут також містяться ферменти, що перетравлюють внутрішній вміст комахи. Для людини укус павука-оси є цілком безпечним, хоча й болючим, і може спричинити місцеве омертвіння тканини.

Арґіопа з жертвою

• 1. Які переваги та недоліки статевої стратегії павуків, за якої самець гине після спаровування, стаючи джерелом їжі для самки?
• 2. Як ти вважаєш, чи варто знищувати павуків, які оселилися в людській домівці? Як найкраще з ними боротися?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Тварини лікують 7 клас Драгулян", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)