Ссавці

Ссавці, або звірі, — одна з груп хребетних тварин із найскладнішою та найдосконалішою будовою. Живонародження та вигодовування дитинчат молоком, а також волосяний покрив тіла вирізняють цих тварин із-поміж решти. Завдяки високоорганізованій нервовій системі та наявності хутра вони добре пристосовуються до умов навколишнього середовища в найрізноманітніших природних зонах: від спекотних екваторіальних лісів до морської криги Арктики та Антарктики. Але, як і з будь-якого правила, є тварини-винятки. У одних, наприклад, у китів і дельфінів, немає волосяного покриву, а інші, однопрохідні (єхидни, проєхидни та качкодзьоб), відкладають яйця. Та всі без винятку ссавці годують дитинчат молоком, за що й отримали свою назву.

Ссавці лікують

Визначальна особливість ссавців — їхня здатність до вироблення молока. Тобі змалечку постійно казали, яке корисне коров’яче молоко. А в багатьох регіонах Землі п’ють молоко та їдять молокопродукти на основі продукції інших тварин: кіз, овець, олениць, кобил і навіть верблюдиць і ослиць! Молоко є щедрим джерелом будівельного матеріалу для зміцнення кісток у дітей і профілактики остеопорозу (захворювання, пов’язаного з утратою міцності кісток) у дорослих, тому що воно містить багато кальцію та білки. Окрім іншого, коров’яче молоко містить фосфор і цинк, а також вітамін А та вітаміни групи В. Через високу калорійність (у ньому є як вуглеводи, так і крапельки жиру) молоко слід розглядати все-таки не як напій, а як повноцінний харчовий продукт.

Дояр із верблюдячим молоком

На жаль, у багатьох породіль власне молоко не утворюється або його утворюється недостатньо для грудного вигодовування. Завдяки розвиткові педіатрії та дієтології — медичних наук, які займаються питаннями здоров’я дітей і, відповідно, харчування — тепер на ринку є чимало молочних сумішей — замінників материнського молока. І головні компоненти цих продуктів отримують із молока ссавців — корів. Тож корови беруть участь не лише в харчуванні дорослих, а й у забезпеченні повноцінного та здорового вигодовування немовлят!

Через активність молочнокислих бактерій сире молоко навіть у холодильнику зберігається недовго — два-три дні. Завдяки кип’ятінню молока можна досягти довшого зберігання, але в процесі обробки багато вітамінів руйнується. У промисловості для стерилізації (знищення бактерій) молока використовують пастеризацію — процес обробки продукту шляхом одноразового нагрівання до температур, нижчих за 100 °С.

Попри це багато молочнокислих бактерій корисні, оскільки населяють наш кишківник і протидіють розвитку бактерій-збудників хвороб. Такі мікроорганізми (як правило, йдеться про бактерії родів Lactobacillus и Bifidobacterium) називають пробіотиками. На них багаті кисломолочні (фактично прокислі молочні) продукти — кефір і йогурт. Уважається, що регулярне вживання цих продуктів важливе для підтримання здорової мікрофлори кишківника. Особливо актуальним стає їх вживання під час лікування антибіотиками — речовинами, які знищують бактерії. Через дію останніх гинуть як хвороботворні бактерії, так і молочнокислі кишківникові, а це призводить до порушення роботи органів травлення, діареї, закрепів. Щоб цього уникнути, важливо разом із прийомом антибіотиків вживати й кисломолочні продукти або спеціальні капсули з висушеними пробіотиками (неодмінно проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж їх використовувати!).

Ба більше, кисломолочні продукти й сир є джерелами білка та кальцію для людей, не здатних засвоювати сире молоко. А таких людей у деяких регіонах (наприклад, у Південній Америці та Південно-Східній Азії) до 80 %! Ця особливість їхнього травлення пов’язана з відсутністю в організмі спеціального фермента, здатного перетравлювати молочний цукор — лактозу. Виявляється, ще близько 7-9 тисяч років тому більшість людей на нашій планеті, як і всі ссавці в дорослому віці, не могли вживати сире молоко. У цей час у групи людей на півночі Європи виникла мутація (зміна спадкової інформації), що увімкнула утворення фермента, потрібного для розщеплення лактози, в організмі дорослої людини. Звідтоді ця мутація значно поширилася світом і тепер багато людей (як і більшість українців) здатні харчуватися сирим молоком.

Поширення непереносимості лактози в різних регіонах

Історія дружби людини та ссавців відходить ще до епохи палеоліту, тобто це почалося десятки тисяч років тому. І в кожної сучасної домашньої тварини є свій дикий прототип, наприклад, у собак це вовки. В умовах утримання в неволі та зближення з людьми в поведінці тварин поступово почали дедалі яскравіше виявлятися риси, необхідні для ефективного співіснування поряд з людиною. З плином часу люди навчилися відбирати й розводити (селекціонувати) тварин із вподобаними характеристиками. Як наслідок, одомашнено численні види тварин: вовків, котів, рогата худоба, коней, домашня птицю, зрештою риб і бджіл.

З давніх-давен людина так звикла до товариства домашніх тварин, що вони стали членами сімей та навіть чимось більшим. Керівник групи дослідників екології тварин у Кембриджському університеті Джейм Серпелл вважає, що домашні тварини надають своєрідну емоційну підтримку, якої часом бракує навіть у родинах, а вже про самотніх людей що й казати. На думку вченого, її цілком можна віднести до справжньої психотерапії. Недарма фундатор психоаналізу, австрійський доктор Зиґмунд Фройд стверджував, що «час, проведений із котами, ніколи не буває змарнованим». Тому не дивно, що нині тварин дедалі більше використовують у психіатричних закладах, дитячих лікарнях, притулках для літніх людей, реабілітаційних центрах, школах і навіть виправних установах. Як тварин-терапевтів лікарі залучають коней, лам, собак, морських свинок, птахів, рептилій, рукокрилих і навіть павуків. Такий вид лікування називається анімалотерапією — тобто лікуванням з допомогою тварин.

Науково доведено, що долучення анімалотерапії до звичайного лікування пацієнта сприяє нормалізації кров’яного тиску, послабленню фізичного болю, вивільненню заспокійливих гормонів. Крім фізіологічних, є психосоціальні ефекти: слабшає відчуття ізоляції, поліпшуються соціальні навички, концентрація уваги, розвивається моторика. Наприклад, в університеті штату Огайо (США) під час дослідження ефективності терапії із застосуванням тварин (коней) виявили послаблення негативних симптомів у пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Дослідження пацієнтів із притулків для літніх людей у США показало, що в тих, хто контактує з домашніми тваринами, в середньому на 69% знижуються потреби в уживанні ліків, прописаних від больових синдромів. У дослідженнях пацієнтів, які проходили терапію за участі собак, помічене зниження рівня гормонів стресу (кортизолу й адреналіну) та підвищення рівня «гормонів радості й задоволення» — ендорфіну й окситоцину. Про користь спілкування хворих людей із собаками заявляють також дослідники з університету Лойоли (Чикаго, США). Вони виявили, що в пацієнтів, які перенесли операцію на суглобах, під час спілкування з собаками рівень болю знижується на 50 %.

Спілкування з собаками особливо рекомендоване літнім людям: вигул собак передбачає регулярні прогулянки, рухову активність і перебування на свіжому повітрі. Це позитивно впливає на тривалість життя, настрій, є профілактикою розвитку атеросклерозу, надмірної ваги, стресів і пов’язаних із ними хвороб серця та порушень кровообігу.

Але є люди, які надають перевагу спілкуванню з котами. І знову ж таки, історія дружби людини з котами починається від моменту приручення. Якщо прирученням вовків людина розумна почала займатися кілька десятків тисяч років тому, то котів на Близькому Сході почали одомашнювати близько 9-10 тис. років тому. Завдяки аналізу ДНК стало відомо, що вся муркотлива братія походить від степового кота (Felis lybica). Учені припускають, що від початку коти ловили пацюків і мишей у селянських господарствах. Але процес одомашнювання не змінив незалежної вдачі хитреньких мурчиків. І якщо собак цінують за відданість, — недарма їх ще й працювати примушують! — то котів поважають за незалежність: спробуй-но, примусь кішку виконувати якесь завдання! «Все, що потрібно було зробити цим тваринам, — це пристосуватися до співжиття з людьми», — говорить доктор Дрісколл, генетик із Національного інституту проблем алкоголізму в Роквіллі (США). «Я б сказала, що коти самі обрали людське суспільство, проте це була угода, взаємовигідна для обох сторін», — пояснює професор Ґайґл, з інституту Жака Моно в Парижі, керівник досліджень генеалогічних ліній сучасних котів. І справді, людині вигідне спілкування з котами, тому що тіло кішки можна порівняти з грілкою: вона часто лягає туди, де болить, і полегшує стан хворого на артрит чи запалення, а якщо її погладжувати, ще й заспокоює!

Коти й собаки чудово допомагають у процесі соціалізації, але людям із порушеннями опорно-рухового апарату, атеросклерозом, черепно-мозковими травмами, поліомієлітом, хворобами травної системи, сколіозом корисніша іпотерапія — лікування з допомогою коней. Заняття з кіньми допомагають також упоратися з наслідками інсультів, знижують гіперактивність і знімають хворобливе збудження. Під час їзди верхи людина розгойдується, а це розвиває відчуття рівноваги, поліпшує координацію рухів. Але кінь — це не кіт і навіть не собака. Він потребує особливого догляду, тому побачити коня, а тим більше поспілкуватися з ним може далеко не кожен. Через це на базах оздоровчих закладів, на іподромах, у зоопарках та в екологічних заповідниках дедалі частіше організовують кінні комплекси, де пропонують послуги коня-терапевта під наглядом фахового інструктора. Наприклад, у Харкові на базі «Фельдман-екопарку» відкритий центр психологічної реабілітації, орієнтований на реабілітацію дітей і підлітків з психічними розладами, допомогу дітям з особливими потребами, а також дорослим після травм.

Фізична іпотерапевтична реабілітація пораненого військового з порушеннями роботи кінцівок

І ще один вид терапії, що став популярним упродовж останніх 20-ти років, — дельфінотерапія. Контакт з дельфінами посилює чутливість, поліпшує увагу та допомагає значно послабити різні страхи. Як з’ясувалося завдяки науковій роботі Раяна де Мареса, ефект зустрічей з дельфінами суттєво позначається на емоційній сфері. У випадках з інвалідністю, дельфінотерапія відіграє роль посилення зацікавленості життям, підтримує позитивний настрій і сприяє підтримці рухової активності. Річ у тім, що у воді завдяки дії сили Архімеда, вага тіла зменшується, що полегшує рух, а це вкрай важливо для людей з інвалідністю.

Дельфінотерапія хлопчика із синдромом Дауна

Цікавішою за анімалотерапію може бути лише програма з реабілітації рукокрилих. Здебільшого це кажани, знайдені небайдужими людьми в себе в домівках і на зимових вулицях. Діти й дорослі після попереднього навчання можуть брати участь у годуванні та догляданні рукокрилих. Після успішної реабілітації тварини повертаються до звичного середовища. Спілкування з кіньми, дельфінами й рукокрилими допомагає стабілізувати психоемоційний стан людини, зняти психологічне напруження.

Попри всі позитивні моменти, терапія з використанням тварин навряд може замінити повноцінні ліки і не є засобом від усіх проблем, з якими люди стикаються через хвороби, травми чи стреси, але вона, безумовно, є потужним додатковим методом лікування.

Проводити час із тваринами корисно, але що робити, коли у тебе немає домашньої тварини? Не варто відразу бігти й купувати: не забувай, що домашні тварини — це велика відповідальність. Склади список друзів, у яких є домашні улюбленці, та зателефонуй їм, запропонуй свою допомогу в догляданні. Жоден власник домашньої тварини не відмовиться, якщо ти допоможеш вигуляти її, погратися з нею чи погодувати. Такий підхід, окрім іншого, дає змогу спілкуватися відразу з кількома видами тварин (зокрема й людьми!). Ти також можеш стати волонтером у розплідниках або зоопарках.

Велику роль у вивченні роботи нервової системи тварин та людини зіграла собака. І не будь-яка, а так звана «собака Павлова». Таку назву отримав експеримент, у якому Іван Павлов вивчив формування умовного рефлексу. Ученому вдалося сформувати рефлекс слиновиділення в собаки на світловий або звуковий сигнал. Завдяки його дослідженням природа поведінки та реакцій людини на подразники стала більш зрозумілою, що сприяло розвитку медичної науки.

Крім собаки, класичними модельними організмами стали лабораторні миші та пацюки, а згодом і примати (найчастіше шимпанзе). Будь-яке випробування ліків чи вакцин у наш час спочатку відбувається на тваринах і лише згодом на людях. Подекуди віддаючи своє життя, ці тварини стали мірилом безпечності препаратів і медичних процедур — лише після того, як дослідники і дослідниці упевняться в безпечності препарату на лабораторних тваринах, вони отримують дозвіл перейти до дослідження на добровольцях. Ба більше, без лабораторних гризунів важко уявити собі сучасні наукові медичні дослідження. Ці тварини часто хворіють людськими хворобами. Учені виводять такі породи й у подальшому, вивчаючи перебіг захворювання в них, здобувають такі необхідні для лікування людини знання.

Широкому використанню мишей та пацюків у лабораторіях сприяє й відносна легкість генетичної модифікації цих тварин. Завдяки цьому вдається створити тварин із визначеними властивостями, сприйнятливих до людських інфекцій, а також вивчити функції окремих генів, клітин, тканин та органів. Яскравим прикладом такого застосування ссавців є заплановане українськими вченими з Інституту біології клітини (Львів) створення вакцини проти коронавірусної хвороби COVID-19 з використанням генетично модифікованих мишей, здатних хворіти нею, бо звичайні миші не заражаються її вірусом-збудником.

Ще один напрям досліджень у галузі змін генома ссавців — виведення тварин, які виробляють продукти з нехарактерним, лікувальним компонентом. Наприклад, для людей із лактозною непереносимістю виведено корів, які дають молоко без лактози.

А для отримання повноцінних сухих молочних сумішей створено кіз, що продукують молоко з білком лактоферином, який має противірусні, протигрибкові властивості та є імуностимулятором. За ці властивості його ще називають «природним антибіотиком», і потенційно він може в майбутньому стати зброєю проти бактерій-збудників хвороб.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно