Войти
Закрыть

Транспорт речовин у тварин

7 Клас

Вільям Гарвей (1578-1657) - англійський лікар і природознавець, засновник сучасної фізіології тварин. У 1628 році у Франкфурті була опублікована наукова праця Гарвея «Анатомічне дослідження про рухи серця та крові у тварин», у якій він вперше сформулював теорію кровообігу й експериментально її довів. ЗМІСТ Яке значення транспорту речовин в організмі тварин? Живлення, травлення й дихання забезпечують надходження в організм поживних речовин і кисню, що необхідні для життєдіяльності й мають бути доставлені до клітин. Як відбувається ця доставка? В організмі таких тварин, як губки, кишковопорожнинні, плоскі черви, цю доставку здійснює дифузія, у круглих червів - рідина первинної порожнини тіла, а в кільчастих червів, молюсків, членистоногих, хордових - кровоносна система. Загальною функцією транспорту речовин є швидке перенесення важливих або шкідливих сполук із однієї частини тіла в іншу. Для того, щоб транспорт речовин здійснювався швидко й ефективно, до складу транспортної системи входять: а) рідина, у якій речовини розчиняються (гідролімфа в медуз, гемолімфа в членистоногих, кров у молюсків, хребетних); б) скоротливий орган, який забезпечує рух рідини по всьому тілу (серце або видозмінені кровоносні судини); в) кровоносні судини (артерії, вени, капіляри). Транспортречовин відіграє важливу роль у життєдіяльності всього організму, тому що забезпечує обмін речовин та енергії в клітинах, регуляцію функцій за допомогою гормонів, терморегуляцію, захист організму, підтримку постійності внутрішнього середовища та ін. Отже, ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН - це сукупність процесів, що здійснюють в організмі перенесення різних сполук для забезпечення його життєдіяльності. Яка загальна будова кровоносної системи та її типи у тварин? КРОВОНОСНА СИСТЕМА - це сукупність утворів, що забезпечують транспорт речовин в організмі тварин. У губок, кишковопорожнинних, плоских червів, круглих червів кровоносної системи немає. Надходження поживних речовин і кисню до клітин відбувається шляхом дифузії. Уперше кровоносна система з’являється в кільчастих червів. Вона в них замкнена, але серця немає, рух крові відбувається завдяки пульсації спинної та кільцевих судин. У всіх інших тварин центральним органом кровообігу є серце, яке разом із судинами утворює кровоносну систему. Судини, по яких кров рухається від серця, називаються артеріями. Вони переходять у капіляри - дрібні судини, у яких через стінки здійснюється обмін речовин із...

Дихання тварин

7 Клас

«Щоб жити, необхідно вміти десь діставати кисень, а потім надсилати його до кожної живої клітинки. Більшість організмів нашої Землі черпають цей газ із атмосфери або з води, де він перебуває в розчиненому стані», - писав Б. Ф. Сергєєв у своїй книзі «Цікава фізіологія». А для чого потрібен кисень живим організмам? Яке походження має кисень? ЗМІСТ Яке значення дихання для вивільнення енергії в клітинах тварин? Цілісний процес дихання у тварин умовно поділяють на три етапи: зовнішнє дихання, транспорт газів і внутрішнє дихання. Зовнішнє дихання ще називають газообміном, оскільки відбувається обмін газів між організмом і зовнішнім середовищем. Завдяки цьому процесу, тварина отримує кисень і позбавляється від вуглекислого газу, що є кінцевим продуктом дихання. Другий етап - транспорт газів в організмі. Це забезпечують або спеціальні трубочки-трахеї або рідини в середині тіла тварин. У більшості випадків такою рідиною є кров, що містить гемоглобін. Ця сполука прив’язує до себе кисень і транспортує його до клітин, подібним способом звільняє клітини від вуглекислого газу. Внутрішнє дихання відбувається вже в клітинах. Прості поживні речовини (амінокислоти, жирні кислоти, прості вуглеводи) за допомогою ферментів клітини розщеплюються, під час цього вивільняється необхідна для життєдіяльності організму ЕНЕРГІЯ. І саме для цього потрібен КИСЕНЬ. Основне значення дихання полягає у вивільненні енергії з поживних речовин за допомогою кисню, який бере участь у реакціях окиснення. Потрібно зауважити, що окиснення поживних речовин під час внутрішнього дихання може відбуватися й без участі кисню за допомогою інших реакцій, але тоді вихід енергії буде невеликим. Таке дихання називають анаеробним, а самих організмів - анаеробами. Анаеробне дихання властиве внутрішнім паразитам (сисунам, ціп’якам, аскаридам), глибоководним червам. Більшість тварин у своєму диханні використовують кисень атмосферного повітря чи кисень, розчинений у воді, і їх називають аеробами, а дихання - аеробним....

Травлення тварин

7 Клас

Далі подрібнена їжа зазнає хімічного розщеплення за допомогою ферментів. Ці активні речовини утворюються в травних залозах і виділяються в травну систему. Завдяки ферментам, складні речовини, якими є складні вуглеводи, жири й білки, перетворюються на прості сполуки з невеликою молекулярною масою. Отримані прості речовини в такому вигляді вже можуть проникати через стінки кишечника в кров завдяки всмоктуванню. Потім ці речовини транспортуються до клітин, проникають у них через клітинні мембрани й включаються в процеси побудови власних речовин та отримання енергії для життєдіяльності організму. Отже, ТРАВЛЕННЯ ТВАРИН - це сукупність процесів, які здійснюють подрібнення й розщеплення їжі на прості речовини, що можуть всмоктуватися та брати участь у процесі обміну речовин. Які є типи травлення? Травлення у більшості тварин відбувається всередині організму. Їжа надходить у кишкову порожнину або в травну систему, де й зазнає змін. У деяких тварин травлення починається поза організмом. Наприклад, павуки за допомогою хеліцер із кігтиками вводять у тіло жертви отруту, яка й розщеплює вміст тіла на рідку масу. За місцем проходження травлення виділяють два його типи - організмове й позаорганізмове. Травлення усередині організму здійснюється за допомогою ферментів, які зосереджуються в клітинах, на поверхні клітин або виділяються в порожнини органів травлення. За цією ознакою розрізняють три типи організмового травлення: внутрішньоклітинне, позаклітинне та приклітинне....

Живлення тварин

7 Клас

Усі живі організми, залежно від того, яка їжа їм необхідна, можна розділити на дві великі групи. Одні з них володіють дивовижною здатністю створювати собі їжу з простих неорганічних сполук, а інші можуть жити лише тоді, коли отримують готову їжу із середовища. Про які дві групи організмів іде мова? ЗМІСТ Які особливості обміну речовин гетеротрофного організму? ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН - це процес надходження в організм готових органічних речовин, які є джерелом енергії та будівельного матеріалу для синтезу власних органічних речовин. Таке живлення називають гетеротрофним, а організми з таким живленням - гетеротрофами. Тварини є типовими гетеротрофами, як і гриби та більшість бактерій. На відміну від гетеротрофів, автотрофні організми - рослини, ціанобактерії й фотосинтезуючі бактерії - здатні самі для себе з вуглекислого газу й води утворювати органічні речовини. Але ж гетеротрофне живлення властиве і рослинам. Щоб зрозуміти це твердження, пригадаймо, на яких ґрунтах краще ростуть рослини. Звісно, на ґрунтах із підвищеним вмістом органіки. За допомогою коренів рослини поглинають не лише мінеральні, а й органічні речовини, як це роблять тварини та гриби. У рослинному світі є комахоїдні рослини, або рослини-хижаки. Росянка, жирянка, непентес, венерина мухоловка та інші, як і тварини, здатні ловити й перетравлювати здобич, всмоктувати й засвоювати органічні речовини зі своїх жертв. А ще є рослини-паразити (петрів хрест, вовчок), рослини-сапрофіти (гніздівка звичайна, ялинник звичайний), живлення яких також гетеротрофне. Виникає питання: чим гетеротрофне живлення тварин відрізняється від гетеротрофного живлення рослин? Відповідь на це запитання залежить від того, що є джерелом енергії для утворення органічних речовин. Гетеротрофні тваринні організми поглинають енергію, що вивільняється при окисненні готових органічних речовин - вуглеводів, жирів, білків. Ці ж сполуки є для них і джерелом будівельного матеріалу, який використовується для відновлення та побудови нових клітин і тканин. А для гетеротрофних рослинних організмів джерелом енергії є Сонце, яке забезпечує їх або рослин, на яких вони паразитують чи рештки яких використовують, світлом для здійснення реакцій фотосинтезу. Саме цей процес і є основою відмінностей гетеротрофного живлення рослин і тварин....

Узагальнення теми «Різноманітність тварин»

7 Клас

Тварини завдяки гетеротрофному живленню та активному переміщенню стали найчисельнішою групою організмів нашої планети, які змогли пристосуватися до життя в найрізноманітніших умовах існування. Різноманітність тваринних організмів вивчає систематика тварин. Практична робота № 3 ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗОВНІШНЬОЇ БУДОВИ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН У ЗВ'ЯЗКУ З ПРИСТОСУВАННЯМ ДО РІЗНИХ УМОВ ІСНУВАННЯ Мета: визначити риси пристосованості хребетних тварин до різних умов життя; закріпити знання про істотні ознаки риб, амфібій, рептилій, птахів й ссавців. Обладнання: ілюстрації (колекції, світлини) та короткий опис окремих хребетних тварин, поширених в Україні та своїй місцевості. 1. Карась звичайний - риба з ряду Коропоподібні. Живе у водоймах зі стоячою водою та замуленим дном. Розгляньте тварину, зверніть увагу на покриви, плавці й форму тіла. Визначте декілька рис пристосованості будови до водних умов життя. 2. Ропуха звичайна, або сіра - вид безхвостих амфібій. З водоймами пов'язана тільки в сезон розмноження, решту часу живе поблизу від них. Розгляньте тварину, зверніть увагу на покриви, кінцівки й форму тіла. Визначте декілька рис пристосованості будови до наземно-водних умов життя. 3. Ящірка прудка - вид рептилій з ряду Лускаті. Представники мешкають в сухих місцях суходолу, швидко бігають. Розгляньте тварину, зверніть увагу на покриви, кінцівки й форму тіла. Визначте декілька рис пристосованості будови до наземних умов життя....

Ссавці, їхня різноманітність та значення

7 Клас

Вивченням ссавців займається окрема зоологічна наука. Якщо ви правильно дасте відповіді на завдання кросворда, то у виділених клітинках прочитаєте її назву: 1 - найбільший у світі ссавець; 2 - найшвидший наземний ссавець; 3 - найвищий ссавець; 4 - найповільніший ссавець; 5 - найшвидший морський ссавець; 6 - найбільший наземний ссавець; 7 - ссавець із найбільшими рогами; 8 - найбільша людиноподібна мавпа; 9 - найменший із приматів; 10 - найбільша дика кішка Америки. ЗМІСТ Як класифікують ссавців? При класифікації ссавців звертають увагу на такі важливі систематичні ознаки: кількість зубів та їх функції, наявність матки та плаценти, їх розвиток. Зуби є в більшості ссавців, окрім качкодзьоба, вусатих китів, мурахоїдів та броненосців. Розташовані зуби в комірках щелеп і складаються з дентину та емалі. Зуби - кісткові утвори ротової порожнини хребетних тварин, призначені для подрібнення й пережовування їжі, а також для нападу й захисту. Залежно від функцій зуби ссавців поділяють на такі групи: різці, ікла, малі кутні та великі кутні. Різці слугують для відкушування чи обгризання їжі, кутні - для розжовування. Іклами звірі вбивають здобич. Кількість зубів, їх форма та розміри у різних ссавців відрізняються і залежать від характеру живлення. Так, у гризунів найкраще розвинені пара різців та кутні зуби (ікла відсутні), а у хижих - дуже розвинені ікла та кутні. У слонів зберігається лише пара різців на верхній щелепі, що називаються бивні, і чотири кутних зуби. У молодому віці в ссавців функціонують молочні зуби, пізніше замінюються постійними....

Ссавці, їхні особливості

7 Клас

Предками ссавців вважають примітивних звірозубих рептилій - теріодонтів. Дослідження показують, що ці рептилії та їх найближчі родичі мали дуже незвичний зовнішній вигляд - це були проміжні форми між плазунами і ссавцями. Вони нагадували вкритих частково шерстю, а частково лускою ящерів з іклами та багатьма ознаками ссавців. Які ж ознаки ссавців у них з’явилися? ЗМІСТ Які особливості поширення ссавців? ССАВЦІ - це хордові хребетні теплокровні тварини, для яких характерне вигодовування малят молоком. Цей клас налічує більше 5 000 видів (в Україні - понад 100), але кожного року науковці відкривають десятки нових невідомих раніше видів ссавців. Так, у 2009 році відкрито 11 видів, у 2010 - 14 видів. Серед усіх хребетних ссавці є найбільш високоорганізованими тваринами, які в наш час зайняли панівне становище в тваринному світі. Найзагальнішими рисами прогресивної організації ссавців є розподіл зубів на групи за функціями, наявність волосяного покриву й різноманітних залоз у шкірі, розташування кінцівок під тулубом, сім шийних хребців, розвиток зародка в організмі матері, вигодовування малят молоком та ін. Розміри ссавців коливаються від дрібних (наприклад, карликова білозубка довжиною до 4 см і вагою 1,5 г) до велетенських (синій кит довжиною до 33 м і вагою 150 т). Ссавці мають волосяний покрив й досконалу теплорегуляцію, завдяки чому можуть жити в арктичній мерзлоті (білі ведмеді) та спекотних жарких пустелях (верблюди), в умовах високогір’я Гімалаїв (сніговий барс) та глибин океанів (кашалоти)....

Птахи, їхнє розмноження, різноманітність та значення

7 Клас

При правильному заповненні вертикальних рядків у виділених клітинках по горизонталі ви прочитаєте назву науки про птахів. 1 - найкращий співак серед птахів; 2 - найбільший сучасний птах; 3 - птахи, що можуть пірнати на глибину до 540 м; 4 - нелітаючий птах Нової Зеландії; 5 - птах з найдовшим язиком; 6 - найважчий літаючий птах; 7 - птахи, які є символом кохання й вірності; 8 - найменший птах у світі; 9 - найбільша сова України; 10 - відділ ноги птахів із зрослих кісточок стопи; 11 - яйцеклітина птахів із захисними оболонками. ЗМІСТ Які особливості розмноження й розвитку птахів? Розмноження птахів здійснюється статевою системою, яка представлена парними сім’яниками в самців і одним лівим яєчником у самок. Птахи є роздільностатевими організмами, у яких внутрішнє запліднення. Розмножуються вони, як і плазуни, за допомогою яєць, що мають великі розміри, з великим запасом поживних речовин і яйцевими оболонками. Яйце - яйцеклітина, що містить зародок та вкрита оболонками для захисту й запасу поживних речовин. У птахів яйце утворюється в яєчнику і формується в яйцепроводі самок. Дозрівання яєць відбувається досить швидко по черзі - одне за одним. Під час проходження в ньому яйцеклітина оточується яйцевими оболонками, якими є тонка надшкарлупова, що захищає від бактерій, тверда шкаралупна з вапняку, дві тонкі пергаментні підшкаралупні, білкова, жовткова. Яйця птахів мають особливі білкові утвори - канатики, які підтримують яйцеклітину в певному сталому положенні - зародковим диском догори. На тупому полюсі яйця знаходиться повітряна камера із запасом повітря для зародка. Шкаралупа захищає яйце від механічних пошкоджень і має пори для газообміну зародка, що розвивається. У птахів, які відкладають яйця у відкритих гніздах або на ґрунті, забарвлення яєць часто збігається з фоном навколишнього середовища, це робить їх малопомітними. Під час розмноження у птахів спостерігаються складні прояви поведінки (токування у глушеців, танок у журавлів тощо)....

Птахи, їхні особливості

7 Клас

Щоб урятуватися з острова Крит від роздратованого Міноса, геніальний майстер Дедал зробив для себе й сина крила, скріплені воском, і радив синові не підніматися при польоті занадто високо. Ікар не послухався й наблизився дуже близько до Сонця, промені якого розтопили віск, і Ікар упав у море й потонув. Що ж пов’язує цей міф про Ікара з птахами? ЗМІСТ Які особливості поширення птахів? ПТАХИ - це хордові хребетні теплокровні тварини, пристосовані до польоту. Нараховують близько 11 000 видів птахів (в Україні - понад 400). Вивчаючи птахів, слід мати на увазі пристосування їх до польоту та спорідненість з плазунами, від яких вони походять. Високий рівень обміну речовин, з яким пов’язана постійна температура тіла, разом з досконалим польотом зумовили надзвичайно великий ареал поширення птахів. Їх можна зустріти від Арктики до Антарктиди в будь-яких умовах: у спекотних пустелях, у тундрі й тайзі, у степах й лісостепах, у тропіках й субтропіках, екваторіальному поясі. Не бояться птахи й гірських висот та морських глибин. Так, орли й грифи в Гімалаях піднімаються до 7 000 м, а імператорські пінгвіни пірнають на глибину до 540 м. Сучасні птахи представлені трьома групами - плаваючі (пінгвіни), бігаючі (страуси) та літаючі (усі інші птахи). Розміри, забарвлення, форма тіла цих птахів також дуже різноманітні. Так, вага птахів коливається від 1,6 г (колібрі-бджілка) до 130 кг (страус африканський). Спеціалізація до польоту обмежує життя птахів у інших середовищах існування. Серед птахів немає видів, які пристосувалися до життя в ґрунтовому й водному середовищах та паразитуванню в живих організмах....

Рептилії, їхня різноманітність та значення

7 Клас

Рептилії були панівними в мезозойську еру, яка поділялася на три періоди: тріасовий, юрський і крейдяний. Давні рептилії заселили сушу, водойми, освоїли повітряне середовище. Найбільшими й найпоширенішими рептиліями того часу були динозаври. ЗМІСТ Які основні групи рептилій? До наших днів із численної колись групи рептилій дожили представники таких рядів, як Лускаті, Черепахи й Крокодили. Лускаті - група плазунів, у яких на поверхні тіла наявні рогові луски й щитки. Це найчисленіша й процвітаюча група рептилій, які живуть майже скрізь на суходолі, окремі види - у прісних водоймах (анаконда, водяні вужі) та морях (морські змії). До ряду Лускаті належать хамелеони, ящірки та змії. Хамелеони - це рептилії, у яких тулуб сильно стиснутий з боків, коротка шия, пальці мають вигляд клешень та чіпкий хвіст. Язик довгий, здатний далеко висуватися для захоплення здобичі. Очі великі, з товстими зрослими повіками й маленьким отвором для зіниці. Рухи очей незалежні один від одного. Забарвлення тіла може швидко мінятися. Живуть хамелеони, головним чином, в Африці і на Мадаґаскарі, де пристосувалися до життя на деревах. Найбільшими за розміром є хамелеон Парсона і хамелеон мадаґаскарський велетенський (близько 70 см довжини), хамелеон звичайний має довжину тіла 25-30 см, а найменшим є хамелеон Брукезія мала (до 1,2 см)....

Навігація