§ 32. ССАВЦІ, ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ

Основні поняття й ключові терміни: ССАВЦІ. Шкірні залози. Волосяний покрив. Теплокровність. Діафрагма.

Пригадайте! Хто такі плазуни?

Поміркуйте

Іл. 129. Звірозубі рептилії

Предками ссавців вважають примітивних звірозубих рептилій - теріодонтів. Дослідження показують, що ці рептилії та їх найближчі родичі мали дуже незвичний зовнішній вигляд - це були проміжні форми між плазунами і ссавцями. Вони нагадували вкритих частково шерстю, а частково лускою ящерів з іклами та багатьма ознаками ссавців. Які ж ознаки ссавців у них з’явилися?

ЗМІСТ

Які особливості поширення ссавців?

ССАВЦІ - це хордові хребетні теплокровні тварини, для яких характерне вигодовування малят молоком. Цей клас налічує більше 5 000 видів (в Україні - понад 100), але кожного року науковці відкривають десятки нових невідомих раніше видів ссавців. Так, у 2009 році відкрито 11 видів, у 2010 - 14 видів.

Серед усіх хребетних ссавці є найбільш високоорганізованими тваринами, які в наш час зайняли панівне становище в тваринному світі. Найзагальнішими рисами прогресивної організації ссавців є розподіл зубів на групи за функціями, наявність волосяного покриву й різноманітних залоз у шкірі, розташування кінцівок під тулубом, сім шийних хребців, розвиток зародка в організмі матері, вигодовування малят молоком та ін. Розміри ссавців коливаються від дрібних (наприклад, карликова білозубка довжиною до 4 см і вагою 1,5 г) до велетенських (синій кит довжиною до 33 м і вагою 150 т).

Ссавці мають волосяний покрив й досконалу теплорегуляцію, завдяки чому можуть жити в арктичній мерзлоті (білі ведмеді) та спекотних жарких пустелях (верблюди), в умовах високогір’я Гімалаїв (сніговий барс) та глибин океанів (кашалоти).

Іл. 130. Представники ссавців: 1 - олінгіто - ссавець з групи єнотів, відкритий у 2013 році; 2 - білозубка карликова; 3 - сніговий барс, або ірбіс

Сучасними групами ссавців є Яйцекладні (качконіс, єхидна) та Живородні (сумчасті, гризуни, хижі, кити, копитні, примати та інші), які відкладають яйця або народжують дитинчат після певного періоду виношування. Але всі ссавці вигодовують малят молоком, завдяки чому можуть розмножуватися в найрізноманітніших умовах. Зовнішній вигляд ссавців дуже різноманітний і тісно пов’язаний з умовами існування й способом життя. Більшість видів - це наземні тварини, поширені майже скрізь на суходолі.

Таблиця 10. ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ ССАВЦІВ

Отже, ссавці - це різноманітна й поширена група хребетних тварин, визначальними ознаками яких є диференційовані зуби, вигодовування малят молоком та волосяний покрив тіла.

Які особливості будови ссавців?

Відділами тіла в ссавців, як і в рептилій, є голова, шия, тулуб, хвіст. На голові - очі з двома повіками (третя повіка недорозвинена), добре розвинені органи слуху, нюху, дотику, рот з губами, а всередині рота - зуби та язик, що є органом смаку. Передні та задні кінцівки зберігають будову, характерну для хребетних. Але на відміну від плазунів, їхні п’ятипалі кінцівки розташовані під тулубом, завдяки чому тіло підняте над землею й може швидко рухатися. Пальці ссавців мають кігті, нігті, копита, які допомагають при нападі, захисті, ритті, бігові тощо.

Іл. 131. Німецька вівчарка

Покривами тіла ссавців є міцна й еластична шкіра, що характеризується значною товщиною й складною будовою. У шкірі розташовані чутливі рецептори, що сприймають впливи середовища. На відміну від рептилій, у покривах ссавців є різні шкірні залози, які виконують важливі функції.

Таблиця 11. ШКІРНІ ЗАЛОЗИ ССАВЦІВ ТА ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ

Характерною ознакою переважної більшості ссавців є волосяний покрив. Його утворює остьове й пухове волосся та його видозміни - вібриси, щетина, голки, що виконують захисну, зігрівальну й чутливу функції. Волосяний покрив недовговічний і періодично замінюється на новий під час линяння. У шкірі ссавців виробляються пігменти, що зумовлюють забарвлення як її самої, так і волосяного покриву. Під шкірою багатьох ссавців утворюється прошарок жиру, що є важливим для існування в холодних водах та для перенесення несприятливих умов.

Іл. 132. Будова шкіри ссавців: 1 - епідерма; 2 - дерма; 3 - жировий шар

Отже, характерними особливостями зовнішньої будови ссавців є розташування кінцівок під тулубом, наявність волосяного покриву та шкірних залоз, що виконують різні важливі для організму функції.

Які особливості способу життя ссавців?

Різноманітність форм і розмірів тіла, способів переміщення й живлення свідчать про високу пристосувальну здатність ссавців, що досягається особливостями їхніх процесів життєдіяльності.

Для ссавців, як і для птахів, характерна теплокровність, зумовлена інтенсивним обміном речовин і досконалими механізмами теплорегуляції. Усе це забезпечується удосконаленням дихання, травлення й нервової регуляції. Поліпшене дихання ссавців відбувається завдяки великій внутрішній поверхні легень для газообміну та пришвидшення дихальних рухів за допомогою нового для хребетних органа - діафрагми. Удосконалення травлення пов’язане з диференціацією зубів на різці, ікла та кутні, а також участю в розщепленні їжі різноманітних травних залоз. Нервова система ссавців, порівняно з іншими хребетними, є найскладнішою. Головний мозок збільшується в розмірах і зростає площа кори великих півкуль за рахунок звивин і борозен. Це призвело до ускладнення й урізноманітнення проявів поведінки, серед яких величезне значення набуває турбота про нащадків та навчання їх у процесі спілкування.

Ссавці - роздільностатеві організми з внутрішнім заплідненням. Розвиток зародка в більшості ссавців внутрішньоутробний усередині організму самки в матці. У цьому органі формується плацента, яка забезпечує взаємозв’язок плоду з організмом матері. Потім відбувається живородіння й вигодовування малят молоком, що продукується молочними залозами. Усе це забезпечує краще, порівняно з іншими тваринами, виживання молодняка. Тому кількість малят у приплоді невелика, а турбота про нащадків - високорозвинена.

Отже, життєдіяльність ссавців відзначається досконалістю, що й зумовлює високу адаптивність й екологічну різноманітність.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Визначте особливості зовнішньої будови ссавців у порівнянні з рептиліями.

1. Розгляньте відділи тіла ящірки й зайця-русака. Визначте подібність та відмінність відділів тіла в цих тварин.

2. Порівняйте органи, які розташовані на голові ящірки й зайця-русака. Визначте подібність та відмінністі органів зору, нюху, слуху й дотику.

3. Вивчіть покриви ящірки й зайця-русака. Чим вкрите тіло ящірки, а тіло зайця? Яке значення мають для цих тварин їхні покриви?

4. Порівняйте кінцівки ящірки й зайця-русака. Що спільного в будові передніх та задніх кінцівок ящірки та зайця? Як розташовані кінцівки у цих тварин?

5. Сформулюйте висновки. Що спільного й відмінного в зовнішній будові рептилій та ссавців? Які причини цієї подібності та відмінності?

Біологія + Інформатика

Спілкування тварин (біокомунікація) - це здійснення зв’язку між особинами за допомогою вироблених ними сигналів. Ці сигнали можуть бути хімічними, механічними, оптичними, звуковими, електричними тощо й сприймаються відповідними органами чуття. Спілкування тварин полегшує пошуки їжі, захист від ворогів та шкідливих впливів, зустріч особин різної статі, взаємодію батьків і нащадків, формування груп і регулювання відносин між особинами. Найбільш розвиненими у ссавців є «мова» запахів, «мова» звуків та «мова» жестів. А що таке мова? Наведіть приклади спілкування в ссавців за допомогою цих способів передачі сигналів.

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Соболь", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)