§ 49. Набута поведінка людини. Мислення та свідомість

Поміркуйте

• Чому в корі великих півкуль головного мозку багато борозен і звивин?

Згадайте

• Зони кори головного мозку
• Відділи мозку

Набута поведінка людини

Поведінка людини — це не лише вроджені реакції (наприклад, інстинкти), але й набуті впродовж життя особливості. До типових форм набутої поведінки належать динамічні стереотипи, уміння (навички) та звички.

Динамічний стереотип — це повторення однакових рухів і дій, актів поведінки, схожих реакцій організму. Ми звикаємо до певного способу дій. Прикладами динамічного стереотипу є манера ходи, почерк, постава, які виробляються в кожної людини.

Навичка — це здатність виконувати дії відповідно до заданих критеріїв (наприклад, якості), яка набута в процесі навчання або життєвої практики (мал. 49.1).

Першим етапом у виробленні навички є вміння, яке формується шляхом багаторазового повторення необхідної послідовності дій у стандартних умовах. Наприклад, уміння шити голкою. Якщо вміння стає автоматичним, то воно перетворюється на навичку.

Звички, як і навички, виробляються шляхом регулярних повторень. Завдяки цьому людина стає спроможною виконувати певну дію з належною точністю та швидкістю, без зайвих витрат фізичної й нервово-психічної енергії.

Але, на відміну від навичок, звички не формуються цілеспрямовано, а виникають завдяки простому багаторазовому повторенню одноманітних дій, які людина виконує несвідомо. Скажімо, коли перед виходом із дому ви мимохідь кидаєте погляд у дзеркало, це і є звичка. Іноді в людини формуються шкідливі звички, як, наприклад, звичка гризти нігті або паління (мал. 49.2).

Мислення

Мислення — це психічний процес самостійного пошуку й відкриття чогось суттєво нового. Тобто це процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності мозком людини. Мислення виникає на основі практичної діяльності й досвіду людини.

Головну роль під час мислення відіграють процеси в корі великих півкуль головного мозку, які є його фізіологічною основою.

Мал. 49.1. Уміння їздити на велосипеді — це навичка

Мал. 49.2. Гризти нігті — це шкідлива звичка

Мал. 49.3. Збирання конструктора — приклад наочно-дійового мислення

Види мислення за змістом вирішуваних задач:

• наочно-дійове мислення — це вибір дій, пов’язаних із цілями поставленого завдання. При цьому відсутній конкретний план дій, а робота здійснюється покроково. Наприклад, під час збирання складної фігури з конструктора спочатку збирається окрема його частина. Потім на основі отриманого результату визначається наступний крок, поки не буде зібрана вся конструкція (мал. 49.3);
• наочно-образне (образне, просторове) мислення — це мислення, яке спирається на уявлення й образи, які формуються людиною в її розумі. Прикладом такого мислення будуть ваші спроби скласти фігуру з кубиків подумки, не зрушуючи їх із місця;
• словесно-логічне мислення — це теоретичне освоєння дійсності у формі міркування, воно здійснюється шляхом таких розумових дій, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння (мал. 49.4). Тобто якщо, беручись вирішити завдання з кубиками, ви спочатку поміркуєте, за яким принципом з’єднуються кубики, розділите їх на групи, які будуть розміщені в певних частинах майбутньої фігури, то це буде прикладом словесно-логічного мислення;
• теоретичне мислення можна вважати різновидом словесно-логічного. Це засіб цілеспрямованого теоретичного освоєння дійсності, відтворення її в поняттях. Теоретичне мислення спрямоване переважно на побудову узагальненого й значною мірою усвідомленого образу світу.

Свідомість

Свідомість — це відображення у психіці людини образів дійсності, своєї діяльності, самої себе.

Свідомість не слід ототожнювати з усією психікою. Це особливий психічний процес або сукупність процесів, орієнтованих на суб’єктивне відображення й перетворення дійсності.

Мал. 49.4. Під час гри в шахи застосовують словесно-логічне мислення

Дізнайтеся більше

Мозку людини притаманна функціональна асиметрія: його права й ліва півкулі мають певну спеціалізацію.

Необхідною складовою свідомості є знання. Усвідомити який-небудь об’єкт означає включити його в систему своїх знань і віднести до певного класу предметів чи явищ.

Іншою необхідною складовою свідомості є переживання людиною того, що для неї в навколишній дійсності є значущим.

Свідомість не дається людям від народження. Вона формується у процесі їхнього життя.

Свідомість у людини виконує надзвичайно важливі функції. Завдяки їй ми накопичуємо знання про природу, суспільство й самих себе. Також за допомогою свідомості людина може прогнозувати й моделювати майбутнє та створювати ще неіснуючі форми.

Відеолекція «Мислення, свідомість»

Ключова ідея

Велику роль у житті людини відіграють набуті форми поведінки — динамічні стереотипи, навички, звички. Вищими формами розумової діяльності людини є мислення та свідомість.

Перевірте свої знання

1. Що таке динамічний стереотип? 2. Як виробляються навички? 3. Які існують види мислення? 4*. Які особливості притаманні словесно-логічному мисленню?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Задорожний, Рудич (поглиблене вивчення біології, нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)