§ 50. Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції

Підшлункова залоза (мал. 50.1) — залоза змішаної секреції, розташована поряд із дванадцятипалою кишкою, позаду шлунка. Одні її клітини виробляють травний сік, а інші синтезують гормони — глюкагон та інсулін. Глюкагон виробляють так звані альфа-клітини, а інсулін — бета-клітини. Ці гормони регулюють рівень глюкози в крові. Глюкагон сприяє розщепленню в клітинах печінки глікогену до глюкози і її виходу в кров. Так запаси глюкози стають доступними всім клітинам організму.

Інсулін стимулює утворення в клітинах печінки глікогену з глюкози. Її надходження до печінки під впливом інсуліну збільшується. Концентрація глюкози в крові зменшується, і у вигляді глікогену вона запасається в організмі. Інсулін — єдиний гормон, який знижує рівень глюкози в крові.

Інсулін також підсилює синтез жирів у жировій тканині та печінці, синтез білків у печінці, м’язах тощо.

Щитоподібна залоза розташована під щитоподібним хрящем гортані (мал. 50.2 а, б). Клітини цієї залози здатні вилучати з крові йони Йоду, використовуючи їх для синтезу тиреоїдних гормонів — тироксину і трийодтироніну. Ці гормони впливають на швидкість обміну в усіх клітинах організму.

Мал. 50.1. Будова підшлункової залози: 1 — підшлункова залоза; 2 — протока підшлункової залози; 3 — тонкий кишечник; 4 — альфа-клітини; 5 — бета-клітини; 6 — кровоносна судина; 7 — клітини, що синтезують травні ферменти; 8 — протока

Мал. 50.2. Щитоподібна залоза (а); фолікул щитоподібної залози (б); паращитоподібні залози (в): 1 — трахея; 2 — щитоподібна залоза; 3 — щитоподібний хрящ; 4 — кровоносні судини; 5 — вміст фолікула; 6 — фолікулярні клітини щитоподібної залози; 7 — глотка; 8 — паращитоподібні залози; 9 — стравохід

До дії тиреоїдних гормонів організм людини найчутливіший під час ембріонального розвитку. У дорослих за нестачі цих гормонів може розвинутися гіпотиреоз, а за надлишку — гіпертиреоз.

Окрім тиреоїдних гормонів, так звані С-клітини щитоподібної залози секретують гормон кальцитонін.

Паращитоподібні залози розташовані на задній поверхні щитоподібної залози (мал. 50.2 в). Вони виробляють лише один гормон — паратгормон. Його функцією, як і кальцитоніну, є регуляція рівня Кальцію в крові.

Йони Кальцію беруть участь у скороченні м’язових волокон, у нервових процесах, зсіданні крові тощо. Паратгормон стимулює вивільнення Кальцію з кісткової тканини і його надходження до крові. Він також сприяє всмоктуванню Кальцію в кишковому тракті та зменшує його виведення через нирки. Кальцитонін, навпаки, зменшує концентрацію Кальцію в крові, стимулюючи його надходження до клітин кісткової тканини.

Злагоджена робота паратгормону й кальцитоніну є дуже важливою. Зниження рівня Кальцію в крові впливає на стан нервової та м’язової систем і спричиняє періодичні судоми, спазми дихальних і глоткових м’язів, що можуть призвести до смерті. Надмірне збільшення концентрації Кальцію також небезпечне: серце реагує на це зниженням частоти скорочень; він відкладається в судинах і нирках.

Надниркові залози (мал. 50.3) — парні залози, розташовані над нирками. Вони складаються із зовнішнього (кори) і внутрішнього (мозкової речовини) шарів. Клітини кіркового шару продукують гормони кортикостероїди: глюкокортикоїди, мінералокортикоїди і статеві кортикоїди. Глюкокортикоїди контролюють концентрацію глюкози в крові й рівень активності імунної системи, мінералокортикоїди регулюють водно-сольовий баланс (див. §21). Статеві кортикоїди — це такі самі гормони, як і ті, що виробляються статевими залозами.

Гормон кортизол діє на клітини як безпосередньо, так і опосередковано, впливаючи на секрецію гормонів іншими залозами. Він активує в клітинах синтез глюкози з білків, спричинюючи підвищення рівня глюкози в крові. А от роботу імунної системи він пригнічує, що гальмує імунні реакції. Надлишок кортизолу в організмі призводить до атрофії м’язів, ожиріння, утруднює загоєння ран. За нестачі кортизолу виникають набряки, м’язова слабкість тощо.

Мал. 50.3. Будова надниркових залоз: 1 — нирка; 2 — надниркова залоза; 3 — кора; 4 — мозкова речовина

Клітини мозкової речовини надниркових залоз синтезують адреналін та норадреналін. Ці речовини виробляють і деякі нейрони. У нервовій системі адреналін і норадреналін працюють як медіатори. У гуморальній регуляції вони виконують функцію гормонів.

Адреналін і норадреналін, впливаючи на клітини печінки, підвищують рівень глюкози в крові, сприяють розщепленню жирів у клітинах жирової тканини. Стимулюючи енергетичний обмін, вони підсилюють роботу серця та скелетних м’язів, фізичну та розумову активність людини. Тому вироблення цих гормонів збільшується під час стресу, різкого збільшення фізичного і психічного навантаження.

Статеві залози. Усі залози внутрішньої секреції в чоловіків і жінок однакові, виняток становлять лише статеві залози — сім’яники (яєчка) в чоловіків і яєчники в жінок. У них утворюються статеві клітини, а також містяться залозисті клітини, які синтезують статеві гормони.

Розрізняють два типи статевих гормонів — андрогени й естрогени. У чоловіків синтезується більше андрогенів, тому їх називають чоловічими статевими гормонами. У жінок виробляється більше естрогенів, їхня назва — жіночі статеві гормони. Основним чоловічим статевим гормоном є тестостерон, а основними жіночими — естрадіол і прогестерон.

Зачатки статевих залоз і в чоловіків, і в жінок утворюються під час ембріонального розвитку. У чоловічому ембріоні їхній секрет впливає на формування статевих органів. Після народження секреція статевих гормонів хлопчиків різко зменшується і поновлюється лише під час статевого дозрівання. Формування жіночих статевих органів відбувається за вродженою програмою без впливу гормонів яєчників. Лише під час статевого дозрівання яєчники дівчаток починають уперше продукувати гормони.

Статеві гормони в підлітковому віці впливають на дозрівання статевих органів, утворення гамет, появу вторинних статевих ознак. У жінок гормони управляють менструальним циклом, перебігом вагітності й пологів.

1. Разом із товаришем проаналізуйте текст параграфа і мал. 50.1-50.2. Побудуйте таблицю «Функції ендокринних залоз», зазначте в ній назви залоз, гормони, які вони секретують, клітини-мішені й ефекти дії гормонів.

2. З'ясуйте, які відомості, наведені в тексті, не увійшли до таблиці.

3. Звертаючись до тексту параграфа, закінчіть речення: «До статевих гормонів належать андрогени й естрогени. В організмі жінки синтезується більше..., а чоловіка... . Головним чоловічим статевим гормоном є..., а жіночими... і...».

1. Поясніть значення терміна «залози змішаної секреції». 2. Який секрет підшлункова залоза виробляє як залоза зовнішньої секреції, а який — як залоза внутрішньої секреції? 3. Якою є дія інсуліну і глюкагону? Чому їх називають антагоністами? 4. Які гормони виробляє щитоподібна залоза? 5. Якою є функція паращитоподібних залоз? 6. Назвіть гормони, які синтезуються наднирковими залозами. Якими є їхні функції? 7. Наведіть приклади клітин, що є мішенями кортизолу, адреналіну й норадреналіну. 8. Чим жіночі статеві гормони відрізняються від чоловічих? 9*. Чому в разі цукрового діабету людина відчуває постійну спрагу? 10*. Поясніть, чому в разі гіпотиреозу людина сонлива, а гіпертиреозу — навпаки, збуджена і дратівлива.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Базанова, Павіченко, Кузнецова", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)