Регуляція функцій людського організму
- 18-11-2021, 21:11
- 377
8 Клас , Біологія 8 клас Костильов, Яценко
Урок 3. Регуляція функцій людського організму
Якщо людина, яка перебуває в розслабленому спокійному стані, зненацька почує неочікуваний голосний звук, вона дуже швидко поверне голову в тому напрямку, звідки він долинув. Але згодом, не так блискавично, у людини почастішають пульс та дихання.
Бувають ситуації, коли людина відчуває потребу в сечовиділенні, але на той момент перебуває в недоречній ситуації. Організм дозволяє людині певний час утримуватися від сечовиділення, і до цього залучені різні системи регуляції.
Ключові слова: нервова регуляція, синапс, гуморальна регуляція, гормон.
У процесі життєдіяльності в організмі людини відбуваються фізіологічні процеси, які забезпечують виконання багатьох важливих функцій. Організм може існувати лише за умови налагодженої діяльності його окремих частин. Одночасно він змушений пристосовуватися до змін умов середовища. Усі ці процеси чітко узгоджені між собою. Така досконала координація функцій є наслідком того, що організм являє собою систему, яка саморегулюється.
Нервова регуляція здійснюється миттєво, прицільно, але потребує багато енергії. Відбувається вона завдяки виникненню та передачі нервових імпульсів. Нервовий імпульс передається від нейрона до нейрона, від нейрона до клітин робочого органа.
Коли на спортивних змаганнях гравці передають м’яч один одному, рухи є блискавичними, а увага — максимально сконцентрованою не тільки на самому м’ячі, а й на рухах суперників. Зверніть увагу на рухи пальців піаніста під час виконання складного музичного твору. Не завжди вдається їх зафіксувати, так швидко вони здійснюються. Але при цьому піаніст натискає ще й на педалі (мал. 7). Це можливо лише тому, що в людському організмі існує неймовірно потужна і складна система контролю всіх без винятку функцій з боку нервової системи.
Мал. 7. Нервова регуляція
Мал. 8. Будова синапса: 1 - синаптична щілина; 2 - молекули медіатора виводяться у синаптичну щілину; 3 - мембрана приймального нейрона; 4 - рецептори, що сприймають збудження від молекул медіатора
Передача нервового імпульсу від нейрона до нейрона відбувається через синапси. Синапс — місце контакту двох нейронів (мал. 8). Збудження, що виникло в передавальному нейроні, доходить до кінця аксона. Під впливом нервового імпульсу в синаптичну щілину виділяється спеціальна речовина — медіатор. Приймальний нейрон містить спеціальні рецептори, які реагують на медіатор, у результаті чого у приймальній клітині теж виникає збудження. ЦІ процеси відбуваються впродовж долі секунди.
А тепер пригадаймо рухи спортсменів на ігровому майданчику та піаніста. Однієї лише нервової регуляції не вистачило б для того, щоб забезпечити стабільне функціонування органів впродовж тривалого часу. Адже на виконання рухів витрачається чимало енергії, для її добування потрібно багато кисню, тому у відповідному режимі повинні працювати дихальна і кровоносна системи. Отже, нервову регуляцію доповнює в нашому організмі регуляція гуморальна, що забезпечує синхронну роботу всіх внутрішніх органів як у стані бадьорості, так і вві сні.
Гуморальна регуляція відбувається повільніше, ніж нервова, є менш точною, але вимагає менше енергетичних витрат. Здійснюється вона за рахунок потрапляння у кров, лімфу чи тканинну рідину гормонів або інших речовин, що викликають місцеву реакцію. Наприклад, збільшення концентрації СО2 у крові впливає на відповідний центр у головному мозку, що призводить до збільшення частоти дихання.
Нам уже відомо про те, що існує особлива група біологічно активних речовин — гормонів. їхня дія пов’язана з процесами гуморальної регуляції функцій організму. Проте, потрібно з’ясувати механізм їх дії. Отже, гормон виділяється із залози і потрапляє у кров або лімфу. З потоком крові молекули гормона проходять повз безліч клітин, але реагують на гормон тільки клітини-мішені. Ці клітини мають на своїх мембранах особливі білки-рецептори. Вони здатні реагувати тільки на певний гормон. Якщо така реакція відбулася, тоді клітина починає виробляти певні речовини, які допомагають організму пристосовуватися до змін у зовнішньому або внутрішньому середовищі (мал. 9).
Наприклад, ви з’їли багато солодощів. Організм відреагував на це виділенням у кров гормона інсуліну. Інсулін запускає механізм перетворення цукру у запасний вуглевод — глікоген. Якщо цей процес порушується — виникає цукровий діабет.
Мал. 9. Схема впливу гормонів на клітини-мішені: 1 - молекули гормонів виводяться у кров; 2 - гормони сприймають лише клітини-мішені
Нервова регуляція підпорядковує собі гуморальну регуляцію, обидві системи працюють узгоджено, тому в організмі діє єдина нейрогуморальна регуляція.
- 1. Які особливості має нервова регуляція функцій?
- 2. Що таке синапс?
- 3. Які особливості має гуморальна регуляція?
- 4. Що таке гормон?
- 5. Чи може гормон вплинути на будь-яку клітину організму?
• Які процеси відбуваються в організмі людини, котра має квиток на потяг, але авто, яким вона прямує до вокзалу, застрягло в автомобільній «пробці»?
• Чому прискорюється пульс після того, як людина певну відстань долає бігом?
• Чому в людини, що сидить в очікуванні бажаного подарунку, прискорюється пульс?
Коментарі (0)