§ 9. Травлення в ротовій порожнині та шлунку

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: травлення в ротовій порожнині, жування, слинні залози, слина, слиновиділення, ферменти, муцин, лізоцим, ковтання, стравохід.

Переробка їжі в ротовій порожнині. У ротовій порожнині їжа насамперед подрібнюється зубами та змочується слиною, відбувається аналіз її смакових якостей (смачна, несмачна, солодка, гірка, солона тощо), первинне ферментативне розкладання вуглеводів, формування харчової грудки, знезаражування бактерицидними речовинами слини. Крім того, їжа, що потрапила до ротової порожнини, подразнює рецептори, які збуджують не тільки слинні залози, а й залози шлунка, тонкого кишечнику й підшлункову залозу. Середня тривалість перебування їжі в порожнині рота незначна — 15-30 с. За цей час для пережовування шматочка сухої їжі людина робить 30-32 жувальних рухи.

Процес жування. Зуби складаються з твердої кісткоподібної речовини (рис. 16). Вони розміщені в комірках щелеп і сполучені з ними зв’язками, що є своєрідним амортизатором під час жування. Різці мають ріжучий край для відкушування їжі, ікла розривають їжу, малі та великі кутні зуби подрібнюють і перемелюють її. Завдяки подрібненню їжі збільшується поверхня дії травних ферментів — полегшується травлення.

У дорослої людини є 32 зуби (рис. 17). У новонароджених немає зубів. Приблизно після шести місяців у дитини з’являються молочні зуби, які поступово випадають і до 10-12 років замінюються на постійні. Останні дві пари — зуби мудрості — у людини виростають зазвичай у 20-22 роки.

Пошкодження зубів і запобігання цьому. Пошкодження зубів виникають: за нестачі в організмі кальцію й фтору; при поганому догляді за ними; унаслідок дії хімічних і механічних факторів, що руйнують емаль. Процес руйнування зуба називають карієсом (з латин. гниття) (рис. 18). Для запобігання карієсу регулярно, двічі на день, чистіть зуби пастою. Двічі на рік перевіряйте стан зубів у стоматолога.

Рис. 16. Будова зуба: 1 — емаль; 2 — дентин; 3 — пульпа; 4 — ясна; 5 — цемент; 6 — нерв

Рис. 17. Типи зубів людини: Зуби верхньої щелепи (а) і нижньої щелепи (б): 1 — різці; 2 — ікла; 3 — малі кутні; 4 — великі кутні

Рис. 18. Ураження зубів карієсом: 1 — ураження емалі; 2 — ураження дентину; 3 — поширення карієсу до м’якуша зуба

Слиновиділення. На початковому етапі травлення важливу роль відіграє слина. Її виробляють три великі парні слинні залози: привушні, підщелепні та під’язикові, а також велика кількість дрібних слинних залоз, що містяться на поверхні язика, у слизовій оболонці піднебіння, ясен і щік.

За добу слинні залози виробляють 0,5-2 л слини. Вона містить 99,4-99,5 % води, решта — сухий залишок, що складається з органічних і неорганічних речовин. Муцин (з латин. слиз) надає слині в’язкості. Фермент слини амілаза розщеплює полісахариди (крохмаль) на дисахариди та частково на глюкозу. Лізоцим слини — речовина, що має бактерицидні властивості.

Регуляція слиновиділення. Безумовно-рефлекторне виділення слини починається з подразнення рецепторів порожнини рота. Нервові імпульси від рецепторів чутливими нервовими волокнами передаються до довгастого мозку, де розміщений слиновидільний центр. Від нього по відцентрових нервових волокнах нервові імпульси надходять до слинних залоз і стимулюють виділення слини.

Умовно-рефлекторне слиновиділення відбувається за участі кори великих півкуль головного мозку. Достатньо побачити або згадати про їжу (наприклад, лимон), і виділення слини відбудеться обов’язково.

Рефлекторний характер слиновиділення вперше досліджував російський фізіолог Іван Павлов (1849-1936), використовуючи фістульну методику (рис. 19).

Ковтання та просування їжі стравоходом. Ковтання — це складно-рефлекторні (тобто одночасно безумовні й умовні рефлекси) скорочення м’язів язика, глотки та гортані, спрямовані на опускання надгортанника, який закриває шлях харчовій грудці в дихальні шляхи. Водночас м’яке піднебіння піднімається й закриває їй шлях до носоглотки.

Проковтнута харчова грудка через стравохід за допомогою рефлекторного скорочення його кільцевих м’язів потрапляє до шлунка.

Іван Павлов

Рис. 19. Фістульна методика для дослідження рефлекторного виділення шлункового соку (дослід І. Павлова)

Рис. 20. Будова шлунка: 1 — купол шлунка; 2 — шари м’язової оболонки; 3 — серозна оболонка; 4 — слизова оболонка; 5 — сфінктер; 6 — воротар; 7 — тіло шлунка

Травлення в шлунку. Шлунок — це порожнистий мішкоподібний орган (рис. 20). Він є резервуаром їжі й уміщує в нормі 1,5-2 л. У людей, які постійно переїдають, об’єм шлунка може збільшитися до 10 л. У шлунку їжа змішується з шлунковим соком, що виділяється залозами слизової оболонки. Шлунковий сік, окрім ферментів, містить соляну кислоту, яка вбиває більшість бактерій, що потрапляють з їжею. За добу шлункові залози продукують до 3 л шлункового соку.

Фермент шлункового соку пепсин розщеплює 6ілки тваринного та рослинного походження. Секреторні клітини продукують його в неактивній формі. Активує його соляна кислота.

Регуляція шлункової секреції. Виділення шлункового соку регулюється нервовими й гуморальними механізмами. Шлунковий сік, як і слина, виділяється рефлекторно. Умовнорефлекторне виділення соку розпочинається ще до вживання їжі, тобто на її вигляд, запах чи при згадуванні про неї. Сік, що виділяється при цьому, називається апетитним. Безумовно-рефлекторне виділення соку пов’язане з подразненням рецепторів ротової порожнини й самого шлунка. Центр безумовно-рефлекторного соковиділення міститься в довгастому мозку. Рефлекторний механізм виділення шлункового соку (рис. 21) довів І. Павлов.

Гуморальна регуляція виділення шлункового соку здійснюється біологічно активними речовинами, що виділяються залозами шлунка під час травлення. Вони всмоктуються в кров і стимулюють роботу шлункових залоз. Речовини, які стимулюють соковиділення, містяться також у відварах м’яса, риби, овочів.

Моторна (або скоротлива) активність шлунка дуже складна. Як тільки до нього потрапляє харчова грудка, м’язи шлунка скорочуються, ніби намагаючись охопити її. Потім відбуваються коливальні рухи, які допомагають подальшому подрібненню їжі, перемішуванню її зі шлунковим соком до консистенції рідкого супу. Після того розпочинаються хвилеподібні рухи шлунка, або перистальтика (з грецьк. той, що охоплює, стискає), спрямовані до кишечника. Під їх впливом відкривається м’язовий вихід із шлунка, що називається воротарем, і їжа рухається у дванадцятипалу кишку (перший відділ тонкого кишечнику). Час перебування їжі в шлунку — 5-6 год. У ньому всмоктуються в кров тільки вода, мінеральні речовини, алкоголь і деякі ліки.

Рис. 21. Фістула на слинній залозі собаки й шляхи безумовного рефлексу слиновиділення: 1 — доцентровий чутливий шлях слинного рефлексу; 2 — протока слинної залози; 3 — центр слиновиділення довгастого мозку; 4 — відцентровий шлях слинного рефлексу; 5 — слинна залоза; 6 — фістула; 7 — пробірка для збирання слини

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Як відбувається травлення в ротовій порожнині? 2. Поясніть фізіологічні механізми жування. Обґрунтуйте взаємозв’язок стану зубів із процесом травлення. 3. Визначте рефлекторний характер слиновиділення. 4. Доведіть, що травлення розпочинається в ротовій порожнині. 5. Поясніть, чому під час уживання їжі не можна розмовляти. 6. Визначте взаємозв’язок будови та функцій шлунка. 7. Поясніть механізм нервової та гуморальної регуляції травлення в шлунку. 8. Поясніть, як здійснюється рухова функція шлунка. 9. Чим проявляється безумовно й умовно-рефлекторна регуляція функціями шлунка? 10. Як куріння й алкоголь шкодять шлунку?

Запитання для допитливих. 1. Чому при згадуванні про лимон у людини виділяється слина? А чи трапиться таке в людей, які ніколи не їли лимонів? 2. Чому в роті стає солодко, якщо протягом 3-5 хв жувати чорний хліб? 3. Чи просуватиметься їжа стравоходом до шлунка, якщо людина в цей час стоїть на голові? 4. Чому рана в роті (наприклад, після видалення зуба) загоюється набагато швидше, аніж рана на поверхні тіла?

Домашнє завдання. 1. Розкрийте взаємозв’язок нервової та гуморальної регуляції роботи шлунка. 2. Складіть пам’ятку запобігання хворобам шлунка.

Це треба знати. У людей, які курять, отруйні речовини тютюнового диму знижують шлункову секрецію, призводять до запальних хвороб шлунка, виникнення печії, болю. Уживання спиртних напоїв може викликати подразнення шлунка та запалення його слизової оболонки. Це сприяє розвиткові гастриту, виразки, раку шлунка й інших хвороб.

Лабораторне дослідження

ТЕМА. Дослідження зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями)

МЕТА: вивчити та замалювати будову різних видів зубів, дослідити зовнішню будову зубів і з’ясувати, у чому полягає взаємозв’язок будови та форми зубів з їх функціями.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: фантомні моделі зубів, навчальні таблиці, олівці для малювання.

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте на фантомних моделях і навчальних таблицях зовнішню будову та форму зубів.

2. Замалюйте в зошиті зовнішню будову зубів і позначте цифрами такі частини зуба: коронка, шийка, корінь, емаль, дентин, пульпа, ясна.

ВИСНОВОК

Порівнявши ікла, різці та кутні зуби, укажіть, у чому полягає взаємозв’язок будови та форми зубів з їх функціями. Який вид зубів у людини найбільш розвинений і з чим це пов’язано?

Дослідницький практикум № 2

ТЕМА. Дія ферментів слини на крохмаль

МЕТА: навчитися досліджувати умови та вплив ферментів слини на крохмаль.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: рідкий крохмальний клейстер, штатив із пробірками, тримачі пробірок, пробірки, 2-процентний розчин йоду, піпетка, водяна баня, водяний термометр, спиртівка, сухий спирт, скляна лійка.

ХІД РОБОТИ

1. Сполосніть водою рот, сплюньте слину разом із водою в пробірку з лійкою.

2. Пронумеруйте 4 пробірки.

3. У пробірку № 1 налийте 5 мл крохмального клейстеру.

4. У пробірку № 2 налийте 5 мл крохмального клейстеру та додайте 1 мл слини.

5. У пробірку № 3 налийте 5 мл крохмального клейстеру та додайте 1 мл слини.

6. У пробірку № 4 налийте 5 мл крохмального клейстеру та додайте 1 мл прокип’яченої й охолодженої до кімнатної температури слини.

7. Пробірки № 1, 2, 4 поставте на водяну баню з температурою води 38-40° С. Пробірку № 3 поставте в склянку з льодом.

8. Через 15-20 хв вийміть пробірки з водяної бані та зі склянки з льодом.

9. Вміст кожної пробірки дослідіть за допомогою йодної проби на наявність крохмалю. Для цього в кожну пробірку додайте 1-2 краплі розчину йоду. Якщо в розчині є крохмаль, то вміст пробірки набуде синього кольору.

10. Запишіть результати досліду в зошит у вигляді таблиці й поясніть умови дії ферменту слини на крохмаль.

ВИСНОВОК

Обґрунтуйте, що свідчить про дію ферментів на крохмаль.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно