Звикання - найдавніший і найпоширеніший вид навчання. Звикання відбувається несвідомо. Нервова система через деякий час перестає реагувати на повторювані одноманітні сигнали. Що частіше застосовують певний подразник, то швидше відбувається звикання.

Навчання шляхом «спроб і помилок» детально описав американський психолог Е. Торндайк. Наприклад, щоб навчитися бездоганно плавати, доводиться здійснювати безліч спроб, допускаючи й помилки. Із часом досвіду стає більше та й людина допускається менше помилок.

Приховане, або латентне, навчання спрямоване на задоволення безпосередньої потреби, наприклад, у додаткових знаннях. Під час читання науково-популярного журналу або участі в гуртках за інтересами ми отримуємо інформацію, яка, на перший погляд, ніби другорядна, але із часом може мати життєво або професійно важливе значення.

Осяяння, або інсайт, - це вища форма навчання, основою якого є здогадка, раптове розуміння істотного у структурі, ситуації в цілому.

Що таке пам’ять і які її види? Пам’ять - комплекс процесів, які відбуваються в центральній нервовій системі, забезпечуючи накопичення, зберігання та відтворення індивідуального досвіду і досвіду інших людей, почутого чи прочитаного, переживань тощо.

Функціональний стан пам’яті залежить від роботи певних ділянок кори великих півкуль головного мозку, зокрема центрів різних почуттів і ділянок кори, які відповідають за зорову, слухову, рухову пам’ять тощо. Крім того, кора лобової та скроневої часток відповідає за стан пам’яті в цілому. Вважають, що всі відділи кори замкнуті між собою ланцюжками нейронів. Імпульси, що в них циркулюють, зумовлюють зміну біосинтетичної активності нервових клітин, що приводить до утворення біологічно активних речовин - «носіїв пам’яті». Для того щоб інформація відкладалася в пам’яті, потрібно її повторювати.

Як ми запам’ятовуємо? Запам’ятовування — це закріплення в пам’яті певних знань. Розрізняють запам’ятовування механічне й осмислене, мимовільне і довільне.

Механічне запам’ятовування ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення. Воно потребує звичних зусиль і багато часу. За такого способу запам’ятовування знання в пам’яті тримаються недовго і пригадати їх у потрібний момент дуже важко.

Осмислене запам’ятовування відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам’ятати суть навчального матеріалу.

Мимовільне запам’ятовування відбувається тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось запам’ятати (наприклад, цікаві незвичайні факти чи об’єкти).

Довільне запам’ятовування потребує певних вольових зусиль з боку людини.

Усе, із чим людина стикається у повсякденному житті, не зникає безслідно, а зберігається в мозку у вигляді пам’ятних слідів. Процес запам’ятовування можна поділити на етапи, які відрізняються тривалістю збереження інформації (мал. 185).

Мал. 185. Графік тривалості різних видів пам’яті. Завдання. Користуючись малюнком, поясніть, як змінюється тривалість різних видів пам’яті

Перший етап — сенсорна пам’ять - триває мілісекунди. За цей час людина утримує інформацію на рівні сенсорних систем (зорової, слухової тощо). Вищі відділи мозку сприймають сигнали, що надійшли з довкілля. Якщо цього не відбувається, то менш ніж за секунду ці сліди стираються, і сенсорна пам’ять заповнюється новими сигналами.

Другий етап - короткочасна пам’ять - триває від кількох секунд до кількох хвилин. Цей час потрібний для розв’язання миттєвих задач. Якщо інформація не повторюється, вона зникає з пам’яті, не залишаючи відчутних слідів. Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам’ятати лише певний обсяг інформації. Він становить 7+2 інформаційних сигнали (слова, предмети, символи тощо). Наприклад, ми легко запам’ятовуємо номер телефону, який, зазвичай, не перевищує семи цифр.

Важлива для людини інформація з короткочасної пам’яті переводиться в довготривалу. Це процес об’єднання слідів пам’яті.

Третій етап - довготривала пам’ять - забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам’ятовуються після багаторазового їхнього повторення і відтворення. Це глибинна пам’ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше. Інформація, яка потрапила в довготривалу пам’ять, може зберігатися годинами, днями, місяцями, роками і навіть протягом життя людини. Особливо міцно закладено в пам’яті події, що відбулися під впливом сильних емоцій.

Отже, у пам’яті відкладається тільки частина отриманої інформації — тривалий час зберігаються основні поняття, узагальнення, а також важлива особиста інформація. Більшість інформації забувається, що оберігає мозок від перевантаження.

Інформацію в довготривалій пам’яті можна класифікувати на процедурну та декларативну пам’ять. Процедурна пам’ять - це пам’ять на дії (що і як потрібно робити). У ній найчастіше задіяні різні сенсорні (зорові, слухові, нюхові тощо) та рухові центри мозку.

Декларативна пам’ять - це запам’ятовування об’єктів, подій, епізодів, облич, місць тощо. Формування декларативної пам’яті пов’язане з діяльністю внутрішньої поверхні скроневих часток великих півкуль, включно із підкірковими структурами.

За характером психічної активності, що переважає в діяльності, розрізняють такі види пам’яті: рухова (моторна), емоційна, образна, словесно-логічна (змістова) (мал. 186).

Рухова, або моторна, пам’ять - це запам’ятовування і відтворення рухів. Є основою рухових навичок і звичайних рухів, а також формування різних практичних дій і трудових навичок. Завдяки цій пам’яті ми здатні виконувати найскладніші рухи: танцювати, писати, віртуозно грати на музичних інструментах тощо.

Мал. 186. Види пам’яті за характером цілей діяльності. Завдання. Користуючись схемою, назвіть види пам’яті за характером сулей діяльності, охарактеризуйте їх і поясніть їхнє значення для людини

Образна пам’ять - це збереження в пам’яті та відтворення колись сприйнятого життєво важливого об’єкта, його просторового розташування, кольору, звуків тощо. Вона пов’язана з певного сенсорною системою, тому виділяють зорову, слухову, смакову, нюхову образну пам’ять. Ці різновиди пам’яті мають значення у найрізноманітніших галузях людської діяльності (наведіть приклади).

Емоційна пам’ять зберігає пережиті емоції.

Словесно-логічна, або змістова, пам’ять - це запам’ятовування і зберігання в пам’яті, а потім відтворення прочитаних або почутих думок у словесній формі.

Виділяють також природжену (видову) та набуту пам’ять. Природжена пам’ять проявляється у вигляді безумовних рефлексів, інстинктів, характерних для всіх людей. Набута (індивідуальна) пам’ять формується в результаті навчання. Її механізми забезпечують зберігання та відтворення інформації, набутої протягом життя. Саме цей вид пам’яті має величезне значення для поведінки людини. Без здатності накопичувати, зберігати й відтворювати інформацію не можна було б планувати та здійснювати доцільні дії, здобувати нові знання.

Звичайно, різні види пам’яті тісно пов’язані між собою.

Як ми відтворюємо (згадуємо) запам’ятоване? Відтворення - це процес пригадування певних знань і викладення їх у логічній послідовності. Воно пов’язане з використанням пам’ятних слідів. Як і запам’ятовування, відтворення може бути мимовільним і довільним. Поштовх до мимовільного відтворення може бути незначним. Достатньо згадати, як ви пішли в перший клас, і відразу із цією подією виникне низка спогадів.

Для довільного відтворення потрібні вольові зусилля з боку людини, її бажання згадати щось конкретне. Наприклад, ви хочете пригадати матеріал, який вивчали на попередньому уроці. Пригадування значною мірою залежить від того, як інформація заклалася в пам’ять. Якщо учень добре засвоїв матеріал, то й пригадує його легко, якщо погано - на пригадування витрачається багато зусиль.

Ключові терміни і поняття: навчання, пам’ять, запам’ятовування, відтворення.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Пам’ять поділяють на природжену, яка існує у вигляді безумовних рефлексів та інстинктів, і набуту, що виникає в процесі індивідуального розвитку людини.

• Запам’ятовування буває механічне та осмислене. Пам’ять класифікують за характером цілей діяльності (мимовільна й довільна); за характером психічної активності, що переважає в діяльності (рухова, емоційна, словесно-логічна, образна); за тривалістю зберігання та закріплення матеріалу (сенсорна, короткочасна, довготривала).

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Що таке пам’ять? Яке значення вона має в житті людини? 2. Які основні характеристики пам’яті? 3. Що таке запам’ятовування? Які основні умови механічного й осмисленого запам’ятовування? Яку перевагу має осмислене запам’ятовування? 4. Як зберігається інформація в пам’яті людини? Які є види збереження інформації в пам’яті? 5. Які особливості довготривалої пам’яті?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Виберіть вид пам’яті, яка забезпечує запам’ятовування, зберігання та відтворення рухів: а) моторна; б) емоційна; в) образна; г) змістова.

2. Виберіть вид пам’яті, яка забезпечує запам’ятовування, збереження та відтворення почуттів: а) моторна; б) емоційна; в) образна; г) змістова.

3. Виберіть вид пам’яті, яка забезпечує запам’ятовування, зберігання та відтворення прочитаного: а) моторна; б) емоційна; в) образна; г) змістова.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ. Розкрийте види пам’яті за характером цілей діяльності (мимовільна і довільна); за характером психічної активності, що переважає в діяльності (рухова, емоційна, словесна (смислова), образна); за тривалістю зберігання і закріплення матеріалу (сенсорна, короткочасна, довготривала).

ПОМІРКУЙТЕ. Чому вірш, який ми вивчали в початковій школі, запам’ятовується на все життя?

Дослідницький практикум. Дослідіть різні види пам’яті.