§ 11. ТРАВЛЕННЯ В КИШЕЧНИКУ

Основні поняття й ключові терміни: ТОНКИЙ КИШЕЧНИК. Печінка. Підшлункова залоза. ТОВСТИЙ КИШЕЧНИК.

Пригадайте!

Що таке травлення?

Запропонуйте пояснення

У проміжному відділі головного мозку є харчовий центр, утворений осередками голоду і насичення. Він відповідає за діяльність травної системи. Коли поживних речовин в організмі не вистачає, виникає відчуття голоду і бажання їсти, а коли цих сполук достатньо - формується відчуття насичення. А яким чином тонкий кишечник впливає на відчуття голоду і насичення, якщо він розташований «далеко» від головного мозку?

ЗМІСТ

Яка будова та функції тонкого кишечнику?

ТОНКИЙ КИШЕЧНИК - відділ травного каналу, який з’єднує шлунок з товстим кишечником. Це найважливіший відділ травного каналу, довжина якого близько 6 м і діаметр 3-4 см. У тонкому кишечнику розрізняють три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки.

Стінки тонкої кишки складаються з трьох оболонок. Основою зовнішньої серозної оболонки є сполучна тканина. М’язова середня оболонка тонкої кишки складається з двох шарів непосмугованої м’язової тканини - поздовжнього і колового. Слизова оболонка утворена одношаровим епітелієм, що має здатність до швидкого поділу та оновлення клітин. Ще однією особливістю оболонки є наявність у ній численних колових складок, кишкових залоз та кишкових ворсинок. Це пристосування для збільшення поверхні оболонки. У тонкий кишечник впадають протоки печінки та підшлункової залози. Регулює діяльність кишечнику один із найбільших нервів людини - блукаючий нерв.

Іл. 24. Будова стінки тонкої кишки: 1 - кишкова ворсинка; 2 - одношаровий епітелій ворсинки; 3 - лімфатична судина; 4 - кровоносні судини; 5 - слизова оболонка; 6 - підслизова основа; 7 - коловий шар м'язів; 8 - поздовжній шар м'язів; 9 - зовнішня оболонка

Основними процесами травлення у тонкому кишечнику є:

1) хімічна обробка їжі - за допомогою ферментів підшлункового та кишкового соків відбувається остаточне хімічне розщеплення поживних речовин: трипсин впливає на розщеплення білків до амінокислот, ліпази - жирів до жирних кислот й гліцеролу, амілази - складних вуглеводів до глюкози;

2) фізична обробка їжі - за допомогою жовчі відбувається подрібнення жирів на краплинки (емульгація жирів) для перетравлення за допомогою ферментів-ліпаз;

3) переміщення їжі - скорочення м’язів стінок забезпечують просування хімусу до товстого кишечнику;

4) знезараження їжі - у стінках кишки є багато лімфатичних вузликів, у жовчі є речовини, які вбивають мікроорганізми;

5) всмоктування їжі - за допомогою ворсинок відбувається пристінкове травлення та потрапляння амінокислот і моносахаридів у кров та жирних кислот у лімфу.

Отже, тонкий кишечник має особливості будови, що пов'язані з остаточним розщепленням їжі та всмоктуванням простих поживних сполук у кров і лімфу.

Яку роль виконують печінка та підшлункова залоза у процесі травлення?

Печінка - найбільша травна залоза, розміщена в правому підребер’ї під діафрагмою. Ззовні печінка вкрита капсулою зі сполучної тканини. У печінці розрізняють праву (велику) й ліву (малу) частки. Одиницею будови є печінкові частки, які складаються з печінкових клітин - гепатоцитів. На нижній поверхні розташований жовчний міхур з міхуровою протокою. Основними функціями печінки є такі: 1) секреторна - виробляє жовч, яка депонується в жовчному міхурі. Під дією жовчі жири розпадаються на дрібненькі краплинки, активуються ферменти, посилюється рухова активність кишок, всмоктуються жиророзчинні вітаміни, затримуються гнильні процеси й знешкоджуються бактерії; 2) бар’єрна - знешкодження шкідливих речовин, які надходять з кров’ю від кишечнику; 3) запаслива - перетворення надлишку глюкози в глікоген і відкладання про запас; 4) захисна - синтезуються майже усі захисні білки плазми крові; 5) видільна - утилізуються еритроцити, що загинули, отруйний амоніак перетворюється на нешкідливу сечовину та ін.; 6) участь в обміні речовин та енергії - є джерелом тепла, здійснюється взаємоперетворення поживних речовин, накопичується вітамін А тощо.

Іл. 25. Зв'язок травних залоз із тонким кишечником: 1 - печінка; 2 - жовчний міхур; 3 - загальна жовчна протока; 4 - підшлункова залоза; 5 - підшлункова протока

Підшлункова залоза - велика травна залоза, протока якої відкривається в дванадцятипалу кишку. Залоза вкрита тонкою капсулою, має долькову будову й розташовується позаду шлунка біля задньої стінки живота. Підшлункова залоза виділяє в дванадцятипалу кишку безбарвну рідину лужної реакції - підшлунковий сік. Найважливішими компонентами соку є ферменти, які розщеплюють усі поживні речовини: трипсин (розщеплює білки), ліпази (розщеплюють жири), амілази (розщеплюють складні вуглеводи). За добу в людини виділяється близько 1,5-2,0 л соку.

Отже, печінка та підшлункова залоза є травними залозами, що забезпечують травлення в тонкому кишечнику.

Яка будова та функції товстого кишечнику?

ТОВСТИЙ КИШЕЧНИК - відділ, яким завершується травний канал. Загальна довжина органа дорівнює 1,5-2,0 м, діаметр близько 6 см і в ньому розрізняють такі відділи: сліпа кишка з апендиксом, кишки ободова, сигмоподібна та пряма, що завершується відхідником (анусом). Стінки кишечнику складаються з трьох оболонок: зовнішньої, м’язової й слизової. Основними процесами товстого кишечнику є:

1) фізична обробка їжі - відбуваються накопичення й ущільнення неперетравлених решток;

2) хімічна обробка їжі - симбіотичне травлення за допомогою корисних мікроорганізмів мікрофлори кишечнику. Для цих бактерій товстий кишечник є середовищем життя, а вони, у свою чергу, синтезують вітаміни К і В, пригнічують дію шкідливих мікробів;

3) переміщення їжі - за допомогою кишкового соку формуються калові маси та видаляються з організму;

4) всмоктування їжі - у кров, лімфу й тканинну рідину потрапляють неорганічні (вода, йони) й невелика кількість органічних речовин (глюкоза, амінокислот);

5) знешкодження їжі - за участю слизу кишкових залоз, лімфовузлів та корисних мікроорганізмів пригнічуються гнильні процеси та шкідливі бактерії.

Іл. 26. Модельне зображення товстого кишечнику

Отже, у товстому кишечнику завершується розщеплення поживних речовин, всмоктується більша частина води та відбувається видалення неперетравлених решток з організму.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Вплив тонкого кишечнику на харчовий центр пояснює глюкостатична теорія, згідно з якою відчуття голоду чи насичення залежить від концентрації глюкози в крові, що відтікає від кишечнику. А відчуття задоволення, що виникає у нас від смачної й красивої їжі, пов'язане із упливом на харчовий центр таких гормонів, як...

Розв’яжіть кросворд і ви отримаєте назву цих «гормонів задоволення».

1. Тканина, що вистилає травний канал.

2. Складова речовина слизу.

3. Червоподібний відросток сліпої кишки.

4. Продукт розщеплення вуглеводів.

5. Утвори тонкої кишки, що здійснюють всмоктування.

6. М’яз-затискач.

7. Частково перетравлена їжа шлунка й кишечнику.

8. Найбільша травна залоза людини.

9. Фермент підшлункового соку, що розщеплює білки.

Самостійна робота з ілюстрацією

Ворсинки - утвори тонкої кишки, що забезпечують пристінкове травлення й всмоктування. Визначте позначення поданих у таблиці елементів будови ворсинки та вкажіть їхнє функціональне призначення.

БУДОВА І ФУНКЦІЇ ВОРСИНКИ

Біологія + Харчова промисловість

Здавна люди вживали кисле молоко, кефір, йогурт, кумис та інші молочні продукти, не усвідомлюючи, що захищають себе від хвороб. І. І. Мечников науково обґрунтував роль цих продуктів у процесі травлення. Він звернув увагу людей на можливість використання молочнокислих бактерій у боротьбі з бактеріями гниття, що є в мікрофлорі кишечнику. Сьогодні для лікування і профілактики дисбактеріозу фахівці все частіше рекомендують біойогурти та біокефіри з «живими» лактобактеріями та біфідобактеріями. Які ж властивості цих бактерій зумовлюють корисний ефект молочнокислих продуктів?

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Соболь (нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)