§ 18. КРОВ І ЛІМФА

Основні поняття й ключові терміни: КРОВ. ЛІМФА.

Пригадайте!

Що таке внутрішнє середовище організму?

Поміркуйте!

В організмі людини вміст крові становить близько 7 % загальної маси тіла, тканинна рідина - близько 15 % і лімфа - близько 4 %. Визначте, скільки рідини міститься у внутрішньому середовищі людини масою 70 кг.

ЗМІСТ

Чому кров є сполучною тканиною?

КРОВ - рідка сполучна тканина червоного кольору, що переміщується по замкненій кровоносній системі й забезпечує транспорт речовин та енергії в організмі. У людини на кров припадає близько 7 % загальної маси тіла, що для дорослої людини масою 70 кг становить близько 5 л. У дітей її кількість значно більша: у новонароджених - близько 15 %, а в однорічних дітей - близько 11 %. У жінок об’єм крові трохи менший, ніж у чоловіків, і становить близько 6 % маси тіла. У людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, об’єм крові нижчий, ніж у тренованих людей. Так, у спортсменів він може досягати 10 % маси тіла.

Іл. 39. Формені елементи крові

У стані фізіологічного спокою кровоносними судинами циркулює лише половина всієї крові, а решта міститься в «депо» крові - печінці, селезінці, легенях, судинах шкіри.

Кров містить плазму та клітини - формені елементи крові. Плазма крові - це рідина з водорозчинними сполуками. Основні її компоненти - вода, солі, білки та глюкоза.

Таблиця 11. СКЛАД КРОВІ

Кров є рідкою сполучною тканиною, тому що: а) містить велику кількість міжклітинної речовини та є розчином різних речовин; б) має здатність до регенерації; в) містить різні клітини, що виконують важливі для організму функції.

До формених елементів крові належать еритроцити (від грец. еритрос - червоний, цитос - клітина), лейкоцити (від грец. лейкос - безбарвний, цитос - клітина) і тромбоцити (від грец. тромбос - згусток, цитос - клітина).

Таблиця 12. ФОРМЕНІ ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ

Отже, кров - сполучна тканина, що на відміну від інших сполучних тканин є рідким розчином різних сполук та клітин.

Як функції крові пов'язані з її складом?

Кров у процесі еволюції формувалася як рідина всередині тіла для здійснення транспорту речовин та енергії. Тому всі її функції в організмі людини тією чи іншою мірою пов’язані саме з переміщенням по замкненій системі судин йонів, речовин, клітин, тепла тощо.

Дихальна функція полягає в перенесенні кисню від легень до тканин і вуглекислого газу від тканин до легень. У крові ці гази зв’язуються з гемоглобіном еритроцитів або розчиняються у воді плазми крові. Поживна функція полягає в перенесенні амінокислот, глюкози, жирів у складі плазми крові від травного каналу до клітин. Видільна функція забезпечує транспорт від клітин до органів виділення (нирок, легень, шкіри) розчинних у плазмі кінцевих продуктів обміну, надлишку солей тощо. Захисна функція здійснюється лейкоцитами (знешкодження бактерій, вірусів), тромбоцитами (запобігання втратам крові при пошкодженні судин), речовинами в плазмі крові (антитіла). Регуляторна функція полягає в перенесенні регуляторних сполук (гормони, вітаміни) до клітин й органів. Терморегуляторну функцію забезпечує плазма крові, що переносить тепло по всьому організмі для підтримання сталої температури тіла. Гомеостатична функція полягає в підтриманні сталості показників внутрішнього середовища, як-то рН, осмотичний тиск, температура тіла тощо.

Отже, кров складається з плазми й формених елементів: плазма пристосована до здійснення поживної, видільної, регуляторної, терморегуляторної й гомеостатичної функцій, а формені елементи крові забезпечують дихальну та захисну функції.

Який склад і функції лімфи?

Лімфа (від лат. lympha - чиста вода, волога) - рідка безбарвна сполучна тканина, як і кров, є частиною внутрішнього середовища організму людини. Вона складається з лімфоплазми та формених елементів. Лімфа відрізняється від міжклітинної рідини та крові лише меншою концентрацією білків. У лімфі майже немає еритроцитів, проте є багато лімфоцитів (до 90 %). Склад лімфи не є сталим і залежить від органа, з якого вона витікає. Так, лімфа, що відтікає від травного тракту, вміщує багато жирів, від печінки - білків.

Іл. 40. Утворення лімфи з тканинної рідини в лімфатичному капілярі

Утворюється лімфа із тканинної рідини. У міру збільшення об’єму тканинна рідина, що утворюється постійно з крові, фільтрується в лімфатичні капіляри й переміщується по лімфатичних судинах. Завдяки наявності в них клапанів лімфа проштовхується по судинах у напрямку серця. Змішується лімфа з венозною кров’ю в підключичних венах. У людини за добу утворюється близько 2 л лімфи.

Яке значення має лімфа? Основними її функціями є захисна (за участю лімфоцитів відбувається знешкодження мікроорганізмів), транспортна (переміщення різних речовин) і гомеостатична (регулює об’єм і склад тканинної рідини).

Отже, лімфа є частиною внутрішнього середовища, переміщується по незамкненій лімфатичній системі та виконує захисну, транспортну та гомеостатичну функції.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Лабораторна робота № 1

МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА КРОВІ ЛЮДИНИ

Мета роботи: розвивати уміння спостерігати, розпізнавати та описувати формені елементи крові людини.

Обладнання: мікроскопи, мікропрепарати крові людини.

Хід роботи

1. Розгляньте під мікроскопом мікропрепарат крові людини. За якими ознаками розпізнають еритроцити, лейкоцити та тромбоцити?

2. Переведіть мікроскоп на велике збільшення та порівняйте розміри, наявність ядра, форму клітин крові.

3. Замалюйте в зошиті формені елементи крові, дотримуючись їхнього співвідношення в розмірі.

4. Заповніть у робочому зошиті таблицю.

5. Підсумок роботи.

Кросворд «Транспорт речовин»

Розв’язавши кросворд, ви отримаєте у виділених клітинках назву групи білків плазми крові, що забезпечують гуморальний імунітет організму людини.

1. Червоний дихальний пігмент крові.

2. Рідка частина крові.

3. Сталість внутрішнього середовища.

4. Кров’яні пластинки.

5. Залоза, що є місцем утворення Т-лімфоцитів.

6. Частина внутрішнього середовища організму.

7. Органічні сполуки плазми крові.

8. Один із засновників учення про гомеостаз.

9. Білки плазми, що утворюються у відповідь на чужорідні тіла.

Біологія + Психологія

Асоціація (від лат. associatio - об’єднання) - зв’язок між психічними явищами (відчуттями, уявленнями, думками), за якого уявлення одного з них зумовлює появу іншого. Ці зв’язки, на які звернув увагу ще Арістотель, допомагають краще запам’ятовувати різну інформацію. В асоціаціях також закріплюється минулий досвід людини, її попередня практика. Із чим асоціюється у вас це зображення клітин крові, отримане за допомогою сканувального електронного мікроскопа?

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Соболь (нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)