Стрес. Профілактика захворювань ендокринної системи
- 28-11-2021, 20:19
- 481
8 Клас , Біологія 8 клас Соболь 2021 (нова програма)
§ 62. Стрес. Профілактика захворювань ендокринної системи
Основні поняття й ключові терміни: СТРЕС. Ендокринні захворювання.
Пригадайте! Що таке хвороба?
Поміркуйте!
Як стверджував Ганс Сельє, «...лише декілька ознак дійсно характеризують будь-яку конкретну хворобу, більшість же симптомів є спільними для багатьох різних хвороб». Згодом, за допомогою експериментів на пацюках було доведено, що в них спостерігається однакова реакція на отруєння, спеку, холод. Так було започатковано вчення про стрес, що є неспецифічною основою багатьох захворювань. А що таке стрес і чи завжди він є шкідливим явищем?
ЗМІСТ
Яка роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій?
СТРЕС (від англ. stress - напруження) - неспецифічна нейрогуморальна відповідь, що виникає під дією будь-яких сильних подразників (стресорів) і спрямована на адаптацію організму. Термін «стрес» у науку вперше ввів у 1932 році У. Б. Кеннон у своїх класичних роботах з універсальної реакції «боротися чи втікати». Стрес, як особливий стан, забезпечує захист організму від загрозливих упливів. При цьому в організмі здійснюються певні процеси регуляторних систем, що є неспецифічними, тобто спадковими стандартними реакціями у відповідь на дію будь-якого небезпечного чинника. Таким чином, стрес - це природна захисна відповідь здорового організму. Чинники стресу людини класифікують на групи: фізичні (спека, холод, травма), хімічні (різні запахи, напруга кисню в крові, наркоз), фізіологічні (фізичні навантаження, біль), інфекційні (вірусні, бактеріальні хвороби), соціальні (конфлікти, різкі зміни способу життя), психічні (страх, небезпека, конфлікт).
Основними процесами стресу є так звана класична тріада Сельє: 1) розростання кори надниркових залоз; 2) зменшення тимусу; 3) поява крововиливів в слизовій оболонці травного каналу. Чому ж з'являються ці ознаки стресу?
Дія стресорів починається зі збудження кори великого мозку. Звідти нервові імпульси надходять до гіпоталамуса, де утворюються нейрогормони. Вони активізують функцію гіпофіза, що виробляє адренокортикотропний гормон. Під його дією відбуваються розростання кори надниркових залоз і посилена секреція глюкокортикоїдів, які запускають механізм посиленого енергетичного забезпечення. Але запаси глікогену й глюкози в організмі обмежені, тому ці гормони стають причиною розпаду тканин, зменшення тимусу й секреції тимозину та зниження імунітету. Зростає також кількість адреналіну, під дією якого кровоносні судини шлунково-кишкового тракту звужуються, погіршується кровопостачання оболонок і з'являються точкові крововиливи в слизовому шарі.
Отже, стрес є складним каскадом реакцій, у розвитку якої беруть участь органи ендокринної системи.
Яке значення стресу?
Стрес проявляється у вигляді адаптаційного синдрому, який проходить у три стадії: 1) стадія тривоги (короткочасна адаптація); 2) стадія опору (довгострокова адаптація); 3) стадія виснаження (вичерпання резервних можливостей організму).
Стадія тривоги розвивається під час зустрічі організму з чим-небудь новим, несподіваним і значущим. Під дією гормонів наднирників у людини збільшується частота і сила скорочень серця, підвищується артеріальний тиск, рівень глюкози в крові, розширюються бронхи, звужуються кровоносні судини тощо.
Стадія опору настає при тривалій дії стресорів. Організм мобілізується для боротьби зі стресом, і перш за все знижується рівень тривоги. Стадія опору може бути значною й тривати роками. На цій стадії відбуваються перебудови в організмі, що підвищують витривалість до дії чинників. Синтезуються білки м'язів, що підвищує їхні фізичні якості, утворюються еритроцити для забезпечення додаткових потреб у кисні, збільшується кількість ферментів для синтезу білків у робочих органах, зростає кількість антитіл, що підвищує імунітет тощо.
Стадія виснаження настає, якщо дія чинника є сильною і тривалою. Це призводить до вичерпання резервних можливостей організму. Саме на цьому етапі виникають захворювання, які Г. Сельє назвав «хворобами адаптації» (гіпертензія, виразкова хвороба шлунку і 12-ти палої кишки, ревматизм, бронхіальна астма, шкірні хвороби). У виникненні цих хвороб велике значення мають такі фактори як переохолодження, перегрівання, фізична перевтома, надлишкове вживання солі.
Стреси можуть мати позитивний і негативний вплив, тому в медицині, фізіології, психології виділяють позитивну (еустрес) і негативну (дистрес) форми стресу. Позитивний стрес породжують позитивні емоції, активна життєва позиція, регулярні помірні фізичні й розумові навантаження. Помірні впливи викликають підвищення загальної стійкості організму, розширення його пристосувальних можливостей. При правильній організації навантажень проявляється в основному фаза опору. Організм стає стійкішим не лише до фізичних навантажень, а й до емоційних напружень, інфекцій, отруєнь тощо. Негативний стрес викликають негативні емоції, нервове і фізичне перенапруження. Особливо це стосується суто людської форми стресу - соціально обумовленої. Типовим прикладом такого стресу є «шкільний» стрес, проявом якого є хвилювання учня під час опитування, під час виконання контрольних робіт, складання екзаменів.
Отже, у відповідь на дію стрес-подразників виникає неспецифічна (завжди однакова) реакція, спрямована на активізацію пристосувальних захисних механізмів й підтримання сталості внутрішнього середовища.
Які причини та заходи профілактики ендокринних захворювань?
Ендокринні захворювання - це хвороби, що виникають у разі порушенні діяльності ендокринних залоз. Гормони можуть виділятися в надлишку (гіперфункція) або в недостатній для організму кількості (гіпофункція).
При надлишку гормону росту у дитячому віці розвивається гігантизм. Зріст хворих дітей значно перевищує зріст однолітків, і в юному віці вони можуть досягати двох метрів. Якщо гіперфункція передньої частки гіпофіза розвивається у дорослих, то в них ніби відновлюється ріст. При цьому збільшуються тільки ті частини тіла (руки, ноги, язик, ніс, щелепи), які не втратили здатність рости. Захворювання називають акромегалією. При недостатній кількості гормону росту у дітей розвивається карликовість.
Щитоподібна залоза продукує гормон тироксин. Порушення цієї діяльності призводить до захворювання на мікседему і кретинізм. Мікседема (слизистий отік) зумовлена нестачею тироксину у дорослому віці, що супроводжується нагромадженням в шкірі певних сполук, повільним ростом та розвитком. Кретинізм є захворюванням, що обумовлене гіпофункцією щитоподібної залози у дитячому віці. У хворих дітей затримується фізичний і психічний розвиток. При підвищеному виділенні тироксину розвивається базедова хвороба. Вона характеризується інтенсивним обміном речовин, вирячкуватістю, підвищеною збудливістю нервової системи, дрижанням кінцівок, схудненням.
При нестачі кортикоїдних гормонів наднирників виникає бронзова хвороба, за якої шкіра набуває бронзового кольору. Крім того, людина худне, втрачає працездатність через розлади нервово-м'язової системи.
У разі недостатнього утворення інсуліну клітинами підшлункової залози або порушення його засвоєння в організмі відбувається підвищення кількості глюкози у крові й тканинах. Це супроводжується порушенням обміну вуглеводів і розвивається захворювання цукровий діабет. Гіперфункція панкреатичних острівців, а також введення в організм великих доз інсуліну призводять до значного зменшення концентрації глюкози в крові та викликають інсуліновий шок.
Для профілактики ендокринних захворювань слід вести здоровий спосіб життя, який передбачає не лише дотримання режиму праці та відпочинку, а й раціональне харчування, нормальну психологічну обстановку в сім'ї й колективі.
ДІЯЛЬНІСТЬ
САМОСТІЙНА РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ
Рекомендації щодо запобігання дистресу
Застосуйте свої знання та обґрунтуйте основні рекомендації щодо запобігання негативної форми стресу.
БІОЛОГІЯ + НАУКА Внесок вчених у розвиток знань про ендокринну систему
Увідповідніть названі причини із назвами ендокринних захворювань та отримайте прізвище англійського фізіолога, який у 1905 році ввів у науку поняття «гормон». Назвіть інших відомих вчених та оцініть значення їхнього внеску у розвиток знань про ендокринну систему.
БІОЛОГІЯ + ЗДОРОВ'Я Фізкультура й «хвороби адаптації»
Переважання в поведінці людей «реакції нападу» або «реакції втечі» покладені в основу умовного поділу на «людей-левів» та «людей-кроликів». Але і в першому і в другому варіанті людина адаптивно реагує на екстремальні ситуації. Недостатність адаптації або її відхилення в протилежну сторону є причиною розвитку захворювань. Оцініть значення фізичних навантажень для запобігання «хвороб адаптації».
РЕЗУЛЬТАТ
1-6 балів. 1. Що таке стрес? 2. Назвіть дві групи чинників стресу. 3. Назвіть основні стадії розвитку стресу. 4. Вкажіть дві форми стресу. 5. Що таке ендокринні захворювання? 6. Наведіть приклад ендокринних хвороб. 7-9 балів. 7. Яка роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій? 8. Яке значення стресу? 9. Які причини ендокринних хвороб? 10-12 балів. 10. Обґрунтуйте основні рекомендації щодо профілактики ендокринних захворювань.
Коментарі (0)