Травні процеси в ротовій порожнині

У ротовій порожнині (мал. 8.1) розпочинається процес травлення: їжа подрібнюється й обробляється слиною. Щоб слина добре обробила їжу, її слід ретельно пережовувати. Слина зволожує їжу, а її фермент амілаза розщеплює вуглеводи на складові. Також до складу слини входять ферменти ліпаза та мальтаза, які розщеплюють органічні речовини, лізоцим, який знезаражує їжу, та муцин, що забезпечує формування харчової грудки.

Як ви вже знаєте, у ротовій порожнині їжа перетирається й подрібнюється зубами. Після жування й перемішування за допомогою язика вона перетворюється на харчову грудку, яка далі просувається травною системою завдяки скороченням непосмугованих м’язів у стінках травного тракту.

Після подрібнення їжі та обробки її слиною відбувається ковтання. Ковтання — це сукупність рухів м’язів ротової порожнини, глотки і стравоходу, які забезпечують переміщення їжі з ротової порожнини через глотку і стравохід до шлунка.

Травні процеси у шлунку

У шлунку (мал. 8.2) їжа обробляється шлунковим соком — рідиною, яку виділяють залози шлунка. До його складу входить хлоридна кислота, тому він має кислу реакцію. Окрім кислоти, шлункові залози виділяють ферменти, які беруть участь у розщепленні білків,— ренін і пепсин.

Мал. 8.1. Ротова порожнина та стравохід

Мал. 8.2. Шлунок

Поки шлунковий сік просочує їжу, усередині харчової грудки середовище залишається лужним, тому там ще якийсь час триває процес розщеплення вуглеводів за допомогою амілази слини.

М’язи у стінках шлунка повільно скорочуються і перемішують його вміст. Відтак частково перетравлена їжа порціями переміщується в кишечник.

Мал. 8.3. Підшлункова залоза

Травні процеси в тонкому кишечнику

У тонкому кишечнику (мал. 8.6, с. 34) завершується процес розщеплення речовин і відбувається всмоктування продуктів розщеплення. У цей відділ надходять сік з підшлункової залози (мал. 8.3), що містить багато травних ферментів, і жовч із печінки (мал. 8.4). Також багато речовин (ферментів, слизу тощо) виділяють залози в стінках самого кишечника.

Ферменти амілаза, мальтаза, лактаза, сахараза розщеплюють вуглеводи, а трипсин і хімотрипсин — білки. Жовч, яка виробляється печінкою й містить солі жовчних кислот, потрібна для емульгації жирів — процесу подрібнення їх на дуже маленькі крапельки. Емульговані жири розщеплює фермент ліпаза, продукти розщеплення всмоктуються ворсинками кишечника в лімфатичний капіляр.

Багато молекул ферментів закріплені на поверхні клітин тонкого кишечника, що не дає їм змоги рухатися разом з їжею і швидко виводитися з організму. Для того щоб у роботі кишечника було задіяно якомога більше ферментів, площа поверхні його стінок збільшується за рахунок великої кількості ворсинок (мал. 8.5). Окрім того, наявність ворсинок значно прискорює всмоктування продуктів травлення стінками кишечника.

Мал. 8.4. Печінка

Мал. 8.5. Будова стінки тонкого кишечника, яка вкрита ворсинками

Мал. 8.6. Кишечник

Усмоктування є складним процесом. Усередині ворсинок кишечника розташовані кровоносні та лімфатичні капіляри, які відділені від порожнини кишечника лише двома шарами клітин. Ці клітини активно працюють та пропускають продукти травлення лише в один бік — до капіляра. Продукти розщеплення білків (амінокислоти) і вуглеводів (глюкоза) усмоктуються ворсинками кишечника.

Таким чином, біля стінки кишечника відбувається травлення дрібних частинок їжі, які потрапляють у простір між ворсинками, більші ж частинки перетравлюються в порожнині кишечника.

Рух вмісту тонкого кишечника забезпечують його м’язи. У цьому відділі є два шари м’язів — повздовжній і циркулярний. їхнє скорочення переміщує грудку їжі від початку до кінця тонкого кишечника. Окрім того, рухи цих м’язів забезпечують перемішування вмісту кишечника, що сприяє процесу травлення і всмоктуванню продуктів травлення.

Травні процеси в товстому кишечнику

У товстому кишечнику (мал. 8.6) накопичуються речовини, які не були засвоєні в тонкому кишечнику. У цьому відділі травної системи завершується їхня обробка, відтак усмоктуються ті речовини, які організм іще може використати. Передусім це вода, яка міститься в їжі, і та, що утворюється внаслідок реакцій травлення.

Значну роль у роботі товстого кишечника відіграють симбіотичні мікроорганізми, такі як кишкова паличка. Вони формують кишечну мікрофлору. Вони розщеплюють низку речовин, що не піддаються дії ферментів травної системи. Окрім того, мікрофлора кишечника виробляє цілий ряд необхідних нам сполук. Так, саме мікроорганізми є головними постачальниками вітаміну В12. До того ж вони перешкоджають розвитку хвороботворних бактерій та інших шкідливих організмів.

• Найдовшою частиною травної системи є тонкий кишечник. У дорослої людини його довжина може сягати 4,5-5 м. Товстий кишечник завдовжки лише 1,5-2 м.

• На межі тонкого й товстого кишечника розташований невеликий сліпий відросток — апендикс. У наших предків він брав активну участь у процесах травлення. А в сучасної людини його функція змінилася: зараз він бере участь у роботі імунної системи. Запалення цього відростка відоме під назвою «апендицит».

• Маса мікроорганізмів кишечника людини може становити від 1 до 3 кг.

Травна система має кілька ділянок. На кожній із них відбуваються різноманітні процеси, які дозволяють організму ефективно здійснювати травлення й забезпечувати його необхідними речовинами. Основою всіх процесів травлення є реакції за участю ферментів. Значну роль у роботі травної системи відіграють симбіотичні мікроорганізми, які живуть у кишечнику людини.