Войти
Закрыть

Кровотечі. Серцево-судинні хвороби та їх профілактика

8 Клас

Кровотечі, правила надання першої допомоги. За ушкодження кровоносних судин унаслідок травми, руйнування стінок судин за певних хвороб виникають кровотечі. Утрата крові призводить до зниження кров’яного тиску, порушення постачання киснем головного мозку, серця, інших органів. Смертельною для людини є втрата 2,0-2,5 л крові. Пригадайте, який об’єм крові в людини. Залежно від типу ушкоджених судин розрізняють капілярні, венозні, артеріальні кровотечі. Капілярні кровотечі (іл. 65 а) виникають навіть за незначного ушкодження тканин. Оскільки кров по капілярах рухається повільно та під невеликим тиском, то капілярні кровотечі не спричиняють значної втрати крові, їх легко зупинити. Основним правилом надання першої медичної допомоги за таких кровотеч є знезараження рани (наприклад, йодною настоянкою) і накладання на неї марлевої пов’язки. Венозні кровотечі (іл. 65 б) виникають за ушкодження вен. У венах кров тече швидше, тому такі кровотечі призводять до значних втрат крові. За венозної кровотечі кров витікає рівномірно і має темний колір. Для її зупинки необхідно накласти тугу пов’язку, а за ушкодження великих вен — джгут, розміщуючи його нижче від місця пошкодження. Артеріальні кровотечі (іл. 65 в) є найнебезпечнішими, оскільки в артеріях кров тече під великим тиском та зі значною швидкістю. Артеріальну кровотечу розпізнають за яскраво-червоним забарвленням крові, що виривається з рани фонтаном (іл. 65 в, 66 а). За артеріальної кровотечі необхідно швидко притиснути пальцем ушкоджену судину (вище від місця ушкодження) і накласти джгут (іл. 66 б, в). Щоб не ушкодити шкіру, його накладають поверх одягу або іншої м’якої тканини. Коли джгута немає, можна скористатися ременем, краваткою, хусткою тощо. Для цього між тканиною і тілом вставляють міцну паличку й закручують тканину до зупинки кровотечі (іл. 66 г). Після цього потерпілого негайно доправляють до лікарні. Джгут чи закрутку не можна залишати більш як на 1,5 год, щоб не спричинити змертвіння тканин. До джгута чи закрутки прикріплюють записку про час їх накладання. Якщо є потреба залишити джгут на більш як 1,5 год, то пальцем притискають артерію вище від рани й послаблюють джгут на 5-10 хв....
0 Переглянути

Рух крові по судинах. Пульс. Артеріальний тиск

8 Клас

Рух крові по судинах. Серце скорочується ритмічно, тому кров надходить до кровоносних судин порціями. Проте вона тече по кровоносних судинах безперервним потоком. Що ж забезпечує такий рух крові? Непосмуговані м’язові волокна артерій, скорочуючись та розслаблюючись, звужують та розширюють їх і в такий спосіб регулюють потік крові в цих судинах. Еластичні волокна надають артеріям пружних властивостей. Пружність артерій має вагоме значення для руху крові. Лівий шлуночок під час скорочення виштовхує кров під великим тиском. При цьому стінки аорти розтягуються і вона вміщує всю кров, виштовхнуту шлуночком. Коли шлуночок розслаблюється, тиск в аорті знижується, а її стінки завдяки пружним властивостям дещо стискаються. При цьому кров з розтягнутої аорти проштовхується до артерій, хоча із серця в цей час кров не надходить. У такий спосіб забезпечується безперервний рух крові по судинах. Руху крові по венах сприяють скелетні м’язи, які, скорочуючись і розслаблюючись, ритмічно стискають вени. Розтягнення порожнистих вен у грудній клітці під час вдиху також зумовлює рух крові по них до серця. Швидкість руху крові залежить від різниці тисків і від площі поперечного перерізу кровоносного русла. З курсу фізики вам відомо, що в нерозривних потоках нестисливих рідин добуток швидкості потоку (ν) на площу його поперечного перерізу (S) є величиною сталою. Об’єм крові, що протікає за одиницю часу через судини, дорівнює добуткові швидкості руху крові на площу поперечного перерізу судин. Ця величина є однаковою для всіх частин кровоносної системи: скільки крові виштовхує серце в аорту, стільки її протікає через артерії, капіляри та вени й стільки ж повертається до серця....
0 Переглянути

Будова та функції кровоносних і лімфатичних судин. Лімфообіг

8 Клас

Будова і функції кровоносних судин. В артеріях кров рухається під великим тиском, який вони витримують завдяки будові своїх стінок. Стінки артерій є товстими, міцними й пружними. Здебільшого артерії розміщені глибоко під м’язами, що має захисне значення. Великі артерії, віддаляючись від серця, розгалужуються. Стінки артерій складаються із трьох шарів (іл. 62). Зовнішній шар утворений сполучною тканиною. У ньому проходять нерви, що регулюють просвіт судин. Середній шар утворений непосмугованими м’язами та еластичними волокнами, які надають артеріям пружних властивостей. Внутрішній шар утворений шаром ендотеліальних клітин (плоскі за формою клітини подібні до епітеліальних). Найдрібніші артерії розпадаються на тонесенькі капіляри, стінки яких складаються з одношарового ендотелію. У кожному органі капіляри утворюють сітку (іл. 62). Саме там кров віддає тканинам кисень, поживні речовини і забирає вуглекислий газ та інші продукти обміну. Артеріальна кров змінюється на венозну. Площа поперечного перерізу всіх капілярів тіла становить понад 5 000 м2. Кров з капілярів надходить у вени, стінки яких тришарові....
0 Переглянути

Система кровообігу. Серце: будова та функції. Робота серця

8 Клас

Будова серця. Центральним органом кровоносної системи людини є серце. У людини воно завбільшки з кулак. Хоча маса серця незначна (до 250-360 г, що становить близько 1/200 маси тіла людини), проте воно виконує титанічну роботу. У стані спокою серце робить близько 60-80 скорочень за хвилину, за добу воно скорочується близько ста тисяч разів, за 70 років — понад 2,5 млрд разів. Серце — м’язовий порожнистий орган конусоподібної форми. Розташоване воно асиметрично в грудній порожнині за грудиною (двома третинами — у її лівій половині, а однією третиною — у правій) і майже повністю оточене легенями. Знизу до серця прилягає діафрагма. Серце міститься в навколосерцевій сумці, що утворена сполучною тканиною (іл. 56). На її внутрішній поверхні виділяється рідина, що зволожує серце. Суцільна поздовжня м’язова перегородка ділить серце на дві ізольовані одна від одної частини — праву й ліву. У верхній частині обох половин розташовані праве й ліве передсердя, у нижній частині — правий і лівий шлуночки (іл. 58). Отже, серце людини, як і всіх ссавців, чотирикамерне. КРОВООБІГ — рух крові по замкненій системі кровоносних судин і серця, який забезпечує обмін речовин між організмом та зовнішнім середовищем....
0 Переглянути

Будова й функції еритроцитів. Групи крові та переливання крові

8 Клас

Будова еритроцитів. Еритроцити — це клітини крові, основна функція яких полягає у транспортуванні кисню та вуглекислого газу. Виконання еритроцитами дихальної функції зумовлене особливостями їхньої будови. У крові людини еритроцити мають здебільшого форму двовгнутого диска (іл. 51). Площа його поверхні становить близько 145 мкм2. Форма двовгнутого диска, збільшуючи поверхню еритроцита, забезпечує транспортування більшої кількості різноманітних речовин. Зовні еритроцит має плазматичну мембрану, яка є проникною для кисню та вуглекислого газу. Зрілий еритроцит крові людини не має ядра. Клітина-попередник, з якої утворюється еритроцит, має ядро. Під час дозрівання еритроцита ядро виходить за межі клітини, а його місце займає дихальний пігмент гемоглобін. У крові здорової людини його міститься 117-173 г/л. Молекула гемоглобіну (Hb) має сфероподібну форму й складається з білкової частини — глобіну — та небілкової — гема. Чотири молекули гема розміщуються на її поверхні в спеціальних заглибленнях (іл. 51). Гем — це сполука, яка містить чотири атоми Феруму і легко сполучається з киснем. Це й зумовлює здатність гемоглобіну переносити кисень. Транспортування кисню. Кисень із вдихуваного повітря через стінки кровоносних капілярів легень надходить в еритроцити. Тут він за допомогою слабких зв’язків приєднується до атома Fe (II). Приєднавши O2, гемоглобін (Hb) перетворюється на оксигемоглобін (НbO2) — сполуку яскраво-червоного кольору, яка є нестійкою й легко розпадається на Hb та O2. Одна молекула гемоглобіну може зв’язати 4 молекули кисню, тому що гем містить 4 атоми Fe (II). Завдяки цій властивості гемоглобіну всі тканини організму забезпечуються киснем (іл. 52). Гемоглобін може зв’язувати й інші гази, зокрема CO (чадний газ), й утворювати стійку сполуку карбоксигемоглобін (НbСО). Розпадання цієї сполуки на Нb і CO відбувається дуже повільно (у 200 разів повільніше, ніж оксигемоглобіну). Через це за наявності в повітрі чадного газу більша частина гемоглобіну зв’язується з ним, втрачаючи здатність до переносу кисню. Це призводить до порушення тканинного дихання, що є смертельно небезпечним для людини....
0 Переглянути

Плазма крові. Тромбоцити та лейкоцити: Будова та функції

8 Клас

Склад плазми крові. Плазма крові — це розчин жовтуватого кольору, що складається з води та сухого залишку (іл. 45). До нього входять органічні (білки, ліпіди, глюкоза, вітаміни, гормони, ферменти тощо) та неорганічні (мінеральні солі, гази) речовини, мікроелементи (Mg, Zn, Co тощо). Високий уміст води в плазмі забезпечує чимало її властивостей. Пригадайте властивості води як універсального розчинника. Найважливішими складниками плазми є білки, кожен з яких виконує специфічні функції. Так, альбуміни виконують транспортну функцію крові (переносять гормони, йони Кальцію тощо), глобуліни забезпечують імунітет, фібриноген бере участь у згортанні крові. Серед мінеральних солей, що входять до складу плазми, найбільше припадає на частку солей Na, К, Са, Mg. Концентрація усіх солей втримується в плазмі на сталому рівні. Значні відхилення цих показників від середніх величин на тривалий період призводять до важких наслідків для організму, часто несумісних із життям. У медичній практиці за зневоднення організму (пронос та блювання), значних опіках тощо використовують водний розчин солей, який має концентрацію 0,9 %, тобто за якісним і кількісним складом відповідає плазмі крові. Такий 0,9 % розчин солей називають фізіологічним розчином (замінником плазми крові). Концентрація глюкози й білків у плазмі є також величиною сталою. Уміст таких компонентів плазми, як сечова кислота, ліпіди, може змінюватись у доволі широких межах, не порушуючи функції організму....
0 Переглянути

Внутрішнє середовище організму людини. Кров, її склад та функції

8 Клас

Роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму. Внутрішнє середовище організму утворюють його рідини — кров, лімфа і тканинна рідина. Ці рідини взаємопов’язані та можуть взаємно перетворюватися, що створює цілісне рідке середовище всередині організму. Значення рідин дуже важливе, оскільки більшість речовин бере участь у біохімічних реакціях у розчиненому стані. Саме за допомогою рідин внутрішнього середовища до клітин надходять поживні речовини та кисень і видаляються шкідливі продукти життєдіяльності. Кров — непрозора, солонувата на смак рідина червоного кольору, що циркулює по замкненій кровоносній системі. Пригадайте, якими органами утворена кровоносна система людини. Об’єм крові в дорослої людини становить 4-6 л (7-8 % маси тіла). Вам відомо, що основною функцією крові є транспортна, яка полягає в перенесенні: дихальних газів — кисню від легень до тканин організму, а вуглекислого газу від тканин до легень (дихальна функція); органічних речовин, мінеральних солей до всіх тканин організму (трофічна функція); кінцевих продуктів обміну речовин від усіх тканин до органів виділення (видільна функція); гормонів та інших біологічно активних речовин до клітин усіх органів і тканин організму (регуляторна функція). Лімфа — прозора рідина, що рухається по судинах лімфатичної системи. Пригадайте, якими органами утворена лімфатична система людини. Лімфи в організмі утворюється близько 2 л на добу. Її основу становить вода, у якій розчинені органічні (білки, жирні кислоти, гліцерин) й неорганічні (мінеральні солі) речовини. Вам відомо, що по лімфатичних судинах також транспортуються поживні речовини та кінцеві продукти обміну речовин....
0 Переглянути

Хвороби органів дихання та їх профілактика

8 Клас

Причини та особливості захворювань органів дихання. Причинами захворювань органів дихання можуть бути мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби), фізичні й хімічні чинники (сухе, холодне, гаряче повітря, оксиди Нітрогену, чадний газ тощо), шкідливі звички (куріння), інші хвороби. До захворювань, спричинених бактеріями, належать аденоїдити, гайморит, кашлюк, дифтерія, туберкульоз тощо; вірусами — грип. Усі вони належать до інфекційних хвороб. Деякі хвороби мають алергічну природу (наприклад, бронхіальна астма), деякі, наприклад, рак легень, належать до онкологічних. Аденоїдити пов’язані з утворенням аденоїдів — розростанням носоглоткового мигдалика, який є лімфоїдним органом (іл. 42). Аденоїди спостерігають здебільшого в дітей 5-12-річного віку, але трапляються вони й у перші роки життя, а також у дорослому віці. Носоглотковий мигдалик може бути збільшений у розмірах як без ознак запалення, так і в стані гострого й хронічного запалення. Ознаками аденоїдиту є: порушення носового дихання, росту кісток лицьового черепа, гугнявість мови, зниження слуху, періодичний або постійний нежить, головний біль, запаморочення, розлади сну тощо. Дихання через рот призводить до формування так званого аденоїдного типу обличчя (іл. 43). Аденоїдити є джерелом інфекції в організмі. Вони часто призводять до запалень: вуха (отит), глотки (фарингіт), гортані (ларингіт) тощо. Гайморит — запалення слизової оболонки однієї з придаткових пазух носа (гайморової). За гострої форми гаймориту спостерігається загальне нездужання, болі в ділянці гайморової пазухи та відповідної лобової ділянки, головний біль, підвищена температура тіла, утруднене носове дихання тощо....
0 Переглянути

Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів

8 Клас

Дихальні рухи. Зовнішнє дихання — це ритмічний процес, частота якого у здорової дорослої людини становить 16-20 циклів за 1 хв. Кожний дихальний цикл складається з вдиху та видиху, які пов’язані зі змінами об’єму легень. У легенях немає м’язів, тому вони самі не можуть стискуватися чи розтягуватися. Це їм забезпечують м’язи, які змінюють об’єм грудної клітки (так звані дихальні м’язи). Головними з них є діафрагма та міжреберні м’язи. Вдих зумовлений збільшенням об’єму грудної клітки. Завдяки цьому вдихуване повітря переміщується по дихальних шляхах у легені. Під час вдиху зовнішні міжреберні м’язи скорочуються і піднімають ребра. Діафрагма, яка в розслабленому стані має форму купола (іл. 40 а), сплющується. Це спричиняє збільшення об’єму грудної клітки (іл. 40 б), а відповідно — й збільшення об’єму легень. Унаслідок цього тиск у плевральній порожнині зменшується і вдихуване повітря входить у легені — так відбувається спокійний вдих. Видих зумовлений зменшенням об’єму грудної клітки: видихуване повітря переміщується з легень назовні. Під час видиху зовнішні міжреберні м’язи розтягуються й опускають ребра. Діафрагма розслаблюється, і її купол піднімається. Це спричиняє зменшення об’єму грудної клітки (іл. 40 в), а відповідно — й зменшення об’єму легень. Унаслідок цього тиск у плевральній порожнині збільшується і видихуване повітря виходить з легень — так відбувається спокійний видих....
0 Переглянути

Газообмін у легенях і тканинах

8 Клас

Склад вдихуваного, видихуваного та альвеолярного повітря. Людина дихає атмосферним повітрям. Суміші газів вдихуваного й видихуваного повітря відрізняються за складом (іл. 37). Повітря, що надходить до легенів під час вдиху, за своїм хімічним складом відповідає атмосферному (містить 20,95 % кисню і 0,03 % вуглекислого газу). Під час видиху в повітрі альвеол у результаті газообміну вже міститься 16,00 % кисню і 4,30 % вуглекислого газу. Здійснюючи неперервно вдих і видих, людина вентилює легені, підтримуючи в альвеолах відносно сталий газовий склад — 14,00 % кисню і 5,60 % вуглекислого газу. Газообмін у легенях. У процесах дихання виокремлюють три ланки: зовнішнє, або легеневе, дихання, транспортування газів кров’ю і внутрішнє, або тканинне, дихання (іл. 38). Зовнішнє, або легеневе, дихання — це газообмін між атмосферним повітрям й організмом. Воно здійснюється у два етапи — обмін повітрям між зовнішнім середовищем й альвеолами легенів (так звана легенева вентиляція) та газообмін між альвеолярним повітрям і кров’ю....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 73 74 75 76 77 78 79 80 81 ... 107
Назад

Навігація