Залежно від типу ушкоджених судин розрізняють капілярні, венозні, артеріальні кровотечі.

Капілярні кровотечі (іл. 65 а) виникають навіть за незначного ушкодження тканин. Оскільки кров по капілярах рухається повільно та під невеликим тиском, то капілярні кровотечі не спричиняють значної втрати крові, їх легко зупинити. Основним правилом надання першої медичної допомоги за таких кровотеч є знезараження рани (наприклад, йодною настоянкою) і накладання на неї марлевої пов’язки.

Венозні кровотечі (іл. 65 б) виникають за ушкодження вен. У венах кров тече швидше, тому такі кровотечі призводять до значних втрат крові. За венозної кровотечі кров витікає рівномірно і має темний колір. Для її зупинки необхідно накласти тугу пов’язку, а за ушкодження великих вен — джгут, розміщуючи його нижче від місця пошкодження.

Артеріальні кровотечі (іл. 65 в) є найнебезпечнішими, оскільки в артеріях кров тече під великим тиском та зі значною швидкістю.

Артеріальну кровотечу розпізнають за яскраво-червоним забарвленням крові, що виривається з рани фонтаном (іл. 65 в, 66 а). За артеріальної кровотечі необхідно швидко притиснути пальцем ушкоджену судину (вище від місця ушкодження) і накласти джгут (іл. 66 б, в). Щоб не ушкодити шкіру, його накладають поверх одягу або іншої м’якої тканини. Коли джгута немає, можна скористатися ременем, краваткою, хусткою тощо. Для цього між тканиною і тілом вставляють міцну паличку й закручують тканину до зупинки кровотечі (іл. 66 г). Після цього потерпілого негайно доправляють до лікарні. Джгут чи закрутку не можна залишати більш як на 1,5 год, щоб не спричинити змертвіння тканин. До джгута чи закрутки прикріплюють записку про час їх накладання. Якщо є потреба залишити джгут на більш як 1,5 год, то пальцем притискають артерію вище від рани й послаблюють джгут на 5-10 хв.

Іл. 65. Кровотечі: а — капілярна; б — венозна; в — артеріальна

Іл. 66. Зупинка артеріальної кровотечі: а — ушкодження променевої артерії; б — тимчасова зупинка кровотечі притисненням артерії; в — зупинка кровотечі за допомогою джгута; г — зупинка кровотечі за допомогою закрутки

Надзвичайно небезпечними є внутрішні кровотечі (у черевну порожнину, порожнину грудей, черепа). Виявити їх можна за зовнішнім виглядом людини. Вона блідне, виступає липкий холодний піт, дихання стає поверхневим, пульс частішає і слабне.

До прибуття швидкої медичної допомоги потерпілого кладуть і забезпечують цілковитий спокій. До ймовірного місця кровотечі прикладають холодний компрес.

Серцево-судинні хвороби та їх профілактика. В усіх країнах світу серцево-судинні хвороби посідають за кількістю причин смерті перше місце. В Україні кожний четвертий громадянин працездатного віку має серцево-судинне захворювання. За поширеністю в структурі серцево-судинних хвороб перше місце серед дорослих та підлітків посідає гіпертонічна хвороба — 44 %, потім — ішемічна хвороба серця — 34 % та судинно-мозкові хвороби (зокрема інсульти) — 14 %. За показниками смертності від цих захворювань Україна посідає в Європі ганебне перше місце.

Коротко схарактеризуємо серцево-судинні хвороби. Гіпертонічна хвороба — патологічний стан серцево-судинної системи, який характеризується артеріальною гіпертензією, змінами в серці, нирках, центральній нервовій системі. Суб’єктивними проявами хвороби є головний біль, запаморочення, біль у ділянці серця, зниження гостроти зору, напади задухи, набряки ніг тощо. Ішемічна хвороба серця — патологічний стан серця, що характеризується порушенням кровопостачання серцевого м’яза внаслідок враження його коронарних артерій. Стенокардія — хвороба, причиною якої є звуження коронарних судин, які живлять серце і постачають його киснем. Ознаки — біль, відчуття стиснення за грудиною або в ділянці серця. Гострий інфаркт міокарда характеризується омертвінням ділянки міокарда, що виник унаслідок недостатності кровопостачання в цій ділянці. Ознаки: стискуючий, пекучий біль, який наче сковує грудну клітку, «віддає» в різні частини тіла, поява задухи тощо.

До інших поширених хвороб серця належать аритмії (порушення ритму й провідності серця), міокардити (вірусні, інфекційні, паразитарні ураження міокарда) тощо. Інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу, що призводить до ушкодження тканин мозку, сильного головного болю, непритомності, втрати мови, чутливості, може виникнути параліч. За нераціонального харчування, куріння та нервових напружень у стінках кровоносних судин відбуваються зміни. Переважно в місцях розгалужень артерій на стінках судин осідає органічна речовина — холестерин, у зв’язку з чим вони втрачають еластичність. На холестерин осідають солі Кальцію. Цей процес називають склерозуванням судин. Розвивається хвороба — атеросклероз.

Поширеною серед хвороб судин є і дистонія — порушення тонусу судин, у результаті чого порушується кровообіг. З’являється головний біль, стомлюваність. Найчастіше причинами дистонії є неврози та низька фізична активність.

Варикозне розширення вен — хвороба, що проявляється нерівномірним розширенням вен. Сприяють виникненню цього захворювання вроджена слабкість венозних стінок і неповноцінність їхніх клапанів. Варикозне розширення вен часто призводить до тромбофлебіту — запалення стінки вени з утворенням тромбу.

Чинники, що призводять до серцево-судинних хвороб (іл. 67). Високий артеріальний тиск — основний чинник виникнення багатьох патологічних станів і хвороб серцево-судинної системи. Іншим чинником ризику розвитку серцево-судинних хвороб є гіподинамія, виникнення якої в сучасних умовах частішає, зокрема, у зв’язку з поліпшенням побутових умов, зростанням ролі сучасних засобів комунікації (мобільний зв’язок, телебачення, комп’ютерні мережі), пасивним проведенням дозвілля тощо.

До чинників ризику розвитку серцево-судинних хвороб належить і надлишкова маса тіла. Визначальним у її виникненні, а також для розвитку артеріальної гіпертензії є нераціональне харчування. Простежена залежність між збільшенням маси тіла та підвищенням артеріального тиску, вмістом холестерину та глюкози в крові.

Ступінь ризику розвитку серцево-судинних хвороб збільшується через високий уміст жирів у їжі, через надмірне вживання калорійних страв, цукру та солі. Зниженню ризику сприяє достатнє вживання складних вуглеводів і харчової клітковини, вітамінів, мінералів.

До чинників ризику розвитку серцево-судинних хвороб належать шкідливі звички — куріння, уживання алкоголю та наркотичних речовин. Алкоголь отруює міокард, пошкоджуючи мембрани та інші структури клітин, змінює стінки кровоносних судин. Міокард, одержуючи недостатню кількість кисню й поживних речовин, поступово перероджується і замінюється сполучною тканиною. Алкоголь підвищує згортання крові, що спричинює утворення тромбів.

Іл. 67. Чинники розвитку серцево-судинних хвороб

У курців після кожної викуреної цигарки кровоносні судини звужуються приблизно на 30 хвилин. Тому в людей, які курять, судини майже завжди звужені й серцю доводиться з більшою силою проштовхувати кров до судин. Працюючи з великим напруженням, серце швидше зношується. Звуження судин — причина захворювання курців на «переміжну кульгавість», що супроводжується сильним болем під час ходіння. За статистикою, розвиток серцевих захворювань у курців в 2-6 разів більший, ніж у тих, хто не курить. Розлади серцево-судинної системи особливо швидко настають, якщо людина вживає наркотичні речовини.

Соціальне напруження (низький рівень соціальної захищеності, погане матеріальне забезпечення, важка фізична праця, сімейні конфлікти), стреси, депресивні стани також є важливими чинниками ризику розвитку серцево-судинних хвороб.

Профілактика серцево-судинних хвороб. Прогнози ВООЗ щодо динаміки зростання серцево-судинних хвороб є невтішними — вони залишаються головною причиною смертності та інвалідності людей. Ці прогнози й зумовлюють актуальність проблеми профілактики та лікування серцево-судинних хвороб. Тому на особистісному рівні, тобто на рівні кожної людини, профілактичними заходами серцево-судинних хвороб мають стати:

• рухливий спосіб життя (щоденні фізичні навантаження);
• раціональне харчування;
• уникнення шкідливих звичок;
• психоемоційне розвантаження та релаксація (сауна, масаж тощо);
• систематичне вимірювання та контроль артеріального тиску.

Кровотечі (капілярні, венозні, артеріальні, внутрішні). Серцево-судинні хвороби. Чинники ризику розвитку серцево-судинних хвороб. Профілактика серцево-судинних хвороб

Для приготування страв найкраще використовувати оливкову олію (містить 57 % насичених жирних кислот, які є стійкими до високих температур). Смаження на соняшниковій олії спричиняє утворення шкідливих речовин. Вони підвищують ризик виникнення стенокардії, діабету тощо, тому краще не використовувати соняшникову олію для смаження, її корисно вживати із салатами.