Структура еукаріотичної клітини: мітохондрії і пластиди
- 27-09-2021, 15:30
- 448
9 Клас , Біологія 9 клас Остапченко, Балан, Поліщук
§ 13. Структура еукаріотичної клітини: мітохондрії і пластиди
Пригадайте функції хлоропластів. Які види пластид ви знаєте? Які організми називають анаеробами? Які особливості забарвлення хлоропластів у різних представників водоростей? Чим вони зумовлені? Що таке АТФ?
Мітохондрії і пластиди - органели клітин еукаріотів, поверхневий апарат яких зазвичай складається з двох мембран, розділених міжмембранним простором. З іншими органелами клітини мітохондрії та пластиди просторово не пов’язані. Спільними їхніми функціями є участь в енергетичному обміні клітини.
Мітохондрії (від грец. мітос - нитка і хондріон - зерно) є своєрідними генераторами енергії в клітині. Вони мають вигляд кулястих тілець, паличок, ниток (мал. 66). Число цих органел у клітинах різних типів може коливатись від 1 до 100 000 і більше й залежить від того, наскільки активно в клітині відбуваються процеси обміну речовин і перетворення енергії.
Зовнішня мембрана мітохондрій гладенька, вона відмежовує цю органелу від цитозолю. Внутрішня мембрана утворює вгини всередину органел - кристи (мал. 66). Кристи мають вигляд дископодібних, трубчастих чи пластинчастих утворів, вони часто розгалужуються. На внутрішній мембрані, оберненій всередину мітохондрії, є особливі грибоподібні білкові утвори - АТФ-соми (мал. 67). Вони містять комплекс ферментів, необхідних для синтезу АТФ.
Внутрішній простір мітохондрій заповнений напіврідкою речовиною - матриксом. Там містяться рибосоми, молекули ДНК, мРНК, тРНК тощо. У матриксі синтезуються білки, що входять до складу внутрішньої мембрани мітохондрій.
Основна функція мітохондрій - синтез АТФ. Цей процес відбувається за рахунок енергії, яка вивільняється під час окиснення органічних сполук.
Пластиди (від грец. пластидес - виліплений, сформований) - органели клітин рослин і деяких одноклітинних тварин (наприклад, евглени зеленої). Відомо три типи пластид - хлоропласти, хромопласти, лейкопласти, які різняться за забарвленням, особливостями будови та функціями.
Мал. 67. Схема будови АТФ-соми - структури, до складу якої входять ферменти, що забезпечують синтез молекул АТФ: 1 - АТФ-сома; 2 - внутрішня мембрана мітохондрії
У клітинах певних груп водоростей (червоних, бурих тощо) колір хлоропластів може бути не зеленим. Це пояснюється тим, що у них, крім хлорофілу, є й інші пігменти - червоні, жовті, бурі тощо.
У хлоропластах, як і в мітохондріях, синтезуються молекули АТФ. З мембранами тилакоїдів пов’язані грибоподібні білкові утвори - АТФ-соми.
У клітинах водоростей хлоропласти можуть мати вигляд чаші, незамкненого пояска, спірально закручених стрічок тощо (мал. 69).
Мал. 68. Внутрішня будова хлоропласта: І. Фото, зроблене за допомогою електронного мікроскопа. II. Схема будови: 1 - строма; 2 - грани тилакоїдів; 3 - зовнішня мембрана; 4 - внутрішня мембрана
Хлоропласти (від грец. хлорос - зелений) - пластиди, зазвичай забарвлені в зелений колір завдяки наявності пігменту хлорофілу (мал. 68). З курсу біології 6 класу ви знаєте, що в них відбуваються процеси фотосинтезу. Хлоропласти можуть мати різну форму (мал. 69).
Як і в мітохондрій, зовнішня мембрана хлоропластів гладенька, а внутрішня утворює вирости, спрямовані всередину органели. Речовина, що заповнює внутрішній простір хлоропласта, має назву строма (мал. 68). З внутрішньою мембраною пов’язані структури - тилакоїди. Це пласкі цистерни, оточені мембраною. Дрібні тилакоїди зібрані в грани, що нагадують стоси монет. У тилакоїдах містяться основні (хлорофіли) та допоміжні (каротиноїди) пігменти, а також усі ферменти, потрібні для здійснення фотосинтезу. У стромі хлоропластів є молекули ДНК, різні типи РНК, рибосоми, зерна запасного полісахариду (переважно крохмалю).
Лейкопласти (від грец. лейкос - безколірний) - безбарвні пластиди різноманітної форми, у яких запасаються деякі сполуки (крохмаль, білки тощо). У стромі лейкопластів містяться ферменти, які забезпечують синтез і розщеплення запасних речовин. Лейкопласти можуть бути повністю заповнені зернами крохмалю.
Хромопласти (від грец. хроматос - колір, фарба) - пластиди, забарвлені в різні кольори (жовтий, червоний, фіолетовий). Забарвлення їм надають пігменти (переважно каротиноїди), які в них накопичуються. Оскільки хлорофіл у хромопластах відсутній, зеленого забарвлення вони не мають. Хромопласти надають певного забарвлення пелюсткам квіток, плодам, листкам тощо. Внутрішня система мембран у хромопластах відсутня або утворена окремими тилакоїдами.
Пластиди одного типу здатні перетворюватись на пластиди іншого. Так, лейкопласти можуть перетворюватися на хлоропласти або хромопласти. Під час старіння листків, стебел, дозрівання плодів у хлоропластах руйнується хлорофіл, спрощується будова внутрішньої мембранної системи, і вони перетворюються на хромопласти. Хромопласти є кінцевим етапом розвитку пластид: на пластиди інших типів вони не перетворюються.
Мал. 69. Різна форма хлоропластів у клітинах зелених водоростей: 1 - стрічкоподібні в клітинах спірогіри; 2 - у вигляді незамкненого кільця в клітинах улотрикса; 3 - чашоподібний у клітині хламідомонади
У чому полягає автономія мітохондрій і хлоропластів у клітині? Хлоропласти та мітохондрії, на відміну від інших орган ел, характеризуються певною мірою незалежним функціонуванням від інших структур клітини. Ці органели містять власну спадкову інформацію - кільцеву молекулу ДНК, а також здатні синтезувати власні білки. Вони не виникають з інших мембранних структур клітини, а розмножуються поділом.
Коротко про головне
Зовнішня мембрана мітохондрій гладенька, а внутрішня утворює кристи. Основна функція мітохондрій - синтез АТФ.
Пластиди - органели клітин рослин і деяких одноклітинних тварин.
Хлоропласти - пластиди зазвичай зеленого кольору, який визначається пігментом хлорофілом. У них відбуваються процеси фотосинтезу.
Лейкопласти - безбарвні пластиди різноманітної форми, у яких запасаються деякі сполуки.
Хромопласти - пластиди, що надають певного забарвлення пелюсткам квіток, плодам, листкам тощо.
Хлоропласти, як і мітохондрії, на відміну від інших органел, характеризуються певним ступенем автономії у клітині.
Ключові терміни та поняття: строма (матрикс), кристи, ламели, тилакоїди.
Перевірте здобуті знання
1. Яка будова поверхневого апарату мітохондрій і пластид? 2. Як будова мітохондрій пов’язана з їхніми функціями? 3. Які ви знаєте типи пластид? 4. Яка будова хлоропластів? 5. Які функції хлоропласти виконують у клітині? 6. Яка будова і функції лейкопластів і хромопластів? 7. Які взаємні переходи можливі між пластидами різних типів? 8. Чому функціонування мітохондрій і хлоропластів у клітині відносно незалежне від інших її структур?
Поміркуйте
Висловіть припущення, про що можуть свідчити особливості будови і властивостей мітохондрій і хлоропластів.
Коментарі (0)