Людина - представник приматів. Найближчі родичі

Людина належить до ряду Примати класу Ссавці. Примати з’явилися в Північній Америці ще за часів динозаврів і поширилися на інших континентах. А от у Північній Америці вони вимерли. Із сучасних приматів найближчими родичами людини є представники людиноподібних мавп шимпанзе й горили. їхній останній спільний предок накаліпітек жив у Африці 9,9-9,8 млн років тому. Із предками шимпанзе предки людини розійшлися ще пізніше — від 8 до 5 млн років тому. Інші людиноподібні мавпи орангутани живуть в Азії та є більш віддаленими родичами людини. До цієї еволюційної лінії належать такі вимерлі види, як рамапітек і гігантопітек.

Ранні представники родини Люди

Сучасна людина (Homo sapiens L.) є представником окремої родини Люди (Hominidae). Еволюція цієї родини наразі вивчена дуже добре. До неї відносять 7 родів і близько 30 видів. Крім сучасної людини, всі вони є вимерлими.

Найдавнішим представником родини є сахельантроп, який жив приблизно 6-7 млн років тому. Не надто від нього відрізнялися орорин і ардіпітек (мал. 42.1), які жили 4-6 млн років тому. Усі ранні представники родини жили тільки на території Африки — переважно на межі лісу й савани, хоча більшу частину часу проводили в лісі й добре лазили по деревах. Проте в них уже існували певні адаптації до прямоходіння. їх можна вважати першим етапом еволюції людини.

Мал. 42.1. Ардіпітек

Мал. 42.2. Австралопітек

Австралопітеки та їхні нащадки

Австралопітеки є наступним етапом еволюції людини. Вони вже добре пристосовані до життя в савані й прямоходіння (мал. 42.2), але на деревах бувають іще досить часто. Жили вони 4-2,5 млн років тому в Африці.

Від австралопітеків відділяються дві еволюційні лінії. Представники першої спеціалізувалися на споживанні рослинної їжі та збільшенні розмірів тіла. У результаті виникли парантропи (жили 2,5-0,9 млн років тому) (мал. 42.3). Однак перехід на вегетаріанське харчування призвів до конкуренції парантропів із представниками копитних. Витримати цю конкуренцію вони не змогли, через що й вимерли.

Представники другої еволюційної лінії залишилися всеїдними і збільшили споживання м’яса. Ця лінія зумовила появу перших представників роду Людина (Ното).

Рід Людина

Рід Людина сформувався приблизно 2,4 млн років тому в Африці. До його ранніх представників належать, наприклад, Людина вміла (Homo habilis) (мал. 42.4) і Людина працююча (Homo ergaster) (мал. 42.5). Людина вміла першою почала виготовляти кам’яні знаряддя. Нащадок перших людей — Людина прямоходяча (Homo erectus) (мал. 42.6) — уже жив не тільки в Африці, але й в Азії та на півдні Європи.

Мал. 42.3. Парантроп

Мал. 42.4. Людина вміла (Homo habilis)

Мал. 42.5. Людина працююча (Homo ergaster)

Мал. 42.6. Людина прямоходяча (Homo erectus)

Мал. 42.7. Неандерталка

Гейдельберзька людина (Homo heidelbergensis), яка змінила Людину прямоходячу, теж мешкала в Африці, Європі та Азії. А от далі шляхи її різних популяцій розійшлися. Європейські популяції стали предками неандертальців (мал. 42.7), азіатські — денисівців, а африканські еволюціонували до Людини розумної (Homo sapiens).

Приблизно 70-80 тис. років тому наші предки вийшли з Африки й поступово заселили всі континенти. Інші види цього роду вимерли. Але наші предки як мінімум кілька разів з ними схрещувалися, і невелика кількість їхніх генів залишилася у нас.

Вплив природних факторів на еволюцію людини

Природні фактори надзвичайно впливали на еволюцію людини. Ще під час життя в лісі в наших предків удосконалився колірний зір, оскільки завдяки йому легше було знаходити стиглі фрукти. Тому в структурі наших очей зараз є три типи колбочок (сприймають синій, червоний і зелений кольори), а в більшості мавп їх два (сприймають синій і червоний).

Сам вихід наших предків у савану був вимушеним: через настання зледеніння площі лісів у світі значно зменшилися, бо волога з атмосфери витрачалася на формування льодовиків.

Існування в умовах савани зумовило вдосконалення прямоходіння, втрати волосся на тілі для запобігання перегріванню і закріплення всеїдності.

Вплив соціальних факторів на еволюцію людини

Але дуже важливими для еволюції людини стали соціальні фактори. Одинокий примат у савані — це жертва. А от група приматів має непогані шанси на виживання. Тому всі примати, які перейшли до життя в савані, живуть тільки у відносно великих групах. їхня соціальність посилилася.

Але форми соціальності в різних приматів відрізняються. У павіанів зграя — дуже жорстка структура із чіткою ієрархією. А от наші предки такої строгої системи не мали. Відносини в них були більш мирними, а ієрархія не такою жорсткою. Це добре видно з розвитку їхніх ікол. У всіх приматів з високою агресивністю ікла розвинені дуже добре (мал. 42.8). У людини вони найменші. Основою еволюційного успіху нашого виду явно була не агресія.

Павіан

Шимпанзе

Людина

Мал. 42.8. Добре розвинені ікла — ознака більшої агресивності у приматів

Після виходу з території Африки значення соціальних факторів зросло ще більше. Успіх виду визначали вміння передавати досвід, навчати й навчатися, взаємодіяти в складних ситуаціях, розвиток мовлення. Саме вони й дозволили нашому виду вижити.

До виду Людина прямоходяча (Homo erectus) відносять залишки, які першовідкривачі назвали пітекантропом і синантропом. Ці давні люди жили на території Азії.