§ 53. ЕУКАРІОТИ

Основні поняття й ключові терміни: ЕУКАРІОТИ. РОСЛИНИ. ГРИБИ. ТВАРИНИ.

Пригадайте! Що таке ядро?

Новини науки

Перед вами на ілюстраціях тварина, гриб і рослина: псатірела водяна, губка-ліра, стапелія жовто-пурпурова. За якими ознаками можна визначити їхню належність до трьох основних груп еукаріотів?

ЗМІСТ

Які особливості будови, життєдіяльності та еволюції рослин?

ЕУКАРІОТИ (Eukaryota) - одно- та багатоклітинні організми, які в своїх клітинах мають ядро та мембранні органели. До одноклітинних еукаріотів належать одноклітинні твариноподібні, одноклітинні водорості, одноклітинні грибоподібні організми, яких можна об’єднати в групу Протисти (від грец. протистос - найперший). Багатоклітинними еукаріотами є рослини, гриби і тварини. У процесі еволюції предки еукаріотів виникли завдяки симбіогенезу бактеріальних клітин й формуванню двомембранних органел. Через те геном еукаріотичних клітин може бути ядерним, пластидним та мітохондріальним.

РОСЛИНИ (Plantae) - багатоклітинні еукаріотичні організми, найзагальнішими особливостями яких є пластиди, фотоавтотрофне живлення та прикріплений спосіб життя. Майже в усіх рослин клітини є тригеномними - з ядерним, мітохондріальним та пластидним геномами. Окрім того, у рослинних клітин є клітинна стінка з целюлози та запасливі включення у вигляді крохмальних зерен. Вищі рослини мають твірні, провідні, механічні, основні та покривні тканини, що утворюють вегетативні та генеративні органи. Реагують рослинні організми на впливи середовища за допомогою тропізмів і настій, а регуляція процесів життєдіяльності відбувається за участю фітогормонів.

Предками рослин були джгутикові прокаріоти, які вступили у симбіоз із ціанобактеріями. Від них близько 1,5 млрд років тому виникли одноклітинні глаукофітові водорості (іл. 146). Науковці вважають, що глаукофіти (від грец. глаукос - синьо-зелений і фітос - рослина) є підтвердженням походження рослин від бактерій. Ці водорості мають унікальні хлоропласти (ціанели) з досить примітивними ознаками: шар муреїну між мембранами, яскраве синьо-зелене забарвлення, здатність до азотофіксації та ін. Від глаукофітових водоростей утворилися одноклітинні зелені й золотисті водорості. Вони вже мали ядро, пластиди і статеве розмноження. Згодом виникли багатоклітинні водорості, від яких відокремилися мохи. Першими наземними рослинами вважаються риніофіти, які походять від зелених або бурих водоростей. Від риніофітів окремими еволюційними гілками відійшли плауни, хвощі, папороті й голонасінні. Згодом від насінних папоротей утворилися голонасінні, від голонасінних еволюціонували покритонасінні.

Іл. 146. Глаукофітова водорость Ціанофора (Cyanophora paradoxa) - модельний організм у генетиці

Основними напрямами еволюції рослин були: багатоклітинність, формування нестатевого та статевого поколінь та становлення двох еволюційних напрямів розвитку наземних рослин (гаметофітного й спорофітного), запліднення без води, виникнення насінини, формування квітки, плоду і подвійного запліднення.

За даними 2016 р., на Землі є 390 900 видів рослин, що їх об’єднують в окреме царство в межах домену Еукаріоти. У царстві Рослини для вивчення в школі найчастіше виокремлюють такі групи: Нижчі рослини (Діатомові водорості, Бурі водорості, Червоні водорості, Зелені водорості) і Вищі рослини (Мохоподібні, Хвощеподібні, Плауноподібні, Папоротеподібні, Голонасінні, Покритонасінні). Для класифікації рослин застосовують такі основні систематичні категорії, як царство, відділ, клас, порядок, родина, рід та вид.

Отже, рослини є давньою та різноманітною групою еукаріотів.

Які особливості еволюції та систематики грибів?

ГРИБИ (Fungi) - багатоклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми, найзагальнішими ознаками яких є осмотичне живлення та прикріплений спосіб життя. Клітини грибів мають клітинну стінка з хітину, запасають глікоген. У грибів дуже добре розвинуте везикулярне транспортування, що забезпечує виділення ферментів для позаклітинного розщеплення органіки. Прості поживні речовини надходять у клітину в процесі осмотичного живлення без утворення травних вакуолей. У грибів двогеномні клітини, в яких представлено ядерний та мітохондріальний геноми, а розміри самого геному значно менші, ніж у рослин й тварин.

Вегетативне тіло переважної більшості грибів являє собою систему вкритих клітинними оболонками ниток (гіфів), яка називається грибницею (міцелієм). Диференційовані тканини та вегетативні органи чітко не виражено. Органи нестатевого розмноження грибів називають спорангіями. Вони розміщені поодиноко або зібрані у складні структури.

Гриби мають поліфілетичне походження від різних джгутикових. Перші достовірні рештки грибів відомі з девону, але виникли ще в архейській ері. Щодо систематики грибів, то досі точаться запеклі суперечки в колі фахівців, які пропонують різні підходи. Науковці досягли єдності лише в розподілі грибів на справжні гриби та грибоподібні організми.

Сьогодні описано приблизно 70 тис. видів грибів, проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис. до 1,5 млн видів. Основними екологічними групами, що мають для людини найбільше значення, є шапинкові гриби, гриби-паразити, цвілеві гриби, дріжджеві гриби та ін. (іл. 147). Лишайникам не надають у системі грибів статусу певного таксона, оскільки існують погляди про незалежність походження різних груп лишайників. За прийнятою в Україні системою, справжні гриби поділяють на 10 груп, серед яких виокремимо відділи Міксомікота, Оомікота, Хітридіомікота, Зигомікота, Аскомікота, Базидіомікота.

Іл. 147. Різноманітність грибів: 1 - шапинковий білий гриб; 2 - паразитичні ріжки жита; 3 - трутовик сірчано-жовтий; 4 - дріжджеві гриби сахароміцети; 5 - цвілевий гриб пеніцил; 6 - лишайник золотянка стінна

Отже, гриби - це давні еукаріотичні організми, поєднані в окреме царство.

Які особливості еволюції та основні групи тварин?

ТВАРИНИ (Animalia) - багатоклітинні еукаріотичні організми, найзагальнішими особливостями яких є хемогетеротрофне живлення та активний рух (локомоція). Для них характерні двогеномні клітини (ядерний і мітохондріальний геноми), змінна форма тіла, обмежений ріст, подразливість у вигляді рефлексів, відсутність клітинної стінки і наявність глікокаліксу, запасання глікогену, наявність двох чи трьох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку.

Вважається, що тварини походять від одноклітинних джгутикових, а їх найближчі відомі живі родичі - це комірцеві жгутиконосці, морфологічно подібні до хоаноцитів деяких губок. Молекулярні дослідження визначили місце тварин у надгрупі Задньоджгутикові. Ця назва позначає розташування джгутика в рухомій клітині (як у сперматозоонів більшості тварин), тоді як інші еукаріоти здебільшого мають передній джгутик.

Основними напрямами еволюції тварин є виникнення багатоклітинності, поява різних органів й систем органів, розвиток рухливості та систем регуляції. В еволюції тварини ароморфозів з’являлося набагато більше, ніж у представників будь-якого іншого царства.

Найвідоміші типи тварин виникають під час кембрійського періоду, близько 542 млн років тому («кембрійський вибух»).

Отже, тварини є найрізноманітнішою і найчисленнішою групою еукаріотів.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Завдання на порівняння

На конкретних прикладах порівняйте три групи еукаріотів. Зробіть висновок про подібність й відмінності та їхні причини.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИН, ТВАРИН Й ГРИБІВ

Біологія + Екологія

Зозулинцеві (Орхідні) - це Дводольні рослини, які відрізняються складністю будови квітів та екологічними взаємодіями із запилювачами і грибами в мікоризі. Для орхідей характерна мімікрія - властивість імітувати зовнішній вигляд або інші ознаки інших непов’язаних організмів або неживих об’єктів. Яке значення для рослин має мімікрія квітів? Яке значення орхідей у природі та житті людини?

СТАВЛЕННЯ

Біологія + Здоров'я

Протозойні хвороби (від грец. протос - перший, і зоон - тварина) - захворювання, спричинені одноклітинними твариноподібними (амебіаз, малярія, лямбліоз, токсоплазмоз, лейшманіоз, сонна хвороба). Деякими паразитами людина заражається із власної вини. Але є й такі одноклітинні, які проникають в організми за допомогою тварин - комарів, мух, кліщів та інших. Які є засоби боротьби з протозойними хворобами?

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 9 клас Соболь (нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)