§ 32. ПЕРІОДИ ОНТОГЕНЕЗУ В БАГАТОКЛІТИННИХ ОРГАНІЗМІВ

Основні поняття й ключові терміни: ЕМБРІОГЕНЕЗ. ПОСТЕМБРІОГЕНЕЗ. Стовбурові клітини.

Пригадайте! Що таке онтогенез, ріст і диференціація?

Поміркуйте!

«Доросла людина складається з мільйонів мільйонів клітин. Їх в десять разів більше, ніж зір у нашій Галактиці чи піщинок на невеликому пляжі. Існують сотні типів клітин, і при цьому клітини кожного конкретного типу з’являються і поновлюються в потрібній кількості й у потрібний час. Вся ця складна конструкція розвивається із однієї заплідненої яйцеклітини» (Д. Дейвіс. Онтогенез). Яким чином із окремої зиготи виникають різні за будовою й функціями клітини? Як відбувається розвиток організму із зиготи?

ЗМІСТ

Які стадії ембріонального розвитку?

ЕМБРІОГЕНЕЗ (від грец. ембріо - зародок і генезіс - походження) - це період онтогенезу від зиготи до народження. Перебіг ембріогенезу в різних організмів відбувається по-різному, але можна виокремити подібні особливості. Так, загальними процесами ембріогенезу рослин і тварин є мітотичні поділи зиготи, диференціація клітин, утворення тканин (гістогенез) й органів (органогенез) та ін. Всі ці процеси здійснюються під контролем генів. За відкриття, що стосуються генетичного контролю на ранніх стадіях ембріогенезу, Е. Льюїс, К. Нюсляйн-Фольгард та Е. Вішаус були удостоєні Нобелівської премії з фізіології та медицини (1995).

Особливості ембріогенезу рослин і тварин розглянемо на прикладі покритонасінних та хордових.

Ембріогенез рослин має такі етапи: 1) утворення із зиготи зародкової твірної тканини; 2) утворення зародкових органів - корінця й пагінця; 3) формування насінини. Реалізація спадкової інформації зиготи на початкових етапах відбувається в маточці квітки. Результатом ембріогенезу у квіткових рослин є насінина, що містить зародок та запас поживних речовин. Утворення постійних тканин та органів рослини відбуватиметься вже після проростання.

Ембріогенез тварин відбувається в яйці або всередині материнського організму і складається з етапів дроблення, гаструляції та органогенезу.

Дроблення - ряд послідовних мітотичних поділів зиготи, що закінчуються утворенням одношарової стадії - бластули. Основним клітинним механізмом розвитку на цьому етапі є поділ клітин, що відбувається дуже швидко. Кількість клітин-бластомерів збільшується внаслідок мітозу, але росту немає.

Гаструляція — це процес формування дво- або тришарового зародка - гаструли. Ріст клітин під час гаструляції не відбувається. Основними проявами поведінки клітин є переміщення (міграція) клітин, завдяки чому утворюються зародкові листки: зовнішній шар - ектодерма, внутрішній - ентодерма та середній - мезодерма. На етапі гаструляції суттєву роль відіграють взаємодії клітин, що забезпечує узгоджене формування окремих частин організму.

Гістогенез й органогенез - утворення тканин та органів - здійснюються завдяки мітозу, росту, міграціям й диференціації клітин. У зародка тварин із зародкових листків формуються епітеліальні, сполучні, м’язові та нервова тканини, які утворюють органи (іл. 83).

Іл. 83. Етапи ембріогенезу тварин

Перед народженням зародок має органи, притаманні дорослому організмові, здатність до самостійного живлення і активного переміщення.

Отже, основними стадіями ембріогенезу є дроблення, гаструляція, гістогінез та органогенез.

Чим зумовлені особливості постембріогенезу організмів?

ПОСТЕМБРІОГЕНЕЗ (від лат. post - після і грец. ембріо - зародок) — це післязародковий період, що триває від народження до загибелі. У постембріогенезі організми починають самостійний спосіб життя, посилюється вплив чинників середовища. Через те ускладнюються життєві функції організму, активуються системи захисту, регуляції функцій, з’являються нові органи тощо. Основними проявами клітинної активності постембріогенезу є поділ, ріст, старіння, загибель клітин, регенерація тканин й органів. У постембріогенезі в більшості організмів відбуваються статеве дозрівання, розмноження, а потім старіння і смерть.

Постембріогенез рослин (на прикладі покритонасінних) має такі етапи: етап проростка (від проростання до формування перших зелених листків), етап молодості (від появи перших зелених листків до цвітіння), етап зрілості (від першого цвітіння до втрати здатності до розмноження насінням), етап старіння (від закінчення останнього плодоношення до загибелі) і смерть. Утворення рослинних тканин та органів відбувається після проростання насінини. У постембріогенезі рослин беруть участь ініціальні клітини твірних тканин, які постійно діляться. Першим із зародкового корінця формується корінь рослини, а потім пагін.

Постембріогенез тварин (на прикладі хордових) має такі етапи: нестатевозрілий етап (від народження до статевого дозрівання), етап статевого дозрівання (період появи здатності до статевого розмноження), етап статевої зрілості (збігається зі здатністю до статевого розмноження), етап старіння (від втрати здатності до статевого розмноження і до загибелі) і смерть. Тканини й органи народженого організму закладено в ембріогенезі, а в постембріогенезі вони ростуть і поновлюються. Відновлення пошкоджень та заміна клітин відбуваються завдяки регенерації й стовбуровим клітинам.

За особливостями перетворень постембріогенез тварин може бути прямим і непрямим. Прямий розвиток - це розвиток, за якого щойно народжена тварина загалом нагадує дорослу (ссавці, плазуни, птахи, хрящові риби, павуки). Біологічне значення полягає в тому, що зменшується вразливість народженої тварини в середовищі життя. Непрямий розвиток - це розвиток, за якого утворюється личинка, яка перетворюється на дорослу особину безпосередньо або через перетворення (іл. 84). Біологічне значення непрямого розвитку полягає в здійсненні таких функцій: а) живильної; б) раціонального використання ресурсів; в) розселення; г) зараження хазяїв. Різновидами непрямого розвитку є:

• непрямий розвиток з повним перетворенням - це розвиток личинки, що супроводжується перебудовою всіх її органів (твердо-, луско-, дво-, перетинчастокрилі, блохи, кісткові риби, амфібії);

• непрямий розвиток з неповним перетворенням - це розвиток личинки, в якої перетворення зачіпають окремі органи (прямокрилі, таргани, клопи).

Іл. 84. Непрямий розвиток: А - з неповним перетворенням; Б - з повним перетворенням

Отже, особливості постембріогенезу зумовлюють початок самостійного життя та необхідність розмноження.

Яке значення стовбурових клітин у постембріональному розвитку?

Стовбурові клітини є в усіх багатоклітинних організмів. Для цих клітин властивий поділ, за якого одна дочірня клітина залишається стовбуровою, а інша - стає клітиною-попередником для інших типів клітин. Існують дві категорії стовбурових клітин: ембріональні стовбурові клітини, що походять безпосередньо від бластомерів, та стовбурові клітини дорослого організму, що містяться у зрілих тканинах. У зародків ембріональні стовбурові клітини диференціюються в ембріональні тканини. Стовбурові клітини дорослого організму діють як репаративна система, підтримуючи потрібну кількість спеціалізованих клітин. Стовбурові клітини подібні до бригади швидкої медичної допомоги, яка може долати великі відстані до ушкодженого місця. Вони мають здатність не лише переміщуватися, а й знаходити та усувати пошкодження різних органів і тканин. За здатністю до диференціації стовбурові клітини поділяють на тотипотентні, плюрипотентні та уніпотентні. Тотипотентні клітини здатні давати початок усім тканинам тіла і цілому організму, плюрипотентні — можуть диференціюватись у будь-який із типів клітин дорослого організму, але новий організм з них утворитися вже не може, а уніпотентні здатні розвиватися в клітини лише одного типу. Тотипотентними є лише зигота та бластомери до стадії морули включно (стадія дроблення з 32 бластомерів).

Іл. 85. Диференціація стовбурових клітин

Отже, стовбурові клітини - неспеціалізовані клітини, здатні до необмеженого поділу, що дають початок новим клітинам.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Завдання на порівняння

За допомогою таблиці «Порівняльна характеристика періодів та етапів онтогенезу рослин і тварин» порівняйте в робочих зошитах послідовність періодів та етапів онтогенезу рослин і тварин. Визначте подібність і відмінності.

СТАВЛЕННЯ

Біологія + Екологія

Бронзівка волохата, або оленка волохата (Tropinota hirta), - комаха ряду Твердокрилі, яка є шкідником багатьох сільськогосподарських рослин. В останні роки спостерігається нашестя цього жука, який на стадії імаго поїдає квіти яблунь, груш, вишні та багатьох інших садових культур, завдаючи великих збитків. Які ж особливості розвитку цієї комахи і на яких стадіях онтогенезу заходи боротьби із шкідником будуть найефективнішими?

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 9 клас Соболь (нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)