Войти
Закрыть

Органи та фізіологічні системи

8 Клас

Орган — це частина тіла, що характеризується певною формою й будовою та виконує одну або декілька притаманних йому функцій. Органи зазвичай складаються з декількох типів тканин, але певний тип переважає й визначає основну функцію органа. Фізіологічна система — це сукупність органів, які спільно забезпечують перебіг найважливіших життєвих процесів: травлення, дихання, транспорту речовин, виділення тощо. Травна система Складається з органів: ротової порожнини, зубів, глотки, стравоходу, шлунка, підшлункової залози, кишечника та допоміжних органів — печінки й жовчного міхура. Основні функції: перетворення їжі та усмоктування поживних речовин; виведення неперетравлених залишків їжі. Дихальна система Складається з органів: носової порожнини, гортані, трахеї, бронхів, легень. Основні функції: насичення крові киснем, який потрібен для вироблення енергії; виведення газоподібних продуктів обміну речовин. Сама дихальна система кисень до клітин не транспортує, це робить кров. Кровоносна система Складається з органів: серця, артерій, вен, капілярів. Основна функція: транспортування речовин усередині організму (кисню, вуглекислого газу, мінеральних та органічних речовин). Опорно-рухова система Складається з кісток, м’язів, хрящів, сухожилків та зв’язок. Основні функції: забезпечення рухів тіла; захист внутрішніх органів від механічних ушкоджень; утворення опори для внутрішніх органів та забезпечення їхнього фіксованого положення в організмі....

Клітини й тканини організму людини

8 Клас

Ви вже знаєте, що живі організми мають клітинну будову. Тіло людини складається з великої кількості клітин. Ці клітини не однакові: вони спеціалізовані й мають особливості будови. Це пов’язане з тим, що різні типи клітин виконують в організмі свої функції. Сукупність клітин організму, які мають спільне походження та функції, об’єднуються в тканини. В організмі людини існує багато типів клітин, які входять до складу тієї чи іншої тканини. Наприклад, лейкоцити — клітини крові, гепатоцити — клітини печінки, остеоцити — клітини кісткової тканини тощо. У складі тканини є також міжклітинна речовина. Різні типи тканин містять різну кількість міжклітинної речовини. У тварин (зокрема, й людини) виділяють чотири типи тканин: епітеліальну, м’язову, нервову й тканини внутрішнього середовища (раніше вони мали назву «сполучна тканина»). Епітеліальна тканина Епітеліальна тканина складається зі щільно сполучених клітин і містить дуже мало міжклітинної речовини. Існує декілька різновидів епітеліальної тканини. За кількістю шарів клітин розрізняють епітелій одношаровий і багатошаровий, за формою клітин — кубічний, плаский тощо. Деякі клітини епітелію мають війки — вони утворюють війчастий (миготливий) епітелій. За функціями розрізняють покривний і залозистий епітелій. Нервова тканина Основою нервової тканини є спеціалізовані клітини — нейрони. Вони настільки пристосовані до виконання функцій, що навіть не можуть самостійно забезпечити свою життєдіяльність. Для цього у складі нервової тканини є спеціальні клітини, які називають гліальними, а їхню сукупність — нейроглією....

Організм людини та його вивчення

8 Клас

Людина є представником ссавців, тому ми маємо характерні ознаки цієї групи тварин — чотирикамерне серце, живородіння, вигодовування дітей молоком тощо. Утім є відмінності, які, власне, і роблять нас окремим біологічним видом. Характерні особливості людини: прямоходіння; будова передніх кінцівок, яка дозволяє здійснювати різноманітні операції; відсутність густого волосяного покриву на більшості поверхні тіла; великий розмір головного мозку; тривалий дитячий період життя; складна соціальна поведінка; мовлення й абстрактне мислення. Ці відмінності сформувалися як адаптації до умов середовища впродовж мільйонів років у процесі еволюції. Так, руки людини набули характерної будови для руху по гілках, за які наші предки хапалися долонями. Потім форма цих кінцівок удосконалювалася під час виготовлення знарядь праці. Біосоціальна природа людини У процесі еволюції видозмінювалася не лише анатомія людини. У боротьбі за існування головною перевагою стало формування соціальних стосунків. Мовлення й трудова діяльність, а згодом письмо й мистецтво докорінно відрізнили наших предків від інших видів тварин. Саме тому людину розглядають як біосоціальну істоту, у якої біологічна й соціальна складові є невід’ємними частинами....

Біологія 8 клас Задорожний, Рудич 2021 (поглиблене вивчення біології, нова програма)

8 Клас

Перед вами новий підручник із біології, котрий стане надійним помічником у вивченні цієї науки. Він містить увесь необхідний матеріал, який ви, сподіваємося, успішно засвоюватимете протягом цього навчального року. Пропонуємо ознайомитися зі структурою підручника та основними принципами розташування матеріалу в ньому. Кожний параграф займає однин розворот. Це дуже зручно, бо весь матеріал — перед очима. На початку параграфів пропонуємо пригадати засвоєний раніше матеріал, перш ніж вивчати новий. Усі параграфи закінчуються двома рубриками: «Ключова ідея» — це головна думка й висновок — і «Перевірте свої знання» — перевірка засвоєного матеріалу (зірочкою * позначено запитання, над якими слід поміркувати). Багато інформації подано у вигляді схем, таблиць та ілюстрацій. Вони полегшать сприйняття й запам’ятовування нового матеріалу. Кожна тема закінчується узагальнювальним розворотом, де стисло подано матеріал для повторення, а також пропонуються компетентнісно орієнтовані завдання за темою. Це завдання проблемно-пошукового змісту, на які, можливо, буде непросто одразу дати відповідь. Обміркуйте їх у вільний час, зверніться до додаткових джерел інформації. Завдання можна виконувати індивідуально, парами або малими групами. Деякі з них можна взяти як основу для проєктної роботи. Утім, наголошуємо, що завдання не є обов’язковими для виконання. Наприкінці підручника розміщено практичний блок: алгоритми виконання всіх лабораторних та практичних робіт, лабораторних досліджень і дослідницьких практикумів, передбачених навчальною програмою. Є алфавітний покажчик, який полегшить пошук необхідної інформації, та посилання на словник ключових термінів. А тепер — найцікавіше! Особливістю цього підручника є те, що він інтерактивний. На його сторінках ви знайдете QR-коди — посилання на електронні освітні ресурси. Це додаткові матеріали до параграфів, короткі відеолекції від провідних українських науковців, анімації, скрайбінги, мобільні ігри, 3D-моделі. Також у кінці кожної теми є посилання на тестові завдання для самоконтролю знань. Тестування відбувається в онлайн-режимі. Відразу після виконання завдань ви отримаєте результат, за яким зможете оцінити свої знання за вивченою темою....

Узагальнення курсу

9 Клас

Клітинний рівень. Клітина є структурною і функціональною одиницею всіх живих організмів, а також одиницею їхнього розвитку. На цьому рівні поєднуються процеси перетворення речовин та енергії, а також процеси передачі й реалізації спадкової інформації. Організмовий рівень. Елементарною одиницею цього рівня є особина. Тканини, органи й системи органів існують не самі по собі. Виникаючи й формуючись у процесі онтогенезу, вони спеціалізуються на виконанні певних функцій, що спільно забезпечують існування організму як єдиного цілого. У такий спосіб онтогенетичний рівень забезпечує існування особини в процесі індивідуального розвитку, тобто від моменту зародження до припинення існування. Популяційно-видовий рівень. Об’єднання особин у популяції, а популяцій - у види приводить до появи нових властивостей, відмінних від властивостей попередніх рівнів організації. Популяції і види як надорганізмові утворення можуть існувати упродовж тривалого часу, а також здатні до самостійного історичного розвитку. На цьому структурному рівні організації живої матерії безпосередньо починається процес еволюції органічного світу. Екосистемний рівень. Популяції різних видів завжди співіснують у певному середовищі, яке містить як біотичні, так і абіотичні компоненти. Таке поєднання організмів різних видів і різної складності організації з чинниками середовища їх існування являє собою біогеоценоз (екосистему), яка є ареною еволюційних перетворень. Біосферний рівень. Екосистеми, поєднуючись, утворюють біосферу - систему, яка охоплює всі явища життя на Землі. На цьому рівні відбувається біологічний колообіг речовин і перетворення енергії, пов’язані із життєдіяльністю всіх організмів....

Клітинна інженерія

9 Клас

Вирощення кісток із стовбурових клітин - результат дослідницької роботи лікарів і біологів Донецького інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака. На сьогодні команда спеціалістів працює в Києві, ставлячи на ноги поранених бійців. Методику, що ґрунтується на клітинний інженерії, розробив В. Оксимець спільно з Д. Зубовим та Р. Васильєвим. Що ж таке клітинна інженерія? ЗМІСТ Чим займається клітинна інженерія? КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ - це галузь науки, завданням якої є створення нових клітин та отримання тканин, органів й організмів з клітинного матеріалу. «Клітинна», тому що маніпуляції здійснюються з окремими клітинами, а «інженерія» - конструюються нові клітини на основі їхньої гібридизації, реконструкції та культивування. Перевагами клітинної інженерії є те, що вона дає змогу експериментувати з клітинами, а не з цілими організмами, і навіть отримувати з клітин тканини та організми із заданими властивостями. Так, у вищезгаданому прикладі кісткову тканину й кістки вирощують зі стовбурових клітин, виділених із кісткового мозку чи жирової тканини. До недавнього часу клітинну інженерію вважали лише методом біотехнології чи галуззю генетичної інженерії. Початок стрімкого розвитку клітинної інженерії відносять до 1960-х років, коли було створено перші гібридні клітини (Б. Ефруссі, Г. Харріс, П. Карлсон) та перші методи конструювання клітин нового типу. Основними методами сучасної клітинної інженерії є: • метод гібридизації соматичних клітин - поєднання соматичних клітин різних тканин або організмів для отримання нових комбінацій ознак; • метод культури клітин (тканин) - виділення й перенесення клітин з організму на поживні середовища для отримання культури клітин. Клітинні культури - це генетично однорідні популяції клітин, що ростуть у сталих умовах середовища. Метод використовується для визначення мутагенної дії чинників довкілля, діагностики захворювань, картування хромосом, вирощування стовбурових клітин, отримання калюсних культур;...

Генетично модифіковані організми (ГМО)

9 Клас

У одному із законопроектів Верховної Ради України пропонується встановити, що суб’єкти господарювання, які вводять в обіг харчові продукти з ГМО, повинні відображати на етикетці продукту інформацію про наявність у них ГМО, якщо їх частка перевищує 0,9 %. Згідно з чинними нормами усі харчові продукти мають маркуватися написом «З ГМО» або «Без ГМО». Що це за маркування і для чого його використовують? ЗМІСТ Як отримують генетично модифіковані організми? Генетично модифіковані організми стали реальністю з кінця 1970 рр., коли з’явилися перші бактерії із вбудованими генами інсуліну. Це була перша спроба використання ГМО з метою терапії людини білками-продуктами. Для цього в геном кишкової палички вбудували ген людського інсуліну. В результаті невибагливі й дешеві в утриманні бактерії синтезують людський інсулін, який для людини не є чужорідною речовиною. І ось вже майже 40 років препарати штучного інсуліну активно використовують в усьому світі. Генетична модифікація відрізняється від природного та штучного мутагенезу спрямованістю змін генотипу. При цьому генетичний матеріал переносять з одного організму в інший, застосовуючи технологію рекомбінантних ДНК. Створення рекДНК відбувається завдяки методам молекулярного клонування - отриманню багатьох копій молекули ДНК in vivo. Під час використання цих вже класичних методів поруч із вбудованим геном, як правило, вставляється маркер. Маркерамиможуть бути, наприклад, гени флуоресцентних білків, світіння яких помітне в ультрафіолетовому випромінюванні. Генетично модифіковані організми за переважною більшістю ознак не відрізняються від вихідних форм, не мають відхилень, здатні до повноцінного розмноження і, що є важливим для людини, передають вбудовані в них спадкові характеристики наступним поколінням....

Основи генетичної інженерії

9 Клас

Американські науковці вилікували двох самців мавп виду саймірі звичайний (Saimiri sciureus) від вродженого дальтонізму. Вчені зробили це за допомогою штучних вірусів, перемістивши ген людського білка йодопсину в клітини мавп. Ці результати мають практичне значення, оскільки стало зрозуміло, що можна здійснювати лікування дальтонізму і в людини. А який напрям науки займається такими дослідженнями? ЗМІСТ Чим генетична інженерія відрізняється від класичної селекції? Генетична інженерія - це дуже молодий напрям науки на межі молекулярної біології, генетики й біотехнології, метою якого є створення організмів із новими комбінаціями спадкових ознак. Народився цей напрям досліджень в 1972 р., коли Пол Берг уперше поєднав у пробірці ДНК вірусу SV40 (спричиняє появу пухлин у мавп) з ДНК бактеріофага лямбда (паразитує в клітинах кишкової палички). Так було отримано першу рекомбінантну ДНК (рекДНК) - молекула ДНК, яка поєднує в собі генетичний матеріал, виділений з різних біологічних джерел. Це стало початком розробки біотехнології одержання рекДНК, що є основою генетичної інженерії. У своєму інтерв’ю на сайті Нобелівського комітету Пол Берг говорив: «Не зовсім коректно називати мене батьком генної інженерії. Ми зробили лише перший крок на шляху до неї». Далі відбулись відкриття ферментів, що розрізають і зшивають ланцюги ДНК, методів визначення послідовності нуклеотидів ДНК (метод секвенування), методів клонування генів та ін. Ці дослідження дають змогу конструювати генетичні структури й отримувати організми з потрібними ознаками....

Біотехнологія

9 Клас

У світі виготовляють сотні сортів сиру, найвідомішими з яких є бринза, камамбер, рокфор, пармезан, чеддер, моцарела та ін. Їх тип, консистенція і аромат залежать від молока, бактерій і цвілевих грибів, обробки тощо. Ароматизаторами можуть слугувати трави, спеції, деревний дим. Чому сироваріння є біотехнологією? ЗМІСТ Чому сучасна біотехнологія є наукою? Біотехнологія виникла як сукупність способів використання живих істот і біологічних процесів для промислового виробництва. З найдавніших часів людина використовувала організми для випікання хліба, приготування кисломолочних продуктів, фарбування одягу тощо. Але лише завдяки дослідженням Л. Пастера (1822-1895) біотехнологія набула наукової основи. Цей французький науковець вивчав процеси бродіння, що є основою виноробства й пивоваріння, врятував шовківництво, виявивши причину хвороб шовкопряда, запропонував метод запобіжних щеплень для профілактики інфекційних захворювань, метод пастеризації для зберігання харчових продуктів тощо. У 40-50-ті роки ХХ ст., коли було здійснено біосинтез пеніцилінів, почалася ера антибіотиків, що дала поштовх розвитку мікробіологічної промисловості. У 60-70-ті рр. XX століття почала бурхливо розвиватися клітинна інженерія. Зі створенням у 1972 р. групою П. Берга в США першої гібридної молекули ДНК in vitro формально пов’язане народження генетичної інженерії. Загострення екологічних проблем стало причиною появи екологічної інженерії, спрямованої на отримання людиною чистої води, повітря, продуктів (іл. 174). Сучасна біотехнологія як наука нерозривно пов’язана, в першу чергу, з біологією, хімією, фізикою, технікою та інженерією. Її об’єктами є віруси, бактерії, гриби, клітини рослин, тварин, людини та біомолекули. Для досліджень у біотехнології застосовують найрізноманітніші методи, серед яких метод культивування біооб’єктів у біореакторах (ферментаторах), метод вирощування клітинних чи тканинних культур в особливих умовах, методи генетичної інженерії, методи мікробіологічного синтезу та ін....

Навігація