Войти
Закрыть

Гаметогенез і запліднення

11 Клас

Як утворюються статеві клітини? Розглянемо процеси утворення статевих клітин на прикладі ссавців (мал. 13). Яйцеклітини і сперматозоїди, зазвичай, мають гаплоїдний (одинарний) набір хромосом. Вони утворюються в статевих залозах із первинних диплоїдних статевих клітин через низку послідовних стадій: розмноження, росту, дозрівання і формування. На стадії розмноження первинні статеві клітини діляться шляхом послідовних мітозів, унаслідок чого їхня кількість значно зростає. На стадії росту клітини, які утворилися, збільшуються до певних розмірів. На стадії дозрівання первинні диплоїдні статеві клітини діляться шляхом мейозу і перетворюються на незрілі гаплоїдні гамети. Цей процес має свої особливості при утворенні сперматозоїдів і яйцеклітин. При дозріванні чоловічих статевих клітин унаслідок двох послідовних мейотичних поділів утворюється чотири однакові гаплоїдні клітини. На стадії формування ядро і цитоплазма цих клітин ущільнюються, завдяки чому їхні розміри зменшуються. Лише після дозрівання сперматозоїди набувають здатності до самостійного пересування і запліднення яйцеклітини. Під час дозрівання жіночих статевих клітин після першого поділу мейозу утворюються дві різні за розмірами гаплоїдні клітини: велика, яка містить запас поживних речовин, необхідних для розвитку зародка, і дрібна (так зване полярне тільце). Після другого мейотичного поділу утворюються чотири гаплоїдні клітини: одна велика яйцеклітина і три дрібні полярні тільця. Полярні тільця в процесі розмноження участі не беруть і через деякий час зникають. На стадії формування в яйцеклітини утворюється частина зовнішніх оболонок....
0 Переглянути

Статеве розмноження організмів

11 Клас

Що таке кон’югація і копуляція? Кон’югація (від лат. кон’югатіо - сполучення) - спільна назва кількох форм статевого процесу, відомих у деяких груп організмів. У бактерій в процесі кон’югації дві клітини тимчасово зближуються і через цитоплазматичний місток обмінюються ділянками своїх молекул ДНК. У деяких зелених, діатомових водоростей і грибів при кон’югації зливаються дві подібні безджгутикові клітини (мал. 8, 9). Через цитоплазматичні містки, що утворилися, вміст однієї клітини (її умовно називають чоловічою) переходить в іншу (жіночу). Так утворюється зигота, яка після певного періоду спокою починає ділитися. В одноклітинних тварин інфузорій у процесі кон’югації відбувається обмін ядрами: через цитоплазматичні містки мігруючі (чоловічі) ядра кожної з двох клітин переходять в інші і там зливаються зі стаціонарними (жіночими). Після такого обміну ядрами клітини розходяться і внаслідок кількох поділів у кожної з них відновлюється властивий їм набір ядер. Біологічне значення кон’югації полягає в обміні спадковим матеріалом між різними особинами. Це сприяє спадковій мінливості, яка підвищує стійкість популяцій організмів до умов довкілля, що змінюються. Копуляція (від лат. копулятіо - сполучення) - це процес злиття двох статевих клітин (гамет). При цьому вони можуть бути однаковими (як наприклад, у хламідомонади) або ж відрізнятися за формою, розмірами і особливостями будови (вищі рослини, хордові тварини тощо)....
0 Переглянути

Типи розмноження організмів

11 Клас

Вам уже відомо, що завдяки розмноженню забезпечується безперервність поколінь організмів різних видів. Унаслідок розмноження батьківські особини передають нащадкам певну спадкову інформацію. В одних випадках спадкова інформація передається майже повністю і особини дочірнього покоління є точною генетичною копією батьків. Це, зокрема, спостерігається при нестатевому і вегетативному розмноженні чи партеногенезі. В інших випадках (при статевому розмноженні) нащадки певним чином відрізняються від батьків за набором спадкової інформації, що зумовлює мінливість виду. Які особливості притаманні нестатевому розмноженню? Нестатеве розмноження організмів відбувається за допомогою окремих нестатевих клітин (їхнім поділом навпіл, множинним поділом, брунькуванням) або за рахунок утворення спор. Нестатеве розмноження спостерігають в одноклітинних і деяких багатоклітинних організмів (водорості, гриби, вищі спорові). У разі поділу клітини навпіл (мал. 1) утворюються дві дочірні клітини, удвічі дрібніші за материнську. При цьому органели материнської клітини більш-менш рівномірно розподіляються між ними. Якщо ж певна органела наявна в материнській клітині в однині, то вона потрапляє в одну з дочірніх клітин, а в іншій формується заново (наприклад, довгий джгутик у евглени зеленої). Дочірні клітини, що утворилися, живляться, ростуть і, досягнувши певних розмірів, також починають розмножуватись....
0 Переглянути

Загальна біологія 11 клас Кучеренко

11 Клас

Ви продовжуєте вивчати курс «Загальна біологія». В 10-му класі ви вже ознайомилися з молекулярним, клітинним і організмовим рівнями організації живої матерії, дізналися про ‘хімічний склад та будову клітин, основні процеси пластичного та енергетичного обмінів, особливості будови багатоклітинних організмів, механізми регуляції їхніх життєвих процесів тощо. Ви навчилися проводити елементарні біохімічні досліди, розв’язувати задачі з молекулярної біології. В 11-му класі ви дізнаєтесь про основні способи розмноження живих істот, спадковість і мінливість організмів, основні закони генетики, вищі рівні організації живої матерії (популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний), історичний розвиток органічного світу тощо. Ви зрозумієте, чому людині важливо зберігати видове різноманіття живих істот на нашій планеті, вивчати закони живої природи та не порушувати їх. Тобто ми намагатимемося прищепити вам екологічне мислення, для того щоб отримані у школі знання ви могли застосувати у своїй повсякденній практичній діяльності. Ви також дізнаєтесь про сучасні досягнення таких перспективних галузей біології, як генна та клітинна інженерія, біотехнологія, їхнє значення для подальшого прогресу людського суспільства. Ми сподіваємось, що вам буде цікаво вивчати біологію, адже недарма її вважають наукою XXI століття. Від досягнень біології залежить вирішення таких важливих проблем, як забезпечення людства продовольством, розробка нових лікарських препаратів, заходів охорони навколишнього природного середовища, збільшення середньої тривалості життя людини тощо. Нагадаємо вам, що матеріал підручника поділено на розділи та параграфи, які ви можете знайти, скориставшись «Змістом». Після назви кожного розділу наведено перелік ключових питань, які розглядатимуться у відповідних параграфах. Кожен параграф, крім основного тексту, має такі рубрики:...
0 Переглянути

Додаток. Нобелівські лауреати, які зробили відкриття в біології

11 Клас

«За працю із сироваткової терапії, переважно за її застосування при лікуванні дифтерії, що відкрило нові шляхи у медичній науці й дало у руки лікарів переможну зброю проти хвороб та смерті» 1902 Рональд Росс «За роботу по малярії, у якій він показав, як збудник потрапляє в організм, й тим самим заклав основу для подальших успішних досліджень у цій галузі розробки методів боротьби з малярією» 1904 Іван Павлов «За роботу з фізіології травлення» 1906 Камілло Ґольджі, Сант’яго Рамон-і- Кахаль «У знак визнання праць про структуру нервової системи» 1908 Ілля Ілліч Мечников, Пауль Ерліх «За праці про імунітет» 1910 Альбрехт Коссель «За внесок у вивчення хімії клітини, внесений дослідженням білків, включаючи нуклеїнові речовини» 1919 Жуль Борде «За відкриття, пов’язані з імунітетом» 1920 Август Крог «За відкриття механізму регуляції просвіту капілярів» 1922 Арчибалд Плл «За відкриття у галузі теплоутворення у м’язі» Отто Меєргоф «За відкриття тісного взаємозв’язку поміж процесом поглинання кисню та метаболізмом молочної кислоти у м’язі» 1923 Фредерик Бантинг, Джон Маклеод «За відкриття інсуліну» 1929 Христіан Ейкман «За внесок у відкриття вітамінів» Фредерик Гоуленд Гопкінс «За відкриття вітамінів, що стимулюють процеси росту» 1930 Карл Ландштейнер «За відкриття груп крові людини...
0 Переглянути

Тлумачний словник термінів і понять

11 Клас

Абіогенез (від грец. а - заперечна частка, біос - життя та генезис - походження) - загальна назва гіпотез про виникнення життя із неживої матерії. Автогенез (від грец. аутос - сам та генез) - пояснення еволюції як наслідок дії лише внутрішніх чинників організму. Агроценоз (від грец. агрос - поле та койнос - загальний) - збіднене видами угруповання рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, створене людиною для одержання сільськогосподарської продукції. Адаптації (від лат. адапто - пристосовую) - пристосування організмів до умов середовища існування. Адаптивна радіація (від лат. адапто та радіатіо - розходження, розповсюдження) - зростання різноманіття видів шляхом дивергенції внаслідок виникнення пристосувань нащадків спільних предків до різних умов довкілля. Акліматизація (від лат. ад - до та грец. кліматос - нахил) - пристосування певного виду до умов місцевості, де він раніше не мешкав. Акросома (від грец. акрон - вершина, кінець та сома - тіло) - особлива органела на кінці головки сперматозоїда, утворена з елементів комплексу Гольджі, яка забезпечує проникнення сперматозоїда в яйцеклітину. Алельні гени (від грец. алельон - один одного, взаємно та генос - рід) - різні варіанти певного гена, які займають подібне положення (локус) у гомологічних хромосомах та визначають різні варіанти певної ознаки. Алель (від грец. алельон) - один із можливих структурних станів гена. Анабіоз (від грец. анабіозіс - оживлення) - стан організму, за якого відсутні помітні прояви життєдіяльності внаслідок майже повного гальмування обміну речовин. Аналізуюче схрещування - здійснюють між особинами, які мають рецесивний та домінантний варіанти певної ознаки, з метою встановлення генотипу особини з домінантною ознакою. Аналогії (від грец. аналогія - подібність) - схожість за будовою органів, які мають різне походження, але виконують однакові функції у неспоріднених видів. Анізогамія (від грец. анізос - нерівний та гамете - дружина) - копуляція двох різних за будовою гамет....
0 Переглянути

Узагальнення курсу

11 Клас

Можливості й перспективи застосування досягнень біології у забезпеченні існування людства. Біологічні дослідження необхідні для створення наукових основ прогнозування та планування розвитку стабільного процвітаючого людського суспільства майбутнього. Для цього необхідно відвернути наявну загрозу біосферної кризи, яку в пресі часто називають «екологічною». Специфічність загрози сучасної біоценотичної кризи, як і всіх майбутніх, - у змінах біосфери, викликаних господарською діяльністю людини. Для створення екологічно стабільного суспільства, тобто ноосфери, людство повинне в найближчому майбутньому взяти під контроль стрімке зростання народонаселення; замість використання невідновних ресурсів експлуатувати відновні; впровадити екологічно обґрунтовані технології збільшення виробництва продуктів харчування; припинити знищення первинних лісів і перейти до промислового використання вторинних і штучних лісонасаджень з наступним їхнім відновленням; зменшувати об’єми стічних вод, запроваджувати надійні способи очищення та постійний контроль за їхньою якістю, створювати замкнені системи водопостачання промислових та енергетичних об’єктів; здійснювати ефективний захист і відновлення природних екосистем. Одне з важливих завдань біології - це вивчення біорізноманіття істот нашої планети. Воно далеко не завершене: учені-систематики вважають, що невідомими науці залишаються не менш мільйона видів нині існуючих живих організмів. У майбутньому селекціонери будуть ще ширше застосовувати штучні мутації для отримання високопродуктивних сортів сільськогосподарських рослин та промислових штамів мікроорганізмів. Штучні мутації також необхідні для розроблення генетичних методів контролю чисельності популяцій шкідливих організмів, що в майбутньому унеможливить масове розмноження цих видів в агроценозах і людських поселеннях....
0 Переглянути

Еволюційні події кайнозойської ери

11 Клас

Кайнозойська ера розпочалась близько 65 млн років тому і триває дотепер. За цей час завершилось формування рельєфу, суходіл і водойми поступово набули сучасних обрисів, встановились кліматичні зони. Це ера бурхливої адаптивної радіації покритонасінних, птахів і ссавців; у біосфері в цілому також домінують членистоногі, у водних екосистемах - водорості та молюски. Близько 300 тис. років тому з’являється людина. Наслідки її господарської діяльності стають одним з основних факторів еволюції. Кайнозойську еру поділяють на три періоди: палеогеновий, неогеновий та антропогеновий. Як відбувався розвиток життя в палеогеновий період? Клімат палеогенового періоду, або палеогену (65-23 млн років тому), загалом був теплим, хоча на рубежах епох значно змінювався; зокрема, відомі часткові зледеніння материків. Неодноразово відбувалися значні зрушення земної кори, що визначало формування гірських систем, виверження вулканів, землетруси, зміни рівня Світового океану тощо. З органічних решток цього періоду утворились поклади бурого вугілля. За цей час з’являються майже всі сучасні ряди птахів і ссавців, порядки покритонасінних, а також бурі водорості. Скам’яніла смола хвойних рослин цього періоду відома під назвою «бурштин» (мал. 44.1). Палеогеновий період поділяють на три послідовні епохи (відділи), кожна з яких досить різко відрізняється від інших: палеоцен, еоцен та олігоцен. Наприкінці олігоцену відбулось зниження рівня Світового океану та помітне похолодання, що викликало біосферну кризу, після чого розпочався неогеновий період. Палеоценова епоха (65-56 млн років тому) загалом була теплою та вологою. На суходолі домінували біоценози, основу яких складали дерев’янисті голонасінні (кипарисові, соснові, гінкгові та ін.). Також відомі комахозапильні (магнолії, лаври тощо) та вітрозапильні (магнолії, буки, дуби) квіткові рослини і вищі спорові. Залишки їхніх стебел потрапляли на дно водойм, де в анаеробних умовах під шарами мулу за мільйони років перетворились на сучасні корисні копалини - буре вугілля....
0 Переглянути

Розвиток життя протягом мезозойської ери

11 Клас

Існували різноманітні лісові та відкриті степові, пустельні тощо екосистеми (мал. 43.2). Основу рослинних угруповань складали голонасінні - різноманітні види гінкгових, саговників, бенетитів, хвойних (зокрема, з родин араукарієвих і тисових) тощо та вищі спорові - папороті, хвощі, плауни. Із цього періоду відомі представники всіх сучасних та кількох вимерлих рядів комах. Виникають два ряди наземних плазунів - динозаври. Вони мешкали на суходолі, пересуваючись на чотирьох або на двох задніх кінцівках, які були спрямовані вниз, на відміну від сучасних плазунів. Серед них були рослиноїдні, комахоїдні та хижі тварини. Деякі були навіть здатні до ширяючого польоту. Звірозубі плазуни також були досить різноманітні. Вважають, що від невеликих комахоїдних звірозубих у другій половині періоду виникли перші ссавці. Це були маленькі (5-15 см завдовжки) покриті шерстю звірки, що ззовні нагадували землерийок та живились комахами. Невідомо, чи вони народжували живих малят, чи були яйцекладними, подібно до сучасних першозвірів. Починаючи із середини тріасу відомі перші черепахи та крокодили. На відміну від сучасних, тріасові крокодили були дуже рухливими наземними хижаками з видовженими пристосованими до бігу кінцівками (мал. 43.2) і лише в кінці періоду опанували водне середовище. Тріасовий період закінчився біоценотичною кризою, спричиненою розпадом Пангеї на кілька менших континентів та пов’язаним із цим загальним потеплінням клімату, що супроводжувалось вимиранням багатьох груп (древні земноводні, звірозубі та ін.). Які події відбувалися протягом юрського періоду? Юрський період (206-144 млн років тому) характеризувався переважно помірним кліматом; у цей час існувало багато мілководних морів (мал. 43.3). Це був період високої вулканічної активності. У морях існували коралові рифи та острови. Великі площі суходолу були зайняті вологими лісами, у яких з’явились нові родини хвойних - кипарисові та соснові....
0 Переглянути

Розвиток життя протягом палеозойської ери

11 Клас

Палеозойська ера (палеозой), або ера давнього життя, почалась близько 540 млн і закінчилась менш ніж 250 млн років тому. Протягом палеозою життя опанувало суходіл і біосфера набула сучасних меж. Еру поділяють на 6 періодів у послідовності від найстаршого до наймолодшого: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний (карбоновий) та пермський. Кембрійський період мав загалом теплий клімат (мал. 42.1). Він тривав близько 50 млн років і закінчився 490 млн років тому. У цей час з’явились представники майже всіх типів сучасних тварин, у тому числі форми з твердим зовнішнім, інколи - внутрішнім скелетом та вкриті черепашками види. Життя було сконцентроване переважно на мілководдях тропічних морів з постійною температурою води +20...25 °С. У Південній півкулі в цей час існував велетенський материк Гондвана, до складу якого входили території сучасних Південної Америки, Африки, півострова Індостан, Австралії та Антарктиди. Північніше переважно в тропічній зоні знаходилось декілька невеликих материків та островів (Лаврентія, Балтика, Сибір та ін.), розділених мілководними теплими морями. З рослин у цей період з’явились червоні водорості, з одноклітинних тварин - форамініфери з однокамерною черепашкою (мал. 42.2). У цей час виникають також губки. Кембрійські губки належали до особливої групи Археоціати, один з представників якої зберігся до наших часів. У морях були поширені різноманітні кишковопорожнинні. З кембрійських відкладів відомі добре збережені відбитки морських сегментованих тварин: багатощетинкових червів та перших членистоногих, серед яких особливої різноманітності досягали трилобіти. Відомі представники всіх сучасних класів молюсків: двостулкові, черевоногі, головоногі (мали зовнішню черепашку і належали до бентосних форм), а також із викопного класу Хіоліти....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 291 292 293 294 295 296 297 298 299 ... 343
Назад

Навігація