Войти
Закрыть

Узагальнення

7 Клас

• Найпростіші за будовою бактерії, що належать до прокаріотів, бо клітини цих істот не мають ядра (мал. 325). Спадковий матеріал бактерій розташований у цитоплазмі. Крім плазматичної мембрани, клітини бактерій оточує клітинна оболонка. Бактерії не містять мітохондрій і хлоропластів. Здебільшого це одноклітинні істоти, хоча серед ціанобактерій можуть траплятися і багатоклітинні види. Деякі представники бактерій мають джгутики (один, кілька або багато) і можуть активно пересуватись у рідкому середовищі. Серед бактерій є і гетеротрофи, і автотрофи (ціанобактерії, пурпурні та зелені бактерії). Багато бактерій дихає, використовуючи для цього атмосферний кисень. Бактерії, які мешкають у безкисневому середовищі, отримують необхідну енергію внаслідок безкисневого розщеплення органічних речовин. Бактеріям притаманне нестатеве розмноження поділом клітини навпіл або брунькуванням. Несприятливі умови вони здатні переживати у вигляді спор або цист. Ці стадії спокою забезпечують і їхнє поширення. Рослини, гриби та тварини належать до еукаріотів: їхні клітини мають одне, кілька або багато ядер (як-от, клітини посмугованих м’язів тварин чи клітина гриба мукора). Отже, спадковий матеріал цих організмів відмежований від цитоплазми оболонкою. У цитоплазмі їхніх клітин є мітохондрії та багато інших органел....

Основи охорони природи

7 Клас

Україна вирізняється з-поміж інших країн Європи різноманітністю природних умов і біологічних ресурсів. Це зумовлено її географічним розташуванням: більшість території України припадає на зону помірного клімату, і лише Південне узбережжя Криму належить до зони субтропіків. На території нашої країни описано понад 53 тис. видів тварин, з них - понад 52,5 тис. безхребетних і близько 800 - хордових. ЯКІ Є ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ? Насамперед учені створюють списки видів тварин, рослин і грибів, які підлягають охороні. Якщо є загроза існуванню виду, його заносять до Міжнародної Червоної книги, яку видає Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), а також до Червоних списків окремих регіонів (наприклад, Європейського червоного списку) та національних Червоних книг тих країн, на території яких він мешкає. До Червоних книг окремих держав заносять також види, чисельність яких на території цієї держави незначна або швидко знижується. Червона книга - це список рідкісних і зникаючих видів. Вона вміщує основні дані про їхній спосіб життя, поширення в минулому та в наш час, заходи щодо їх охорони тощо. Види, занесені до Червоної книги України (мал. 322), залежно від стану популяцій та ступеня загрози для їхнього існування, поділені на кілька категорій: зниклі, зниклі в природі, зникаючі, вразливі, рідкісні тощо. Наприклад, до категорії зниклих видів віднесено тюленя-монаха, якого з 50-х років XX ст. біля берегів нашої країни не зустрічали. Навряд чи цей вид біля берегів України зустрінуть і в майбутньому. До зниклих у природі видів відносять зубра (мал. 322). У період з 1965 по 1967 роки на територію нашої країни була завезена 41 особина цих тварин. У 1990 році популяції цих тварин сягнули свого максимуму - 685 голів. Але внаслідок нераціонального ведення мисливського господарства та браконьєрства вже в 2008 році чисельність зубрів скоротилася майже втричі й нині становить близько 200 особин....

Співіснування організмів в угрупованнях. Вплив людини та її діяльності на організми

7 Клас

ЯКІ ТИПИ ЗВ’ЯЗКІВ ВИНИКАЮТЬ МІЖ ОРГАНІЗМАМИ? Ви вже знаєте, що одні види тварин не можуть існувати окремо від інших видів тварин, рослин, грибів, бактерій тощо. Тому тварини в екосистемах пов’язані з іншими організмами різноманітними зв’язками. Кожен вид тварин постійно взаємодіє з особинами свого (внутрішньовидові зв’язки) чи інших (міжвидові зв’язки) видів. Пригадайте взаємовигідні зв’язки, які виникають між рослинами і шапинковими грибами, між грибом і одноклітинною водорістю чи ціанобактерією в складі лишайнику. Такі взаємовигідні відносини мають назву мутуалізм (від лат. мутулюс - взаємний). Серед тварин також можна навести багато прикладів мутуалізму. Так, рак-самітник поселяє на черепашку актиній, що живляться рештками його їжі. Сам рак-самітник слугує засобом пересування для актинії, а щупальця актиній із жалкими клітинами надійно захищають його від ворогів (мал. 318, 1). Біля великих риб (ставрид, мурен та інших) можна помітити дуже красивих риб-чистильників (їхня довжина тіла не перевищує 10 см). Трапляються чистильники в теплих водах Індійського і Тихого океанів, зазвичай серед коралових рифів. Вони живляться паразитами, що мешкають на поверхні тіла і в порожнині рота риб-партнерів. Великі риби, помітивши чистильників, розкривають рот і зяброві кришки, відводять убік плавці, намагаючись максимально полегшити їм пошук паразитів на своєму тілі (мал. 318, 2). Вони не заподіюють «санітарові» жодної шкоди, навіть тоді, коли він залазить до них у ротову порожнину. Чистильники отримують від великих риб їжу, позбавляючи їх від докучливих паразитів....

Ланцюги живлення і потік енергії. Взаємозв’язок компонентів екосистеми

7 Клас

ЩО ТАКЕ ЕКОЛОГІЧНА НІША? Ви вже знаєте, що кожний вид організмів пристосований до певних умов середовища життя і взаємодіє з популяціями інших видів, які теж мають свої пристосування до подібних екологічних чинників. Отже, будь-який вид організмів має пристосовуватись до існування на одній території з іншими видами. Наприклад, два види можуть живитись однією їжею. На малюнку 312 зображено два види ракоподібних - морських жолудів. Вони часто оселяються на скелястих берегах, де будують свої вапнякові будиночки. Рухами своїх ніжок, укритих щетинками, тварини створюють потоки води, з якої відфільтровують їжу. Тож у них подібний спосіб живлення. Більший за розмірами вид 1 витісняє дрібніший вид 2 у менш сприятливу для мешкання зону на скелях, де менша вологість та менше їжі. Отже, взаємодія з іншими видами впливає як на просторове розташування популяції в екосистемі, так і на спосіб живлення. Таким чином, кожен вид займає в екосистемі свою екологічну нішу, яка визначається його пристосуванням до чинників неживої природи, а також взаємозв’язками з популяціями інших видів. Що ближчі екологічні ніші популяцій різних видів в одній екосистемі, то гостріша між ними конкуренція за необхідні ресурси середовища життя. ЯКІ ЗВ’ЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ ОРГАНІЗМАМИ В ЕКОСИСТЕМАХ? Компоненти екосистем взаємопов’язані між собою різними типами зв’язків. Це насамперед харчові, або трофічні, зв’язки. Одні види тварин полюють на здобич, інші - споживають рослини чи рештки організмів тощо. Завдяки трофічним зв’язкам формуються ланцюги живлення (мал. 313). Кожен вид організмів у складі ланцюга живлення становить його окрему ланку, або трофічний рівень....

Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища

7 Клас

ЩО ТАКЕ ПОПУЛЯЦІЯ ТА ЕКОСИСТЕМА? Ви вже знаєте, що будь-який організм належить до певного виду. Сукупність особин одного виду, яка тривалий час мешкає певною мірою відокремлено від інших подібних угруповань, має назву популяція. Існування виду у формі популяцій пов’язане з нерівномірністю розподілу сприятливих умов по території, яку займає вид. Наприклад, білка звичайна поширена по всій Європі, але мешкає лише в лісових та лісопаркових угрупованнях, які розділені рослинними угрупованнями інших типів (лучними або степовими), річками, гірськими хребтами тощо. Тому кожний з лісів чи парків має одну або кілька популяцій білки (мал. 307). Отже, що різноманітніші умови існування на території, яку займає вид, то більшою буде кількість популяцій, з яких він складається. Територію або простір, у якому живе вид, називають місцеіснуванням. Воно є спільним для багатьох видів організмів - тварин, рослин, грибів, бактерій, що утворюють на цій території багатовидове біологічне угруповання. Кожен з вас може навести приклади рослин і тварин, характерних для таких угруповань, як ліс, лука, болото, степ тощо. Організми в угрупованнях тісно взаємодіють між собою та з неживою природою. Вони беруть з навколишнього середовища певні речовини (кисень, вуглекислий газ, воду, їжу), необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності, та виділяють туди продукти власного обміну речовин (неперетравлені рештки їжі, продукти виділення тощо). Унаслідок такої взаємодії формуються екосистеми - сукупність взаємопов’язаних популяцій організмів, які взаємодіють між собою та з умовами середовища життя (мал. 308). Сукупність усіх екосистем нашої планети має назву біосфера....

Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення

7 Клас

Ви вже знаєте, що поведінка тварин має дві взаємопов’язані складові — вроджену і набуту. Вроджена поведінка передається у спадок нащадкам від батьків і переважає у тварин простішої організації, таких як кишковопорожнинні, кільчасті черви та інші. До такої поведінки належить захисна реакція гідри, коли її тіло різко скорочується під дією подразника. Під час історичного розвитку (еволюції) разом з ускладненням будови та процесів життєдіяльності тварин набута поведінка починає відігравати дедалі більшу роль у пристосуванні до змінних умов навколишнього середовища. Так, навіть молюски морські блюдечка здатні до хомінгу (мал. 297). Зазвичай вони живуть на скелях, вибираючи заглиблення, які точно відповідають за формою їхнім мушлям. Віддаляючись у пошуках їжі на деяку відстань від свого заглиблення, у більшості випадків вони потім його знаходять. Можна було б припустити, що тварини позначають свій шлях якимись виділеннями, за якими й орієнтуються, але вчені довели, що це не так. Молюски орієнтуються завдяки навігаційним здібностям і пам’яті. Що довше вони перебували в «домі» -заглибленні, то краще запам’ятовували його розташування. Кількість правильних повернень «додому» була пропорційна відстані. Максимальна відстань, з якої морські блюдечка можуть повертатися, 1 м. Поява і розвиток нервової системи у всіх без винятку тварин дали можливість урізноманітнювати поведінкові акти за допомогою научіння, тобто змінювати поведінку внаслідок попереднього досвіду. • Прості форми научіння спостерігають уже в кишковопорожнинних. Наприклад, гідрі в акваріумі кидали піщинки. Коли одна з них зачіпала щупальце, гідра хапала піщинку на льоту. Відчувши неїстівність здобичі, гідра позбавлялася від піщинки. Якщо їй продовжували кидати піщинки, то через деякий час гідра з дедалі меншою активністю хапала приманку й швидше її позбувалася. І нарешті, після 20-30-ї піщинки вона зовсім не реагувала на неї. У гідри виробився ефект звикання до контакту з піщинкою....

Комунікація тварин

7 Клас

Зрозуміти мову тварин люди мріяли споконвіку й дечого в цьому досягли. Наприклад, добре навчилися визначати повадки тварин, яких утримують. Так, господарі собак можуть визначити наміри собаки за положенням її хвоста і «виразом» морди. Вишкірені зуби, зморщений ніс і спрямовані вперед вуха дають зрозуміти, що тварина не просто погрожує, але й досить упевнена у власній правоті (мал. 289). Люди навчилися використовувати «мову» тварин з практичною метою. Наприклад, коли птахам загрожує небезпека, вони видають особливі крики - сигнали тривоги. Інші птахи, почувши такий сигнал, у паніці розлітаються. Записи тривожних криків птахів різних видів використовують для відлякування інших птахів від садів, полів, аеродромів - звідусіль, де вони можуть нашкодити. Такі сигнали діють, але не довго, бо птахи досить швидко звикають, що за сигналом тривоги ніякої біди не трапляється і можна не панікувати. ЩО ТАКЕ КОМУНІКАЦІЯ ТВАРИН? Коли тварина здійснює якусь дію, що змінює поведінку іншої особини, можна говорити про те, що відбулася передача інформації - комунікація. Будь-який тип понеділкового «впливу» з боку однієї особини, що спричиняє або здатний спричинити зміни в поведінці іншої особини, - це стимул....

Соціальна поведінка. Типи угруповань тварин

7 Клас

ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ПООДИНОКІ ТВАРИНИ ВІД СОЦІАЛЬНИХ? У тваринному світі існує величезна різноманітність форм соціального життя. Одних тварин складно уявити поза співтовариством, інших - об’єднаними в групи. Поодинокими називають тварин, у яких контакти між особинами підтримуються зазвичай у шлюбний період, а також (у деяких видів) у період турботи за потомством. До поодиноких видів належить, наприклад, зозуля звичайна (мал. 283). Цей птах підкладає свої яйця у гнізда інших птахів, тому не бачить своїх пташенят. Зозуля стикається з особинами свого виду тільки під час шлюбного періоду. Соціальними називають тварин, які утворюють постійні групи. Соціальними тваринами є, наприклад, суспільні комахи (терміти, мурашки, деякі види бджіл та ос), бобри, вовки, дельфіни та багато інших. Поведінка тварин у групах ґрунтується на взаємодії двох чинників: 1) соціального інстинкту, який спонукає їх об’єднуватися з родичами й підтримувати з ними постійні контакти; 2) внутрішньовидової агресивності, яка дає змогу встановити й підтримувати певний порядок у співтоваристві. ЯКІ БУВАЮТЬ УГРУПОВАННЯ ТВАРИН? Конрад Лоренц розрізняв анонімні та особистісні угруповання тварин. Взаємозв’язки тварин в анонімних угрупованнях є безадресними та однаково спрямованими на всіх представників спільноти. Такий тип угруповань характеризується відсутністю постійної структури. У них немає ієрархії: ані лідерів, ані підлеглих. Анонімні угруповання часто демонструють дивовижну згуртованість і доцільність групових дій. Згадаймо рух косяка ставрид, який збивається в щільну кулю, щоб захиститися від хижаків (акул чи дельфінів) (мал. 284)....

Територіальна поведінка

7 Клас

Територіальною називають поведінку, яка пов’язана з поділом території на окремі ділянки. Вони можуть бути постійними або тимчасовими, індивідуальними або груповими (загальна територія стада, зграї, сім’ї тощо). Розміри та структура ділянок можуть сильно відрізнятися в різних видів тварин. Територіальна поведінка включає маркування, або мічення, меж ділянки та її охорону від інших тварин свого виду. Птахи позначають свою територію переважно звуковими сигналами - співом. Котячі - пахучими та візуальними мітками. Це можуть бути екскременти, витоптані ділянки, подряпини на корі дерев тощо. Здебільшого трапляється поєднання різних типів міток. Наприклад, бурі ведмеді обприскують сечею дерева, труться об них, дряпають і гризуть кору (мал. 279), а також роблять заглибини в землі. Часто територіальна поведінка приурочена лише до періоду розмноження. Наприклад, у шлюбний період самці бабок-красунь (мал. 280) вибирають ділянки над струмками. Ці ділянки вони позначають щоденними багаторазовими обльотами та енергійно обороняють від самців-родичів. У цю зону самець запрошує самку за допомогою «танцю» над поверхнею води. Під час відкладання яєць він охороняє самку від інших самців. Схожу поведінку можна спостерігати в риби колючки триголкової (мал. 281). У період розмноження у самця з’являється дуже яскраве забарвлення. Він займає ділянку дна водойми, будує гніздо, дуже агресивно атакує самців свого виду, а самок заманює за допомогою «танцю»....

Репродуктивна поведінка тварин

7 Клас

ЯКУ ПОВЕДІНКУ ТВАРИН НАЗИВАЮТЬ ШЛЮБНОЮ? Ви вже знаєте, що для тварин характерні два основних типи розмноження: статеве та нестатеве. Статеве розмноження супроводжується винятковою різноманітністю форм поведінки, спрямованої на пошук партнера, утворення пар, впізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Тварини, які живуть у природних районах з вираженою зміною сезонів року, наприклад в Україні, мають річний цикл розмноження. Шлюбна поведінка зазвичай розпочинається з пошуку статевого партнера. Для цього тварини використовують сигнали різноманітної природи: хімічні, звукові, зорові. Шлюбні сигнали жуків-світляків належать до зорових демонстрацій (мал. 273). Літаючи, самці виробляють спалахи світла. Самки реагують на сигнали самця коротким спалахом. Самець відповідає на сигнал самки, наближаючись до неї, і пара продовжує обмінюватися сигналами доти, доки самець не підлітає і не спаровується із самкою. Винятком є тварини, які ведуть сидячий спосіб життя, наприклад коралові поліпи. У них репродуктивна поведінка представлена виключно у вигляді більш-менш одночасного викидання статевих продуктів (мал. 274). Ця синхронізація часто забезпечується хімічними сигналами. Отже, спаровуванню більшості тварин передує етап залицяння. Це сприяє відбору найвідповіднішого партнера, крім того, перешкоджає міжвидовому схрещуванню. Залицяння - обмін спеціальними сигналами демонстраціями. Залицяння у тварин може включати підношення корму, як у крячок, демонстрацію оперення, як у павича, зведення споруд, як в альтанкових птахів (мал. 275), токування у глухаря та інше. Зазвичай, активною стороною під час залицяння є самець, а пасивною - самка. Тобто самців вибирають самки. Це пов’язано з тим, що саме на самку зазвичай лягає основна турбота за нащадками....

Навігація