Войти
Закрыть

Травлення в шлунку

8 Клас

У медицині вже давно використовуються штучна нирка й штучне серце. І ось британські вчені створили штучний шлунок. Протягом 10 років фахівці науково-дослідного інституту в графстві Норфолк (Англія) працювали над створенням цього апарата. «Багато хто сприймає шлунок - як "мішок", заповнений рідинами і ферментами, але це дуже складний орган...», - стверджував Мартін Стокс, представник компанії «Плант біосайенсіс». У чому ж полягає складність шлунка й процесів, що в ньому відбуваються? ШЛУНОК - розширена частина травного тракту між стравоходом й тонким кишечником, що є резервуаром для їжі. Об'єм шлунку дорослої людини - близько 2 л, може збільшуватися до 5 л. Шлунок розташований під діафрагмою у лівій частині живота і має вигляд вигнутого мішка, в якому розрізняють вхідну частину з м'язом-затискачем, склепіння шлунка, тіло шлунка і вихідну частину із м'язом-затискачем (іл. 40). Стінки шлунку складаються з трьох оболонок. Зовнішня оболонка має густу сітку кровоносних судин для забезпечення активної діяльності шлунку. На відміну від інших відділів травного тракту середня оболонка має три шари м'язів (поздовжній, коловий і косий), які здійснюють перемішування і переміщення їжі. Складніше організована і внутрішня оболонка шлунку. Її підслизова основа утворює численні складки, а слизова оболонка містить шлункові залози. У внутрішній оболонці розміщена й лімфоїдна тканина. Травлення в шлунку може відбуватися лише за температури тіла 36-37 °С і за наявності хлоридної кислоти. Тривалість перебування частково перетравленої їжі (хімусу) в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується 6-8 годин, вуглеводна - близько 4 год. Основними процесами, що забезпечують якісне перетворення їжі у шлунку, є: хімічна обробка їжі - ферменти шлункового соку розщеплюють білки й жири молока, а також відбувається активація ферментів шлункового соку; фізична обробка їжі - за допомогою хлоридної кислоти відбувається набрякання білків; переміщення їжі - за участю м'язів шлунку здійснюється: а) змішування їжі з шлунковим соком; б) періодичне пропускання хімусу в 12-палу кишку; знезаражування їжі - за допомогою хлоридної кислоти знешкоджуються шкідливі мікроорганізми; всмоктування компонентів їжі - у шлунку всмоктуються вода, спирти, деякі ліки, гормони та ін. Отже, будова шлунку порівняно з іншими відділами травного тракту ускладнена і пристосована до здійснення складніше організованих і...

Процес травлення в ротовій порожнині. Ковтання

8 Клас

Хліб - традиційний харчовий продукт, багатий на вуглеводи (наприклад, крохмаль) та білки (наприклад, клейковина). Особливо корисним є чорний хліб з житнього борошна. Він нормалізує роботу кишечнику, його рекомендують при недокрів'ї. У ньому міститься клітковина, що посилює рухи кишечнику, видаляє з організму шкідливі продукти обміну. А чому в ротовій порожнині з'являється солодкий смак, якщо декілька хвилин жувати чорний хліб? ЗМІСТ Як побудована ротова порожнина та які функції вона виконує? РОТОВА ПОРОЖНИНА - відділ травної системи, яким починається травний канал. Спереду ротова порожнина обмежена губами, з боків - щоками, зверху - піднебінням, а дно утворене діафрагмою рота. В ротовій порожнині розташовані зуби, слинні залози та язик (іл. 37). Зуби - органи, утворені з видозміненої кісткової тканини: вони подрібнюють і перетирають їжу. У дорослої людини 32 зуби, розташованих в комірках верхньої та нижньої щелеп. За формою і функціями їх поділяють на різці (8), ікла (4), малі кутні (8) та великі кутні (12) зуби. Треті великі кутні зуби називаються зубами мудрості. У кожному зубі розрізняють три відділи: коронку, шийку і корінь. Зуб складається з двох частин: твердої зовнішньої (емаль, дентин і цемент) та м'якої внутрішньої (пульпа). Для людини властиві дві зміни зубів: молочні зуби (їх 20, починають прорізуватися з 6 місяців і закінчують формуватися у 2 роки) і постійні зуби (починають прорізуватися у 5-6 років і закінчують 16-18). Зуби пристосовані для фізичної обробки їжі. Слинні залози - структури ротової порожнини, які утворюють слину (іл. 38). Великі (привушні, підщелепні та під'язикові) й дрібні (губні, щічні, піднебінні і язикові) слинні залози виконують секреторну функцію та беруть участь у хімічній обробці їжі. У слині є ферменти, що розщеплюють вуглеводи. Окрім того, за участю слини їжа зволожується, склеюється у харчові грудочки, які за допомогою язика проштовхуються до глотки....

Травлення людини. Система органів травлення

8 Клас

У Михайла Булгакова (1891-1940), який за професією був лікарем, у романі «Собаче серце» є такі рядки: «Їжа, Іване Арнольдовичу, штука хитра. Їсти потрібно вміти, а уявіть собі - більшість людей зовсім їсти не вміють. Потрібно не тільки знати, що з'їсти, але й коли і як». А чи потрібні нам знання про травлення для того, щоб бути здоровим? ЗМІСТ Яке значення має травлення для організму людини? Завдяки харчуванню їжа потрапляє всередину тіла, але засвоїтись одразу вона не може. Харчові продукти містять дуже багато складних сполук, які через свою велику молекулярну масу не можуть навіть надійти в кров. І саме завдяки травленню ці компоненти їжі перетворюються на прості сполуки й стають придатними для засвоєння. Зміна їжі під час травлення відбувається завдяки фізичним і хімічним процесам. Подрібнення, розчинення, набрякання забезпечують фізичну обробку їжі, оскільки склад поживних сполук при цьому не змінюються. А ось хімічні реакції, що відбуваються за допомогою ферментів у травній системі, ведуть до перетворення одних речовин на інші. Прості сполуки, що утворюються при цьому, всмоктуються в кров чи лімфу й транспортуються до клітин. Таким чином, поживні речовини їжі спрощуються, зберігаючи свою харчову й енергетичну цінність. Сполук багато, ферменти дуже різні, тому зміни їжі розподілені по різних відділах травної системи. Переміщення їжі відбувається травним трактом з одного відділу до іншого. Це своєрідний трубчастий конвеєр, якому надає руху м'язова оболонка його стінок. Після засвоєння їжі в травній системі залишаються неперетравлені рештки, які з організму видаляються....

Значення компонентів харчових продуктів

8 Клас

ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ - це речовини у складі продуктів харчування, що мають для організму харчову та енергетичну цінність. До них належать складні (білки, жири і вуглеводи) та прості (амінокислоти, жирні кислоти, моносахариди) органічні речовини. Білки - це органічні високомолекулярні сполуки, побудовані з амінокислот. Ці важливі органічні речовини беруть участь у побудові клітин та органів, утворенні ферментів, антитіл, гормонів, гемоглобіну, забезпечують скорочення м'язів. А в разі нестачі вуглеводів і жирів в організмі білки можуть бути і джерелом енергії. Саме тому повноцінне життя без білкової їжі просто неможливе. Джерелом білків є харчові продукти тваринного (м'ясо, молоко, риба, яйця) та рослинного (хліб, горох, квасоля) походження. Добова потреба організму в білках - 118-120 г. Надлишкові білки перетворюються в жири і вуглеводи. Жири - це органічні нерозчинні у воді сполуки, в утворенні яких беруть участь жирні кислоти й спирти. Жири є важливим джерелом енергії для організму. Молекули жирів можуть утворюватися з вуглеводів і білків, а їхній надлишок відкладається про запас або перетворюється на вуглеводи. Жири захищають внутрішні органи, будують клітинні мембрани, при окисненні жирів утворюється вода. Окрім жирів тваринного походження (свинячий жир, риб'ячий жир) у харчовому раціоні обов'язково мають бути й рослинні жири (соняшникова, оливкова, соєва олії). Добова потреба в жирах 100-110 г....

Харчування та обмін речовин. Їжа та її компоненти. Харчові та енергетичні потреби людини

8 Клас

ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ - сукупність процесів, які забезпечують надходження до організму їжі з речовинами, що необхідні для нормальної життєдіяльності. Це один з чинників середовища, який істотно впливає на здоров'я, працездатність і тривалість життя. У процесі харчування людина отримує готові органічні речовини. Більшість із них утворюються в рослинах, які використовують для цього сонячну енергію. Яке ж значення має харчування для організму? Під час розпаду їжі, виділяється енергія, яка затрачається на забезпечення життєдіяльності організму (енергетична функція). Речовини у складі їжі використовуються для побудови клітин, тканин, органів, їхнього оновлення (харчова функція). Їжа містить речовини (наприклад, вітаміни, клітковина), які беруть участь в регуляції обміну речовин (регуляторна функція). Хімічні речовини їжі несуть інформацію для організму, нехтування якою може призвести до отруєння. Це інформація про особливості їжі. Вона оцінюється смаковими рецепторами язика і впливає на поведінку людини (інформативна функція). В їжі досить часто наявні й лікувальні речовини, що захищають наш організм і перешкоджають розвитку хвороб (захисна функція). Яскравим прикладом такої їжі є бджолиний мед (іл. 35). Харчові продукти - це компоненти їжі, які споживаються в їжу в натуральному або переробленому, зміненому або незмінному вигляді. За ознакою походження харчові продукти поділяють на: тваринні (м'ясні, молочні, рибні), рослинні (із зернових, фруктових, овочевих рослин, прянощі із пряних рослин), мікробіологічні (яблучний оцет, лимонна кислота) та мінеральні (кухонна сіль, йодована сіль). За хімічним складом розрізняють білкові, жирові, вуглеводневі продукти. До харчових продуктів відносять також напої, кондитерські вироби, смакові (есенції, прянощі) та харчові (ароматизатори, розпушувачі) добавки....

Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини - основна властивість живого

8 Клас

Організм людини є відкритою біологічною системою, оскільки між організмом і довкіллям постійно відбувається обмін речовин та енергії. Обмін речовин й енергії в організмі здійснюється завдяки сукупності фізіологічних функцій - взаємопов'язаних процесів дихання, травлення, виділення, транспорту речовин тощо. З обміном речовин й енергії пов'язані й усі інші властивості організму, якими є подразливість, ріст, розвиток, адаптивність та ін. Основою будь-якої фізіологічної функції є перетворення речовин та енергії в клітинах. Поживні речовини що надходять в організм, потрапляють до клітин і вступають у хімічні реакції розпаду й синтезу. Ці хімічні перетворення речовин супроводжуються фізичними процесами перетворення енергії. Хімічна енергія сполук після їхнього розпаду може перетворюватися у механічну енергію скорочення м'язів, електричну енергію імпульсів для діяльності нервової системи, променеву енергію теплового випромінювання. Частина звільненої енергії використовується клітинами для утворення власних речовин, необхідних для розмноження, росту, оновлення органел, регенерації тканин тощо. Інша частина енергії перетворюються в тепло, що віддається організмом в навколишнє середовище. Під час обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини здійснюється низка функцій, а саме: 1) пластична (забезпечення потреб організму в речовинах); 2) енергетична (забезпечення потреб організму в енергії); 3) гомеостатична (підтримання сталості внутрішнього середовища для життєдіяльності організму). Отже, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ - сукупність фізіологічних, хімічних та фізичних перетворень речовин й енергії в організмі від часу їхнього надходження з навколишнього середовища до виведення продуктів розпаду й тепла. Які етапи обміну речовин й енергії виділяють в організмі? Хімічні речовини та енергія їхніх хімічних зв'язків потрапляють до організму людини через травну систему. Прості сполуки та малі за розмірами молекули всмоктуються й одразу потрапляють в кров. А складні органічні речовини зазнають фізичних й хімічних перетворень, у результаті яких розпадаються на прості сполуки: білки розщеплюються на амінокислоти, жири - на жирні кислоти і спирти, вуглеводи - на моносахариди. Ці речовини всмоктуються в кров чи лімфу й переносяться до клітин....

Розвиток опорно-рухової системи людини

8 Клас

У процесі росту й розвитку людини відбуваються значні зміни опорно-рухової системи, пов'язані насамперед із ростом кісток, їхнім окостенінням, формуванням постави, зміною пропорцій тіла, зменшенням вмісту органічних сполук у кістках, рухливості суглобів, еластичності зв'язок тощо. Ці зміни опорно-рухової системи значною мірою залежать від фізичних вправ. У поєднанні з силами природи (сонце, вода, повітря) й режиму харчування фізичні вправи дозволяють розвивати і оздоровлювати організм до глибокої старості. Але при цьому необхідно враховувати певні вікові особливості опорно-рухової системи: ріст кісток здійснюється нерівномірно й триває до 20-24 років; формування вигинів хребта завершується до 18-20 років; рухливість у різних відділах хребта розвивається нерівномірно: найбільша у 8-9 років, після 15-17 років - зменшується. З віком міжхребцеві диски втрачають еластичність; окостеніння кісток верхніх кінцівок починається в період статевого дозрівання; інтенсивне збільшення маси м'язів відбувається від 14 до 16 років, і тому це найкращий період для початку занять силовими фізичними вправами. При регулярних заняттях фізичними вправами людина стає витривалішою, міцнішими стають кістки скелета, розвиваються внутрішні м'язи й вдосконалюються їхні функції. Фізична робота є єдиним фізіологічним засобом зняття емоційних напружень, завдяки чому нервова система зможе забезпечувати чітку регуляцію роботи м'язів. Фізичні вправи підвищують захисні властивості крові й шкіри, стійкість організму до нестачі кисню, низьких і високих температур, проникаючої радіації тощо. Отже, заняття фізичними вправами цілюще впливають на організм лише у тому разі, якщо їхня організація відповідає віковим особливостям людини. Як позначається гіподинамія на здоров'ї людини? ГІПОДИНАМІЯ (від грец. гіпо - під, динаміс - сила) - порушення функцій організму (опори, руху, кровообігу, дихання, травлення, виділення, регуляції функцій) через обмеження рухової активності. Життя сучасної людини, стало більш комфортним і зручним, аніж раніше. Технічний прогрес помітно полегшив нам життя: транспорт довозить до потрібного місця, побутова техніка все робить за нас. Наш організм більшу частину часу перебуває в спокої й починає втрачати свою рухливість. Гіподинамія - хвороба сучасної людини, основний чинник ризику, що негативно впливає на ріст і розвиток людини, тривалість її життя, життєві функції й загальний стан організму. Особливо страждає...

Робота м’язів. Втома м’язів

8 Клас

Наймогутніший міфічний грецький герой Геракл уславився неймовірними подвигами, найвідомішими з яких є: боротьба з немейським левом, знищення лернейської гідри, знищення стімфалійських птахів, очищення Авгійових стаєнь, викрадення золотих яблук із саду Гесперид, приборкання пса Цербера в царстві Аїда та ін. Кожний з його подвигів вимагав нелюдського напруження усіх сил. Чому ж цей герой не втомлювався здійснювати свої славетні подвиги? М'язи голови поділяють на м'язи склепіння черепа та м'язи обличчя (мімічні та жувальні). М'язи склепіння черепа зміщують шкіру, піднімають брови. Мімічні м'язи одним кінцем вплітаються у шкіру, а іншим - прикріплюються до кісток. Вони забезпечують мімічні рухи обличчя, беруть участь у мовленні. Жувальні м'язи забезпечують рухи під час жування, ковтання. М'язи тулуба поділяють на м'язи шиї, грудної клітки, живота і спини. М'язи шиї забезпечують повороти голови та її підтримку. Серед м'язів шиї виділяється грудинно-ключично-сосковий. М'язи грудної клітки зумовлюють рухи верхніх кінцівок (великі й малі грудні), беруть участь у диханні (міжреберні, діафрагма). М'язи живота (косі, прямий, квадратний) здійснюють захист органів черевної порожнини, беруть участь у диханні, рухах кишечнику, сечовиділенні. М'язи спини (трапецієподібний, ромбоподібний, широкий м'яз спини та ін.) здійснюють рухи кінцівок, голови, підтримують тулуб. М'язи кінцівок відіграють основну роль у переміщенні тіла людини та його частин. М'язи плечового поясу (дельтоподібний, підлопатковий) забезпечують рухи в плечовому суглобі. Рухи руки здійснюють м'язи вільної верхньої кінцівки, що їх поділяють на м'язи плеча (двоголовий, триголовий), м'язи передпліччя (згиначі і розгиначі кисті) та м'язи кисті (долонні, м'язи пальців). М'язи тазового поясу забезпечують рухи ноги в кульшовому суглобі. До них належать сідничні, грушоподібний м'язи та ін. М'язи вільної нижньої кінцівки здійснюють рухи нижньої кінцівки і їх поділяють на м'язи стегна (кравецький, чотириголовий), м'язи гомілки (триголовий, литковий) та м'язи стопи (підошовні, згиначі й розгиначі пальців)....

Функції та будова скелетних м’язів

8 Клас

Сєченов Іван Михайлович (1829-1905) - видатний фізіолог, творець природничого напрямку в психології. У своїх дослідженнях функцій рухової системи розвивав ідею про м'яз як орган пізнання навколишнього світу. За переконаннями науковця м'язи, окрім виконання рухової й захисної функцій, ще й беруть участь у розвитку мислення людини. Чи погоджуєтесь ви з таким твердженням? ЗМІСТ Які особливості руху людини? Рух людини здійснюється м'язовою системою і забезпечує зовнішнє переміщення в просторі та діяльність внутрішніх органів. Рух як життєва функція має у людини свої особливості. Так, у зв'язку з прямоходінням дуже добре розвинуті м'язи нижніх кінцівок та м'язи спини, що утримують тіло у вертикальному положенні. Членороздільна мова забезпечується голосовими й мімічними м'язами та розвинутими м'язами язика, здатними виконувати дуже складні рухи. А рука як орган праці вимагає участі багатьох м'язів-згиначів й м'язів-розгиначів для забезпечення рухів кожного пальця та великої рухомості суглобів кисті. Отже, м'язовий рух людини здійснюється активною частиною опорно-рухової системи та відрізняється особливостями, що пов'язані з прямоходінням, працею та мовою. Які є види м'язових тканин? М'язова тканина - це тканина, що становить основну масу м'язів і характеризується здатністю до збудливості й скоротливості. М'язові тканини відрізняються наявністю в клітинах скоротливих ниток (міофібрил), утворених з білків актину й міозину. У разі пошкоджень м'язова тканина замінюється сполучною, що утворює рубець. За структурою і функціями розрізняють такі види тканини, як непосмугована (гладка), посмугована скелетна та посмугована серцева (іл. 30)....

Огляд будови скелета людини

8 Клас

Кістка людини міцніша за граніт, за міцністю наближається до міді й заліза, а за пружністю переважає дуб. Так, стегнова кістка людини у вертикальному положенні може витримувати вантаж масою майже 1500 кг, хоча її власна маса становить лише 200 г. Які ж особливості будови й хімічного складу зумовлюють таку міцність кісток? ЗМІСТ Яка будова й функції скелета людини? Скелет (від грец. скелетос - висохлий) людини складається з кількох відділів: скелета голови (череп), скелета тулуба та скелета кінцівок (іл. 26). Череп - частина скелета людини, який захищає головний мозок і органи чуттів. У черепі людини розрізняють два відділи - мозковий, у якому містяться головний мозок, та лицевий, який утворює основу дихального апарату й травного каналу. Скелет тулуба - частина скелета, який захищає спинний мозок та органи грудної порожнини. Скелет тулуба складається з хребта й грудної клітки. Хребет є віссю скелета й побудований із хребців. Він виконує опорну (передає масу тіла на кінцівки, зв'язує частини тіла) та захисну (захищає спинний мозок) функції. Грудна клітка утворена грудними хребцями, ребрами та грудиною. Вона забезпечує дихання та захищає серце й легені. Скелет кінцівок - це частина скелета, що забезпечує опору й переміщення тіла в просторі. Скелет верхніх кінцівок складається з плечового пояса (лопатки й ключиці) та скелета вільної верхньої кінцівки (плеча, передпліччя та кисті). Верхні кінцівки в людини є органами праці. У скелеті нижньої кінцівки розрізняють тазовий пояс і скелет вільної нижньої кінцівки (стегно, гомілку й стопу). Нижні кінцівки виконують функції опори і переміщення, утримують тіло у вертикальному положенні....

Навігація