Войти
Закрыть

Мікроскопічна й анатомічна будова скелетних м’язів

8 Клас

Значення скелетних м’язів. Людина має понад 600 скелетних м’язів, які дають їй змогу пересуватися в просторі — ходити, бігати тощо; приводити в рух окремі частини тіла; підтримувати його рівновагу та певне положення. Вони є місцем, де накопичується глікоген. Скелетні м’язи мають специфічні рецептори м’язового чуття, які дають змогу контролювати положення тіла. Одним із результатів м’язового скорочення є вироблення тепла. Основними фізіологічними властивостями м’язів є збудливість і скоротливість. Мікроскопічна будова скелетних м’язів. Ми вже знаємо, що є три види м’язової тканини: посмугована, гладенька, або непосмугована, і серцевий м’яз. Скелетні м’язи — посмуговані, складаються з величезної кількості м’язових волокон циліндричної форми, розташованих паралельно. Їх діаметр — 0,01-0,1 мм, а довжина може досягати кількох сантиметрів (рис. 89). Кількість таких волокон неоднакова в різних м’язах: у дрібних — декілька сотень, у великих — декілька тисяч. Їх сила визначається площею поперечного перерізу всіх волокон м’яза, тобто їх кількістю та товщиною. Уважається, що в дорослої людини чисельність м’язових волокон стала, а їх діаметр залежить від тренованості м’язів. Що частіше й напруженіше працює м’яз, то його волокна товщі, а отже, м’яз міцніший. Постійні тренування, фізична праця сприяють збільшенню діаметра м’язового волокна, іноді навіть удвічі....
0 Переглянути

Будова та функції скелета людини

8 Клас

Скелет голови, або череп (рис. 79, 80), має мозкову та лицеву частини. На відміну від вищих тварин, у людини мозкова частина значно переважає лицеву. Кістки черепа в дорослої людини з’єднані між собою нерухомо за допомогою швів (рис. 79, а). У новонародженої дитини цих з’єднань немає, кістки черепа мають певну рухливість (цьому допомагає тім’ячко), що дуже важливо під час пологів (рис. 79, б). У мозковому відділі міститься головний мозок, органи слуху й рівноваги. Він складається з таких кісток (рис. 80): парні — тім’яні та скроневі (в останніх розміщений слуховий отвір) і непарні — лобна й потилична. На нижній частині останньої є великий потиличний отвір (рис. 81), через який порожнина черепа з’єднується зі спинномозковим каналом, тобто головний мозок — зі спинним. Лицевий відділ черепа (рис. 80, 81) становлять 15 кісток, найбільшими з яких є парні верхньощелепні, виличні та непарна нижньощелепна — єдина рухлива кістка черепа. Щелепні кістки мають ямки (луночки), у яких розміщуються корені зубів. У верхній частині лицевого черепа є очні ямки — орбіти. Скелет тулуба становлять хребет і кістки грудної клітки. Хребет (рис. 82), або хребетний стовп, — це головна вісь тіла, тут знаходиться спинний мозок. Він має 33-34 хребці. У всіх п’яти відділах хребта — шийному, грудному, поперековому, крижовому й куприковому — вони мають приблизно однакову будову й складаються з тіла, дуги, поперечних відростків і поверненого назад остистого відростка. Посередині хребта є отвір для спинного мозку....
0 Переглянути

Опорно-рухова система людини. Кістки й суглоби

8 Клас

Опорно-рухова система забезпечує пересування тіла або його частин у просторі. Вона складається зі скелета й скелетних м’язів. За допомогою скелета тіло зберігає певну форму. Він забезпечує опору всій масі тіла. До нього прикріплені внутрішні органи. Скелет захищає їх від механічних та інших ушкоджень: наприклад, у черепі розміщуються головний мозок і органи чуттів, у хребті — спинний мозок; груднина й ребра захищають легені та серце. Хімічний склад і мікроскопічна будова кісток. Кістки мають складну будову та хімічний склад. У живому організмі вони містять 50 % води, 28 % органічних речовин (у тому числі 15 % білків і 10 % жирів) і 22 % неорганічних — мінеральних речовин, представлених сполуками Кальцію (99 % усіх мінеральних речовин), Фосфору, Магнію та інших елементів. Знежирена та висушена кістка на 30 % складається з органічних, на 60 % — з неорганічних речовин і на 10 % — з води. Кістки на третину складаються з клітин, а на дві третини — з міжклітинної речовини. Вони дуже міцні. Наприклад, стегнова кістка може витримати навантаження 1500 кг. Це зумовлено насамперед мінеральними речовинами, що входять до їх складу. Водночас кістка не тільки тверда, а й пружна завдяки волокнистим білкам міжклітинної речовини. Існує певний віковий взаємозв’язок між кількістю білків і мінеральних речовин у кістках. Наприклад, у дітей кістки пластичніші, бо в них міститься більше білка осеїну (з латин. кістка), аніж мінеральних речовин. У літніх людей, навпаки, більший вміст мінеральних речовин, через це їхні кістки мають меншу пружність і частіше ламаються при травмах....
0 Переглянути

Захворювання органів сечовиділення та шкіри. Запобігання їм. Загартовування

8 Клас

Захворювання органів сечовиділення. Нирки є життєво важливим органом людського організму. Порушення або припинення їх функцій неминуче призводить до отруєння організму речовинами, які в нормальному стані виводяться із сечею. Якщо робота нирок порушена, ці речовини накопичуються в крові й спричиняють важкі стани, які нерідко призводять до смерті. Органи сечовиділення — нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник — можуть уражатися різними мікроорганізмами. Останні потрапляють туди через кров із різних осередків інфекції в організмі, наприклад під час ангіни, при захворюваннях зубів, ротової порожнини тощо. Це — низхідна інфекція. Часто причиною захворювання нирок і сечовивідних шляхів бувають висхідні інфекції. Якщо людина не дотримується правил особистої гігієни, хвороботворні мікроорганізми проникають через сечівник у сечовий міхур і звідти поширюються на інші сечовидільні органи, спричиняючи їх запалення. Запальним процесам і поширенню мікроорганізмів сприяє загальне переохолодження організму, застуда. Нирки, особливо в дітей, чутливі до різних отруйних речовин — до тих, які синтезуються в самому організмі, і тих, що потрапляють до нього з навколишнього середовища. Такі речовини, як алкоголь, свинець, ртуть, нафталін, бензол, отрути комах тощо, потрапивши в кров і з нею до нирок, порушують їхню роботу....
0 Переглянути

Будова та функції шкіри. Участь шкіри в теплорегуляції. Температура тіла

8 Клас

Будова шкіри. Шкіра є зовнішнім покривом тіла. Вона складається в основному з епітеліальної тканини. Загальна площа шкіри — 1,5-2 м2. Вона має три шари (рис. 70). Перший, зовнішній, — епідерміс (з грецьк. над і шкіра), утворений епітеліальною тканиною. Верхній шар епітелію — це міцні, щільні, зроговілі клітини. Він називається роговим. Саме роговий шар захищає шкіру від механічних і хімічних пошкоджень, проникнення води та мікроорганізмів усередину тіла. На ділянках шкіри, які найчастіше зазнають механічного травмування, роговий шар потовщується, утворюючи мозолі. Зроговілі клітини постійно відшаровуються. На їхньому місці утворюються нові, здатні до поділу. Під епідермісом розміщений середній шар шкіри — дерма, або власне шкіра. У ній є кровоносні судини, рецептори, що реагують на доторкання, стискання, а також біль, холод і тепло, різні придатки, пігментні клітини. Останні містять темний пігмент — меланін (з грецьк. чорний). Під час засмагання кількість меланіну в клітині значно збільшується, і шкіра набуває коричневого кольору. Дерма містить багато сполучнотканинних еластичних волокон, розташованих у певному напрямку. Саме ці волокна визначають індивідуальний малюнок шкіри, особливо на кінчиках пальців. Неповторність малюнка шкіри пальців використовують у судовій практиці для встановлення особи (дактилоскопія — з грецьк. палець і бачити)....
0 Переглянути

Сечоутворення та сечовиведення

8 Клас

Мікроскопічна будова нирок і утворення сечі. Структурно-функціональною одиницею нирок є нефрон (з грецьк. нирка). Їх у кожній нирці майже по мільйону, завдяки чому загальна функціональна поверхня, на якій утворюється сеча, становить загалом 5-6 м2. Мікроскопічна будова нефрона подана на рис. 69. Це звивиста трубка, один кінець якої розширюється у вигляді келиха (капсула Шумлянського-Боумена), а інший закінчується отвором у сечозбірній трубочці. Усередині капсули знаходиться клубок із 50-60 капілярів (мальпігієвий клубочок). Приносна артеріола має значно більший діаметр, аніж артеріола, що виходить із капсули. Це створює значний тиск крові в капілярах клубочків — до 70-80 мм рт. ст., а тому частина плазми наче витискається в порожнину капсули. Цей процес має назву клубочкова фільтрація. Унаслідок фільтрації утворюється первинна сеча. За своїм складом вона подібна до плазми крові, щоправда, не містить високомолекулярних білків і ліпідів. За 4-5 хв через нирки проходить уся кров. Нирки отримують крові більше, аніж будь-який орган тіла, навіть у 4-5 разів більше, аніж серце й мозок. Проте більша її кількість використовується не для живлення нирки, а для очищення крові від продуктів живлення. За хвилину внаслідок клубочкової фільтрації утворюється 70120 мл фільтрату, а за добу — 100-150 л....
0 Переглянути

Виділення — важливий етап обміну речовин. Сечова система. Будова нирок і сечовивідних шляхів

8 Клас

Органи та шляхи виділення. Ефективний процес виділення як складова частина обміну речовин — важлива умова збереження гомеостазу. Він забезпечує звільнення організму від непотрібних і шкідливих продуктів обміну, а також від чужорідних та отруйних речовин (наприклад, від алкоголю, наркотиків, ліків), що надійшли ззовні. Органами виділення є нирки, легені, шкіра (її потові залози), слинні залози, шлунково-кишковий тракт, печінка (рис. 67). Легені виводять з організму вуглекислий газ, пари води, а також деякі летючі речовини (ефір після наркозу, алкоголь). Обсяг парів води, що виводиться легенями, залежить від температури та вологості довкілля, рівня фізичного й емоційного навантаження. Слинні залози виводять лікарські речовини (наприклад, аспірин), різні чужорідні органічні сполуки, що потрапили в організм. Важливу видільну функцію виконує печінка. Шкідливі речовини, які випадково потрапили з їжею в кишечник, а також продукти гниття всмоктуються з нього в кров і надходять до печінки. У ній вони знешкоджуються, утрачають токсичність і в складі жовчі виводяться через кишечник, який також звільняє організм від непотрібних і шкідливих продуктів обміну, неперетравлених решток їжі та хвороботворних мікроорганізмів. Потові залози виділяють зайву воду, мінеральні солі, солі важких металів, які можуть потрапити в організм разом з їжею, деякі продукти обміну білків (наприклад, сечовину), а за важкого фізичного навантаження — і молочну кислоту....
0 Переглянути

Захворювання серцево-судинної системи та запобігання їх виникненню

8 Клас

Здорове, треноване та нетреноване й хворе серце. Великим пропагандистом здорового способу життя, тренування скелетних м’язів і м’язів серця був український лікар-хірург Микола Амосов (1913-2002), який запропонував нові методи хірургічного лікування легенів і серця. Уперше у світі він винайшов штучні протези серцевих клапанів, що не викликали згортання крові, розробив апарат штучного кровообігу, уперше в нашій країні виконав протезування мітрального клапана серця. Здорове серце буває в людини, яка веде раціональний спосіб життя. У стані спокою воно викидає 4-5 л крові за хвилину, а при фізичному навантаженні — до 20 л. Здорове серце завжди має резерв (певний коефіцієнт) витривалості. Нетреноване серце має людина, яка веде малорухливий спосіб життя. Воно може забезпечити нормальний викид крові тільки в стані спокою, а за будь-якого навантаження не здатне задовольнити потреби організму. Наприклад, у спокої таке серце так само, як і здорове, здатне викинути 4 л крові за хвилину, але при фізичному навантаженні замість 20 — усього 6 л....
0 Переглянути

Рух крові та лімфи по судинах

8 Клас

Артерії. Як ми вже знаємо (див. § 20), кров із шлуночків серця продовжує свій шлях по артеріях великого й малого кіл кровообігу. Артерії не тільки є провідниками, а й активно регулюють обсяг кровопостачання органів (завдяки симпатичній іннервації гладеньких м’язів їх стінок). Наприклад, найменші з них — артеріоли — за потреби розширюються, аби краще постачати кров до органу, який напружено працює, або трохи зменшують свій просвіт в органі, який перебуває в спокої. Артеріальний пульс. Якщо промацати велику артерію на периферії тіла (рис. 60), можна відчути, що вона ритмічно коливається в такт скороченням серця. Ці коливання називаються артеріальним пульсом (з латин. удар, поштовх). Вони зумовлені розтягуванням стінок аорти кров’ю, яку виштовхує лівий шлуночок серця. З певною швидкістю ці коливання поширюються по всій артеріальній системі, згасаючи біля капілярів. Кожний удар пульсу в нормі відповідає одному скороченню серця. У дорослої людини воно скорочується 60-85 разів за хвилину. Частота пульсу залежить від стану вегетативної та центральної нервової систем....
0 Переглянути

Серце: будова та функції. Робота серця

8 Клас

Основна функція серця, безумовно, — насосна, пов’язана з послідовним скороченням передсердь і шлуночків. Правильна послідовність скорочень передсердь і шлуночків забезпечується іншими серцевими функціями (властивостями). Здатність до автоматії (з грецьк. самочинна дія). Здатність серця ритмічно скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають у серцевому м’язі, називається автоматією серця. У певних ділянках серцевого м’яза є скупчення особливих м’язових клітин або вузлів — водіїв серцевого ритму (рис. 55), що самовільно (автоматично), починаючи з ембріонального періоду життя людини, виробляють електричні імпульси, під впливом яких ритмічно скорочується серце. Головним із них є вузол, розташований у правому передсерді. У нормі він визначає частоту серцевих скорочень. На частоту збудження цього вузла впливають вегетативна нервова й ендокринна системи. Здатність до збудження (збудливість). Кожна клітина серцевого м’яза збуджується, коли до неї надходить збуджувальний імпульс від головного водія ритму. Без цієї функції скорочення серця неможливе. Завдяки особливостям будови серцевого м’яза, який має надзвичайно багато зв’язків між клітинами, збудження миттєво охоплює якусь його частину, наприклад шлуночки, і вони скорочуються відразу всіма, а не окремими своїми волокнами....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 137 138 139 140 141 142 143 144 145 ... 343
Назад

Навігація